Ухвала

від 26.03.2024 по справі 367/5547/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи 367/5547/20

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/8198/2024

Головуючий у суді першої інстанції Ю. В. Кравчук

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

У Х В А Л А

26 березня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду та перевірив виконання вимог статті 356 ЦПК України щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року про забезпечення позову та ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2024 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про витребування майна,

у с т а н о в и в:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду від 12 січня 2024 року та ухвалою суду від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 12 січня 2024 року. Як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду про забезпечення позову апелянт вказує на те, що у порядку статті 158 ЦПК України ним було подано до суду першої інстанції заяву про скасування заходів забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено, про що 15.02.2024 судом було постановлено ухвалу, яку вручено відповідачу 27.02.2024, а тому ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України просиь поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 12.01.2024.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, 12.01.2024 за результатами розгляду заяви про забезпечення позову судом постановлено ухвалу без виклику (повідомлення) учасників справи. Копія вказаної ухвали суду направлялася ОСОБА_1 на поштову адресу відповідача згідно супровідного листа від 12.01.2024.

Отримавши копію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 , не погодившись із висновком суду, не оскаржив вказане судове рішення у визначеному законом порядку, порядок апеляційного оскарження було зазначено у резолютивній частині ухвали. Натомість ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вжитих судом заходів забезпечення, у задоволенні якої 15.02.2024 судом було відмовлено. Лише після відмови суду у скасуванні вжитих ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року в цій справі заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову від 12.01.2024.

Так, виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року про забезпечення позову подано відповідачем до апеляційного суду 28.02.2024 із пропуском строку, визначеного положеннями статті 354 ЦПК України, а вказані причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали суду про забезпечення позову, зазначені в заяві про поновлення такого строку, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки будучи обізнаним про порядок апеляційного оскарження ухвали суду про забезпечення позову відповідач не подав апеляційну скаргу до суду, а звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення позову, чим порушив процесуальний порядок встановлений законом на апеляційне оскарження ухвали суду про забезпечення позову.

Поновлення пропущенного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenkov. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyyv. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).

Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsyav. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішенняпитання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагаєтьсявказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійсненняправосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи маютьрозраховувати на те, що ці норми будутьзастосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Оскільки, апеляційна скарга на ухвалу суду від 12.01.2024 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а підстави пропуску, вказані апелянтом в клопотанні про поновлення, визнані судом неповажними, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для подачі особою, яка подала апеляційну скаргу на ухвалу суду від 12.01.2024, належних доказів та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 12.01.2024.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що адвокатом Севастьяновою О. В. подано апеляційну скаргу на ухвали суду від 12.01.2024 та від 15.02.2024 від імені та в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд».

Частиною третьою статті 356 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до частини першоїстатті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четвертастатті 62 ЦПК України).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер має містити серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених

Пунктом другим частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці. (Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці (пункт 12 Положення).

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).

Як вбачається, представником ОСОБА_1 - адвокатом Севастьяновою О. В. додано до апеляційної скарги скан-копію ордеру серії АІ №1557581, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №10/23 від 14.03.2023, який не мість дати документа та підпису адвоката.

Таким чином зазначений документ не відповідає вимогам, встановленим Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Слід зауважити, що скріплення апеляційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом сканкопії ордера про надання правничої (правової) допомоги, а також подання апеляційної скарги із застосуванням системи «Електронний суд» з наданням непідписаної сканкопії ордера, не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує право адвоката на здійснення представництва інтересів особи, зокрема, на підписання апеляційної скарги, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року у справі № 466/893/22 (провадження №К/990/33704/22).

Отже, на підтвердження повноважень адвоката Севастьянової О. В. підписувати апеляційну скаргу, яка подана 28 лютого 2024 року, та представляти у Київському апеляційному суді інтереси відповідача ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції необхідно надати ордер, оформлений належним чином у відповідності до вказаних вище норм закону.

Щодо апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 15.02.2024 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Із доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що вони містять дві ідентичні квитанції про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12.01.2024 у даній справі.

Проте до апеляційної скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15.02.2024.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, особою, яка подала апеляційну скаргу не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15.02.2024.

Так, згідно пункту ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,80 грн).

Таким чином, судовий збір в розмірі 605,80 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.02.204 має бути сплачено за реквізитами: Отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Особі, яка подала апеляційну скаргу слід надати Київському апеляційному суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.

Відповідно до ч. 2ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки останньої.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 12.01.2024 із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 12.01.2024 протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду та для усунення інших недоліків зазначених в даній ухвалі, протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.

Керуючись статтями 354, 356, 357 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року про забезпечення позову та ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2024 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову залишити без руху, надавши особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для подачі заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та для усунення інших недоліків зазначених в даній ухвалі, протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.

Роз`яснити, якщо заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2024 року не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави будуть визнані неповажними, їй буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а у разі не усунення інших зазначених в ухвалі недоліків апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя