Постанова

від 26.03.2024 по справі 320/12740/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12740/23 Головуючий у І інстанції - Войтович І.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Верховного Суду, Верховного Суду України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Верховного Суду України, Верховного Суду, в якій просила:

- стягнути з Верховного Суду України, Верховного Суду за виконану ОСОБА_1 роботу належну заробітну плату за період з 12.11.2020 по 21.11.2022 в сумі 857 008,23 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 712 717,65 грн);

- стягнути з Верховного Суду України, Верховного Суду компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 163 678,09 грн).

В обґрунтування позовних вимог Позивачка посилалася на те, що що 12.11.2020 про свій вихід на роботу повідомила Керівника Верховного суду України ОСОБА_2 та Начальника управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах ОСОБА_3 , які укомплектували її робоче місце всією необхідною комп`ютерною технікою та відносно Позивачки приймали накази, розпорядження, доручення, здійснювали табелювання обліку відпрацьованого робочого часу, видавали довідки про роботу та нараховану заробітну плату, надавали розрахункові листи про нараховані суми заробітної плати з описом відрахувань податків, а також отримували повідомлення, заяви, звіти про виконану роботу.

Позивачка зазначила, що заробітної плати жодного разу не отримувала, у зв`язку з чим за період з 12.11.2020 по 21.11.2022 у Верховного Суду України/Верховного Суду утворилась заборгованість по заробітній платі Позивачки й інших доходах в загальній сумі 857 008,23 грн, яку остання просить стягнути та стягнути на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Верховного Суду України (код ЄДРПОУ 00019034), Верховного Суду (код ЄДРПОУ 41721784) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не виплачену заробітну плату за період з 12 листопада 2020 року по 21 листопада 2022 рік в сумі 857 008,23 грн (вісімсот п`ятдесят сім тисяч гривень вісім гривень 00 копійок) з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів і висновків суду.

Стягнуто з Верховного Суду України (код ЄДРПОУ 00019034), Верховного Суду (код ЄДРПОУ 41721784) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн (двісті тисяч гривень вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень дев`яносто одна копійки) з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів і висновків суду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Верховний Суд подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Також, не погоджуючись з таким судовим рішенням, Верховний Суд України в особі Голови комісії з припинення подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційних скаргах Відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

В апеляційних скаргах Відповідачами наголошено про необґрунтованість посилання суду першої інстанції на довідки про заробітну плату й інші доходи, видані за підписом В.о. голови Верховного Суду України Гуменюка В.І., оскільки Голова комісії з припинення є єдиним повноважним представником юридичної особи та діє від його імені, а також, розпорядником бюджетних коштів вищого рівня є саме Верховний Суд, який через звернення комісії здійснює відповідне фінансування.

Позивачкою подано відзив на апеляційні скарги Верховного Суду, Верховного Суду України, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу Верховного Суду України від 04.07.2011 № 574-к ОСОБА_1 , державного службовця 9 рангу, призначено з 4 липня 2011 року на вакантну посаду Головного консультанта відділу забезпечення діяльності Голови Верховного Суду України управління забезпечення діяльності керівництва Верховного Суду України в порядку переведення з апеляційного суду Вінницької області. Присвоєно ОСОБА_1 7 ранг державного службовця у межах третьої категорії посад державних службовців.

Відповідно до наказу Верховного Суду України від 06.02.2012 № 95-к ОСОБА_1 переведено на посаду Головного консультанта відділу консультативного управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах.

Наказом Верховного Суду України від 05.07.2013 № 506-к ОСОБА_1 присвоєно черговий 6 ранг державного службовця.

Наказом Верховного Суду України від 02.07.2015 № 557-к ОСОБА_1 переведено на посаду головного консультанта (судді).

Наказом Верховного Суду України від 06.07.2015 № 612-к ОСОБА_1 присвоєно черговий 5 ранг державного службовця у межах третьої категорії посад державних службовців.

Наказом Верховного Суду України від 20.09.2016 № 860-к ОСОБА_1 переведена на посаду Головного консультанта відділу організаційного забезпечення управління забезпечення діяльності Судової палати у цивільних справах.

Наказом Верховного Суду України від 23.06.2017 № 445-к ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 03 липня 2017 року по 11 травня 2020 року.

Згідно наданих до матеріалів даної адміністративної справи копій наказів Верховного Суду України від 27.04.2020 № 70-к, від 18.12.2020 № 288-к, від 18.01.2021 № 17, від 28.04.2021 № 140-к, від 30.06.2021 № 216-к, від 17.08.2021 № 299, від 17.08.2021 № 300-к, від 22.12.2021 № 475-к, від 13.10.2022 № 146-к, ОСОБА_1 надано оплачувані відпустки за визначений відпрацьований час.

Згідно довідки Верховного Суду України від 22.12.2020 № 215/0/21-20 ОСОБА_1 з 03 липня 2017 року по 11 травня 2020 року знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та з 12 травня 2020 року по 11 листопада 2020 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду.

Наказом Верховного Суду України від 16.06.2022 № 88-к ОСОБА_1 надано оплачувану соціальну відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами з 16 червня по 19 жовтня 2022 року на 126 календарних днів та наказом від 17.11.2022 № 165-к надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 листопада 2022 року по 25 серпня 2025 року.

Вказані відомості підтверджуються записами в трудовій книжці Позивачки НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 зверталась із заявами про виплату їй заробітної плати до розпорядника бюджетних коштів Верховного суду України ОСОБА_4 .

Листом від 19.08.2022 № 113/0/2-22 за підписом Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_4 повідомлено Позивачку, що відповідно до положень пункту 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон 1402-VIII) із дня початку роботи Верховного Суду в складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України припиняє свою діяльність та ліквідовується в установленому законом порядку.

На виконання вимог наведеного положення Закону № 1402-VIII з 21 червня 2018 року розпочато процес припинення діяльності Верховного Суду України, відповідно до спільного наказу Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07 червня 2019 року № 560/90-ОД «Про деякі питання, пов`язані з ліквідацією судів» головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_4 , про що внесено дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах із третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Належним представником Верховного Суду України як юридичної особи є лише голова ліквідаційної комісії або інша особа, яка діє за дорученням голови ліквідаційної комісії.

Згідно заяви Позивачки з доданими копіями документів, остання стверджувала що приступила до виконання своїх посадових обов`язків з 12 листопада 2020 року, проте протягом всього часу ОСОБА_1 жодного разу не звертались до ліквідаційної комісії з заявою або зверненням, відповідно будь-яких наказів ліквідаційною комісією не видавалось.

Враховуючи зазначене, підстав для нарахування та виплати Позивачці заробітної плати та здійснення будь-яких виплат не має.

27 грудня 2022 року Позивачка звернулась до В.о. Голови Верховного Суду України ОСОБА_2 із заявою про виплату заробітної плати за період з 12.11.2020 в сумі 857 322,53 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 712 987,12 грн).

Листом від 04.01.2023 № 2/0/21-23 за підписом в.о. Голови Верховного Суду України ОСОБА_2 повідомлено Позивачку, що нарахування заробітної плати здійснюється щомісяця. Відповідні платіжні документи надаються Верховним Судом України до Державної казначейської служби регулярно та у визначені чинним законодавством терміни. Проте, оскільки Державна казначейська служба відмовляється опрацьовувати платіжні документи Верховного Суду України для виплати заробітної плати та перерахунку податків і зборів, належна Позивачці заробітна плата не виплачується.

Верховний Суд України позбавлений фінансування та не депонує належні Позивачці до виплати кошти.

Зазначено, що Позивачка вправі поставити питання про стягнення коштів в судовому порядку.

Відповідно до довідки Верховного Суду України від 28.02.2023 № 30, виданої Керівником апарату Верховного Суду України ОСОБА_5 , Головним бухгалтером ОСОБА_6 , за період з листопада 2020 року по листопад 2022 року розмір нарахованої (виплаченої) заробітної плати Позивачки становить 880 863,29 грн, утримано податок в розмірі 133 686,11 грн, утримано військовий збір - 11 140,555 грн.

Не погоджуючись з діями Відповідачів щодо невиплати Позивачці заборгованості із заробітної плати за період з 12.11.2020 по 21.11.2022, Позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду з вимогами про стягнення коштів, та про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не здобуто відомостей про виплату Позивачці Верховним Судом України заборгованості по заробітній платі за період з 12 листопада 2020 року по 21 листопада 2022 року, як і не встановлено про наявність вини (умислу) Позивачки у невиконанні трудових обов`язків на підприємстві, що згідно зі статтями 47, 115-116 Кодексу законів про працю України є підставою для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку.

Згідно довідки Верховного Суду України від 28.02.2023 № 30 за період з листопада 2020 року по листопад 2022 року розмір нарахованої заробітної плати Позивачки становить 880 863,29 грн, утримано податок в розмірі 133 686,11 грн, утримано військовий збір - 11 140,555 грн.

Відповідно за вказаною довідкою сума заробітної плати без утримання податків і зборів склала 736 036,62 грн.

Позивачка в позовній заяві просить суд стягнути за період з 12 листопада 2020 року по 21листопада 2022 рік заборгованість по заробітній платі в сумі 857 008,23 грн враховуючи, що сума до виплати після утримання податків та зборів складатиме 712 717,65 грн.

Позивачкою до позовної заяви надано розрахунки, які досліджені судом першої інстанції.

Отже, заборгованість по заробітній платі Позивачки без утримань податків та зборів за період з 12.11.2020 по 21.11.2022 за дослідженим судом першої інстанції розрахунком, складає: 21 864,03 грн (11.20 p.) + 70 356,93 грн (12.20 p.) 35046,51 грн (01.21 p.) + 35 767,75 грн (02.21 p.) + 35 767,75 грн (03.21 p.) + 35 223,56 грн (04.21 р.) + 26 636,06 грн (05.21 р.) + 29 874,82 грн (06.21 p.) + 31 350,00 грн (07.21 р.) + 59 058,95 грн (08.21 р.) + 56 667,92 грн (09.21 p.) + 26 628,29 грн (10.21 р.) + 33 258,42 грн (11.21 р.) + 28 793,94 грн (12.21 p.) + 25 488,06 грн (01.22 р.) + 29 331,70 грн (02.22 р.) + 29 331,70 грн (03.22 p.) + 29 331,70 грн (04.22 p.) + 29 520,26 грн (05.22 p.) + 14801,07 грн (з 01 по 15.06.22 р.) + 55 852,29 грн (10-11.2022 р.) = 739 951,71 грн + 117 056,52 грн (сума відпускних по вагітності та пологах. Утримань з відпускних по вагітності та пологах не проводиться, тобто податки не сплачуються) = 857 008,23 грн.

Сума до виплати після утримання податків та зборів становить: 712 717,65 грн.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Позивачкою в позові вказано про суму втрати частини доходів заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати за період з 12.11.2020 по 21.11.2022 в сумі 200 859,91 грн, яка після утримання податків і зборів становитиме 163 678,09 грн.

Позивачкою також надано до позову розрахунки які досліджені судом першої інстанції. Вказані розрахунки здійсненні з урахуванням індексу інфляції за відомостями Держкомстату, індексу споживчих цін для визначення порогу індексації, величини при приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, відсотків, розміри нарахованої але не виплаченої заробітної плати, обчислення суми компенсації з податками та зборами.

Таким чином, сума компенсації втрати частини грошових доходів підлягає виплаті за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до Податкового кодексу України є обов`язком податкових агентів, якими є Відповідачі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації.

За приписами частини 1 статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Згідно з частинами 3-4 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Колегія суддів звертає увагу, що з 21 червня 2018 року згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Верховний Суд України (код ЄДРПОУ 00019034) знаходиться у стані припинення. У графі відомості про керівника юридичної особи зазначено: « ОСОБА_2 , керівник». Разом з тим, у графі «відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо зазначено « ОСОБА_4 - голова комісії з припинення».

Отже, дієздатність юридичної особи підтверджується та здійснюється через комісію з припинення діяльності суду, а дії комісії розглядаються, як дії самої юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання стосовно стягнення заборгованості із заробітної плати, суд першої інстанції врахував дані, що містяться в довідці Верховного Суду України від 28.02.2023 № 30, виданої Керівником апарату Верховного Суду України ОСОБА_5 , Головним бухгалтером ОСОБА_6 , згідно якої за період з листопада 2020 року по листопад 2022 року розмір нарахованої (виплаченої) заробітної плати Позивачки становить 880 863,29 грн, утримано податок в розмірі 133 686,11 грн, утримано військовий збір - 11 140,555 грн.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, судом першої інстанцій всупереч вимогам статей 74, 90 КАС України не надано оцінки щодо недопустимості як доказу довідки, якою підтверджено розмір заборгованості Позивачки, оскільки відповідно до положень статті 105 Цивільного кодексу України саме до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Отже, повноваження щодо надання таких довідок належать виключно до компетенції комісії з припинення Верховного Суду України (в особі голови комісії), яка займається нарахуванням заробітної плати працівникам апарату відповідно до взятих на себе зобов`язань, отже відповідно до статей 73-75 КАС України вказана вище довідка є неналежним, недопустимим і недостовірним доказом у даній адміністративній справі.

Саме Комісія з припинення Верховного Суду України відповідно до прийнятих на себе зобов`язань здійснює нарахування заробітної плати працівникам апарату цього суду, при цьому, що розпорядником бюджетних коштів вищого рівня є Верховний Суд, через який здійснюється відповідне фінансування на підставі звернень комісії.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції поклавши в основу рішення докази, які не відповідають вимогам ст. ст. 73-75 КАС України, протиправно задовольнив позовні вимоги про стягнення з Верховного Суду України на користь ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 857 008,23 грн, та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у сумі 200 859,91 грн.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 826/16935/18, від 08 вересня 2022 року у справі № 640/27288/20, від 28 квітня 2023 року у справі № 640/6432/19, від 12 червня 2023 року у справі № 640/9900/19.

Таким чином, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оцінюючи інші доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Верховного Суду, Верховного Суду України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Верховного Суду, Верховного Суду України задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко