Ухвала

від 27.03.2024 по справі 480/9950/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2024 року

м. Київ

справа №480/9950/23

адміністративне провадження №К/990/11146/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Сумського апеляційного суду

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року

у справі № 480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог від 15 вересня 2023 року, просила:

- визнати протиправними дії Сумського апеляційного суду та Державної судової адміністрації щодо не забезпечення її - ОСОБА_1 , під час здійснення правосуддя на посаді судді Сумському апеляційному суді, у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати суддівської винагороди у період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року; допомоги на оздоровлення, виплаченої їй у 2021-2023 роках і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв`язку із обчисленням посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102 грн, в порушення статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;

- зобов`язати Сумський апеляційний суд за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати оплати праці, з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання судді та сум які підлягають утриманню, як податки і обов`язкові платежі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :

- суми недоплаченої у період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2270 грн;

- суми недоплаченої у період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2481 грн;

- суми недоплаченої у період з 01 січня 2023 року по 28 липня 2023 року суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684 грн;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію Україну забезпечити фінансування за рахунок бюджетних асигнувань виплати ОСОБА_1 утвореної заборгованості по суддівській винагороді за період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, а саме з 01 січня 2021 року в розмірі 2270 гривні; з 01 січня 2022 року - 2481 грн; з 01 січня 2023 року - 2684 грн, допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки в сумі 62095 грн, вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у відставку в сумі 172854 грн;

- допустити до негайного виконання у межах місячної суми виплати: по суддівській винагороді за 2021 рік в сумі 16632 грн, за 2022 рік - в сумі 37521 грн; за 2023 рік - в сумі 57618 грн; допомоги на оздоровлення - недоплаченої суми місячного посадового окладу за 2003 рік - у розмірі 32010 грн та вихідної допомоги за 1 місяць в розмірі - 57618 грн;

- зобов`язати Сумській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28 липня 2023 року, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в розмірі 265716 грн, у тому числі: посадовий оклад 147620 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Сумського апеляційного суду щодо не забезпечення ОСОБА_1 , під час здійснення професійної діяльності судді на посаді судді Сумського апеляційного суду, у повному обсязі виплати суддівської винагороди у період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року; допомоги на оздоровлення, що була виплачена у 2021, 2022 і 2023 роках і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв`язку із обчисленням посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102 гривень.

Зобов`язано Сумський апеляційний суд, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання судді, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :

- суми недоплаченої у період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2270 гривень;

- суми недоплаченої у період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року в сумі - 2481 гривень;

- суми недоплаченої у період з 01 січня 2023 року по 28 липня 2023 року суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684 гривень.

Зобов`язано Сумській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28 липня 2023 року, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, в загальній сумі 265716 грн, із них: посадовий оклад 147620 грн; доплата за вислугу років 80% - 118096 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Сумський апеляційний суд подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Аналіз матеріалів та зміст касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Перевіривши подану касаційну скаргу, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.

Наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають місце у випадку коли справа розглянута в порядку спрощеного провадження чи є справою незначної складності, проте ця справа до таких не відноситься, а тому Суд відхиляє зазначене посилання скаржника.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною четвертою статті 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.

Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сумського апеляційного суду на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Н.М. Мартинюк