Ухвала

від 23.09.2024 по справі 320/12740/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа №320/12740/23

адміністративне провадження №К/990/34574/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року

у справі №320/12740/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верховного Суду України, Верховного Суду, у якому просила:

- стягнути з Верховного Суду України, Верховного Суду за виконану ОСОБА_1 роботу належну заробітну плату за період з 12 листопада 2020 року по 21 листопада 2022 року в сумі 857008,23 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 712 717,65 грн);

- стягнути з Верховного Суду України, Верховного Суду компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 163 678,09 грн).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Верховного Суду України, Верховного Суду на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за період з 12 листопада 2020 року по 21 листопада 2022 року, в сумі 857008,23 грн з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів і висновків суду.

Стягнуто з Верховного Суду України, Верховного Суду на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів і висновків суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2024 року та від 02 серпня 2024 року касаційні скарги повернуто скаржнику.

09 вересня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 26 березня 2024 року, повторно касаційна скарга скаржником подана лише 09 вересня 2024 року.

Разом із касаційною скаргою позивачем подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року.

В обґрунтування цієї заяви скаржник зазначає, що 25 березня 2024 року судом апеляційної інстанції отримано заяву про вжиття всіх необхідних заходів щодо розгляду справи у строк, встановлений законом.

29 квітня 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом отримано повторну заяву про розгляд попередньо поданої мною заяви, безпідставне затягування розгляду справи та вжиття всіх необхідних заходів її розгляду. При написанні та направленні повторної заяви до суду у ЄДРСР не містилось жодної зареєстрованої та оприлюдненої постанови суду апеляційної інстанції у справі № 320/12740/23.

11 травня 2024 року мною отримано на електронну пошту від заступника керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду Владислава Новака лист-відповідь, направлений ним після завершення робочого дня 03 травня 2024 року в 17:13 год., в якому останній повідомляє про те, що справу № 320/12740/23 розглянуто 26 березня 2024 року, копію постанови суду направлено на адресу позивача 28 березня 2024 року, але вищевказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Проте, при написанні листа-відповіді датованої 02 травня 2024 року № 02.5-11 320/12740/23/ 2316/2024 підписантом не вказано номеру поштового відправлення, оскільки 13-символьного штрихкодового ідентифікатора поштового відправлення у справі № 320/12740/23 не існує, а тому копія постанови від 26 березня 2024 року судом апеляційної інстанції на адресу позивачки не направлялась.

Водночас позивач зазначає, що з офіційного джерела веб-порталу «Судової влади України» у довідці Правил відображення інформації у справі № 320/12740/23 вказано дату ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції - 01.05.2024 року, із звіту розподілу якої вбачається дата та час початку автоматизованого розподілу - 01 травня 2024 року 15:42:54. Таким чином, датою та часом формування і підписання електронного примірника рішення суду апеляційної інстанції в АСДС є 01 травня 2024 року 15:42:54.

З вищевикладених обставин та доказів вбачається, що пропущення процесуального строку касаційного оскарження на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року сталося з причин, які не залежали від волі позивача.

13 травня 2024 року Київським окружним адміністративним судом отримано заяву про направлення копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року для касаційного її оскарження.

Проте до цього часу копії судового рішення від 26 березня 2024 року позивач так і не отримала.

10 червня 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Проте, 03 липня 2024 року о 17:57 год. отримала копію ухвали Верховного Суду від 24 червня 2024 року про повернення касаційної скарги. 12 липня 2024 року позивачем повторно направлено касаційну скаргу, яку зареєстровано судом касаційної інстанції лише 15 липня 2024 року. При цьому вказує, що у період з 13 серпня 2024 року по 21 серпня 2024 року перебувала за межами території України. 22 серпня 2024 року від чоловіка позивач дізналась, що на її ім`я надійшла пошта, яку він отримав.

23 серпня 2024 року позивач повернулась до м. Києва. Також зазначає, що 25 серпня 2024 року позивач відзначала день народження доньки. Крім того, у період із 26 серпня 2024 року по 27 серпня 2024 року російські війська завдали чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішої від початку повномасштабного вторгнення повітряної атаки по всій території України. При цьому вказує, що починаючи з 26 серпня 2024 року по 31 серпня 2024 року у місці проживання позивача лише по чотири години на добу було світло, також були триваючі повітряні тривоги, позивач змушена була перебувати з дітьми в укритті. Указані підстави, які призвели до пропуску строку, на думку скаржника, є поважними, так як вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2024 року касаційну скаргу повернуто, роз`яснено, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити такий строк.

Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Судом установлено, що оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року ухвалена в порядку письмового провадження. При цьому, із ЄДРСР вбачається, що позивач була обізнана про розгляд цієї справи, оскільки нею у січні 2024 року подавалась заява про продовження строку на подання відзиву на апеляційні скарги, та ухвалою від 16 січня 2024 року такий строк було продовжено. При цьому, 19 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження з 29 лютого 2024 року.

Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач є юристом та працює у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. З огляду на це, остання має вищу юридичну освіту, а тому мала бути обізнана зі строками виготовлення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, передбаченими нормами КАС України, та не була позбавлена права цікавитись щодо стану розгляду її справи.

При цьому, вперше із касаційною скаргою позивач звернувся лише 10 червня 2024 року, тобто більш як через 2 місяці після ухвалення оскаржуваної постанови.

Слід зазначити, що посилання скаржника про пропущення ним строку у зв`язку із тим, що їй не надсилалась копія оскаржуваної постанови, а також у зв`язку із оприлюдненням на сайті «Судова влада України» тексту постанови лише 01 травня 2024 року є недоречними, та спростовуються відомостями із ЄДРСР, з яких убачається, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року надіслана судом для оприлюднення 27 березня 2024 року, та оприлюднена 29 березня 2024 року.

А тому, при добросовісному відношенні позивача до подальшого розгляду справи чи оскарження постанови у суді вищої інстанції, остання мала право ознайомитись із текстом постанови на вказаному сайті ЄДРСР.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Водночас, як вбачається із листа-відповіді Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, позивачу була направлена копію оскаржуваної постанови на офіційну адресу проживання останньої. Проте, конверт повернувся до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Згідно пунктів 82, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, подання заяв до суду про отримання копії судового рішення також свідчить про обізнаність скаржника про існування такої постанови. При цьому, позивач не вказує дати ознайомлення із текстом оскаржуваної постанови в ЄДРСР, оскільки за її твердженням вказана постанова так і не надходила на її адресу.

Разом з тим, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду ОСОБА_1 вже неодноразово зверталось до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, ще 10 червня 2024 року та 15 липня 2024 року, які їй повернуто ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2024 року та від 02 серпня 2024 року через невідповідність вимогам статті 330 КАС України на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Слід зазначити, що посилання позивача про перебування за межами території України (з 13 серпня 2024 року по 21 серпня 2024 року), а також щодо відключення електроенергії протягом 26 серпня 2024 року по 27 серпня 2024 року, та масовані обстріли у ці дні приймаються до уваги Судом. Проте, скаржник не була позбавлена права у проміжку між цими датами підготувати та подати до Верховного Суду повторну касаційну скаргу у розумний строк.

Отже, позивач не надала достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначені причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити строк на усунення недоліків касаційної скарги, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку, зазначені ОСОБА_1 на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №320/12740/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко