Ухвала

від 21.03.2024 по справі 214/6018/15-ц

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6018/15-ц

4-с/214/3/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Ковтун Н.Г.

за участю секретаря - Фартушної Є.К.

представник приватного виконавця (поза межами приміщення суду) - ОСОБА_1 ,

представника стягувача (поза межами приміщення суду) - ОСОБА_2

представника скаржника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Кривому Розі за скаргою ОСОБА_4 від імені якого діє адвокат Кадук Вікторія Вікторівна на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересована особа ОСОБА_5 , заінтересована особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2022 року до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_6 від імені якого діє адвокат Кадук Вікторія Вікторівна зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій просила: поновити строк подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, визнавши причини пропуску поважними, визнати недійсною оцінку майна, а саме предмету іпотеки: чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 215 390,00 грн., проведеної з порушенням положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 у межах процедури виконавчого провадження НОМЕР_9 та визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, пов`язані з примусовою реалізацією предмету іпотеки, а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі недійсної оцінки майна, проведеної з порушенням положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 у межах процедури виконавчого провадження НОМЕР_9. В мотивувальній частині скарги представник зазначила, що після отримання відповідей на адвокатські запити та після отримання додаткових документів в подальшому скарга буде уточнена.

01 квітня 2022 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_6 пропущений процесуальний строк на подання скарги на дії приватного виконавця, відкрито провадження за скаргою, призначено судове засідання та витребувані у приватного виконавця копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_9. (т.1 а.с.35-36)

27 травня 2022 року від представника стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшло пояснення на скаргу в якій зазначено, що твердження викладені у скарзі необґрунтовані та в задоволенні яких має бути відмовлено. Реалізоване майно боржника виступало забезпеченням по Кредитному договору. Внаслідок порушення боржником умов кредитного договору отримано рішення суду № 214/6018/15-ц, яким визначено заборгованість за кредитом, яке не було скасовано та не було виконано боржником. Твердження скаржника про часткову сплату за виконавчим документом належним чином не підтверджена, зокрема не надана виписка по рахунку. 21.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною винесено ухвалу про відкриття ВП № НОМЕР_9. 27.09.2019 здійснено опис та арешт майна боржника, яке перебуває в іпотеці, а саме: чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 29.09.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні і якому доручено надати звіт з визначенням вартості описаного та арештованого майна. 25.10.2019 суб`єктом оціночної діяльності виконано Звіт про оцінку майна - квартири боржника, яким визначена ринкова вартість об`єкта оцінки у сумі 253400,00 грн.. Саме за цією ціною приватним виконавцем виставлено майно на перші торги на 29.11.2021 через систему електронних торгів(СЕТАМ), але за відсутності допущених учасників (фактично відсутності купівельного попиту) торги не відбулися. Внаслідок не реалізації майна квартира боржника уцінена до 215390,00 грн. Представник пояснив, що суб`єкт оціночної діяльності не зобов`язаний проникати в середину об`єкта нерухомості для ознайомлення з ним, окрім того, боржник мав достатньо часу та можливість надати доступ до квартири, яка була оцінена. Розуміння скаржником положень національного стандарту про необхідність доступу в середину майна є упередженим. Згідно звіту про незалежну оцінку квартири від 25.10.2021 визначені загальні характеристики майна та враховано такі показники як місце розташування будинку та квартири, зазначено технічний стан квартири та зазначено технічний стан квартири та зазначено як те передбачено Національним стандартом 1, відомості про відсутність доступу в квартиру, також зазначено інші показники та характеристики майна які впливають на його ринкову вартість. На других електронних торгах 30.12.2021 (за початковою ціною 85% від оціночної вартості майна, що становило 215390,00 грн) квартира була реалізована. Скаржником не зазначено та не доведено, які його права порушені тим, що оцінювач не здійснив внутрішнього огляду квартири боржника та яким чином це могло вплинути на визначення оціночної вартості квартири. З моменту відкриття ВП до реалізації майна виконавчі дії провадились більше двох років, тобто тривалий час, за який боржник міг вирішити питання щодо сплати боргу, але за невідомих причин не проводив такі дії, ухилявся від виконання рішення. Боржник знав про наявність діючого виконавчого провадження, оскільки з його заробітної плати постійно здійснювалися утримання коштів. Боржник мав усі законні підстави для ознайомлення з матеріалами справи, брати участь в проведенні виконавчих дій, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, оскаржувати дії виконавця та використовувати інші права надані йому Законом, але не користувався своїми правами у ВП та не виконував обов`язки щодо доступу виконавця до житла прямо встановлені для боржника Законом. У скарзі боржником не зазначено, які саме дії приватного виконавця пов`язані із примусовою реалізацією предмета іпотеки необхідно визнати неправомірними (п.3 прохальної частини), що унеможливлює надання відповідних пояснень та розгляд цієї неконкретизованої вимоги по суті. (т.1 а.с.55-58)

01 липня 2022 року надійшло заперечення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на скаргу, відповідно до яких суб`єкт оскарження просила в вимогах скарги відмовити у повному обсязі. Зазначила, що на підставі заяви стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» 21.08.2019 відкрито ВП № НОМЕР_9. 22.08.2019 на адресу боржника ОСОБА_6 рекомендованим листом направлена постанова про відкриття провадження. Зауважила, що виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови, оскільки це суперечить положенню статті 28 Закону «Про виконавче провадження», оскільки боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Окрім того, 23.09.2019 на її адресу від боржника надійшли документи для зняття арешту з карткового рахунку, на підставі яких 24.09.2019 винесено відповідну постанову, тому боржник знав про наявність ВП № НОМЕР_9. Звернула увагу, що реалізація майна здійснюється відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», з урахуванням ЗУ «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна та інших нормативних актів. 27.09.2019 нею в присутності представника стягувача проведено опис й арешт предмета іпотеки, а саме житла розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику, копія якої направлена останньому рекомендованою кореспонденцією. 28.09.2021 вона в присутності представника стягувача здійснили виїзд за місцем мешкання боржника, але двері ніхто не відчинив, доступу до квартири не було. 29.09.2021 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, копія якої направлено сторонам. 26.10.2021 надійшов звіт про оцінку майна, вартість предмета іпотеки становила 253400,00 грн. 27.10.2021 копію оцінки направлено боржнику рекомендованим листом. Перший електронний аукціон було призначено на 29.11.2021, який не відбувся у зв`язку з відсутністю купівельного попиту допущених учасників торгів. Після проведення уцінки майна на 15% від початкової вартості (з 253400,00 грн до 215390,00 грн) 30.12.2021 предмет іпотеки було реалізовано. Зауважила, що зі змісту скарги не вбачається яким саме чином порушені права боржника в частині проведення оцінки предмета іпотеки та вплив на первісну вартість майна, як і не доведено, яким чином звіт про оцінку предмета іпотеки складений без внутрішнього огляду об`єкту оцінювання, без участі іпотекодавця, порушує його права і інтереси. Тому доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими. (т.1 а.с.96-98).

У додаткових запереченнях на скаргу приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна зазначила, що кредитне зобов`язання та процедура його погашення визначена сторонами в іноземній валюті, тобто між боржником і стягувачем, як і сума заборгованості стягнута судовим рішенням, визначена в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом Національного банку України станом на день ухвалення. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням. З долучених представником скаржника документів не зрозуміло, яка саме загальна сума боргу стягнута та перерахована стягувачу в доларах США, як і не зрозумілий період погашень боргу з 01.10.2019 по 31.03.2022, оскільки виконавче провадження перебуває на її виконанні з 21.08.2019. Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9 відкрито на підставі заяви стягувача від 21.08.2019, при цьому будь-яких заяв щодо виконання або часткового виконання рішення суду з боку солідарних боржників до приватного виконавця не надходило. Строки повторно пред`явлення до виконання порушені не були, оскільки у виконавчому листі зроблена відмітка про завершення ВП державним виконавцем 26.12.2017, при цьому відмітка щодо стягнутої суми коштів при попередньому виконанні була відсутня. Доповнила попереднє заперечення, що проведені дії щодо проведення опису й арешту майна боржника, проведення оцінки майна без входження в квартиру відбулися не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження, не допускав її, як приватного виконавця до приміщення квартири та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири та її оцінка були проведені без огляду об`єкта. (т.1 а.с.186-189)

26 грудня 2022 року ухвалою суду за клопотанням представника скаржника адвоката Кадук В.В. з урахуванням наданих приватним виконавцем та стягувачем документів по ВП № 598652100 до матеріалів справи долучена уточнена скарга на дії приватного виконавця, залучено у справі заінтересовану особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запропоновано заінтересованій особі подати пояснення щодо позову протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали та додатків до неї. (т.1 а.с.242)

