Ухвала

від 19.02.2025 по справі 308/5113/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5113/24

1-кс/308/926/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Астур Вуд», про скасування арешту майна,

встановив:

12.02.2025 року до слідчого судді з вищевказаним клопотанням звернувся адвокат ОСОБА_4 , в інтересах власника майна ТОВ «Астур Вуд».

Клопотання мотивує тим, що Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/5113/24 від 31.10.2024 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023071090000193 від 08.12.2023 року, за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Вважає, що арешт накладений такою Ухвалою підлягає до скасуванню у зв`язку з наступним.

28.10.2024 року проводився третій огляд транспортних засобів д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа НОМЕР_2 .

Вказаний протокол огляду не відомий суду першої інстанції, так як первинне клопотання слідчого обґрунтовувалось попередніми (не належними) оглядами.

Адвокат зауважує на те що, огляд транспортного засобу з деревиною з вивантаженням такої деревини, за участю представника власника відбувся тільки 28.10.2024 року.

Тоді рішення слідчим органом про вилучення деревини не приймалося.

В той же час під час третього огляду, було встановлено про неправильність первинних припущень правоохоронних органів про невідповідність деревини первино-бухгалтерським обліковим документам (ТТН).

Так, як вбачається з протоколу огляду від 28.10.2024 року, представник постачальника та представники власника деревини, заперечували проти припущень спеціаліста запрошеного правоохоронним органом щодо можливої невідповідності деревини заявленої в первинних документах. Такі припущення «спеціаліста» ЛНУ ОСОБА_5 нічим не обґрунтовувались, а такий не попереджений про кримінальну відповідальність та взагалі запрошений в якості спеціаліста а не експерта.

До самого протоколу огляду, додаються ряд заперечень учасників такого огляду щодо неправильного зазначення в протоколі огляду класу якості деревини.

Іншими словами, сам протокол огляду від 28.10.2024 року був спробою легалізації припущень «спеціаліста» ЛНУ ОСОБА_5 про нібито невідповідність деревини заявленій в товаросупровідних документах.

Протокол огляду від 28.10.2024 року із зауваженням додається, як нова обставина невідома суду під час постановлення Ухвали про арешт майна.

Як вбачається з протоколу, до огляду 28.10.2024 року був запрошений сертифікований експерт Закарпатської торгово-промислової палати ОСОБА_6 3

За наслідками спільного огляду деревини вказаним експертом складено висновок ЕКСПЕРТНЕ ЗАКЛЮЧЕННЯ №В898 від 28 жовтня 2024 року про визначення дійсної якості такої деревини, яка співпадає з заявленою якістю деревини в товаросупровідних документах, крім колоди: 1) №562031484 (довжина 3 метри, ширина 50 см.) яку експерт відносить до класу якості С, при цьому така заявлена постачальником як деревини в категорії якості Д 2) №562031483 (довжина 5,6 метри, ширина 54 см.) яку експерт відносить до класу якості Д, при цьому така заявлена постачальником як деревини в категорії якості С Вказана розбіжність не є суттєвою та в кінцевому (загальному) взаєморозрахунку означає, що в цілому деревина заявлена у вищій якості ніж було в дійсності, що жодним чином не підтверджує припущень правоохоронного органу, а свідчить про реальність та дійсність такої господарської операції.

В судове засідання власник майна та його адвокат не з`явилися, подали клопотання про розгляд скасування арешту без їх участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі, щодо скасування арешту заперечує, посилаючись на те що доводи адвоката є необґрунтовані у клопотанні, що підтверджуються доданими слідчим матеріалами

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Частиною 10ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що арешт майна з метою забезпечення збереження майна не обмежений його видами або колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.

У відповідності до ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/5113/24 від 31.10.2024 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023071090000193 від 08.12.2023 року, за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зазначено, що метою накладення арешту є збереження вказаного як речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

Відповідно до абзац. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В розглядуваному клопотанні як на підставу для скасування арешту майна власник майна посилається на те, що проводився третій огляд транспортних засобів д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа НОМЕР_2 , і вказаний протокол огляду не відомий суду першої інстанції, так як первинне клопотання слідчого обґрунтовувалось попередніми (не належними) оглядами.

Таким чином,матеріали, досліджені при розгляді клопотання заявника, свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. При цьому обставини, які стали підставами для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, не змінилися, арешт накладено обґрунтовано, доказів того, що відпала потреба в арешті майна, чи такий арешт накладено необґрунтовано, не надано, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, керуючись ст.ст.169, 174,376,447, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Астур Вуд», про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1