Ухвала

від 21.03.2024 по справі 947/9746/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/9746/24

Провадження № 1-кс/947/4043/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024163010000005 від 15.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київськогорайонного судум.Одеси надійшлоклопотання старшогослідчого СВОРУП №1ГУНП вОдеській області ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором Київськоїокружної прокуратури ОСОБА_4 про арештмайна укримінальному провадженні№ 42024163010000005від 15.01.2024за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368 КК України.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ«УКРСИББАНК» (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) БФ «АКТИВ», код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та грошові кошти, які на ньому зберігаються, із забороною користування та розпорядження власнику та будь-яким іншим особам

В обґрунтування підстав накладення арешту на майно вказує,що слідчим винесено постанову про визнання рахунку НОМЕР_1 та грошових коштів, які перебувають на вказаному рахунку,речовим доказом у кримінальному провадженні. Таким чином, існує сукупність достатніх підстав вважати, що грошові кошти які перебувають на спеціальному рахунку є доказом злочину, тобто містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існує необхідність у їх збереженні, в тому числі з метою забезпечення в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, проте від прокурора до суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за її відсутності. Крім того, сторона обвинувачення просила розглянути клопотання та без повідомлення власника майна та його представників.

За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи ту обставину, що власником розрахункового рахунку, на яке слідчий та прокурор просять накласти арешт, може бути ОСОБА_5 , щодо якої існують достатні підстави вважати про пов`язаність з подіями, які розслідуються у кримінальному провадженні, то слідчий суддя дійшов висновку, що наявні обґрунтовані підстави вважати про існування можливості у власника рахунку вжити заходів, що унеможливлять накладення арешту на нього, а за такого, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання слід проводити без повідомлення власника такого майна, його представників.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024163010000005 від 15.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Київською окружною прокуратурою м. Одеси.

3 матеріалів кримінального провадження вбачається, що 15.01.2024 до Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно вимагання директором Держаного професійно-технічного навчального закладу «Одеський професійний ліцей технології та дизайну» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірної вигоди від останнього, щомісячно у розмірі 11 000 тисяч гривень за невжиття заходів щодо ініціювання питання відносно встановлення законних підстав його знаходження на прилеглій до ДПТНЗ «ОПЛТД» території, яка використовується підприємцем у якості пакувального майданчику.

За вимогою ОСОБА_5 , вказану суму неправомірної вигоди підприємець повинен щомісячно перераховувати на розрахунковий рахунок комерційної структури Благодійний фонд «АКТИВ» КОД ЄДРПОУ - 39018586.

Відповідно до інформації співробітників УправлінняСБ Українив Одеськійобласті,однією з осіб, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженка Чернівецької області, Вижницького району м. Вижниця, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування 15.01.2024 допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що у 2021 його мати ОСОБА_7 , будучи фізичною особою-підприємцем, уклала з Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського» договір оренди нерухомого майна, а саме мостіння на території корпусу №7, інвентарний номер 2137417189, площею 691,64 кв. м. Після чого, будучи представником матері та діючи за довіреністю від неї, розпочав за власний кошт облаштувати відповідну парковку, уклав договір страхування, уклав договір охорони, розчистив її. На даній парковці перебувають в тому числі автомобілі співробітників та студентів Університету.

У подальшому, у матері виникли проблемні питання, пов`язані із обставинами укладання вказаного договору оренди, які вирішувались у судовому порядку, зокрема у Південно-західному апеляційному господарському суді перебувала апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (мати заявника ОСОБА_6 , який фактично здійснював фінансово-господарську діяльність та представляв її інтереси на підставі довіреності) на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/3164/22, за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, про визнання договору оренди території, яка використовується як майданчик для паркування, за адресою: АДРЕСА_2 , недійсним та повернення орендованого майна з підстав незаконної передачі в оренду нерухомого майна.

Згодом, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду 03.10.2023 ухвалено рішення щодо визнання договору оренди вищевказаної території недійсним та зобов`язано повернути орендоване майно з підстав незаконної передачі.

08.01.2023 директор Державного професійно-технічного навчального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_5 , запросила останнього до свого робочого кабінету та повідомила, що у разі якщо останній погодиться щомісячно платити їх грошові кошти у розмірі 11000 гривень, вона не буде ініціювати питання щодо прискорення залишення вказаної території для паркування, а навпаки, після передачі її на баланс ДПТНЗ «ОПЛТД» заключить з останнім договір співпраці, для того щоб приховати факт оренди від Міністерства освіти та науки України.

Наприкінці зустрічі, ОСОБА_5 передала свідку аркуш білого паперу на якому були зазначені реквізити Благодійного фонду «АКТИВ», код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та сказала що останній повинен перераховувати на його розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Укрсиббанк», щомісячно грошові кошти у сумі 11000 гривень, для того щоб вона надала можливість знаходитись на даній території та не прискорювала питання щодо її залишення. Крім цього, ОСОБА_5 сказала що у випадку виконання висунутих нею вимог, вона ініціює питання щодо складання листа на адресу Міністерства освіти та науки України для попереднього погодження підстав знаходження на вказаній території та сказала що поміркує над тим, як та на яких завуальованих підставах у подальшому заключити з останнім договір, щоб це не було договором прямої оренди для фактичного використання прилеглої до ДПТНЗ «ОПЛТД» території.

У подальшому, 12.01.2023 близько 14:00 на номер мобільного телефону ОСОБА_6 НОМЕР_5 зателефонувала ОСОБА_5 зі свого номеру мобільного телефону НОМЕР_6 з вимогами якнайшвидшої передачі грошових коштів на рахунок благодійного фонду, а у випадку невиконання її вимог, повідомила про те, що від`єднає останнього від електропостачання на території паркувального майданчику та буде перешкоджати його діяльності.

На теперішній час вказана територія передана наказом Міністерства освіти і науки України від 16.11.2023 року за №1404 «Про безоплатну передачу державного нерухомого майна» з балансу державного закладу «Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського» на баланс ДПТНЗ «ОПЛТД» , акт прийому-передачі було підписано та 09.02.2024 затверджено Мінастерством освіти і науки України .

За домовленістю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , грошові кошти заявник повинен перераховувати у період з 20 по 25 щомісячно на рахунок благодійного фонду «АКТИВ».

19.03.2024 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання розрахункового рахунку НОМЕР_1 , речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ,відкритий в АТ«УКРСИББАНК» (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) БФ «АКТИВ», код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,тагрошові кошти,які наньому зберігаються з метою збереження речових доказів, оскільки вказані активи могли бути набуті кримінально протиправним шляхом таможуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а їх походження підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування

На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено, що зазначене майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 19.03.2024 визнані речовим доказом,маютьсуттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскількимогли бути набуті кримінально протиправним шляхом таможуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження № 42024163010000005 від 15.01.2024.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 368 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 19.03.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024163010000005 від 15.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України- задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасовогопозбавлення власника(володільця)права навідчуження,розпорядження такористуванняна розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ«УКРСИББАНК» (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) БФ «АКТИВ», код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , та грошові кошти, які на ньому зберігаються.

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1