Ухвала

від 26.03.2024 по справі 154/885/16

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/885/16

1-кс/154/240/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м.Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 05 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12015030060000594 від 21.07.2015 року, -

встановив:

12 березня 2024 року до слідчого судді надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 05 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12015030060000594 від 21.07.2015 року.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_4 покликається на ту обставину, що в провадженні СВ Володимирського РВП ГУНП України у Волинській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12015030060000594 від 21.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, повідомлення про підозру в якому пред`явлено ОСОБА_3 .

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурором Володимирської окружної прокуратури.

26.12.2023 захисником засобами поштового зв`язку на адресу Володимирської окружної прокуратури надіслано клопотання (в порядку ст. 220 КПК України) від 26.12.2023.

29.02.2024 у відповідь на адвокатський запит отримано Постанову про відмову в задоволенні клопотання від 05.01.2024.

Підставою для прийняття такого рішення, як вбачається зі змісту постанови, є той факт, що вказане кримінальне провадження зупинено і на даний час можуть проводитися лише слідчі дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

З даною постановою сторона захисту не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Частиною 2 ст. 49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Події, які інкримінуються ОСОБА_3 відбулися в період з 04.06.2007 по 16.07.2008, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 15 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

ОСОБА_3 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином, оскаржувана постанова не може вважатися належним чином вмотивованою, оскільки законодавство не містить обмежень щодо неможливості прийняття процесуального рішення про звернення із вказаним клопотанням у разі зупинення досудового розслідування. Крім того, прийняття процесуального рішення щодо звернення прокурора із вказаним клопотанням до суду не є слідчою дією.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ч. 7 ст. 115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Захисник отримав оскаржувану постанову 29.02.2024 засобами поштового зв`язку, а тому строк на її оскарження просить відраховувати саме від цієї дати.

Просить скасувати постанову прокурора Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 05.01.2024 у кримінальному провадженні № 12015030060000594 від 21.07.2015. Зобов`язати прокурора Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_5 , або іншу уповноважену особу, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12015030060000594 від 21.07.2015, повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 (в порядку ст. 220 КПК України) від 26.12.2023 та повідомити захисника про результати такого розгляду. Розгляд даної скарги здійснювати без участі захисника та підозрюваного.

Для участі у розгляді скарги заявник адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 не з`явились, а тому відповідно до їхнього клопотання слідчий суддя вирішує скаргу на підставі наявних у справі матеріалів.

Прокурор для участі у розгляді скарги повторно не з`явився, що не позбавляє слідчого суддю можливості вирішити скаргу без його участі.

Перевіривши доводи скаржника, матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів скарги, в провадженні СВ Володимирського РВП ГУНП України у Волинській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12015030060000594 від 21.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, повідомлення про підозру в якому пред`явлено ОСОБА_3 .

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурором Володимирської окружної прокуратури.

26.12.2023 захисником засобами поштового зв`язку на адресу Володимирської окружної прокуратури надіслано клопотання (в порядку ст. 220 КПК України) від 26.12.2023.

29.02.2024 у відповідь на адвокатський запит отримано постанову про відмову в задоволенні клопотання від 05.01.2024.

Підставою для прийняття такого рішення, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, стало те, що вказане кримінальне провадження з 08.02.2016 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із розшуком підозрюваного, на даний час, у відповідності до вимог частини 5 вказаної статті, можуть проводитись лише слідчі дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження останнього. На сьогодні, місцезнаходження підозрюваного органу досудового розслідування невідоме, а тому вирішення будь-яких інших питань, в тому числі щодо закінчення досудового розслідування шляхом складання та скерування до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, без розшуку ОСОБА_3 та його явки до органу досудового розслідування неможливе. За таких обставин, в даному випадку, вирішення вищевказаного клопотання захисника ОСОБА_4 , до розшуку ОСОБА_3 , являється передчасним, а тому в його задоволенні було відмовлено.

Заявник вказує, що події, які інкримінуються ОСОБА_3 відбулися в період з 04.06.2007 по 16.07.2008, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 15 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

ОСОБА_3 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином, захисник вважає, що оскаржувана постанова не може вважатися належним чином вмотивованою, оскільки законодавство не містить обмежень щодо неможливості прийняття процесуального рішення про звернення із вказаним клопотанням у разі зупинення досудового розслідування. Крім того, прийняття процесуального рішення щодо звернення прокурора із вказаним клопотанням до суду не є слідчою дією.

Слідчий суддя не погоджується з доводами захисника, та вважає що прокурор правомірно відмовив у задоволенні його клопотання про направлення клопотання до суду про закриття кримінального провадження, з огляду на обставини, викладені прокурором у тексті оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.303-305 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 05 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12015030060000594 від 21.07.2015 року відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 27 березня 2024 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_6