Постанова
від 20.03.2024 по справі 917/635/23
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/635/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

на додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області в м. Полтава, повний текст якої складено 01.02.2024 (суддя Погрібна С.В.),

у справі №917/635/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.О.С.-Вікторія-Агро", с.Малютинці, Пирятинський район, Полтавська область,

до відповідача: Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/635/23 закрито провадження у справі.

Додатковою ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" на користь ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" 15000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Cуд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, з огляду на складність спору, здійснивши та оцінивши обсяг робіт, виконаних представником позивача при подачі позову та розгляді справи, та врахувавши, що спір виник з вини відповідача.

Не погодившись з додатковою ухвалою суду першої інстанції, АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 та ухвалити нове рішення, яким заяву про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат від 11.12.2023 залишити без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що заяву позивача про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат подано без додержання вимог частини першої або другої статті 170 ГПК України, оскільки в ній не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також подано особою, яка відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" на день постановлення додаткової ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 не мало зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що має наслідком повернення даної заяви заявнику без розгляду. Також апелянт зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження наявності у адвоката Гуйвана П.Д. повноважень є неналежними, оскільки ордер, що долучений до матеріалів справи, не відповідає типовій формі, що затверджена рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, також він не містить обов`язкових реквізитів: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Апелянт наголошує, що до матеріалів справи позивачем надано в оригіналі два примірника договору на надання допомоги адвоката від 06.03.2023, які не є автентичними, та наводить порівняльну таблицю даних договорів. Також АТ "Полтаваобленерго" зауважує, що підписи директора ОСОБА_1 у договорах про надання допомоги адвоката візуально неідентичні, що викликає у апелянта сумнів щодо укладення вказаних договорів та підписання заяв по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що заява про винесення додаткового рішення не відноситься до заяв, що передбачені ст. 170 ГПК України. Вимоги до вказаної заяви визначені ст. 244 ГПК України. Позивач наголошує, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідачем не порушувалося питання щодо належності повноважень адвоката, а тому доводи щодо невідповідності ордера є необґрунтованими. Зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано всі належні та допустимі докази на підтвердження повноважень, а саме: договори про надання допомоги адвоката, ордер, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Позивач наполягає, що підписи від імені директора ОСОБА_1 виконано особисто нею, та зазначає, що заявляти про підробку підпису можна тільки за згоди особи, підпис якої надається на дослідження, вона також мусить надати зразки своїх підписів. За твердженнями позивача, апелянтом не надано жодних доказів на спростування доводів щодо надання позивачу допомоги адвокатом Гуйваном П.Д. Також позивачем з посиланням на положення ч. 8 ст. 129 ГПК України зазначено, що попередньо суму витрат на правову допомогу адвоката визначено у розмірі 3000грн, та зроблено відповідну заяву про відшкодування судових витрат на правову допомогу у апеляційному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 263 ГПК України відзив на апеляційну скаргу має містити, зокрема, ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Східним апеляційним господарським судом встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 263 ГПК України відсутні відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро".

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. До відзиву застосовуються правила, встановлені частиною десятою статті 165 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, у відповідності до положень ГПК України обов`язок надсилання копій відзиву іншому учаснику справи покладається на особу, яка звертається з відзивом

Таким чином, належними доказами відправлення учаснику справи копії відзиву на апеляційну скаргу та доданих до нього документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів з використанням ЄСІТСТ або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.

Як свідчать матеріали відзиву на апеляційну скаргу, в якості доказів надіслання копії відзиву АТ "Полтаваобленерго" позивачем надано лише поштову накладну.

Проте, з неї неможливо встановити які документи надсилалися відповідачу.

Тобто, позивачем не надано належних доказів направлення копії відзиву на апеляційну скаргу відповідачу, у відзиві не зазначено відомостей щодо наявності або відсутності Електронного кабінету ЄСІТС у позивача.

Вказані обставини мають наслідком вирішення справи за наявними матеріалами.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 ГПК України).

08.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Полтаваобленерго" надійшли клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, відповідь на відзив на апеляційну скаргу та заява про застосування заходів процесуального примусу.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач просить застосувати до відзиву на апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" наслідки, передбачені ч.2 ст.43 ГПК України, та повністю скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 та ухвалити нове рішення, яким заяву про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат від 11.12.2023 залишити без розгляду. Апелянт зазначає, що не отримував від позивача відзив на апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" у справі №917/635/23 від 05.03.2024. Апелянт наполягає, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. За доводами апелянта розмір витрат, що заявлений позивачем до стягнення, не є співмірним та розумним, розмір таких витрат є необґрунтовано високим, суттєво завищеним та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги та вважає завищеними години, які витратив адвокат Гуйван П.Д.

У клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи відповідач просить призначити у справі №917/635/23 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України та поставити на вирішення експертизи наступні питання:

-Чи виконано підпис від імені директора ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 у Заяві про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат від 11.12.2023 саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

-Чи виконано підпис від імені клієнта директора ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 у "Акті приймання-передачі наданих послуг до Договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023" від 08.12.2023 саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

-Чи виконано підпис від імені клієнта директора ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 у Договорі на надання допомоги адвоката від 06.03.2023 саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

-Чи виконано підпис від імені клієнта директора ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 у Договорі на надання допомоги адвоката від 19.10.2023 саме ОСОБА_1 чи іншою особою?

ОСОБА_1 надати зразки підписів (рукопису) у кількості, необхідній та достатній для проведення експертизи, а також вільні зразки його рукопису.

Крім того, апелянт просить застосувати до позивача та його представника адвоката Гуйвана П.Д. заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету штрафу у відповідності до вимог ст.135 ГПК України за систематичне зловживання процесуальними правами.

20.03.2024 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник відповідача, яка наполягала на доводах апеляційної скарги, а також просила задовольнити клопотання про призначення експертизи та заяву про застосування заходів процесуального примусу.

Представник позивача до судового засідання, 20.03.2024, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" повідомлено належним чином, про що свідчить довідка про доставку 28.02.2024 о 14:34 годині електронного листа - ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, до його електронного кабінету .

Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції, судова колегія вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро".

Дослідивши відповідь на відзив на апеляційну скаргу судова колегія зазначає, що з її змісту вбачається, що відповідачем надано додаткове обґрунтування вимог апеляційної скарги, приведено нові доводи, зокрема, щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи з викладенням відповідних висновків та аналізу наданих послуг та заяви про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат. Тобто, зазначена відповідь на відзив за своїм змістом є доповненнями до апеляційної скарги АТ "Полтаваобленего".

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана додаткова ухвала у справі №917/635/23 постановлена 23.01.2024, повний текст підписано 01.02.2024.

Отже, строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали спливає 12.02.2024 (оскільки 11.02.2024 - вихідний день).

Разом з тим, із відповіддю на відзив на апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" на додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23, яка по суті є доповненнями до апеляційної скарги, відповідач звернувся 08.03.2024, тобто з пропуском строку. При цьому, відповідачем не порушується питання про поновлення строку на подання доповнень до апеляційної скарги та не наведено обґрунтованих причин пропуску процесуального строку.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач із доповненнями до апеляційної скарги звернувся з пропуском встановленого процесуального строку без клопотання про поновлення такого строку та зазначення поважності причин його пропуску, відповідь на відзив на апеляційну скаргу відповідача залишається судом без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у справі №917/635/23, судом встановлено, що в обґрунтування клопотання АТ "Полтаваобленерго" зазначає, що ставить під сумнів докази, які підтверджують факт надання та отримання правничої допомоги, а саме: заяву про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат від 11.12.2023; акт від 08.12.2023 приймання-передачі наданих послуг до договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023; договір на надання допомоги адвоката від 06.03.2023; договір на надання допомоги адвоката від 06.03.2023; договір на надання допомоги адвоката від 19.10.2023. Апелянт наголошує, що позовна заява та всі додатки до неї підписані (завірені) директором ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 з проставлянням відбитку печатки ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро", заяви з процесуальних питань та докази, які АТ "Полтаваобленерго" ставить під сумнів, підписані без проставляння відбитку печатки ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро". АТ "Полтаваобленерго" звертає увагу суду на підпис позивача - директора ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 в графі "Клієнт" кожного з окреслених вище договорів та зазначає, що візуально підписи не ідентичні, що викликає у апелянта сумнів щодо укладення вказаних договорів та підписання заяв по суті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Тобто, клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи спрямоване на отримання нових доказів у справі - висновку експерта.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Господарським процесуальним законодавством передбачено чіткий порядок надання доказів до суду.

Так, відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено судом, до суду першої інстанції відповідач з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи не звертався.

При цьому, звертаючись з таким клопотанням до суду апеляційної інстанції, відповідачем не надано обґрунтування підстав його неподання до суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

В той же час, статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Зі змісту зазначеного випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В силу статті 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Положеннями ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів.

Як свідчать матеріали справи, два договори про надання допомоги адвоката б/н від 06.03.2023 та договір про надання допомоги адвоката б/н від 19.10.2023 укладені між адвокатом Гуйваном П.Д. та клієнтом ТОВ "Б.О.С. Вікторія-Агро" та підписані учасниками правочину, акт приймання-передачі наданих послуг за договорами про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023 також містить підписи адвоката та клієнта.

При цьому, ні адвокатом Гуйваном П.Д., ні директором ТОВ "Б.О.С. Вікторія-Агро", тобто сторонами договірних правовідносин з надання допомоги адвоката, не заперечується факт укладання та підписання цих документів, а також факт підписання акту приймання-передачі наданих послуг за договорами про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023.

Заява про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат від 11.12.2023 також містить підпис директора ТОВ "Б.О.С. Вікторія-Агро", та факт її підписання директором не спростовується.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023 недійсними в судовому порядку матеріали справи не містять. Факт надання адвокатом Гуйваном П.Д. правничої допомоги ТОВ "Б.О.С. Вікторія-Агро" клієнтом не заперечується.

Судова колегія зазначає, що заявлене відповідачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи є недоцільним, оскільки при вирішенні справи відсутня необхідність призначення експертизи, а матеріали справи дозволяють повно і всебічно з`ясувати фактичні обставини справи, необхідні для вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Судова колегія зауважує, що здобуття нових доказів, а саме висновку експерта, на стадії апеляційного перегляду справи суперечить основоположним принципам змагальності та рівності сторін господарського судочинства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню, а доводи скаржника щодо невідповідності підпису директора є необґрунтованими.

Щодо заяви АТ "Полтаваобленерго" про застосування заходів процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету штрафу у відповідності до вимог ст.135 ГПК України судова колегія зазначає про таке.

В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав образливі слова та символи на адресу відповідача. Зазначає, що позивач систематично зловживає своїми процесуальними правами та обов`язками, та надає підтвердження цьому, що містяться в заяві по суті, а саме: відповіді на відзив у справі №917/635/23 від 23.05.2023, та вказує висловлювання позивача, які містять образливі слова та символи по відношенню до відповідача у відповіді на відзив на позов та у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, надання особистісних характеристик. Таку поведінку позивача та його представника відповідач вважає зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктами 2 та 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Частиною 2 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Відповідно до пп. "а" п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є неприйнятною будь-яка індивідуальна заява, подана згідно зі статтею 34, якщо суд вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц, від 14.04.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19, від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, від 08.07.2021 у справі № 9901/235/20, від 27.10.2021 у справі № 9901/598/19).

Частиною 1 ст. 131 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Пункт 4 частини першої статті 132 ГПК України визначає штраф одним із заходів процесуального примусу.

Приписами ч. 1 ст. 135 ГПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Судова колегія зауважує, що аналіз змісту відзиву на апеляційну скаргу дає підстави для висновку, що він містить критичні висловлювання щодо поведінки відповідача з посиланням на професійні якості представників, що виходить за межі лексики, допустимої в ділових документах, зокрема, документах, що подаються до суду.

Разом із тим, застосування такого заходу процесуального примусу як штраф є правом суду, а не обов`язком, а відзив на апеляційну скаргу не містить нецензурної лексики, відверто лайливих слів чи символів, а також висловлювань, які вжиті в грубій формі, та свідчили б про зловживання позивачем процесуальними правами.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "Полтаваобленерго" про застосування заходів процесуального примусу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

У квітні 2023 року ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до АТ "Полтаваобленерго", в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду Акта про порушення від 13.10.2022 №00007917, оформленого протоколом № 00007917 від 31.01.2023.

В позовній заяві ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції становить 15000,00грн.

Позовна заява підписана та додатки до неї засвідчені директором ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 та скріплені печаткою позивача.

В подальшому до матеріалів справи долучено оригінал договору на надання допомоги адвоката від 06.03.2023 б/н, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.02.2000 №315 Гуйвана П.Д., оригінал ордера на надання правничої допомоги від 15.04.2023 ПТ№101241, за яким надається правнича допомога ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" адвокатом Гуйваном П.Д. у Господарському суді Полтавської області.

Відповідно п. 1 до договору про надання допомоги адвоката б/н від 06.03.2023 клієнт (ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро") доручає, а адвокат (Гуйван П.Д.) приймає на себе зобов`язання надати клієнтові юридичну допомогу щодо ведення його юридичної справи стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення АТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом комісії № 00007917 від 31.01.2023 щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в усіх органах держави Україна, включаючи адміністративні та перші, апеляційні та касаційні судові інстанції. Участь адвоката у даних справах оформляється адвокатським ордером або довіреністю, яку клієнт видає адвокату.

Пунктом 2 договору визначено, що в рамках даного договору адвокат зобов`язується: вивчити представлені клієнтом документи й проінформувати клієнта про можливі варіанти рішення проблеми; ??підготувати необхідні документи (позовну заяву, клопотання, скарги, претензії тощо) для ведення справи і здійснити представництво інтересів клієнта в усіх українських організаціях та на всіх стадіях судового процесу при розгляді справи за участі клієнта; у випадку позитивного рішення здійснити необхідні дії по виконанню судового рішення.

Вартість послуг з договору визначається, виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 15000грн. Оплата здійснюється в наступному порядку: разом із вступом адвоката до участі в справі відбувається передача коштів (авансу) за участь у судовій справі у розмірі 5000грн на картковий рахунок у Приватбанку №5168745612164951. Прийняття участі у розгляді справи у якості представника клієнта посвідчує прийняття адвокатом суми даних коштів. Після виготовлення тексту позовної заяви і погодження його клієнт сплачує адвокатові 5000грн. Решта обумовленої суми сплачується після проведення першого судового засідання у справі. У разі отримання позитивного результату за остаточним судовим рішенням клієнт виплачує додатково адвокату премію, розмір якої буде узгоджено сторонами додатково (п. 3 договору).

???Згідно з п. 9 договору строк дії даного договору встановлюється у три роки від дати початку його дії. Початок дії договору визначено відповідно до правила п. 3 даного договору.

26.05.2023 до Господарського суду Полтавської області від позивача надійшла відповідь на відзив за підписом представника ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" адвоката Гуйвана П.Д.

ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" за підписом представника адвоката Гуйвана П.Д. 15.08.2023 надано до Господарського суду Полтавської області заперечення проти клопотання відповідача про додаткове продовження підготовчого провадження у справі №917/635/23.

04.12.2023 до Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України АТ "Полтаваобленерго" зазначило, що протоколом №00007917 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду Акту про порушення споживачем ПРРЕЕ від 09.11.2023 прийнято рішення про: Акт про порушення №00007917 від 13.10.2022 та всі нарахування, здійсненні на його підставі, скасувати, а саме: Протокол №00007917 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду Акту про порушення споживачем ПРРЕЕ від 31.01.2023. Отже, за доводами відповідача, станом на дату звернення із заявою припинив існування предмет спору у господарській справі №917/635/23.

Від ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" за підписом представника адвоката Гуйвана П.Д. до Господарського суду Полтавської області 07.12.2023 надійшло клопотання щодо неприйняття до розгляду судом висновку експертного дослідження №051 від 15.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №917/635/23 закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 с. 231 ГПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що протоколом № 00007917 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ від 09.11.2023 прийнято рішення про скасування акту про порушення № 00007917 від 13.10.2022 та всі нарахування, здійсненні на його підставі, а саме: Протокол № 00007917 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ від 31.01.2023.

15.12.2023 до Господарського суду Полтавської області засобами поштового зв`язку від ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" за підписом директора ОСОБА_1 надійшла заява про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат (передана до пересилання 11.12.2023), в якій заявник просив стягнути з відповідача на свою користь понесені, або ті, що мають бути ним зроблені, витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00грн. До вказаної заяви додано в оригіналі: акт від 08.12.2023 приймання - передачі наданих послуг до договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023, розписку від 08.12.2023, договір про надання допомоги адвоката від 06.03.2023, договір про надання допомоги адвоката від 19.10.2023.

Договір про надання допомоги адвоката від 06.03.2023, що доданий до вказаної заяви, є аналогічним за змістом договору про надання допомоги адвоката від 06.03.2023, що надавався до суду першої інстанції раніше, окрім п. 3, який викладено наступним чином: вартість послуг з договору в суді першої інстанції визначається, виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 15000грн. Оплата здійснюється в наступному порядку: разом із вступом адвоката до участі в справі відбувається передача коштів (авансу) за участь у судовій справі у розмірі 5000грн на картковий рахунок у Приватбанку № 5168745612164951 або іншим обумовленим способом. Прийняття участі у розгляді справи у якості представника клієнта посвідчує прийняття адвокатом суми даних коштів. Після виготовлення тексту позовної заяви і погодження його клієнт сплачує адвокатові 5000грн. Решта обумовленої суми сплачується після проведення першого судового засідання у справі. У разі отримання позитивного результату за остаточним судовим рішенням клієнт виплачує додатково адвокату премію, розмір якої буде узгоджено сторонами додатково.

Відповідно до договору про надання допомоги адвоката від 19.10.2023 у зв`язку з ускладненням процесу та необхідністю надання додаткових послуг клієнтові, з огляду на залучення відповідачем до справи нових експертних досліджень і необхідністю їхнього ретельного вивчення, аналізу та спростування клієнт та адвокат прийшли до згоди про збільшення вартості послуг за договором від 06.03.2023. Наразі погоджена сума вартості адвокатських послуг становить 20000грн, оплата яких у разі позитивного результату справи буде відшкодована за рахунок АТ "Полтаваобленерго". Додаткова вартість послуг за даним договором у розмірі 5000грн здійснюється клієнтом упродовж 10 днів від моменту підписання цього договору шляхом перерахування на картковий рахунок у Приватбанку №4149437874093360. Всі інші умови договору від 06.03.2023 залишаються незмінними.

За змістом долученого до матеріалів справи акту від 08.12.2023 приймання-передачі наданих послуг до договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги щодо вивчення відповідного законодавства та підготовлення документів та участі у судовому процесі у справі №917/635/23 за позовом ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" до АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом комісії №00007917 від 31.01.2023.

Пунктами 1, 2 акту сторони погодили, що обсяг і вартість послуг за цими договорами встановлюється в розмірі вартості фактично наданих послуг і оцінюються сторонами у 20000,00гривень; обсяг виконаних робіт адвокатом за даним договором становить 223 годин.

Згідно з розпискою від 08.12.2023 адвокат Гуйван П.Д. підтверджує отримання грошових коштів у сумі 20000,00грн за договорами про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023 від ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" за правову допомогу у справі №917/635/23.

26.12.2023 від АТ "Полтаваобленерго" надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у зв`язку з тим, що ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" відноситься до осіб, що зобов`язані зареєструвати електронний кабінет ЄСІТС, проте в порушення положень ст. 170 ГПК України не зареєструвало його.

Від АТ "Полтаваобленерго" 19.01.2024 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач просив зменшити розмір витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у справі №917/635/23 до нуля гривень 00 коп.

Додатковою ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" на користь ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" 15000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Цей принцип впроваджено з метою забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Для реалізації згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу визначено такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як встановлено судом, у позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції становить 15000,00грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Із заявою про розподіл витрат на правничу допомогу та доказами їх понесення позивач звернувся засобами поштового зв`язку 15.12.2023, тобто в межах встановленого п`ятиденного строку з дати ухвалення судового рішення.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 ЦК України. Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правничої допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правничої допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Згідно з п. 3 договору про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 вартість послуг з договору визначається, виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 15000грн.

Отже, сторонами узгоджено фіксований розмір оплати послуг адвоката.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Пунктом 2 договору про надання допомоги адвоката б/н від 06.03.2023 визначено, що в рамках даного договору адвокат зобов`язується: вивчити представлені клієнтом документи й проінформувати клієнта про можливі варіанти рішення проблеми; ??підготувати необхідні документи (позовну заяву, клопотання, скарги, претензії тощо) для ведення справи і здійснити представництво інтересів клієнта в усіх українських організаціях та на всіх стадіях судового процесу при розгляді справи за участі клієнт; у випадку позитивного рішення здійснити необхідні дії по виконанню судового рішення.

Вартість послуг з договору визначається, виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 15000грн (п. 3 договору).

Відповідно до договору про надання допомоги адвоката від 19.10.2023 у зв`язку з ускладненням процесу та необхідністю надання додаткових послуг клієнтові, з огляду на залучення відповідачем до справи нових експертних досліджень і необхідністю їхнього ретельного вивчення, аналізу та спростування клієнт та адвокат прийшли до згоди про збільшення вартості послуг за договором від 06.03.2023. Наразі погоджена сума вартості адвокатських послуг становить 20000грн, оплата яких у разі позитивного результату справи буде відшкодована за рахунок АТ "Полтаваобленерго".

Отже, договором про надання допомоги адвоката від 19.10.2023 сторонами збільшено суму витрат на допомогу адвоката з 15000,00грн до 20000,00грн.

За змістом акту від 08.12.2023 приймання-передачі наданих послуг до договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги щодо вивчення відповідного законодавства, підготовлення документів та участі у судовому процесі у справі №917/635/23 за позовом ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" до АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом комісії №00007917 від 31.01.2023.

Пунктом 1 акту встановлено, що обсяг і вартість послуг за цими договорами встановлюється в розмірі вартості фактично наданих послуг і оцінюються сторонами у 20000,00гривень.

Пунктом 2 акту сторони погодили, що обсяг виконаних робіт адвокатом за даним договором становить 223 годин, а саме:

- детальне вивчення матеріалів, що посвідчують характер господарських відносин між АТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" з приводу організації виконання договору про розподіл електричної енергії, укладеного на умовах приєднання споживача до публічної пропозиції (4 години);

- встановлено, що точка обліку, де перебуває електролічильник на об`єкті об`єкта "виробнича база", не може слугувати для розрахунку за спожиту електричну енергію, бо він ніколи не вводився у належному та законному порядку в експлуатацію. Це питання потребувало значного часу та кропіткої роботи, адже АТ "Полтаваобленерго" зайняло не правову позицію, на кшталт того, що "здавання електрообладнання в експлуатацію посвідчується опломбуванням його і передачею на збереження споживачеві". Для того, щоб спростувати таку хибну тезу, знадобилося вивчення усіх відповідних електротехнічних нормативних актів, які передбачають розрізнення понять "введення лічильника в експлуатацію" та "введення лічильника в облік". В результаті було доведено, що то є різні технічні категорії (28 годин);

- з`ясовано, де перебуває точка обліку для цього об`єкту. Виявлено, що її обладнано оператором системи шляхом встановлення лічильника не на території, що входить до складу об`єкта ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро", а на території енергокомпанії на фасаді підстанції ВОП-0,38, що належить відповідачу, і точка обліку весь час перебувала в стані оперативного контролю АТ "Полтаваобленерго" (16 годин);

- ретельно вивчено генезис взаємин контрагентів щодо порядку та процедури встановлення пломб на лічильнику на об`єкті споживача (4 години);

- ретельно вивчено генезис взаємин контрагентів щодо порядку та процедури встановлення пломб на індикаторах в лічильнику на об`єкті споживача (4 години);

- шляхом аналізу спеціальної нормативної документації встановлено, що електролічильники з вбудованими індикаторами мають обов`язково бути сертифікованими/атестованими, і опломбовані індикатори мають передаватися за двостороннім актом на збереження і відповідальність від оператора до споживача. Виявлено відсутність таких необхідних дій з боку відповідача (6 годин);

- вивчені та критично оцінені листи державних установ десятилітньої давності (нагадаю, Правила роздрібного ринку електричної енергії діють з 2019 року), на які посилався відповідач, доведено, що вони не заслуговують на увагу (9 годин);

- проведене дослідження технічних документів АТ "Полтаваобленерго", пов`язаних з проведенням перевірки ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро", а саме - акту про порушення ПРРЕЕ № 00007917 від 13.10.2022, протоколу комісії № 00007917 від 31.01.2023, акту технічної перевірки електролічильника від 13.10.2022. З`ясовано відповідність чи невідповідність даних документів Правилам роздрібного ринку електричної енергії, Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, іншим численним нормативним актам в царині енергозабезпечення споживачів (15 годин);

- під час вивчення акту про порушення від 13.10.2022 і виявлення вписаних в нього осіб, встановлено, що акт складений з порушенням ПРРЕЕ, бо перевірка пройшла без представника споживача (5 годин);

- в порядку надання правової допомоги адвокатом було допитано декількох свідків, які показали, що особисто бачили протиправну дію працівників АТ "Полтаваобленерго" під час перевірки. Було надано процесуальну допомогу у належному оформленні документів для суду - нотаріально засвідчених показів свідків (10 годин);

- надана оцінка протоколу № 00007917 від 21.03.2023 комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, в частині його відповідності главі 8 ПРРЕЕ, перевірено правильність проведення розрахунків за даним протоколом, зокрема, законність вибору та застосування вихідних розрахункових даних. Встановлено помилковість посилання при складанні протоколу на умови договору про розподіл електричної енергії (18 годин);

- вивчено теоретичне питання про неможливість вимірювання індикаторами, вбудованими до електролічильників типу НІК, стороннього впливу у тих фізичних одиницях, які передбачені у ДЧОРЕ, з`ясована наукова та судова практика з даного приводу, висновки викладені в позовній заяві (20 годин);

- внаслідок неправомірного затягування процесу та спрямування його за наполяганням відповідача на проведення і оцінку висновків експертного дослідження (забороненого нормативно для таких порушень), адвокат вивчив низку правових актів, судову практику і обґрунтовано довів незаконність таких дій (20 годин);

- потрачено багато часу на виявлення переписки між АТ "Полтаваобленерго" і споживачем, яка, на перший погляд, не має відношення до спору. Але внаслідок цієї роботи адвокату вдалося знайти листа від 12.10.2022, підписаного директором ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" ОСОБА_1 на ім`я начальника Пирятинської дільниці АТ "Полтаваобленерго", у якому вона повідомляє про виявлені на вузлі обліку збоїв у показниках індикаторів. Цей лист був отриманий відповідачем і на його підставі була проведена перевірка. А в такому разі п. 8.4.1. ПРРЕЕ усуває відповідальність споживача. Тож, в результаті цього аргументу АТ "Полтаваобленерго" під загрозою судового скасування оскаржуваного протоколу, самостійно його скасувало (37 годин);

- підготовлено і направлено до суду низку процесуальних та сутнісних документів: позов і відповідь на відзив. Також підготовлено і використано у процесі низку заяв та клопотань (17 годин);

- участь у судових засіданнях - 10 годин.

У заяві про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат позивачем заявлено до стягнення 15000,00грн витрат на правничу допомогу, тобто у відповідності до визначеного у договорі про надання допомоги адвоката б/н від 06.03.2023 розміру витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи судом встановлено, що за підписом адвоката Гуйвана П.Д. до суду першої інстанції надано відповідь на відзив у справі №917/635/23 від 23.05.2023, заперечення проти клопотання відповідача про продовження строку підготовчого засідання від 15.08.2023, клопотання щодо неприйняття до розгляду судом у справі №917/635/23 висновку експертного дослідження. Також матеріали справи містять позовну заяву ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" за підписом директора позивача ОСОБА_1, факт складання позовної заяви адвокатом сторонами договору про надання допомоги адвокатом не заперечується.

Крім того, адвокат Гуйван П.Д. брав участь у судових засіданнях суду першої інстанції 25.05.2023, 20.07.2023, 15.08.2023, 19.10.2023 та 07.12.2023.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19: "Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами."

Таким чином, правова допомога з участі представника у судових засіданнях, що включає підготовку до них, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні, підлягає оплаті.

Отже, доводи представника відповідача, що загальна кількість часу, витраченого на судові засідання у справі №917/635/23, сукупно складає 1 година 55 хвилин, а тому 10 годин участі у судових засіданнях, що вказані в акті приймання-передачі наданих послуг, не є обґрунтованим та неспівмірним із фактичними обставинами справи та часом, витраченим адвокатом на їх надання (виконання), судова колегія вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч. 1 ст. 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія зазначає, що доказів, наявних в матеріалах справи достатньо для встановлення обставин надання послуг з правової допомоги адвокатом позивачу, їх обсяг підтверджується наданими позивачем доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі тривало більше ніж сім місяців.

При цьому підставою для закриття провадження у даній справі стали дії відповідача щодо самостійного ним скасування оскаржуваного ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" акту про порушення №00007917 від 13.10.2022 та всіх нарахувань, що здійсненні на його підставі, а саме: Протокол №00007917 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду Акту про порушення споживачем ПРРЕЕ від 31.01.2023.

Тобто, відповідачем, після більше ніж семи місяців судового розгляду самостійно скасовано власний акт, який був предметом судового розгляду у даній справі протягом тривалого часу.

Доводи відповідача щодо невідповідності ордеру про надання правничої допомоги від 15.04.2023 серії ПТ №101241 типовій формі, що затверджена рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (адвокатом Гуйваном П.Д. надано ордер старого зразка), а також відсутність реквізитів ордеру: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки певні дефекти чи недоліки в оформленні документів, які свідчать про надання правничої допомоги, не можуть спростовувати факт надання правничої допомоги та нівелювати процесуально встановлену можливість на відшкодування судових витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №921/221/21).

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №747/839/18 виклав висновок, згідно якого допущені адвокатом в оформленні документів про надання правничої допомоги недоліки не можуть бути підставою для відмови у стягненні фактично понесених витрат на правничу допомогу, а свідчать лише про наявність недоліків в оформленні адвокатом документів.

Твердження скаржника про існування сумнівів тому, що саме директором позивача було здійснено підписання заяви про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат від 11.12.2023, акта від 08.12.2023 приймання-передачі наданих послуг до договорів про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 та від 19.10.2023, договору на надання допомоги адвоката від 06.03.2023; договору на надання допомоги адвоката від 06.03.2023, договору на надання допомоги адвоката від 19.10.2023, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки факт підписання вказаних документів директором ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" не спростовується.

Щодо наявності в матеріалах справи двох екземплярів договорів про надання допомоги адвоката б/н від 06.03.2023, судова колегія зазначає, що з їх змісту вбачається, що вони є ідентичними за виключенням п. 3, що передбачає порядок здійснення розрахунків між сторонами, а саме сторонами внесено зміни, якими передбачено здійснення розрахунку сторонами окрім переказу на рахунок адвоката у банку також іншим обумовленим способом. Вказаний договір не змінює обсягу наданої правничої допомоги, її вартості.

І хоча зміни у вже укладений раніше договір про надання допомоги адвокатом мали би бути здійснені шляхом укладення додаткової угоди до договору, проте, порушення сторонами порядку внесення змін до існуючого та чинного договору не спростовує як факту існування між позивачем та адвокатом договірних правовідносин, так і факту надання правничої допомоги адвокатом Гуйваном П.Д. у даній справі.

Колегія суддів також бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

АТ "Полтаваобленерго" зауважує, що наявні докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, не співмірні із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх надання (виконання), обсягом, ціною позову.

Разом з тим, в обґрунтування таких тверджень апелянтом не наведено належних доводів, а також не надано будь-яких доказів, які б свідчили про завищення позивачем вартості наданих адвокатом послуг.

Твердження скаржника про те, що адвокатом Гуйваном П.Д. завищено час, що витрачений ним на надання правничої допомоги, судова колегія відхиляє з тих підстав, що договором про надання допомоги адвоката від 06.03.2023 встановлено фіксований розмір витрат на правничу допомогу, та він не залежить від часу, що витрачений адвокатом, а також від обсягу наданих ним послуг (виконаних робіт).

Враховуючи, що факт надання адвокатом Гуйваном П.Д. клієнту ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" послуг з правничої допомоги, обсяг наданої правничої допомоги підтверджується матеріалами справи, розмір витрат є співмірним зі складністю справи, обсягом наданої адвокатом правничої допомоги та значенням справи для позивача, судова колегія дійшла висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 ГПК України.

Щодо доводів скаржника, що ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення не мало зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" віднесено до осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет ЄСІТС.

В той же час, статтею 244 ГПК України, яка визначає порядок звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, не встановлює правових наслідків для особи заявника, яка не зареєструвала електронний кабінет ЄІТС.

Статтею 19 ГПК України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В той же час, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

За ч. 3 вказаної статті порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Тобто, відсутність зареєстрованого електронного кабінету не є безумовною підставою для скасування додаткової ухвали, якою вирішено питання розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Б.О.С.-Вікторія-Агро" здійснено реєстрацію електронного кабінету 23.01.2024, як це передбачено ч. 6 ст. 6 ГПК України.

В той же час, відсутність електронного кабінету у позивача не призвело до неправильного вирішення питання щодо розподілу судових витрат, оскільки вказане порушення не спростовує факту понесення позивачем витрат на допомогу адвоката та не впливає на обсяг та розмір цих витрат.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній додатковій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ Полтаваобленерго" підлягає залишенню без задоволення, додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/635/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 28.03.2024.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.03.2024
Оприлюднено01.04.2024
Номер документу117984683
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —917/635/23

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 08.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 15.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 15.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 06.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 03.05.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 29.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Постанова від 20.03.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 28.02.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні