Постанова

від 12.03.2024 по справі 760/18839/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 760/18839/23

номер провадження: 22-ц/824/1109/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Дар`ї Валеріївни на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року у складі судді Українця В.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САП Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «САП Україна» (далі - ТОВ «САП Україна») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 8 214 249 грн 95 коп. безпідставно набутих нею за рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року у справі №757/22127/22-ц та збережених нею без достатньої правової підстави.

У вересні 2023 року представник ТОВ «САП України» - адвокат Прохур К.В. подала до суду заяву про забезпечення вказаного вище позову, в якій просила:

накласти арешт на грошові кошти в сумі 8 214 249 грн 95 коп. на рахунках ОСОБА_1 ;

накласти арешт на майно, що належать на праві власності ОСОБА_1 в межах різниці між сумою ціни позову та сумою арештованих грошових коштів, а саме, квартиру, загальною площею 126,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру, загальною площею 54,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом позову є стягнення з відповідачки безпідставно набутих коштів у сумі 8 214 249 грн 95 коп., які ОСОБА_1 набула за наслідками стягнення при виконанні рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року у справі №757/22127/22, що було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року. Відповідачка у листі від 13 лютого 2023 року висловила відмову від повернення коштів та наміри їх подальшого утримання. Вказувала, що у відповідачки є можливість розпоряджатися зазначеними коштами на власний розсуд, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Також зазначала, що 18 липня 2023 року відбулась державна реєстрація ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ», одним із засновників якого є відповідачка, яка одноособового взяла на себе зобов`язання щодо внесення до статутного капіталу товариства 2 000 000 грн 00 коп. в якості вкладу засновника (учасника).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року заяву ТОВ «САП Україна» про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонено відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволені інших вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що продаж належного на праві власності відповідачці майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому вимога заяви про вжиття заходів забезпечення в частині нерухомого майна є обґрунтованою.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Тому з урахуванням вимог розумності, суд вважав за можливе вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартир, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про накладення арешту на грошові кошти в сумі 8 214 249 грн 95 коп. на рахунках відповідачки, суд першої інстанції виходив із того, що у заяві позивачем не визначено які конкретно рахунки належать відповідачці та в яких банківських установах, а також не надані докази, що це підтверджують. Зазначена вимога є абстрактною, оскільки не дозволяє визначити на яких саме рахунках знаходяться кошти, на які заявник просить накласти арешт.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Ільїна Д.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ «САП УКРАЇНА» у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю, посилаючись на її необґрунтованість.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу від 25 вересня 2023 року у справі №757/22127/22-ц, якою стягнув з скаржника на користь позивача 8 214 249 грн 95 коп., як безпідставно одержані кошти. Відтак, вимога позивача про стягнення із відповідачки безпідставно набутих коштів наразі задоволена в повному обсязі, з огляду на що ухвалення аналогічного судового рішення призведе до подвійного стягнення.

Вказує, що вжиті судом заходи забезпечення позову порушують законні права третьої особи, яка не має жодного відношення до даної справи, оскільки квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з 07 серпня 2023 року (тобто до постановлення оскаржуваної ухвали) перебуває у власності ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ». В свою чергу, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з 08 вересня 2023 року (тобто до реєстрації заборони на відчуження та обізнаності про неї заявника) перебуває у власності ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ».

Зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову жодним чином не стосується ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ», яке є власником обох квартир, що стали предметом забезпечення позову. Заборона на відчуження квартир, які наразі зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, обмежує ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ» в реалізації законно набутого права власності, що не відповідає нормам чинного законодавства України та усталеній судовій практиці.

Позивач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає не в повному обсязі.

Задовольняючи заяву ТОВ «САП Україна» про забезпечення позову в частині заборони відчуження квартир, суд першої інстанції виходив із того, що продаж належного на праві власності відповідачці майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому вимога заяви про вжиття заходів забезпечення в частині нерухомого майна є обґрунтованою.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Тому з урахуванням вимог розумності, суд вважав за можливе вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартир, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту вимог цивільного процесуального законодавства вбачається, що умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 1 Протоколу (№ 1) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином заборона відчуження майна особи, яка не є учасником справи, може свідчити про порушення прав і основоположних свобод такої особи щодо розпорядження своїм майном.

З доданої до апеляційної скарги Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 вересня 2023 року вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з 07 серпня 2023 року на праві власності належить ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ» (а.с.10-11, т.2)

Однак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином не з`ясував, хто є власником даної квартири на час вжиття заходів забезпечення позову, не встановив таким чином коло осіб, права яких може бути порушено при вчиненні такої процесуальної дії, внаслідок чого було порушено норми процесуального права та права особи, яка не залучалася до участі у розгляді справи, а саме, ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заява ТОВ «САП Україна» про забезпечення позову в цій частині не підлягала до задоволення з наведених вище підстав. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині заборони відчуження вказаної вище квартири АДРЕСА_3 , в силу ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині з наведених вище підстав.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову в частині заборони відчуження квартири АДРЕСА_4 , порушують законні права ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 вересня 2023 року (а.с.12-13, т.2), державна реєстрація права власності на вказану квартиру за ТОВ «СТАР ІКС КОНСАЛТИНГ» відбулась 08 вересня 2023 року, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали суду про заборону її відчуження.

Отже, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо стягнення грошових коштів, набутих відповідачкою за рішенням суду, вид забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_4 , є співмірним позовним вимогам, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви в частині забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_4 , оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднути або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Також колегія суддів враховує, що застосування такого заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав позивача та законних інтересів. Застосування такого заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині заборони відчуження квартири АДРЕСА_4 , є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року у справі №757/22127/22-ц вже стягнуто з відповідачки на користь позивача 8 214 249 грн 95 коп., як безпідставно одержані кошти, а тому вважає, що ухвалення аналогічного судового рішення призведе до подвійного стягнення, не приймається апеляційний судом до уваги, оскільки при вирішенні питання щодо забезпечення позову обґрунтованість цього позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (див. постанову Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі №643/8176/19 (провадження № 61-6814св20)).

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Дар`ї Валеріївни задовольнити частково.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року в частині заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

В іншій частині ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 березня 2024 року.

Головуючий

Судді: