Постанова

від 27.03.2024 по справі 360/926/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року справа №360/926/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 360/926/23 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоайдарської селищної ради (далі - віповідач 1), Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (далі - віповідач 2), в якомупросив:

- визнати противоправною бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 по ненаданню в повному обсязі публічної інформації : а саме відсутні прізвища, ім`я та по батькові громадян (чиї заяви було розглянуто та кому відмовили, а кому надали дозвіл на розробку проекту землеустрою, що до відведення земельних ділянок ) в рішеннях сесії Новоайдарської селищної ради шостого скликання № 42 від15 жовтня 2015 року, а саме по копіях рішень № 42/3-6; № 42/3-1; № 42/3, наданих позивачу;

- визнати противоправною бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 по ненаданню публічної інформації а саме : електронних копій рішень сесій Новоайдарської селищної ради: 1) рішення восьмої позачерговою сесією сьомого скликання Новоайдарської селищної ради № 8/1, 2) рішення десятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради за № 10/14-1;

- зобов`язати відповідача 1 та відповідача 2 надати публічну інформацію в повному обсязі , а саме: надати копії рішень сесій Новоайдарської селищної ради шостого скликання № 42 від 15 жовтня 2015 року, а саме: по копіях рішень № 42/3-6; № 42/3-1; № 42/3, вказавши прізвища, ім`я та по батькові громадян (чиї заяви було розглянуто та кому відмовили, а кому надали дозвіл на розробку проекту землеустрою, що до відведення земельних ділянок);

- зобов`язати відповідача 1 та відповідача 2 надати публічну інформацію повному обсязі , а саме : електроні копії рішень сесій Новоайдарської селищної ради: рішення восьмої позачерговою сесією сьомого скликання Новоайдарської селищної ради № 8/1, рішення десятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради за № 10/14-1.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року позов задоволено частково:

- визнано противоправними дії Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області щодо надання не в повному обсязі публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 29 червня 2023 № 42.1.3.6;

- зобов`язано Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області надати ОСОБА_1 копії рішень сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6; від 15 жовтня 2015 року № 42/3-1; від 15 жовтня 2015 року № 42/3, з зазначенням прізвища, ім`я та по батькові громадян, яких стосувалися ці рішення;

- у задоволенні позовних вимог до Новоайдарської селищної ради відмовлено;

- у задоволенні решти позовних вимог до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області - відмовлено.

Відповідачем 2 подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції частково та відмовити у задоволенні позову в частині:

- визнання протиправними дій Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області щодо надання не в повному обсязі публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 29 червня 2023 № 42.1.3.6;

- зобов`язання Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області надати ОСОБА_1 копії рішень сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6; від 15 жовтня 2015 року № 42/3-1; від 15 жовтня 2015 року № 42/3, з зазначенням прізвища, ім`я та по батькові громадян, яких стосувалися ці рішення;

- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 858,88 грн.

Апелянт зазначив, що Указом Президента України від 23.09.2022 року № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», який набрав чинності 27.09.2022 року, утворено, зокрема Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області є органом державної влади (місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 1, смт. Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500, ідентифікаційний код 44840780), державна реєстрація створення юридичної особи проведена 29.09.2022, номер запису:1010621020000000012.

Враховуючи викладене, Новоайдарська селищна військова адміністрація є органом державної влади, який тимчасово, на період воєнного стану, здійснює повноваження, визначені Законом № 389-VIII.

Виходячи із правового статусу Новоайдарська селищна військова адміністрація не входить до системи органів місцевого самоврядування, визначеної Законом № 280/97-ВР, а відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є правонаступником Новоайдарської селищної ради у розумінні положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Стаття 28 Закону № 389-VIII була доповнена частиною 21 у 2018 році, з метою врегулювання особливостей державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованій російською федерацією частині території України у Донецькій та Луганській областях (відповідно до Закону № 2268-VIII від 18.01.2018).

В пункті 1 частини 21 статті 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що у разі введення воєнного стану саме в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження відповідних рад.

Враховуючи дію цієї норми Закону за простором та колом осіб, а також Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», частина 21 статті 28 Закону не підлягає застосуванню на період введення воєнного стану на території всієї України.

Тобто діяльність органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану продовжує провадитись відповідно до Закону № 280/97-ВР та статті 9 Закону № 389-VIII, якою, в свою чергу, визначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до статей 4, 10 Закону № 389-VIII військові адміністрації утворюються в т.ч. в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження та з метою неприпустимості припинення повноважень таких органів в умовах воєнного стану, Верховна Рада України за поданням Президента України може на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування наділяти начальників військових адміністрацій повноваженнями сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови. У разі прийняття Верховною Радою України такого рішення, начальник військової адміністрації здійснює такі повноваження з дня надбання чинності зазначеним рішенням Верховної Ради України протягом строку, передбаченого цією статтею.

Стаття 28 Закону № 389-VIII була доповнена частиною 21 у 2018 році, з метою врегулювання особливостей державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованій російською федерацією частині території України у Донецькій та Луганській областях (відповідно до Закону № 2268-VIII від 18.01.2018).

В пункті 1 частини 21 статті 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що у разі введення воєнного стану саме в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією російської федерації у Донецькій та Луганській областях у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження відповідних рад.

Враховуючи дію цієї норми Закону за простором та колом осіб, а також Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», частина 21 статті 28 Закону не підлягає застосуванню на період введення воєнного стану на території всієї України.

Тобто діяльність органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану продовжує провадитись відповідно до Закону № 280/97-ВР та статті 9 Закону № 389-VIII, якою, в свою чергу, визначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Разом з тим, відповідно до статей 4, 10 Закону № 389-VIII військові адміністрації утворюються в т.ч. в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження та з метою неприпустимості припинення повноважень таких органів в умовах воєнного стану, Верховна Рада України за поданням Президента України може на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування наділяти начальників військових адміністрацій повноваженнями сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови. У разі прийняття Верховною Радою України такого рішення, начальник військової адміністрації здійснює такі повноваження з дня надбання чинності зазначеним рішенням Верховної Ради України протягом строку, передбаченого цією статтею.

В розумінні Закону № 2939-VI Новоайдарська селищна військова адміністрація не є розпорядником інформації, відображеної та задокументованої у рішеннях Новоайдарської селищної ради, та відповідно до статей 14,15 Закону № 2939-VI не має повноважень та обов`язку щодо оприлюднення рішень сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6; від 15 жовтня 2015 року № 42/3-1; від 15 жовтня 2015 року № 42/3

Враховуючи, що матеріально-технічна база, документи, окремі працівники селищної ради та її виконавчих органів залишилися на окупованій території, доступ Новоайдарської селищної військової адміністрації до прийнятих рішень сесії Новоайдарської селищної ради обмежений лише тими актами, які розміщенні у вільному доступі на офіційному веб сайті Новоайдарської селищної ради за посиланням: https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/ .

Посилання суду на те, що у Новоайдарської селищної військової адміністрації наявний доступ до адміністрування сайту громади жодним чином не впливає на той факт, що опубліковані рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6; від 15 жовтня 2015 року № 42/3-1; від 15 жовтня 2015 року № 42/3 там раніше були опубліковані знеособлено і військова адміністрація лише використовує раніше опубліковані документи в єдиному доступному вигляді.

Таким чином, разом з відсутністю, відповідно до закону, у Новоайдарської селищної військової адміністрації прав та обов`язків розпорядника інформації, у військової адміністрації також відсутня технічна можливість виконати судове рішення від 24.10.2023 у цій частині.

Враховуючи, що судом І першої інстанції прийнято рішення відносно Новоайдарської селищної військової адміністрації на підставі недоведеності обставин щодо правонаступництва Новоайдарської селищної ради військовою адміністрацією, а також визначення належного розпорядника інформації відображеної та задокументованої у проєктах рішень та рішеннях Новоайдарської селищної ради, вважає, що розподіл судових витрат за рішенням від 24.10.2023 потребує змін.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Листом відповідача 2 від 03.07.2023 року № 1148 надано відповідь на запит від 29.06.2023 року № 42.1.3.6, а саме згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» надано електронні копії рішень сесії Новоайдарської селищної ради, що наявні у Новоайдарської селищної військової адміністрації з огляду на окупацію:

- рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3 від 15.10.2015 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ….. для ведення фермерського господарства», яким надано дозвіл ….. на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 5,5 га (контур №»….згідно графічного матеріалу), для ведення фермерського господарства, терміном на 49 (сорок дев`ять) років, розташованої в межах населеного пункту с. Айдар-Миколаївка, Новоайдарського району, Луганської області, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення; ……… замовити у суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, виготовлення проекту землеустрою;

- рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3-1 від 15.10.2015 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину …. для ведення фермерського господарства», яким надано дозвіл ….. на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 9,0 га (контур згідно графічного матеріалу), для ведення фермерського господарства, терміном на 49 (сорок дев`ять) років, розташованої в межах населеного пункту с. Айдар-Миколаївка, Новоайдарського району, Луганської області, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення; ……… замовити у суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, виготовлення проекту землеустрою;

- рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3-6 від 15.10.2015 «Про розгляд заяв громадянина …..», яким відмовлено громадянину ……. в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вказаних в заявах: вх.№ 75 від 16.09.2015, вх. № Ж-81 від 25.09.2015, вх. № Ж-84 від 05.10.2015.

ОСОБА_1 , журналіст газети «Східна Брама ХХІ», звернувся до начальника Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, голови Новоайдарської селищної ради Шопіна І.В. з запитом від 28.07.2023 № 8.10 на публічну інформацію, в якому відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив надати електронні копії рішення восьмої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради № 8/1, рішення десятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради за № 10/14-1.

Листом Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області від 31.07.2023 року надано відповідь № 1326 на запит від 28.07.2023 року № 8.10 настпуного змісту:

«Згідно ч. 6 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вимушені відстрочити задоволення запиту через окупацію території Новоайдарської селищної ради. Відсутність доступу до приміщень унеможливлює роботу з оригіналами рішень сесії Новоайдарської селищної ради та проведення необхідного аналізу, що попускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили.

Таким чином, надання запитуваної інформації відстрочено до завершення воєнного стану.

Зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» позивач може оскаржити відмову у наданні інформації до керівника вищого органу або до суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України».Згідно статті 3 Закону України від 02.10.1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі Закон № 2657) основними напрямами державної інформаційної політики є забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.

За ст. 5 Закону № 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно ч.ч. 5, 7 статті 6 Закону № 2657 не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень визначає Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939).

За ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ст. 10-1 Закону № 2939 публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

За п. 2 ч. 1 статті 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.

За ст. 12 Закону № 2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

За ч. 2 статті 7 Закону № 2657 суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно ч. 1 статті 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

За ст. 14 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно ч.ч. 2, 3 статті 23 Закону № 2939 запитувач має право оскаржити, зокрема: ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

За ч.ч. 1, 4 статті 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Листом від 03.07.2023 № 1148 відповідачем 2 надано відповідь на запит від 29.06.2023 року № 42.1.3.6 згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: надано електронні копії рішень сесії Новоайдарської селищної ради, що наявні у Новоайдарської селищної військової адміністрації з огляду на окупацію: рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3 від 15.10.2015 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ….. для ведення фермерського господарства», рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3-1 від 15.10.2015 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину …. для ведення фермерського господарства», рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3-6 від 15.10.2015 «Про розгляд заяв громадянина …..».

Отже, відповідачем 2 надано копії рішень, в яких відсутні прізвища, ім`я та по- батькові громадян, заяви яких розглядалися.

За ч. 1 статті 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно ч. 2 статті 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За ч.ч. 1-5 статті 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно ст. 21 Закону № 2657 інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров`я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов`язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до закону; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За п. «а» ч. 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

За ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Згідно ч.ч. 1, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, за загальним правилом не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VІ, вказану інформацію може бути обмежено в доступі, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VІ).

Складовою комунального майна є земля (ч. 1 статті 142 Конституції України, ч. 1 статті 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Відповідно не може бути обмежено доступ до інформації про земельні ділянки, надані приватним особам у власність чи користування, а так само прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали такі ділянки. Вилучення імен фізичних осіб чи найменувань юридичних осіб, яким відповідне майно було надане, з копій документів при їх наданні за запитом на інформацію, є порушенням вимог Закону № 2939-VІ, крім випадків, передбачених другим реченням частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VІ.

Аналізуючи встановлені судом обставини та наведені вище правові норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач 2, як розпорядник публічної інформації, повинен був надати копії рішень з зазначенням прізвищ, імен, по-батькові осіб, яким надавалися земельні ділянки, та яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Щодо доводів відповідача 2 про відсутність правонаступництва.

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом Новоайдарська селищна рада (ідентифікаційний код 04335571, місцезнаходження: вул. Дружби, 1, смт Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500) є органом місцевого самоврядування та у процесі припинення юридичної особи не перебуває.

Згідно ч.ч. 1-3, 9 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації. Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень. У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.

За п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 10 Закону № 389 у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальник військової адміністрації:

крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;

може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Згідно пп. 1 п. 1 постанови ВРУ № 2705-ІХ від 03.11.2022 року «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Сватівському, Старобільському, Щастинському районах Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»» у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування: начальники Сватівської міської, Білокуракинської, Красноріченської, Лозно-Олександрівської, Нижньодуванської, Троїцької селищних та Коломийчиської сільської військових адміністрацій Сватівського району, Старобільської міської, Біловодської, Білолуцької, Марківської, Міловської, Новопсковської селищних, Чмирівської та Шульгинської сільських військових адміністрацій Старобільського району, Щастинської міської, Новоайдарської, Станично-Луганської селищних, Нижньотеплівської та Широківської сільських військових адміністрацій Щастинського району Луганської області: крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних та міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 23 вересня 2022 року № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», який згідно з пунктом 4 набирає чинності з дня його оприлюднення, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено, зокрема, Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області. Зазначений Указ опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» за 27 вересня 2022 року № 207.

Указ Президента України від 23 вересня 2022 року № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» набрав чинності 27 вересня 2022 року.

Розпорядженням Президента України від 23 вересня 2022 року № 210/2022-рп ОСОБА_2 призначено начальником Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області.

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (ідентифікаційний код 44840780, місцезнаходження: вул. Дружби, 1, смт Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500) є органом державної влади, державна реєстрація створення юридичної особи проведена 29 вересня 2022 року, номер запису: 1010621020000000012.

За пп. 2-1 статті 28 «Прикінцеві положення» Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією російської федерації у Донецькій та Луганській областях: у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження: сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Новоайдарську селищну раду на момент виникнення спірних правовідносин не припинено як юридичну особу, не здійснює покладені на неї Конституцією та законами України повноваження у зв`язку з знаходженням під окупацією, проте її повноваження припинені наразі в силу Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови ВРУ № 2705-ІХ від 03.11.2022 року, а права та обов`язки виконує Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області.

Щодо доводів відповідача 2 про відсутність доступу до архіву Новоайдарської селищної ради.

Новоайдарський селищний голова Ігор Шопін 14.03.2022 року звернувся до керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області з заявою № 01, в якій повідомив, що 01.03.2022 в приміщення Новоайдарської селищної ради, яке знаходиться за адресою: 93500, Україна, Луганська область, Щастинський район, смт. Новоайдар, вул. Дружби, буд. 1, проникли військовослужбовці Російської Федерації, які зламали двері та викрали документи та оргтехніку. Зазначено, що працівники Новоайдарської селищної ради зараз працюють дистнаційно.

У відповідача 2 наявний доступ до адміністрування сайта Новоайдарської територіальної громади, за повноту та достовірність викладення публічної інформації на якому несуть відповідальність посадові особи Новоайдарської селищної ВЦА.

Відсутність у розпорядника публічної інформації доступу до архіву та рішень ради у паперовій формі не є підставою для відмови у наданні публічної інформації громадянам, та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати запитувану інформацію в повному обсязі, проте таким обставинам може бути надана оцінка в процесі виконання судового рішення.

Отже, відповідач 2, як розпорядник відповідними землями, в силу повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зобов`язаний надавати будь-яку інформацію про такі землі як в порядку вимог Закону № 2939, так і в порядку вимог Закону України «Про звернення громадян».

За ч. 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, в частині визнання противоправними дій Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області щодо надання не в повному обсязі публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 29 червня 2023 № 42.1.3.6; зобов`язання відповідача 2 надати позивачу копії рішень сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6; від 15 жовтня 2015 року № 42/3-1; від 15 жовтня 2015 року № 42/3, з зазначенням прізвища, ім`я та по батькові громадян, яких стосувалися ці рішення.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доводів апелянта про зміну розподілу судових витрат.

За ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

Враховуючи залишення без змін рішення суду першої інстанції, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 360/926/23 за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 27 березня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв