Ухвала

від 27.03.2024 по справі 520/8927/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2024 року

м. Київ

справа №520/8927/17

адміністративне провадження № К/990/9265/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №520/8927/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просила визнати протиправним та скасувати наказ від 06.02.2017 №01-13/22 ДАБК, яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 142162311387 від 18.08.2016.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 скасовано, ухвалено нове, яким позов задоволено.

11.03.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Щодо оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 Суд зазначає наступне.

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалах касаційної скарги, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у задоволенні клопотання представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Таким чином, законодавцем не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо вирішення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 Суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Предметом оскарження в даній справі є наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 06.02.2017 №01-13/22ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 1421632311387 від 18.08.2016».

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Касаційна скарга містить, зокрема, посилання на приписи частини другої статті 353 КАС України, при цьому заявник зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак такі посилання скаржника повністю спростовуються положеннями статті 12 КАС України, яка містить вичерпний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.

В решті, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Що стосується посилань скаржника на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, слід також зазначити, що оцінка наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є вторинною від наявності права на касаційне оскарження судових рішень у справах саме незначної складності.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №520/8927/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу.

Надіслати скажнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець