Ухвала

від 25.03.2024 по справі 308/5113/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5113/24

1-кс/308/1706/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023071090000193 від 08.12.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023071090000193 від 08.12.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про арешт майна, у якому просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні, а саме 14 колод дерев породи Дуб, виявлених та вилучених 19.03.2024, в ході огляду ділянки автодороги сполученням с. Рафайново - с. Забсонь Мукачівського р-ну., Закарпатської обл.

Клопотання надійшло на адресу суду 20.03.2024 року через канцелярію суду.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та дату засідання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Клопотання обґрунтовано тим, що 15.03.2024 невстановленими особами, за вказівкою лісничого Мукачівського лісництва філії «Мукачівське ЛГ ДП «Ліси України» ОСОБА_4 , проведено самовільну рубку 21 дерева породи Дуб та 1 дерева породи Бук, на території кварталу 57 виділу 34 Мукачівського лісництва.

В подальшому, 15.03.2024 близько 13:30 год., самовільно зрубана лісопродукція завантажена на транспортні засоби, а саме: Man н.з. НОМЕР_1 (вантажний транспортний засіб із тентованим причепом), Scania н.з. НОМЕР_2 (вантажний транспортний засіб із тентованим причепом), Man н.з. НОМЕР_3 (вантажний транспортний засіб із краном-маніпулятором) та незаконно вивезена у невстановленому напрямку.

Надалі, 15.03.2024 близько 14:00 год. транспортні засоби Man н.з. НОМЕР_1 , Scania н.з. НОМЕР_2 , зупинені працівниками правоохоронних органів. Під час проведенням перевірочних заходів встановлено, що вказаними транспортними засобами незаконно перевозиться лісопродукція, після чого вказані транспортні засоби поміщенні на арешт майданчики.

Після зупинки вищевказаних транспортних засобів, водій транспортного засобу Man н.з. НОМЕР_3 повернувся до території кварталу 57 виділу 34 Мукачівського лісництва, де на узбіччі автодороги сполученням с. Рафайново - с. Забсонь Мукачівського р-ну Закарпатської обл., неподалік кварталу 57 виділу 34 Мукачівського лісництва, вигрузив раніше завантажену лісопродукцію породи дуб, в кількості 14 колод та поїхав у невідомому напрямку.

Під час досудового розслідування, 19.03.2024, проведено огляд ділянки автодороги сполученням с. Рафайново - с. Забсонь Мукачівського р-ну., Закарпатської обл.

Під час огляду, на узбіччі автодороги, поблизу території кварталу 57 виділу 34 Мукачівського лісництва філії «Мукачівське лісове господарство ДП «Ліси України» виявлено 14 колод дерев породи Дуб.

На виявлені лісопродукції відсутні бирки про її облік в системі Електронного обліку руху лісопродукції, відпуск, чи реалізацію.

В ході огляду, із застосуванням спеціальних знань у лісовій галузі, спеціалістами визначено породу, категорію якості, довжину та діаметр виявленої лісопродукції, а саме:

№ПородаДовжинаДіаметрКатегорія якості1.1Дуб355С1.2Дуб351B2Дуб651D3Дуб652D4Дуб662D5.1Дуб348C5.2Дуб350D6.1Дуб347C6.2Дуб344D7Дуб647D8Дуб554D9.1Дуб352D9.2Дуб354C10.1Дуб258C10.2Дуб456D11Дуб644C12Дуб651D13.1Дуб363D13.2Дуб366C14.1Дуб272B14.2Дуб268D

Під час огляду лісопродукції, спеціалістом встановлено, що різні частини однієї колоди мають різні категорії якості, а тому відомості до протоколу огляду (таблиці) внесено із зазначенням частини колоди (наприклад 1.1, 1.2.).

Також встановлено, що відповідно до лісорубного квитка № 20240227-000172 від 07.03.2024, на території кварталу 57 виділу 34 Мукачівського лісництва заплановано проведення санітарної вибіркової рубки.

За розпорядженням лісничого Мукачівського лісництва ОСОБА_4 , 14.03.2024 бригадою у складі: бригадира ОСОБА_5 та вальщика лісу ОСОБА_6 , на лісосіці у кварталі 57 виділі 34 Мукачівського лісництва, розпочато розробку лісосіки та проведено рубку шести дерев породи дуб, які були відведені в рубку. Зрубана лісопродукція була залишена на лісосіці. Інші рубки вказаною бригадою не проводились.

Відповідно до відомостей із системи Електронного обліку руху ліспорподукції, із території кварталу 57 виділу 34 Мукачівського лісництва, відпуск лісопродукції не проводився.

Наведені обставини вказують на те, що усі зазначені предмети є засобами вчинення кримінальних правопорушень, що призводять до значних ненадходжень, а відтак втрат Державного бюджету України під час періоду воєнного стану, який діє відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102 ІХ від 24.02.2022.

Відповідно до кримінального процесуального закону арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).

При цьому речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Варто звернути увагу, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Накладення арешту на вказане майно викликано тим що вказані речі, предмети, документи мають значення речового доказу для кримінального провадження, зберегли на собі сліди злочину та є необхідний для проведення у подальшому ряду судових експертиз та проведення процесуальних дій.

Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести до їх втрати, пошкодження чи їх приховування від органу досудового розслідування, що сприятиме та уникнення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення.

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження як предмету кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України,.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме 14 колод дерев породи Дуб, є предметом кримінального правопорушення, прокурор довів можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Слідчий суддявважає,що накладенняарешту навказане майнона даномуетапі кримінальногопровадження євиправданим інеобхідним,оскільки сприятимедосягненню метищодо всебічного,повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, щодо задоволення вимог клопотання, а саме накладення арешту на 14 колод дерев породи Дуб, виявлених та вилучених 19.03.2024, в ході огляду ділянки автодороги сполученням с. Рафайново - с. Забсонь Мукачівського р-ну., Закарпатської обл.

-Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023071090000193 від 08.12.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна - задовольнити.

1.Накласти арешт на майно, а саме на речові докази у кримінальному провадженні, а саме 14 колод дерев породи Дуб, виявлених та вилучених 19.03.2024, в ході огляду ділянки автодороги сполученням с. Рафайново - с. Забсонь Мукачівського р-ну., Закарпатської обл., а саме:

№ПородаДовжинаДіаметрКатегорія якості1.1Дуб355С1.2Дуб351B2Дуб651D3Дуб652D4Дуб662D5.1Дуб348C5.2Дуб350D6.1Дуб347C6.2Дуб344D7Дуб647D8Дуб554D9.1Дуб352D9.2Дуб354C10.1Дуб258C10.2Дуб456D11Дуб644C12Дуб651D13.1Дуб363D13.2Дуб366C14.1Дуб272B14.2Дуб268D

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1