Постанова

від 26.03.2024 по справі 916/3749/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3749/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від КУ «Одесреклама» Одеської міської ради - Джига В.І.

від Мжнародного гуманітарного університету - адвокат Негара Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2023

по справі №916/3749/22

за позовом: Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради

до відповідача: Міжнародного гуманітарного університету

про стягнення 272 654,64 грн.

суддя суду першої інстанції Щавинська Ю.М.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.11.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради звернулася до Господарського суду Одеської області із позовом до Міжнародного гуманітарного університету про стягнення 272 654,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради посилається на те, що вказана заборгованість виникла, у зв`язку із порушенням умов низки договорів та невнесенням плати за право користування місцями для розташування стаціонарної відеореклами за період з 01.09.2016 по 31.07.2021, у тому числі 5 378,86 грн. заборгованості за договором від 01.06.2016 № 1428-о, 79 430,41 грн. за договором від 01.07.2016 № 776-од, 187 845,37 грн. за договором від 01.08.2016 № 824-од.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 позов задоволено.

Стягнуто з Університету на користь КУ «Одесреклама» заборгованість за договорами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 272 654,64 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 082,92 грн.

Суд мотивував таке рішення тим, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмові договори на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.06.2016 № 1428-о, від 01.07.2016 № 776-од та від 01.08.2016. № 824-од. Університетом як користувачем в порушення приписів статей 525, 526, 530, 610, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України та умов зазначених договорів своєчасно та остаточно не перераховано плату за розміщення рекламних засобів, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК та умов п. 5.2 укладених договорів строк виконання щомісячних зобов`язань настав. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнав його правильним.

Зазначене рішення було оскаржено в апеляційному порядку та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в редакції, відповідно до якої позов КУ «Одесреклама» задоволено частково, стягнуто з Університету на користь КУ «Одесреклама» 109 335,91 грн. заборгованості та 1 635,93 грн. судового збору, у задоволені решти позову відмовлено. Стягнуто з КУ «Одесреклама» на користь Університету 3 680,83 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції була оскаржена в касаційному порядку та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.08.2023 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 у справі № 916/3749/22 скасовано, справу № 916/3749/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з Міжнародного гуманітарного університету на користь Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради заборгованість у сумі 33 618, 36 грн., судовий збір у сумі 504, 28 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначає, що з огляду на попередні висновки щодо наявності підстав для звільнення від нарахування плати на підставі п.5.5. договору, доходить висновку про відсутність підстав для нарахування плати за цим договором за адресою вул. Генерала Петрова, 18, починаючи з 21.09.2016, оскільки саме тоді відбулась така подія як демонтаж поверхневого оздоблення. З урахуванням таких висновків суду, правомірним є період нарахування з 01.09.2016 по 20.09.2016. Таким чином за вказаний судом період підлягає стягненню за підрахунком суду 658 грн. (987/30х20).

Щодо адреси м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, суд першої інстанції зауважив, що правомірним є період нарахування з 01.09.2016 по 31.05.2017, з урахуванням того, що саме 01.06.2017 відбулась подія демонтажу бетонного стягування. Таким чином за вказаний судом період підлягає стягненню за підрахунком суду 13 801,5 грн. (1533,5 грн. х 9 місяців).

Надаючи оцінку обставині нарахування відповідачем плати за надані послуги у більшому розмірі, ніж встановлено договором, суд, по-перше, вказав, що період, в якому відповідачем застосовано плату у більшому розмірі припадає на період проведення реконструкції, що, за висновком суду є підставою для звільнення від плати, а отже така обставина не має значення для розгляду даної справи, по-друге, за умовами договору внесення змін в односторонньому порядку не допускається та є можливим лише шляхом укладення додаткової угоди.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд в оскаржуваному судовому рішенні зазначив, що виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

З урахуванням означеного, суд зазначає, що збільшений за згодою сторін договору строк позовної давності в силу закону продовжився на час дії карантину, а отже позовну заяву подано в межах встановлено законом строку позовної давності.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Комунальна установа «ОДЕСРЕКЛАМА» Одеської міської ради звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 у справі №916/3749/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради задовольнити повністю та стягнути з Міжнародного гуманітарного університету на їх користь заборгованість за договорами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у сумі 272 654, 64 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

По-перше, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає те, що у судовому засіданні, яке відбулось 08.11.2023, після дослідження доказів суд закінчив розгляд справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати. В протоколі судового засідання №2118425 викладено наступне: «Суд закінчує розгляд справи по суті та виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі. Суд зазначає, що з урахуванням обсягу документів, категорії та складності справи, вихід судом з нарадчої кімнати відбудеться 13.11.2023 о 12:25.

13.11.2023 о 12:44, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення, що підтверджується протоколом судового засідання №2131400. Будь-яких процесуальних рішень щодо виходу суду з нарадчої кімнати у проміжок часу між 08.11.2023 та 13.11.2023 судом не ухвалювалось.

Також, скаржником в апеляційній скарзі зазначається, що у відповідності до ст.220 ГПК України під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справи. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не можуть права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Однак, на думку скаржника у даній справі №916/3749/22 судом порушено таємницю нарадчої кімнати. Так, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень суддя Щавинська Ю.М., перебуваючи у нарадчій кімнаті для ухвалення рішення у справі №916/3749/22, 10.11.2023 розглянула у відкритому судовому засіданні справу №916/4061/21 та ухвалила рішення у цій справі.

По-друге, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що розглянувши справу, суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставини здійснення реконструкції місць розташування рекламних засобів, які не були доведені належними та допустимими доказами.

Дослідивши зміст наданих відповідачем документів, суд визнав докази, надані відповідачем на підтвердження обставини здійснення реконструкції, більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на її спростування.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції визнав встановленими обставини проведення реконструкції місць розміщення рекламних засобів, тоді як докази, надані відповідачем, свідчать про реконструкцію (ремонт) безпосередньо рекламних засобів, що в сою чергу, не є підставою для звільнення відповідача від внесення плати за договорами.

На думку скаржника, суд першої інстанції неповно дослідив надані відповідачем докази і надав їм неправильну оцінку.

Також, скаржником в апеляційній скарзі зазначається, що визначальною є та обставина, що Міжнародний гуманітарний університет не надає жодного доказу, який би об`єктивно підтверджував реальне проведення робіт з реконструкції. Зокрема, зазначає, що план-графік та протокол засідання ректорату свідчать лише про наміри приведення рекламних засобів у належний стан, а надані акти виконаних робіт свідчать про нібито проведення ремонту рекламних засобів, але жодним чином не про реконструкцію місця розміщення рекламних засобів, та викликають сумнів у їх достовірності.

В оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що «суд критично відноситься до наданих позивачем на підтвердження розміщення відповідачем рекламних засобів за адресами 1) м.Одеса, Фонтанська дорога, 23, 2) м.Одеса, вул. Черняховського, 2, доповідних, з огляду на те, що останні містять однаковий зміст, складені одноособово, без залучення користувача або будь-якої іншої незаінтересованої особи. З урахуванням відповідних зауважень, суд зазначає, що надані позивачем докази не відповідають критерію належності».

Проте, на думку скаржника, вищенаведені акти виконання робіт за адресами м.Одеса, Фонтанська дорога, 23, м.Одеса, вул. Черняховського, 2, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 18 мають ті ж самі ознаки: містять однаковий зміст, складені одноособово відповідачем, а саме: його посадовою особою-проректором з адміністративно-господарської роботи ОСОБА_1 , без залучення уповноваженої особи власника місць розташування рекламних засобів (адже місця, які нібито підлягають реконструкції, все ж таки є комунальною власністю територіальною громади міста Одеси) або будь-яких інших заінтересованих осіб, зокрема осіб, які безпосередньо проводили ті чи інші роботи. Втім, на відміну від доказів позивача, надані відповідачем докази не викликали критики суду, що свідчить про його упередженість при оцінці доказів.

Отже, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що за адресою м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 18 відповідачем розмішується стаціонарний щит, який за своїм конструктивним рішенням не передбачає підключення до електромереж на відміну від стаціонарної відеореклами, яка потребує використання зовнішнього освітлення та погодження дозволу на її розміщення з КП ЕМЗО «Одесміськсвітло». Отже, необхідність проведення за цією адресою таких робіт як зміна електричної проводки, щитів, розеток, вимикачів, перевірка приладів обліку електричної енергії та зміна приладів освітлення мали б викликати сумнів у суду щодо реальності проведення цих робіт.

Проте, суд зарахував вищевказані роботи як реконструкцію місця розташування рекламного засобу, що свідчить про неповне та не всебічне дослідження судом як доказу дозволу на розміщення зовнішньої реклами №4862-В2/М/С-щ, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №233 від 28.07.2016.

Крім того, скаржником в апеляційній скарзі зазначається те, що судом першої інстанції було зазначено те, що «З урахуванням наданих відповідачем доказів у сукупності, суд також зазначає про доведення останнім обставини повідомлення позивача про проведення реконструкції.

При цьому, судом зазначається, що доводи позивача щодо неотримання ним листа за вих. №19/5 від 12.09.2016 жодним чином не спростовують факту обізнаності останнього про проведення відповідачем реконструкції з урахуванням змісту листування сторін».

Проте, скаржник з таким висновком суду не погоджується та зазначає про те, що позивач має бути завчасно повідомленим про проведення реконструкції, тобто бути обізнаним щодо дати та строків реконструкції ще до початку реконструкції, аби чітко розуміти з якої дати та на який термін припиняти нарахування плати за договором. Однак, лист вих. №19/5 від 12.09.2016, так і подальше листування між позивачем та відповідачем таких відомостей не містять, отже судом залишено поза увагою недотримання відповідачем такого критерію юридичного складу події як «завчасність повідомлення». В сукупності з тим, що факт реконструкції не підтвердився перевіркою, здійсненою працівниками КУ «Одесреклама» з виходом на місця розташування рекламних засобів, ці обставини свідчать про відсутність підстав для невнесення плати за договорами.

Отже, на думку скаржника, висновок суду першої інстанції про наявність юридичного складу для звільнення з відповідача від обов`язку із внесення плати у зв`язку із проведенням реконструкції місць розташування рекламних конструкцій за адресами: 1) АДРЕСА_1 (договір №824-од) з 01.06.2027; 2) м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 18 (договір №824-од) з 21.09.2016; 3) м.Одеса, вул.Черняховського, 2 (договір №776-од від 01.07.2016) з 01.05.2017 та до моменту закінчення договора, є хибними.

В-третє, скаржником в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції необгрунтованно відмовлено в прийнятті дослідженні в якості доказів розміщення відповідачем рекламних засобів в період дії договорів та відсутності факту реконструкції наступних відеозаписів, викладених на Інтернет-ресурсі Youtube.

Отже, скаржник вважає правомірним нарахування відповідачу плати за спірними договорами за тими тарифами, які введені в дію з 01.08.2019 року відповідним рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради.

У зв`язку з чим, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Доводи інших учасників провадження у справі.

09.01.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Міжнародного гуманітарного університету надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що рішення суду було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

11.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 по справі №916/3749/22.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3749/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3749/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 по справі №916/3749/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

21.12.2023 матеріали справи №916/3749/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 по справі №916/3749/22.

Призначено справу №916/3749/22 до розгляду на 20.02.2024 о 14:30 год.

В судовому засіданні 20.02.2024 оголошено перерву до 26.03.2024.

В судових засіданнях представник Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник Міжнародного гуманітарного університету заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив судове рішення залишити без змін.

26.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду переглядає рішення Господарського суду Одеської області в межах доводів та вимог апеляційних скарг, передбачених статтею 269 ГПК України.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

01.06.2016 між Комунальним підприємством «Одесреклама» Одеської міської ради, правонаступником якого є КУ «Одесреклама» (Підприємство) та Міжнародним гуманітарним університетом (Користувач) укладено договір на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів № 1428-О (т.1 а.с.23-27), за умовами якого Підприємство надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам (пункт 2.1); місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору (пункт 2.2.).

Плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору (пункт 5.1).

Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі (пункт 5.2).

Відповідно до пункту 5.5 договору у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування конструкції, плата не нараховується, про що користувач завчасно повідомляє підприємство.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору (пункт 6.1).

У пункті 6.5 договору сторони визначили, що позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пунктами 5.1, 6.1 договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.

Договір набуває чинності з моменту його укладання; договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (пункти 8.1, 8.2).

За змістом пункту 8.3 договору його укладено з 01.06.2021 по 24.08.2016. Продовжено з 25.08.2016 по 24.11.2016.

У додатках №1, 2, 3 до цього договору визначено адреси розташування рекламних засобів (зокрема, вул. Льва Толстого, 24, вул. Академічна, 30, Фонтанська дорога,23, вул. Черняховського, 2, вул. Генерала Петрова, 18, вул. Успенська, 28/30), розміри рекламних засобів та розмір плати за розміщення відповідних рекламних засобів.

Під час нового розгляду справи позивачем надано суду додаток №3-1 від 25.08.2019 до договору №1428-о від 01.06.2016 (т.3 а.с.58), в якому визначено інші адреси розташування рекламних засобів: а саме: вул. Льва Толстого, 24/вул. Ковальська, вул. Льва Толстого, 24/електроопори, вул. Піонерська (Академічна), 30, вул. Льва Толстого, 24, вул. Успенська, 28/30.

01.07.2016 та 01.08.2016 між КУ «Одесреклама» та Університетом укладено ще два аналогічних за змістом договори на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів з аналогічними умовами, відповідно № 776-од зі строком дії по 28.06.2021 (т.1 а.с.36-38) та № 824-од із строком дії по 27.07.2021 (т.1 а.с.40-42).

Так відповідно до п. 2.1. договорів Підприємство надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього Договору (пункти 2.2 Договорів).

Відповідно до п. 5.1. договорів плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору.

Згідно п. 5.2. договорів Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету місті Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому Договорі.

Пунктами 5.5. договорів встановлено, що у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування конструкції, плата не нараховується, про що користувач завчасно повідомляє підприємство. При цьому витрати, пов`язані з демонтажем/монтажем рекламного засобу, здійснюються за рахунок Користувача.

Позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених п.5.1, 6.1 Договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки (пункт 6.5 Договорів).

Договори є укладеними з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками (п.8.2 договорів).

За умовами п.9.4. договорів усі зміни, доповнення та додатки до цього договору мають однакову з ним юридичну силу, якщо вони підписані сторонами або їхніми уповноваженими представниками, і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до додатку №1 до договору №776-09 від 01.07.2016 адресою розташування рекламного засобу розміром 2,35м*2,96м*1ст. є м. Одеса, вул. Черняховського, 2.

Відповідно до додатку №1 до договору №824-од від 01.08.2016 адресою розташування рекламного засобу розміром 3,2м*5,165м*2ст. є м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23 та рекламного засобу розміром 3м*6м*1ст. є вул. Генерала Петрова, 18.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що у 2016 році Управлінням реклами Одеської міської ради видано Міжнародному гуманітарному Університету ряд дозволів на розміщення стаціонарної відеореклами:

- № 4743-В1/П/С-К від 29.06.2016 (т.1 а.с.17-18), адреса розташування - м. Одеса, вул. Черняховського, 2, площа - 2,96 м х 2,35 м х 1 ст., строк дії дозволу з 29.06.2016 по 29.06.2021;

-№ 4861-В1/П/Св від 28.07.2016 (т.2 а.с.19-20), адреса розташування - Одеса, Фонтанська дорога, 33, площа - 4,028 м х 3,2 м х 2 ст., строк дії дозволу з 28.07.2016 по 28.07.2021;

- № 4862-В2/М/С-Щ від 28.07.2016, адреса розташування м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18, площа - 3 м х 6 м х 1 ст., строк дії дозволу з 28.07.2016 по 28.07.2021.

Як вказує позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе за договорами зобов`язань не сплачував плату за користування місцями під рекламними засобами.

Згідно до наданого позивачем розрахунку розмір заборгованості МГУ становить 272654,64 грн, з яких 5378,86 грн заборгованість за договором від 01.06.2016 № 1428-о за період з 01.09.2016 по 24.11.2016, 79430,41 грн за договором від 01.07.2016 № 776-од за період з 01.09.2016 по 28.06.2021, 187845,37 грн за договором від 01.08.2016 № 824-од за період з 01.09.2016 по 27.07.2021.

В матеріалах справи наявна вимога позивача № 01-27/885 від 23.09.2021 (т.1 а.с.44), в якій останній повідомляє, що станом на 07.09.2021 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 272654,64 грн, з яких 5378,86 грн заборгованості за договором від 01.06.2016 р. № 1428-о, 79430,41 грн за договором від 01.07.2016 р. № 776-од, 187845,37 грн за договором від 01.08.2016 р. № 824-од, та пропонує погасити існуючу заборгованість.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, надав суду наступні докази на підтвердження звільнення його від оплати за договором:

-лист №19/5 від 12.09.2016 (т.1 а.с.145), в якому відповідач повідомляє позивача про звільнення МГУ від плати за договорами у зв`язку із реконструкціями на місцях розташування рекламних засобів, визначених у додатках до договорів №776-од, 824-од, 1428-о; реєстр відправки кореспонденції (т.1 а.с.146);

-лист №49 від 17.02.2017 (т.1 а.с.147-148), який є відповіддю на лист позивача №01-28/2980 від 31.01.2017; лист №169 від 10.05.2017 (т.1 а.с.149-150), який є відповіддю на лист позивача №01-27/440 від 14.04.2017, лист №507 від 20.11.2017 (т.1 а.с.151), який є відповіддю на лист позивача №01-27/1499 від 02.11.2017, лист №639 від 25.10.2019 (т.1 а.с.152-153), який є відповіддю на лист позивача №28 від 27.08.2019. У вказаних листах відповідач повідомляв позивача про відсутність у нього обов`язку із внесення плати на підставі п. 5.5. договору у зв`язку із проведенням реконструкції.

-наказ МГУ №423 від 10.09.2016 про реконструкцію рекламних засобів з 10.09.2016; план-графік реконструкції, згідно якого реконструкція проводиться за адресами: м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, вул. Черняховського, 2 та вул. Генерала Петрова, 18; протокол засідання ректорату МГУ №10 від 31.08.2016, на якому вирішено провести реконструкцію; розпорядження №14 а від 06.08.2019, в якому доручено завершення будівельних та інших монтажних робіт і реконструкції рекламних засобів до 01.04.2020; рапорт проректора з адміністративно-господарської роботи від 01.04.2020 про продовження терміну здійснення реконструкції;

- акт виконання робіт відповідно до плану-графіку реконструкції на місці розташування рекламного засобу за адресою м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, який містить інформацію щодо найменування робіт та фактичного їх виконання (підготовка до демонтажу рекламного засобу - 10.09.2016, демонтаж бетонного стягування (майданчика) для встановлення рекламного засобу 01.06.2017, демонтаж поверхневого оздоблення 19-21.06.2017, підняття рекламного засобу 30.06.2017, підготовка та встановлення майданчика для розміщення рекламного засобу, укладання тротуарної плитки 12.07.2021, встановлення бордюрів 15.07.2021, посилення зовнішнього корпусу рекламного засобу 16-17.08.2017, ґрунтування металевої частини корпусу 19.08.2017, фарбування металевої частини корпусу 10.09.2019, зміна електричної проводки, щитів, розеток, вимикачів 31.05.2018, перевірка приладів обліку електричної енергії 01-02.06.2018, зміна приладів освітлення, перевірка фіксації та устаткування 01.08.2021);

- акт виконання робіт відповідно до плану-графіку реконструкції на місці розташування рекламного засобу за адресою м. Одеса, вул. Черняховського, 2 (т.3 а.с.81), який містить інформацію щодо найменування робіт та фактичного їх виконання (підготовка до демонтажу рекламного засобу - 10.09.2016, демонтаж бетонного стягування (майданчика) для встановлення рекламного засобу 01.06.2017, демонтаж поверхневого оздоблення, підняття рекламного засобу, підготовка та встановлення майданчика для розміщення рекламного засобу, укладання тротуарної плитки 15.06.2021, встановлення бордюрів 16-17.06.2021, посилення зовнішнього корпусу рекламного засобу 21-22.06.2017, ґрунтування металевої частини корпусу 26.05.2017, фарбування металевої частини корпусу 25.06.2018, зміна електричної проводки, щитів, розеток, вимикачів 10.08.2019/30-31.05.2021, перевірка приладів обліку електричної енергії, зміна приладів освітлення 01.06.2021, перевірка фіксації та устаткування 01.08.2021);

-акт виконання робіт відповідно до плану-графіку реконструкції на місці розташування рекламного засобу за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18 (т.3 а.с.82), який містить інформацію щодо найменування робіт та фактичного їх виконання (підготовка до демонтажу рекламного засобу - 10.09.2016, демонтаж бетонного стягування (майданчика) для встановлення рекламного засобу 01.07.2017, демонтаж поверхневого оздоблення 21.09.2016, підняття рекламного засобу 03.11.2016, підготовка та встановлення майданчика для розміщення рекламного засобу 31.07.2021, укладання тротуарної плитки 01.08.2021, встановлення бордюрів 01.08.2021, посилення зовнішнього корпусу рекламного засобу 21.08.2017, ґрунтування металевої частини корпусу 31.08.2017, фарбування металевої частини корпусу 01.09.2019, зміна електричної проводки, щитів, розеток, вимикачів 15.09.2019, перевірка приладів обліку електричної енергії, зміна приладів освітлення 20.07.2021, перевірка фіксації та устаткування 01.08.2021).

На підтвердження розміщення відповідачем рекламних засобів за адресами: 1) м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, 2) м. Одеса, вул. Черняховського, 2, та непроведення реконструкції позивачем надано суду доповідні на ім`я Дмитра Гаврилюка, датовані 21.12.2016, 28.02.2017, 16.05.2017, 01.11.2018, 13.11.2019, 27.12.2022.

Крім того, позивач також вказує про наявність на ресурсі «Youtube» відеоматеріалів, що підтверджують обставину використання відповідачем рекламних засобів увесь період дії договору та відсутність факту проведення реконструкції.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з внесення плати за договорами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів.

У статті 11 ЦК визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1).

Відповідно до статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (частина 2).

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.14.4. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (п.12.5 попередньої редакції) у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту доріг, будівництва на місці розташування конструкції, плата не нараховується.

Відповідно до положень 5.5. договорів у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування конструкції, плата не нараховується, про що користувач завчасно повідомляє підприємство. При цьому витрати, пов`язані з демонтажем/монтажем рекламного засобу, здійснюються за рахунок Користувача.

З метою доведення обставини здійснення реконструкції відповідачем надано наказ МГУ №423 від 10.09.2016 про реконструкцію рекламних засобів з 10.09.2016; план-графік реконструкції, згідно якого реконструкція проводиться за адресами: м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, вул. Черняховського, 2 та вул. Генерала Петрова, 18; протокол засідання ректорату МГУ №10 від 31.08.2016, на якому вирішено провести реконструкцію; розпорядження №14 а від 06.08.2019, в якому доручено завершення будівельних та інших монтажних робіт і реконструкції рекламних засобів до 01.04.2020; рапорт проректора з адміністративно-господарської роботи від 01.04.2020 про продовження терміну здійснення реконструкції, а також акти виконання робіт за адресами: 1) м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, 2) м. Одеса, вул. Черняховського, 2, 3) м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18.

Водночас, етап «підготовка до демонтажу рекламного засобу» не підпадає під визначення «реконструкції місця розташування».

Таким чином, початок проведення відповідної реконструкції пов`язується не з «підготовкою до демонтажу рекламного засобу», а з «демонтажем бетонного стягування», який за адресами: м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, та м. Одеса, вул. Черняховського, 2, проводився з 1.06.2017 та 1.06.2017 відповідно, та з «демонтажем поверхневого оздоблення» за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18, що був проведений 21.09.2016.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, дослідивши зміст наданих відповідачем документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що докази, надані відповідачем на підтвердження обставини здійснення реконструкції, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на її спростування.

Крім того, місцевим господарським судом вірно не взято до уваги доводи позивача щодо розміщення відповідачем рекламних засобів за адресами 1) м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, 2) м. Одеса, вул. Черняховського, 2, доповідних, з огляду на те, що останні місять однаковий зміст, складені одноособово, без залучення користувача або будь-якої іншої незаінтересованої особи. З урахуванням відповідних зауважень, суд зазначає, що надані позивачем докази не відповідають критерію належності.

З урахуванням наданих відповідачем доказів у сукупності, суд також зазначає про доведення останнім обставини повідомлення позивача про проведення реконструкції.

При цьому доводи позивача щодо неотримання ним листа за вих.№19/5 від 12.09.2016 жодним чином не спростовують факту обізнаності останнього про проведення відповідачем реконструкції з урахуванням змісту листування сторін.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що із змісту положень спірних договорів вбачається, що у спірних правовідносинах зазначена норма має застосовуватись таким чином, що у разі здійснення реконструкції рекламного засобу користувач зобов`язаний лише завчасно повідомити підприємство, обов`язку надавати будь-які документи на користувача не покладено.

У той саме час скаржник як уповноважений орган Одеської міської ради володіє усіма, у тому числі контрольними та наглядовими, повноваженнями стосовно розміщення рекламних засобів, проведення на них реконструкції тощо. Не здійснення зазначених повноважень не може бути підтвердженням не проведення реконструкції та перекладатись на користувача.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність юридичного складу для звільнення відповідача від обов`язку із внесення плати у зв`язку із проведенням реконструкції місць розташування рекламних конструкцій за адресами: 1) м. Одеса, Фонтанська дорога, 23 (договір №824-од) з 01.06.2017, 2) м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18 (договір №824-од) з 21.09.2016) 3) м. Одеса, вул. Черняховського, 2 (договір №776-од від 01.07.2016) з 01.05.2017 та до моменту закінчення договорів.

Щодо стягнення заборгованості.

1. Договір № 1428-o від 01.06.2016 (термін дії до 24.11.2016). За даним договором позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 5 378,86 грн за період з 01.09.2016 по 24.11.2016. Розрахунок позивачем проведено, виходячи з щомісячної суми 2 417,50 грн пропорційно кількості місяців днів користування відповідно до строку дії договору.

При цьому, враховуючи, що правовідносини по вказаному договору охоплюють адреси: вул. Льва Толстого, 24/вул. Ковальська, вул. Льва Толстого, 24/електроопори, вул. Піонерська (Академічна), 30, вул. Льва Толстого, 24, вул. Успенська, 28/30, натомість жодних доказів про проведення реконструкції за такими адресами відповідачем не надано, та сторонами про це не заявлено, отже вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1428-o від 01.06.2016 у розмірі 5 378,86 грн. є обґрунтованими.

2. Договір № 776-од від 01.07.2016 (термін дії до 28.06.2021). Предметом даного договору є розміщення рекламних конструкцій за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 2. За даним договором позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 79 430,41 грн за період з 01.09.2016 по 28.06.2021.

Враховуючи доведеності факту здійснення реконструкції та наявності підстав для звільнення від нарахування плати на підставі п.5.5. договору, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для нарахування плати за цим договором, починаючи з 01.05.2017 року та до кінця дії договору, з огляду на що правомірним є період нарахування з 01.09.2016 по 30.04.2017. Таким чином за вказаний період підлягає стягненню 13 780 грн. (1722,5 грн х 8 місяців).

3. Договір № 824-од від 01.08.2016 (термін дії до 27.07.2021). Предметом даного договору є розміщення рекламних конструкцій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, та м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 18. За даним договором позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 187 845,37 грн за період з 01.09.2016 по 27.07.2021.

Враховуючи доведеності факту здійснення реконструкції та наявності підстав для звільнення від нарахування плати на підставі п.5.5. договору, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для нарахування плати за цим договором за адресою вул. Генерала Петрова, 18, починаючи з 21.09.2016, оскільки саме тоді відбулась така подія як демонтаж поверхневого оздоблення. З урахуванням таких висновків, правомірним є період нарахування з 01.09.2016 по 20.09.2016. Таким чином за вказаний період підлягає стягненню 658 грн. (987/30х20).

Щодо адреси м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, то правомірним є період нарахування з 01.09.2016 по 31.05.2017, з урахуванням того, що саме 01.06.2017 відбулась подія демонтажу бетонного стягування. Таким чином за вказаний період підлягає стягненню 13 801,5 грн. (1533,5 грн х 9 місяців).

Крім того, місцевим господарським судом також надано вірну оцінку оцінку обставині нарахування відповідачем плати за надані послуги у більшому розмірі, ніж встановлено договором, суд, по-перше, вказує, що період, в якому відповідачем застосовано плату у більшому розмірі припадає на період проведення реконструкції, що, за висновком суду є підставою для звільнення від плати, а отже така обставина не має значення для розгляду даної справи, по-друге, за умовами договору внесення змін в односторонньому порядку не допускається та є можливим лише шляхом укладення додаткової угоди.

Такі висновки суду першої інстанції є вірними та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що скаржник був повідомлено завчасно про проведення реконструкції рекламних засобів.

Так, відповідно до положень п. 5.5 розділу 5 спірних договорів у разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва, на місці розташування конструкції, плата не нараховується, про що Користувач завчасно повідомляє Підприємство.

Із змісту цього положення вбачається, що ним встановлено обов`язкове не нарахування плати у разі наявності хоча б однієї із зазначених підстав - зміна містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва, на місці розташування конструкції.

При цьому застосування зазначеного положення спірних договорів не вимагає прийняття позивачем або іншим уповноваженим органом окремого рішення або схвалення не нарахування плати.

У зв`язку із проведенням реконструкції на місцях розташування рекламних засобів Відповідач листом від 12.09.2016 р. вих. № 19/5 повідомив Комунальне підприємство «Одесреклама» про те, що нерозміщення рекламних засобів у зв`язку з реконструкції на місці розташування рекламних засобів.

Додатково повідомлення Комунального підприємства «Одесреклама» про нерозміщення рекламних засобів здійснювалось листами МГУ від 17.02.2017 р. вих. № 49, від 10.05.2017 р. вих. № 169, від 20.11.2017 р. № 507, від 25.10.2019 р. вих. № 639.

Крім того, позивач протягом усього часу з 2016 року не заперечував проти факту проведення МГУ реконструкції зазначених рекламних засобів та не вчиняв жодних дій щодо перевірки указаних фактів.

Щодо відмови у прийнятті та дослідженні в якості доказів відеозаписів, викладених на інтернет-ресурсі «Youtube».

Так, позивач посилається на відеоматеріали розміщені на ресурсі «Youtube», що підтверджують обставину використання відповідачем рекламних засобів та непроведення реконструкції.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач вказав лише посилання на ресурс «Youtube» та не дотримався положень ГПК України щодо форми електронних доказів, що відповідно унеможливлює дослідження таких доказів у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Натомість позивач, в порушення названих статей, вказав лише посилання на ресурс «Youtube» та не дотримався положень ГПК України щодо форми електронних доказів, що відповідно унеможливлює дослідження таких доказів у встановленому процесуальним законодавством порядку».

Таким чином, суд першої інстанції правильного дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття та дослідження у якості доказів посилань на відеозаписи.

У зв`язку з цим, в цій частині доводи апеляційної скарги є безпідставними та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Стосовно твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права, а саме таємницю нарадчої кімнати, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 220 ГПК України передбачено, що під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Протоколом судового засідання від 08.11.2023 та 13.11.2023 підтверджуються доводи скаржника про порушенням норм процесуального права.

Разом з цим наведене не призвело до прийняття неправильного судового рішення у справі, і не доводить обставин впливу на незалежність і неупередженість суду під час ухвалення відповідного судового рішення. Крім того, позивачем не обґрунтовано, як вказане вплинуло на прийняття рішення у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються доводами викладеними в мотивувальній частині даної постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 у справі № 916/3749/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальну установу «Одесреклама» Одеської міської ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.03.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяК.В. Богатир