27 січня 2023 року надійшли додаткові пояснення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на уточнену скаргу, відповідно до яких повторно підтримала свою позицію викладену у запереченні та додаткових запереченнях та наголосила, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2019 ані боржником або його представником, ані стягувачем її не повідомлено про наявність виконавчого провадження відносно солідарного боржника ОСОБА_7 згідно рішення суду по справі № 214/6018/15-ц. Так само і не повідомлено про залишок суми боргу за рішенням суду з урахуванням стягнень за двома виконавчими провадженнями. З наданих представником стягувача довідок (до первинної скарги) щодо стягнутої суми боргу за виконавчим листом, не вбачається, яка сума направлена на погашення боргу, а яка на погашення виконавчого збору, про що так само була відсутня відмітка у виконавчому документі, тому тлумачення представника стягувача про залишок боргу у зазначеній сумі (114587,45 грн) не коректне. (т.2 а.с.1-7)

01 лютого 2023 року від представника стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшли письмові пояснення на уточнену скаргу в якій зазначено, що представник не погоджується з твердженнями скаржника щодо залишку його заборгованості за рішенням суду, станом на день реалізації житлового приміщення, яка не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати і з цих підстав приватний виконавець не мала права звертати стягнення на майно. Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження 21.08.2019 на підставі заяви та наданого виконавчого документу - виконавчого листа у якому зазначено, що при попередньому виконанні ВП було закінчено державним виконавцем 26.12.2017, а відмітка щодо стягнутої суми коштів при попередньому виконанні відсутня. Відповідно до даних банківського обліку з дати винесення рішення суду з 25.11.2015 до дати відкриття виконавчого провадження 21.09.2019 боржниками погашено приблизно 4031,67 доларів США і відповідно залишок за рішенням суду на дату відкриття ВП становив 10638,35 доларів США, що еквівалентно 267355,56 грн (за курсом НБУ станом на 21.08.2019) і значно перевищує розмір 20 мінімальних заробітних плат. Інші пояснення представника повністю співпадають з наданими поясненнями раніше. (т.2 а.с.14-20)

27 березня 2023 року ухвалою суду за клопотанням представника скаржника адвоката Кадук В.В. витребувано у стягувача АТ «Райффайзен Банк» розрахунок заборгованості та виписку по Кредитному договору № 014/0122/32207/74 від 11.04.2007, укладеному між скаржником та АТ «Райффайзен Банк», та договору поруки №014/08/11-21/024/07 від 11.04.2007, укладеного між ОСОБА_7 та АТ «Райффайзен Банк», з урахуванням солідарно стягнутих по ВП НОМЕР_10, НОМЕР_11 та НОМЕР_9 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грошових коштів на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2015, по справі №214/6018/15 (провадження №2/214/3189/15) згідно виконавчого листа №214/6018/15-ц (2/214/3189/15) від 16.03.2016 із зазначенням суми, дати, грошової одиниці зарахування грошових коштів на погашення боргу по кредиту по кожному платежу окремо. (т.2 а.с.92-93)

27 березня 2023 року ухвалою суду за клопотанням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та запропоновано заінтересованій особі подати пояснення щодо позову протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали та додатків до неї. (т.2 а.с. 94)

04 жовтня 2023 року адвокат Кадук Вікторія Вікторівна надала суду уточнену скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

В обґрунтування уточненої скарги зазначила, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. не було визначено чи перевищує сума заборгованості, що підлягає стягненню (залишилося стягнути) за виконавчим провадженням НОМЕР_9, двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, а також здійснено реалізацію з електронних торгів арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_6 , а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмету іпотеки) відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 про оцінку майна від 25.10.2021 у розмірі 253400,00 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9 у порушення вимог п.56 НС №1 та пп.1, 6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що призвело до реалізації нерухомого майна за заниженою ціною, завдало збитків боржнику у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

В уточненій скарзі ОСОБА_6 просить суд визнати недійсною оцінку майна, а саме предмету іпотеки: чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 про оцінку майна від 25.10.2021 у розмірі 253400,00 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9 та визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни щодо: відсутності визначення чи перевищує сума заборгованості, що підлягає стягненню (залишилося стягнути) за виконавчим провадженням НОМЕР_9, двадцять розмірів мінімальної заробітної плати і визначення оціночної вартості та реалізації з електронних торгів арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_6 , а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмету іпотеки) відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 про оцінку майна від 25.10.2021 у розмірі 253400,00 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9.

18 вересня 2023 представником скаржника подано заяву про приєднання до матеріалів справи доказів, якими на думку представника підтверджується, що на виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) про стягнення заборгованості у розмірі 14 670 доларів 02 центів США, що еквівалентні 351 335 гривень 84 копійки, на користь стягувача АТ «Райффайзен банк Аваль» стягнуто по ВП НОМЕР_11 - 143543,91 грн., по ВП НОМЕР_10 - 63823,35 грн., по ВП НОМЕР_9 - 244981,97 грн., загалом 452 349,23 грн.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_9 - адвокат Кадук В.В. вимоги уточненої скарги підтримала в повному обсязі обґрунтовуючи їх доводами викладеними у мотивувальній частині скарги та наданими письмовими доказами. При цьому зауважила, що оцінка майна є недійсною, оскільки проведена з порушеннями норм чинного Законодавства, а дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни щодо відсутності визначення чи перевищує сума заборгованості, що підлягає стягненню (залишилося стягнути) за виконавчим провадженням НОМЕР_9 двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, а також визначення оціночної вартості та реалізації з електронних торгів арештованого нерухомого майна боржника є неправомірними, тому просила вимоги скарги задовольнити.Після закриття виконавчих проваджень Саксаганським ДВС стягувач продовжував отримати кошти за виконавчими листами з боржників, не повідомив про фактичну заборгованність при зверненні до приватного виконавця, боржник продовжував виконувати судове рішення, не розуміючи, що змінився виконавець, діяв добросовісно.

У судовому засіданні представник суб`єкта оскарження приватного виконавця ОСОБА_10 - адвокат Кувшинова Н.В. вимоги уточненої скарги не визнала, надала пояснення, які повністю узгоджуються з запереченнями, додатковими запереченнями та письмовими поясненнями, які містяться в матеріалах справи та додатково зауважила, що приватний виконавець не зобов`язана робити розрахунки залишку заборгованості, що підлягають стягненню, та зобов`язана забезпечувати доступ оцінювача до об`єкту оцінки, оцінка є законною, оцінювач не зобов`язаний оглядати об`єкт оцінки.

У судовому засіданні представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» Графченко І.А. вимоги уточненої скарги також не визнала, надала пояснення аналогічні викладеним у письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, просила у їх задоволенні відмовити. Дійсно, після закриття виконавчих проваджень відносно солідарних боржників на рахунок банку надходили кошти на виконання судового рішення, про їх розмір приватному виконавцю вони не повідомляли, але вважає, що розмір боргу дозволяв провести реалізацію іпотечного майна.

Заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду скарги повідомлені належним чином, своїм правом на подання письмових пояснень по скарзі не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно частин 1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності до положень ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно частини першої статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 25 листопада 2015 року, Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, ухвалено рішення по цивільній справі № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) про стягнення, солідарно, з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської дирекції, достроково, заборгованості за кредитним договором № 014/0122/32207/74 від 11.04.2007 у сумі 14 670 доларів 02 центів США, що еквівалентні 351 335 гривень 84 копійки, відповідно до курсу Національного банку України станом на 25.11.2015, з яких:

-заборгованість за кредитом 11 214 доларів 32 центи США, що еквівалентні 268 574 гривень 45 копійок, відповідно до курсу Національного банку України станом на 25.11.2015;

-заборгованість по сплаті відсотків 1 565 доларів 21 цент США, що еквівалентні 37 485 гривень 59 копійок, відповідно до курсу Національного банку України станом на 25.11.2015;

-пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків 1 890 доларів 49 центів США, що еквівалентні 45 275 гривень 80 копійок, відповідно до курсу Національного банку України станом на 25.11.2015;

-та судовий збір в розмірі 1550 гривень 07 копійок. Всього підлягають стягненню 352 885,91 гривень.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на і території України.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд,і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року по цивільній справі № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) було відкрито чотири виконавчі провадження, а саме:

-ВП № НОМЕР_12 - постанова про відкриття виконавчого провадження Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 11.08.2016 (постановою від 26.12.2017 по ВП № НОМЕР_12 виконавчий лист № 2/214/3189/15 виданий 16.03.2016 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу повернено стягувачу);

-ВП № НОМЕР_13 - постанова про відкриття виконавчого провадження Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30.03.2017 (постановою від 26.12.2017 по ВП № НОМЕР_13 виконавчий лист № 2/214/3189/15 виданий 16.03.2016 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу повернено стягувачу);

-ВП № НОМЕР_15 - постанова про відкриття виконавчого провадження Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.06.2020 (постановою від 16.08.2022 виконавчий лист №2/214/3189/15 виданий 16.03.2016 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу повернуто стягувачу);

-ВП № НОМЕР_9 - постанова про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. 21.08.2019 (постановою від 27.07.2022 виконавчий лист №2/214/3189/15 виданий 16.03.2016 Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу повернуто стягувачу).

