Ухвала

від 31.10.2024 по справі 320/12740/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №320/12740/23

адміністративне провадження № К/990/34574/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року

у справі №320/12740/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Верховного Суду України, Верховного Суду, у якому просила:

- стягнути з Верховного Суду України, Верховного Суду за виконану ОСОБА_1 роботу належну заробітну плату за період з 12 листопада 2020 року по 21 листопада 2022 року в сумі 857008,23 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 712 717,65 грн);

- стягнути з Верховного Суду України, Верховного Суду компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн (сума до виплати після утримання податків та зборів становить 163 678,09 грн).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Верховного Суду України, Верховного Суду на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за період з 12 листопада 2020 року по 21 листопада 2022 року, в сумі 857008,23 грн з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів і висновків суду.

Стягнуто з Верховного Суду України, Верховного Суду на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в сумі 200 859,91 грн з урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів і висновків суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2024 року та від 02 серпня 2024 року касаційні скарги повернуто скаржнику.

09 вересня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строків або зазначенням інших підстав для поновлення строку, із наданням доказів на їх підтвердження.

15 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку.

В обґрунтування позивач зазначає ті ж самі підстави пропуску строку, що і в заяві, поданій разом із касаційною скаргою, а саме, що 25 березня 2024 року судом апеляційної інстанції отримано заяву про вжиття всіх необхідних заходів щодо розгляду справи у строк, встановлений законом.

29 квітня 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом отримано повторну заяву про розгляд попередньо поданої заяви, безпідставне затягування розгляду справи.

При цьому, вказує, що про існування оскаржуваної постанови скаржник дізналась 11 травня 2024 року з листа-відповіді заступника керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду Владислава Новака.

13 травня 2024 року позивачем подано заяву про направлення на її адресу копії оскаржуваної постанови. Водночас, 10 червня 2024 року, не отримавши копії вказаної постанови, ознайомилась із її тексом на сайті ЄДРСР, та цього ж дня подала касаційну скаргу разом із заявою про поновлення пропущеного строку.

Разом з тим, доводи позивача також зводяться до цитування Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25; Порядку ведення ЄДРСР, затвердженого рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18; Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 207 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071) щодо обґрунтувань можливості поновлення строку на касаційне оскарження.

Крім того, позивач повторно вказує, що причинами пропуску строку були триваючі повітряні тривоги та знаходження з двома малолітніми дітьми в укритті, а також наявність світла лише по чотири години на добу. Отже, як вказано у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, обставини, пов`язані із запровадженням воєнного стану, у тому числі сигнал «Повітряна тривога», втрата інтернет-зв`язку, відсутність електрозабезпечення тощо є обставинами непереборної сили, через які позивачка не мала можливості вчасно подати процесуальний документ, та є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Перевіривши заяву позивача, Суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка вказаним підставам пропуску строку надана в ухвалі Верховного Суду від 23 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху, та запропоновано позивачу вказати інші підстави пропуску строку.

Разом з тим, посилання позивача на її послідовні дії щодо подання заяв про отримання копії оскаржуваної постанови, як на підставу поважності пропуску строку, та неотримання копії вказаної постанови суду апеляційної інстанції з незалежних від неї причин, не свідчать про її зацікавленість у розгляді справи, оскільки із ЄДРСР вбачається, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року оприлюднена 29 березня 2024 року.

Однак, вперше із касаційною скаргою позивач звернулась лише 10 червня 2024 року, тобто більш як через 2 місяці після ухвалення оскаржуваної постанови.

Разом з тим, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду ОСОБА_1 вже неодноразово зверталось до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, ще 10 червня 2024 року та 15 липня 2024 року, які їй повернуто ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2024 року та від 02 серпня 2024 року через невідповідність вимогам статті 330 КАС України на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Верховний Суд повторно зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.

Крім того, повітряні тривоги, втрата інтернет-зв`язку, відсутність електрозабезпечення не можуть бути основними та поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло більше п`яти місяців, у зв`язку із неподанням обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №320/12740/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко