Ухвала

від 28.03.2024 по справі 947/10157/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10157/24

Провадження № 1-кс/947/4450/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаїв, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має двох дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ..

Згідно вказаного клопотання вбачається, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні під №12024162480000268, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, за фактом вимагання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення дій із використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, за попередньою змовою групою осіб поєднанні із вимаганням неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.03.2004 створено Громадське формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» (код ЄРДПОУ 26541957), юридична адреса, якого: АДРЕСА_3 , яке фактично здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно розділу 3 Статуту Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» (нова редакція) затвердженого відповідно протоколу №1 від 27.06.2019 головою загальних зборів ОСОБА_7 , громадське формування провадить свою діяльність під контролем органів Національної поліції, а саме:

- бере участь із працівниками органів Національної поліції у патрулюванні і виставленні постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів погоджених у випадках передбачених Законом, з виконавчими органами місцевих рад;

- бере участь у забезпеченні охорони громадського порядку разом із працівниками органів Національної поліції;

- вживає разом з працівниками органів Національної поліції заходи до припинення адміністративних правопорушень і злочинів;

- та інше.

Згідно п. 5.1. розділу 5 «Органи управління виконання та контролю Громадського формування» Статуту, вищим керівним органом Громадського формування є Загальні збори членів Громадського формування, до компетенції якого відноситься, крім іншого, є Загальні збори членів Громадського формування, до компетенції якого, окрім іншого відноситься згідно п. 5.2.3 вказаного Розділу затвердження порядку прийняття та виключення громадян за їх заявою із складу членів Громадського формування. Згідно п. 5.10. розділу 5 Статуту для забезпечення поточної діяльності Громадського формування створюються виконавчий орган Штаб на чолі із начальником Штабу, підзвітний та підконтрольний Загальним Зборам, до компетенції якого, згідно п. 5.11.2, належить ведення обліку посвідчень, та згідно п. 5.11.6 прийом у склад членів громадського формування.

Згідно п. 5.18.1 розділу 5 Статуту, контроль за діяльністю Громадського формування, поряд з фінансовими органами, державною податковою адміністрацією та іншими державними органами, згідно законодавства України, здійснює Ревізор (ревізійна комісія), обраний з членів Громадського формування, який згідно п. 5.18.2 розділу 5 Статуту, має право здійснювати перевірку діяльності Громадського формування за дорученням Загальних зборів, Начальника Штабу, за дорученням державних органів та за власною ініціативою.

Згідно п. 5.19. розділу 5 Статуту начальник Штабу, його заступники та Ревізор (Голова ревізійної комісії) Громадського формування є посадовими особами та несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку».

Відповідно до п. 6.1. розділу 6 «Умови і порядок прийняття громадян до складу громадського формування і вибуття з нього» Статуту 6.1. членами Громадського формування можуть бути громадяни України які, крім іншого:

- досягли 18 років, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоров`я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов`язання;

- прийняті в Громадське формування Загальними зборами на підставі письмових заяв та які сплатили вступні та членські внески.

Згідно п. 7.2 розділу 7 «Права, обов`язки та відповідальність членів Громадського формування» Статуту, члени Громадського формування під час виконання своїх обов`язків з охорони громадського порядку після обов`язкового пред`явлення посвідчення члена Громадського формування, мають право, крім іншого:

- вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення кримінальних і адміністративних правопорушень і злочинів;

- у разі виникнення підозри у вчиненні кримінальних і адміністративних правопорушень і злочинів перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;

- у випадках, які не терплять відволікань та які потребують негайного втручання, самостійно чи з притяганням допомоги інших громадян затримувати і доставляти до органу Національної поліції, штабу Громадського формування або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена і не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;

- складати протоколи про адміністративні правопорушення;

- входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних правопорушень чи злочинів;

- у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам (за їх згодою), крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для доставлення до лікувальних закладів осіб, що перебувають у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і потребують термінової медичної допомоги;

- у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров`ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп`яніння, до подальшого керування транспортними засобами;

- під час виконання обов`язків членів Громадського формування використовувати за власним бажанням свій або інший приватний транспортний засіб за згодою власника або особи, у володіння якої він перебуває;

- застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.

Згідно розділу 9 «Джерела надходження, порядок використання коштів та іншого майна Громадського формування» Статуту:

п.9.8. - громадське формування не має права займатися підприємницькою або діяльністю, що має на меті одержання прибутку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи Громадське формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» є ОСОБА_7 .

У той же час, на території міста Одеси за адресою: вул. Миколаївська дорога, 235 здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ» (код ЄРДПОУ 44066935), директором якого, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, являється ОСОБА_8 , який спільно зі своїм помічником ОСОБА_4 підтримує зв`язки із керівником Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» ОСОБА_7 та іншими учасниками Громадського формування.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ» являється оптова торгівля м`ясом і м`ясними виробами. На вказаному підприємстві працюють як офіційно працевлаштовані працівники, так і не офіційно.

Одним із працівників ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ» являється ОСОБА_9 , який виконує роботу по ремонту, монтажу, демонтажу, а також по обслуговуванню торгівельного обладнання та приміщень ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ», в яких здійснюється реалізація продукції вказаного підприємства, у тому числі під назвою «Твої улюблені».

У зв`язку із введенням воєнного стану, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ХІ від 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб» (який в подальшому неодноразово продовжувався), також дії «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2021 №1456, встановлено, що Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.

У зв`язку з цим, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 15.02.2024, помічник директора ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ» ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з посадовими особами Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам».

Відповідно до відведеної ролі пособника, ОСОБА_4 мав звернутися до працівника ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ» ОСОБА_9 з вимогою надати грошові кошти у сумі 1800 доларів США у якості неправомірної вигоди, посадовим особам Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» за видачу на його ім`я посвідчення працівника вказаного Громадського формування, яке надасть ОСОБА_9 можливість безперешкодного пересування містом та поза його межами, у тому числі у комендантську годину та підвищить продуктивність його роботи.

Вказану неправомірну вигоду за виготовлення та видачу посвідчення ОСОБА_9 має передати для посадових осіб працівників Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» особисто через нього.

Діючи із корисливих мотивів та з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення, спільно із невстановленими посадовими особами Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», ОСОБА_4 приблизно 15.02.2024, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташовану у будівлі за адресою: АДРЕСА_5 , де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ», у присутності директора підприємства ОСОБА_8 , повідомив працівнику товариства ОСОБА_9 про те, що для подальшого здійснення своєї трудової діяльності на підприємстві він зобов`язаний надати особисто через нього у якості неправомірної вигоди для посадових осіб Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» грошові кошти у сумі 1800 доларів США, за виготовлення та видачу йому посвідчення працівника Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам».

При цьому, ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_9 про те, що у разі незгоди з поставленими йому вимогами, він не зможе далі працювати на вказаному підприємстві, створивши таким чином умови, при яких ОСОБА_9 , з метою запобігання шкідливих наслідків для себе, а саме звільнення його з роботи на ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ», вимушений був погодитися на умови ОСОБА_4 .

Далі, 07.03.2024 о 16.00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташовану у будівлі за адресою: АДРЕСА_5 , де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ», діючи у якості пособника за попередньою змовою з невстановленими наразі посадовими особами Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» отримав від ОСОБА_9 частину грошових коштів у сумі 1500 доларів США, що за курсом НБУ на період 07.03.2024 склало 57390 грн. (38,26х1500=57390) у якості неправомірної вигоди за вчинення посадовими особами Громадського формування, в інтересах ОСОБА_9 , як того, хто надає неправомірну вигоду із використанням наданих їм повноважень, а саме за виготовлення та видачу посвідчення працівника Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам».

З метою реалізації злочинного плану до кінця, ОСОБА_4 26.03.2024 о 9 годині 20 хвилин, знаходячись у своєму робочому кабінеті, розташовану у будівлі за адресою: АДРЕСА_5 , де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ВЕЛЕС-М`ЯСТОРГ», діючи у якості пособника за попередньою змовою з невстановленими наразі посадовими особами Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам» отримав від ОСОБА_9 другу частину грошових коштів у сумі 300 доларів США, що за курсом НБУ на період 26.03.2024 склало 11769 грн. (39,22х300=11769) у якості неправомірної вигоди за вчинення посадовими особами Громадського формування, в інтересах ОСОБА_9 , як того, хто надає неправомірну вигоду із використанням наданих їм повноважень, а саме за виготовлення та видачу посвідчення працівника Громадського формування з охорони громадського порядку «Підрозділ сприяння правоохоронним органам», після чого передав ОСОБА_9 посвідчення №2286 інспектора з охорони громадського порядку вказаного Громадського формування, підписаного начальником штабу ОСОБА_7 та засвідчене відтиском печатки громадського організації.

Після отримання другої частини неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США, ОСОБА_4 був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

27 березня 2024 року ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину повідомлено про підозру за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання письмово заперечували та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обґрунтовуючи свої доводи тим, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, тяжко хвору матір, волонтерську діяльність, відсутність процесуальних ризиків, визнання вини.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненнівказаного вищекримінального правопорушенняє обґрунтованою,оскільки ґрунтуєтьсяна доказах,здобутих підчас досудовогорозслідування,зокрема:показами свідка ОСОБА_9 ,проведеними протоколамиогляду,обшуків таіншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об`єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.368-3 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню за №12024162480000268 від 22.02.2024 року відносно ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний за місцем досудового розслідування в орендованому житлі.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, залучення до його вчинення значної кількості осіб, які здійснювали перевезення, зберігання пестицидів, такі доводи є обґрунтованими.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є незначним, та не був доведений під час судового розгляду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими фігурантами провадження за допомогою електронних засобів зв`язку, а також здійснювати вплив на свідків.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце роботи, утримує хвору матір, позитивно характеризується, водночас, з врахуванням специфіки інкримінованого злочину, зазначене суттєво не знижує встановлених ризиків.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.12 ч.4 ст.368-3 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину у сфері службової діяльності в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454 200 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З врахуванням встановленого розміру застави та визначених процесуальних обов`язків, клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 травня 2024 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 23травня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із міста Одеси, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, що визначені слідчим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1