Матеріалами справи також підтверджується, що по усім виконавчим провадженням: ВП № НОМЕР_12, ВП № НОМЕР_13, ВП № НОМЕР_9 та ВП № НОМЕР_15 звернено стягнення на заробітну плату солідарних боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зокрема:

-по ВП № НОМЕР_12 - 14.04.2017 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_6 (помилково зазначено ВП № НОМЕР_13) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на реквізити: р/р НОМЕР_1 в Дніпропетровській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201, отримувач: Дніпропетровська ОД АТ «Райфайзен Банк Аваль»;

-по ВП № НОМЕР_13 - 14.04.2017 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на реквізити: р/р НОМЕР_1 в Дніпропетровській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201, отримувач: Дніпропетровська ОД АТ «Райфайзен Банк Аваль;

-по ВП № НОМЕР_15 - 21.10.2020 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_7 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на реквізити: ЄДРПОУ 19358201, АТ «Райффайзен Банк Аваль», НОМЕР_2 ;

-по ВП № НОМЕР_9 - 10.10.2019 винесені постанова про звернення стягнення на заробітну плату та постанова про звернення стягнення на пенсію боржника ОСОБА_6 . Приватний виконавець зобов`язала ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснювати відрахування із доходів боржника за наступними реквізитами: отримувач приватний виконавець Русецька О.О., р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, ЄДРПОУ/ДРФО НОМЕР_4 , в АТ КБ «Приватбанк».

Наданими представником скаржника - адвокатом Кадук В.В. письмовими доказами (містяться в матеріалах справи) також підтверджується фактичне стягнення з солідарних боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості за виконавчими провадженнями на виконання рішення суду № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) від 25.11.2015, а саме:

-довідкою від 07.04.2022 № 811-15/1-8454, видана ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтверджується, що з ОСОБА_6 за період з травня 2017 року по березень 2022 року з його заробітної плати утримувалася заборгованість згідно виконавчого листа Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу №2/214/3189/15 (214/6018/15-ц) від 16.03.2016 до погашення боргу в сумі 352885,91 грн. на користь Райффайзен Банк Аваль. За період з 01.05.2017 по 31.03.2022 утримано і перераховано 136 893,75 грн.. Залишок заборгованості станом на 01.04.2022 становить 215 992,16 грн (ВП № НОМЕР_12 - помилково зазначено ВП № НОМЕР_13);

-довідками № 32, 33, 34 від 16.02.2022, видані Криворізьким державним педагогічним університетом підтверджується, що з ОСОБА_7 за період з травня 2017 по січень 2022 з її заробітної плати стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у рахунок погашення боргу: 54475,95 грн. з наступного розрахунку: 4646,00 (2017) + 8627,00 (2018) + 11313,96 (2019) + 12532,46 (2020) + 15961,31 (2021) + 1395,22 (2022) = 54475,95 грн (ВП № НОМЕР_13).

Тобто матеріалами справи підтверджується, що стягнення з солідарних боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості за виконавчими провадженнями ВП № НОМЕР_12 та ВП № НОМЕР_13 на виконання рішення суду № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) від 25.11.2015 фактично здійснювалось у тому числі і станом на 30 грудня 2021 року (дату реалізації квартири з електронних торгів) та грошові кошти перераховувались на реквізити стягувача АТ «Райффайзен банк Аваль» зазначені у виконавчих документах, що підтверджується належними і допустимими доказами.

21 серпня 2019 року стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього ж виконавчого листа № 214/6018/15 від 16.03.2016 про стягнення з боржника ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у загальній сумі 352 885,91 гривень (сума зазначена відповідно рішення суду).

21 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною відкрито виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 214/6018/15 від 16.03.2016 про стягнення з боржника ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у загальній сумі 352 885,91 гривень.

По ВП № НОМЕР_9 приватний виконавець здійснила наступні виконавчі дії:

-27.09.2019 винесла постанову про арешт та опис майна боржника ОСОБА_6 , а саме: житлового приміщення, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-10.10.2019 винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_6 та направила її до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

-10.10.2019 винесла постанову про звернення стягнення на пенсію боржника ОСОБА_6 та направила її до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

З наданих постанов від 10.10.2019 по ВП НОМЕР_9 вбачається, що приватний виконавець зобов`язала ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснювати відрахування із доходів боржника за наступними реквізитами: отримувач приватний виконавець Русецька О.О., р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, ЄДРПОУ/ДРФО 3228512088, в АТ КБ «Приватбанк».

29 вересня 2021 року, в ході виконавчого провадження, постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_8 , який має сертифікат, виданий 10.08.2021 за № 615/21, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 10.08.2024) для надання останнім звіту з визначення вартості описаного та арештованого майна боржника за постановою про опис та арешт майна боржника від 27.09.2019 ВП № НОМЕР_9.

При цьому з наданих представником скаржника ОСОБА_3 документів, а саме: довідки від 07.04.2022 №811-15/1-8452, видана ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» вбачається, що з боржника ОСОБА_6 з 01.10.2019 по 31.03.2022 з заробітної плати утримано 46928,76 грн. в рахунок погашення заборгованості по виконавчому листу № 214/6018/15-ц (№2/214/3189/15) від 02.02.2017 на користь приватного виконавця Русецької О.О., а з відповіді Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 08.02.2023 №0400-010506-8/17594 вбачається, що з боржника ОСОБА_6 з 01.12.2019 по 30.04.2022 з пенсії утримано 23779,21 грн. в рахунок погашення заборгованості по виконавчому листу № 214/6018/15-ц від 02.02.2017 на користь приватного виконавця Русецької О.О..

При цьому необхідно зазначити, що за виконавчими листами на виконання рішення суду № 214/6018/15 (провадження № 2/214/3189/15) від 25.11.2015 відкрито було декілька виконавчих проваджень, доказами наданими представником боржника підтверджується фактичне стягнення заборгованості з заробітної плати та пенсійного забезпечення боржника ОСОБА_6 і з заробітної плати солідарного боржника ОСОБА_7 , однак жодного доказу щодо остаточної суми заборгованості на день реалізації майна боржника ані суб`єктом оскарження, ані стягувачем не надано.

До реалізації майна боржника з електронних торгів 30.12.2021 на виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 25 листопада 2015 року по справі №214/6018/15-ц стягнення відбувалося з травня 2017 по ВП № НОМЕР_12 та ВП № НОМЕР_13, по ВП НОМЕР_9 з серпня 2019 року.

Однак, приватний виконавець не визначила суму грошових коштів стягнутих з солідарних боржників на виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 25 листопада 2015 року по справі № 214/6018/15-ц та остаточну суму, яка підлягає стягненню на день реалізації майна та не переконалась у тому чи перевищує ця сума 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В своїх поясненнях приватний виконавець зазначає, що нею відкрито виконавче провадження 21.08.2019 на підставі заяви та наданого виконавчого документу - виконавчого листа у якому зазначено, що при попередньому виконанні ВП було закінчено державним виконавцем 26.12.2017, а відмітка щодо стягнутої суми коштів при попередньому виконанні відсутня. А представник стягувача зауважила, що відповідно до даних банківського обліку з дати винесення рішення суду з 25.11.2015 до дати відкриття виконавчого провадження 21.09.2019 боржниками погашено приблизно 4031,67 доларів США і відповідно залишок за рішенням суду на дату відкриття ВП становив 10638,35 доларів США, що еквівалентно 267355,56 грн (за курсом НБУ станом на 21.08.2019).

Однак в наданих матеріалах ВП № НОМЕР_9 відсутні будь-які відомості (документи, виписки, розрахунки) щодо можливого часткового погашення заборгованості станом на день відкриття виконавчого провадження 21.09.2019 та станом на 30.12.2021 дату реалізації квартири з електронних торгів, що свідчить про неправомірну бездіяльність приватного виконавця щодо визначення остаточної суми заборгованості, враховуючи, що за даними, які містяться в виконавчому листі вбачається відкриття і закінчення інших проваджень та стягнення заборгованості за рішенням суду є солідарним.

Щодо забезпечення доступу оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки суд зазначає наступне.

У своїх поясненнях приватний виконавець Русецька О.О. зазначила, що з метою додержання вимог чинного законодавства, перевірки майнового стану боржника та всебічного виконання рішення суду, 28.09.2021 вона в присутності представника стягувача ОСОБА_11 здійснили виїзд за місцем мешкання боржника, але двері ніхто не відчинив, доступу до квартири у приватного виконавця не було. Зауважила, що Законом «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено обов`язок виконавця повідомляти боржника про опис майна, про направлення боржнику вимоги про забезпечення доступу оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки, так само відсутній обов`язок у суб`єкта оціночної діяльності, виходячи із вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» здійснювати візуальний огляд внутрішніх приміщень об`єкту досліджень для ознайомлення з ним, такої обов`язкової умови не передбачено.

Проте дані дії виконавця суперечать нормам Закону, зокрема відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»:

1. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Для виконання обов`язків виконавець наділений правами:

1)проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

Відповідно до ч.1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5):

6. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Якщо документ, винесений виконавцем, надсилається у формі електронного документа, на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

8. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

9. Вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

Відповідно до пункту 25 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

При цьому в наданих приватним виконавцем матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_9 відсутні будь-які докази (вимоги, розпорядження тощо), що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки. В процесі розгляду скарги суб`єктом оскарження такі відомості також надані не були.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Однак, з дослідженого судом акту від 28.09.2021 вбачається, що поняті не залучалися, акт складався саме з метою перевірки майнового стану, а не забезпечення доступу суб`єкта оціночної діяльності до предмета іпотеки, окрім того в акті відсутній підпис представника стягувача.

Щодо звіту про оцінку майна суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 25 жовтня 2021 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_8 , виконано оцінку предмету ІПОТЕКИ чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу № 100659, посвідченого 11.04.2007, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О., за реєстром № 3332 та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 11.04.2007, реєстраційний НОМЕР_14 майна 17803258, НОМЕР_14 запису 312 в книзі 252П-312 та складено звіт про оцінку майна від 25 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно ст. 3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. (ст. 13 даного Закону).

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватись саме у відповідності до Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено загальні засади.

Згідно з п. 47 Національного стандарту № 1 порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Крім того, п. 19 Національного стандарту № 2 передбачено, що порівняльний підхід передбачає, зокрема, визначення вартості об`єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об`єктів порівняння.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до ст. 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільше повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Як встановлено судом, при проведенні оцінки житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_6 , оцінювач не проводив самостійно огляд квартири, що не оспорюється сторонами, однак зазначені дії суперечать процедурі оцінки згідно з стандартами, що використовуються, а саме процедура включає в себе наступні кроки: огляд Об`єкта та збір вихідних даних про нього; збір та обробка іншої суттєвої інформації, необхідної для застосування обраних методичних підходів; аналіз інформаційних джерел з метою формування уяви про обмеження та застереження, які можуть супроводжувати процедури проведення оцінки та використання її результатів; визначення та застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають визначеній меті оцінки та обраній базі оцінки; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосування різних методичних підходів та методів; складання звіту про оцінку майна.

При цьому суд встановив, що до боржника ні приватний виконавець, ні оцінювач не звертались з вимогою доступу до об`єкту реалізації, належні та допустимі докази ані суб`єктом оскарження, ані стягувачем суду не надані.

Тому, суд приходить до висновку, що процедура оцінювання проведена з порушенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658 - III від 12.07.2001 р, Національного стандарту №1«Загальні принципи оцінки майна та майнових прав» та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна».

Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити: письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Крім того, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

У свою чергу, у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п.56 НС №1 та пп.1, 6 ст.9 закону №2658-III.

Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 червня 2022 по справі №442/4621/20 (провадження №61-11190св21), від 14 серпня 2019 року у справі № 766/7365/17 (провадження № 61-36614св18), від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18), від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10 (провадження № 61-19310св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17.

Матеріли справи не містять доказів, що суб`єкт оцінювання особисто оглядав внутрішні кімнати приміщення об`єкта оцінки, також матеріали справи не містять зауважень (пояснень, доповідних тощо) щодо відсутності допуску його до об`єкта з метою проведення вказаного дослідження, відтак, вказане суд приходить до висновку, що зазначені дії могли призвести до значного заниження вартості спірного майна.

У постанові від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

Через надто формальне застосування процедурних вимог майно реалізовано за нижчою ціною в рахунок погашення боргу перед кредиторами. Вилучення майна з визначенням ціни, яка нижча реальної вартості, порушує справедливу рівновагу, а боржник несе особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 22 липня 2020 року у справі № 750/2447/18.

У постанові по справі № 754/2961/17, провадження № 61-3489св21 від 29 листопада 2021 року, мовою оригіналу:

«…Зі звіту про оцінку майна спірної квартири, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Експертна служба України від 13 вересня 2019 року, видно, що замовник звіту не забезпечив оцінювачу внутрішній огляд об`єкту оцінки, особистий внутрішній огляд приміщення квартири експертом не відбувався, оцінка майна здійснена на підставі пакету документів, наданого замовником, та усної інформації без особистого огляду та фотофіксації (матеріали виконавчого провадження а. с. 93-110, т. 1 а. с. 13-47), а надані приватним виконавцем завірені копії матеріалів виконавчого провадження не містять даних, що приватний виконавець Мілоцький О. Л. повідомляв боржника про необхідність забезпечити доступ для проведення оцінки майна, як не містять і відомостей про те, що остання перешкоджала виконавцю та (або) оцінювачуу доступі суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Експертна служба України до майна (квартири), що підлягає оцінці.

Немає у матеріалах справи відомостей щодо вжиття приватним виконавцем дій, спрямованих на отримання вмотивованого рішення суду на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника для опису і оцінки арештованого майна (пункт 13 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

З огляду на наведене, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у цій частині та відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні вимог скарги про визнання протиправною оцінки майна, що призвело до порушення прав заявника.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю...».

У постанові Верховний суд від 20 вересня 2022 року по справі №2608/774/12 прийшов до наступного висновку: «Задовольняючи скаргу в частині визнання недійсною оцінки нерухомого майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані» у межах процедури виконавчого провадження № 63062508 та викладену в Звітах про експертну грошову оцінку від 06 листопада 2020 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки оцінювачем не було проведено безпосереднього ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом огляду та дослідження земельних ділянок, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» в частині здійснення ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.»

Верховний суд у постанові від 06 жовтня 2022 року по справі №2033/2-108/11 прийшов до наступного висновку: «оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади…

Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього…

У справі, що переглядається, встановлено що суб`єкт оцінювання особисто не оглядав об`єкт оцінки і зауважень щодо допуску його до спірного об`єкта з метою проведення вказаного дослідження не висловлював, відтак, вказане призвело до значного заниження вартості спірного майна. Вказані обставини були досліджені судами під час розгляду скарги та не спростовані заінтересованими особами…

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про визнання противоправними дії державного виконавця щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна боржника відповідно до звіту про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року, а також обґрунтовано визнав недійсними результати оцінки вартості спірного нерухомого майна, викладеної у зазначеному звіті.»

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного наданого доказу, враховуючи, що докази по справі надані скаржником або витребувані у суб`єкта оскарження судом, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, а також проаналізувавши висновки Верховного суду щодо вирішення подібних правовідносин, суд прийшов до висновку, що під час розгляду скарги протиправність дій державного виконавця знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ч. 1ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247,259-261,353-354,450-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_4 від імені якого діє адвокат Кадук Вікторія Вікторівна на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни - задовольнити.

Визнати недійсною оцінку майна, а саме предмету ІПОТЕКИ: чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 про оцінку майна від 25.10.2021 у розмірі 253400,00 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни щодо відсутності визначення чи перевищує сума заборгованості, що підлягає стягненню (залишилося стягнути) за виконавчим провадженням НОМЕР_9, двадцять розмірів мінімальної заробітної плати;

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни щодо визначення оціночної вартості та реалізації з електронних торгів арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_6 , а саме чотирикімнатної квартири, загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (предмету іпотеки) відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 про оцінку майна від 25.10.2021 у розмірі 253400,00 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9.

Боржник: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Паспорт НОМЕР_5 виданий Саксаганський РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області від 26 вересня 1995 року. РНОКПП НОМЕР_6 . Телефон НОМЕР_7 .

Суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, що знаходиться за адресою: індекс 49005, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 46, прим. 54.

Стягувач: АТ «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909, юридична адреса: 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9.

Заінтересована особа ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що знаходиться за адресою: 50065, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Віталія Матусевича, будинок 41. Код ЄДРПОУ 34545897.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу. Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвала не буде скасована, вона набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 26 березня 2024 року.

Суддя Ковтун Н.Г.