Ухвала

від 27.03.2024 по справі 1-13/2012

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-13/2012

1-в/583/19/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області заяву ОСОБА_3 до Управління служби безпеки України в Сумській області про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

12.02.2024 представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить зняти арешт із усього нерухомого майна ОСОБА_3 , який був зареєстрований 15.12.2010 реєстратором Сумською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження 10617404, на підстави постанови в.о. начальника 5 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області майора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно б/н від 11.10.2010. Вимоги за позовом вмотивовані тим, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.01.2012 ,зміненого ухвалою Апеляційного суду Сумської області, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та остаточно призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 24.06.14 ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію 2014». Представник зазначає, що конфіскація майна ОСОБА_3 за вироком суду від 20.01.2012 проведена не була, у зв`язку з відсутністю у нього майна. Разом з тим, після відбування покарання ОСОБА_3 придбав земельні ділянки, якими він не може розпорядитися, оскільки на все його нерухоме майно накладено арешт, яке особа, що його наклала слідчий відділ Управління служби безпеки України в Сумській області, в добровільному порядку не зняв, що і стало підставою для звернення до суду.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, від його представника надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Управління служби безпеки України в Сумській області у судове засідання не заявився, подав пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні заявлених вимог, пославшись на їх необґрунтованість. Так, представник Управління служби безпеки України в Сумській області наголошує на тому, що дізнавачем у вказаній кримінальній справі арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 накладався з метою забезпечення виконання ним вироку суду в частині можливої конфіскації майна. Арешт міг бути накладений лише на майно ОСОБА_3 , яке перебувало у нього у власності на дату прийняття такого рішення, дія постанови про накладення арешту не може стосуватись майна, яке придбане ОСОБА_3 поза часом виконання вироку суду щодо конфіскації майна, як додаткового покарання. Вироком суду до підсудного ОСОБА_3 було застосовано покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна. Разом з тим редакція Закону України «Про виконавче провадження», що діяла на час винесення вказаного вироку суду, а також та, яка діє на даний час передбачають повноваження саме виконавця на зняття арешту з майна у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Представник Управління службибезпеки Українив Сумськійобластізазначає, що лише у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Таким чином, в ході розгляду вказаної справи необхідно дослідити факт наявності постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження та вирішення питання про зняття арешту з майна ОСОБА_3 . Представник Управління служби безпеки України в Сумській області звертає увагу на те, що за приписами чинного процесуального законодавства слідчий органу досудового розслідування не наділений повноваженнями скасувати накладений арешту на майно, в тому числі в справі, яка не перебуває у нього в провадженні. Таким чином, в даному випадку суд може скасовувати арешт майна у кримінальному провадженні на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України у випадку, якщо в подальшому у застосуванні вказаного заходу відпала потреба, з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».

Прокурор у судове засідання не звився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, врахувавши думку учасників судового розгляду, вивчивши заяву та дослідивши письмові докази, виходить з наступного.

Встановлено, що постановою в.о. начальника 5-го сектору ВБКОЗ УСБ України в Сумській області від 11.10.2010 за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № 178 накладено арешт на цінності та інше майно підозрюваного ОСОБА_3 , де б вони не знаходилася.

Відповідно до Інформацвії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.10.2023 № 351629527 реєстратором Сумською філією держвного підприємства «Інформаційний цент» «іністерства юстиції України 15.12.2010 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_3 на підставі постанови про накладення арешту на майно, б/н 11.10.2010 в.о. начальника 5 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області майора ОСОБА_5 Управління СБ України в Сумській області, реєстраційний номер обтяження 10617404.

Згідно повідомлення від 02.11.2023 № 8025 Управління служби безпеки України в Сумській області кримінальна справа № 178 від 07.10.2010 за обвинуваченням ОСОБА_3 та інших осіб у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, скерована в 2011 році слідчим відділом УСБУ України в Сумській області до суду.

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.01.2012 по справі № 1-13/2012 ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України та призначено їм за цим законом покарання: ОСОБА_3 десять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_6 дев`ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_7 дев`ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_8 дев`ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_9 дев`ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

24.05.2012 ухвалою Апеляційного суду Сумської області апеляції засуджених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також захисника ОСОБА_10 задоволено, вирок Охтирського міськрайонного суду від 20.01.2012 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 змінено, пом`якшено всім засудженим покарання і ухвалено вважати засудженими ОСОБА_3 за ст.185 ч.5 КК України, з застосуванням ст.69 КК України на шість років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_6 за ст.185 ч.5 КК України, з застосуванням ст.69 КК України на п`ять років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_7 за ст.185 ч.5 КК України, з застосуванням ст.69 КК України на п`ять років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_8 за ст.185 ч.5 КК України, застосуванням ст.69 КК України на п`ять років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_9 за ст.185 ч.5 КК України, з застосуванням ст.69 КК України на п`ять років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна. В останній частині вирок суду залишено без змін.

Згідно довідки про звільнення від 24.06.2014 серія ПОЛ № 14118 ОСОБА_3 , на підставі вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.01.2012, зміненого ухвалою Апеляційного чуду Сумської області від 24.05.2012, відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої інспекції по 24.06.2014, звідки звільнений згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 16.06.2014 на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію 2014» від 08.04.2014.

06.12.2023 представник ОСОБА_3 звернувся до Управління служби безпеки України в Сумській області з клопотанням про скасування арешту на майно ОСОБА_3 , накладеного постановою в.о. начальника 5 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області майора ОСОБА_5 від 11.10.2010 та внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 10617404.

Листом від 14.12.2023 за № 6/6272 представника ОСОБА_3 повідомлено, що слідчі слідчого відділу Управління служби безпеки України в Сумській області не уповноважені винести постанову про скасування арешту на майно ОСОБА_3 , накладеного постановою в.о. начальника 5 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області майора ОСОБА_5 від 11.10.2010 .

Відповідно до листа Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області від 01.03.2024 № 14358 Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.09.2012 до відділу виконавчої служби надійшов виконавчий лист № 1-13 від 01.06.2012, виданий Охтирським міськрайонним судом Сумської області, про конфіскацію майна відносно ОСОБА_3 , виконавче провадження № 34475068. Цього ж дня винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 18, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не долучено копію актового опису майна або довідки про те, що опис майна не проводився, та виконавчий лист повернуто стягувачу.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що зазначена кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була розглянута в порядку, передбаченомуКПК України1960 року. Питання зняття арешту на майно по вказаній кримінальній справі вирішене не було.

Відповідно до ч. 6ст. 126 КПКУкраїни (в редакції 1960 року) накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба, тобто чинним на момент накладення арешту на майно Кримінально-процесуальним кодексом Українине передбачена процедура розгляду судом (слідчим суддею) заяви про звільнення майна з-під арешту, поданого особами, які не є учасниками кримінального провадження та вважають себе власниками арештованого майна.

Розглядаючи дану заяву, суд виходить з того, що згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6, заяви боржників на правильність арешту майна, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 8ст. 126 КПК України 1960 року, що діяв на момент винесення вироку відносно ОСОБА_3 , накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли у застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Згідно вимог ст. 409КПК України (в редакції 1960 року)питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.

За приписамист. 411КПК України(в редакції 1960 року) суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Відповідно дост. 13, ст. 41 Конституції Українидержава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироку суду» від 21 грудня 1990 року № 11 суд в порядку ст. ст.409,411 КПК України(в редакція 1960 року) вправі на стадії виконання вироку вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову чи можливої конфіскації майна, якщо при постановленні вироку ці заходи скасовані не були.

Відповідно дост.48 КВК України суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не провадилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється територіальним органом державної виконавчої служби за місцем знаходження майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

КВК України не містить спеціальної норми, яка регламентувала б питання відносно майна засудженого, яке виявлено після виконання вироку в частині конфіскації майна та закінчення строків давності виконання вироку суду.

Однак, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» суд може вирішувати питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

У відповідності до ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин. Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Аналогічні строки давності виконання покарання за вироком суду передбачені ст. 49 КК України 1960 року.

Згідно ч. 1ст. 409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Враховуючи, що метою накладення арешту було забезпечення можливої конфіскації у порядку виконання вироку суду, але станом на час розгляду справи сплинуло більше 10 років з моменту набрання вироком законної сили та, відповідно, закінчились визначені кримінальним законодавством України строки давності виконання додаткових покарань, які чітко врегульовані ст. 80 КК України, а саме, вони визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду, а також те, що на даний час додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не виконано, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку Охтирського міськрайонного суду сумської області від 20.01.2012.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відсутності спеціальних підстав законного обмеження заявника у реалізації його права власності, що передбачені нормами кримінально процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Керуючись ст.ст. 80 КК України, ст.107,539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою в.о. начальника 5 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області майора ОСОБА_5 від 11.10.2010 по кримінальній справі № 178 на майно ОСОБА_3 , де б воно не знаходилося, у зв`язку із закінченням строків давності виконання зазначеного вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1