Рішення

від 27.03.2024 по справі 904/6620/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6620/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ", м. Дніпро

про стягнення 932 813,03 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Бодюк В.А., ордер АА №1376364 від 29.11.2023, адвокату у режимі відеоконференції

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" суму основного боргу 663 000,00грн, штраф в розмірі 30% на суму 198 900,00грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань на суму 62 267,51 грн та інфляційне збільшення на суму 8 645,52грн. Судові витрати та витрати на правничу допомогу у розмірі 68 000,00 грн просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №180423 щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2023 у справі №904/6620/23 доставлена Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" 28.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 28.12.2023) на його офіційну (зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань) електронну адресу.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2023 у справі №904/6620/23 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ", повернулась на адресу Господарського суду 23.02.2023 із відміткою Укрпошти від 21.02.2023 "За закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 перейдено до розгляду справи №904/6620/23 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 12.03.2024.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 у справі №904/6620/23 доставлена Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" 22.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 22.02.2024) на його офіційну електронну адресу.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 у справі №904/6620/23 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ", повернулась на адресу Господарського суду 19.03.2024 із відміткою Укрпошти від 13.03.2023 "За закінченням терміну зберігання".

27.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна" через систему електронний суд надійшло клопотання в якому просить суд провести судове засідання по справі №904/6620/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У судове засідання, яке відбулося 12.03.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в засіданні на 27.03.2024.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6620/23 доставлена Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" 14.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 12.03.2024) на його електронну адресу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2023 у справі №904/6620/23 відповідачу встановлений строк на подання відзиву за позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.03.2024, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 27.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" (замовник) був укладений договір про надання послуг №180423 (договір), пунктом 1.1 договору визначено, що у порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець надає замовнику послуги, що визначаються та узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є додатками та невід`ємними частинами даного договору, а замовник приймає надані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору та додатків до нього.

Відповідно до пункту 2.1 договору, час фактичного надання послуг (час початку та час закінчення надання послуг) фіксується Акті (-ах) наданих послуг та/або рахунки фактури.

Пунктом 2.2 договору визначено, що час фактичного надання виконавцем послуг становить не менше 8 (восьми) годин на добу.

У разі якщо послуги були надані більше 8 (восьми) годин на добу, замовник сплачує вартість за весь час фактично наданих послуг (час початку та час закінчення надання послуг), зафіксований в Акті (-ах) наданих послуг (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.4 договору, у разі якщо послуги були надані менше 8 (восьми) годин на добу, згідно Актів (-ів) наданих послуг та/або рахунку-фактура, сторони домовились та визнають, що у такому випадку час фактичного надання послуг виконавцем вважається 8 (вісім) годин на добу та відповідно Замовник сплачує вартість послуг як за 8 (вісім) повних годин надання послуг.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість послуг виконавця за цим договором встановлюється у специфікації (-ях) та / або Акті (-ах) наданих послуг т або рахунку фактура.

Відповідно до пункту 3.4 договору, загальна сума договору складається з суми вартості всіх специфікацій до даного договору та/або Актів наданих послуг.

Пунктом 3.5 договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється у строки та у сумі, визначених у специфікації (-ях) та/або Акті (-ах) наданих послуг -та/або рахунку-фактури. У випадку, якщо сторони не узгодили строки та суми оплати у специфікації (-ях) сторони погодили, що оплата послуг здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення виконавцем рахунку-фактури та/або складення Акту наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.6 договору остаточний розрахунок вартості наданих послуг проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі банківський рахунок виконавця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту складання виконавцем Акту (-ів) наданих послуг.

Положеннями пункту 3.7 договору визначено, що підтвердження надання послуг є Акт (-и) наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.8 договору визначено, що несвоєчасна та/або неповна оплата замовником передоплати та/або послуг виконавця с підставою для розірвання виконавцем цього договору та/або зупинення надання послуг за договором та негайної оплати замовником виконавцю вартості послуг, штрафних санкцій, неустойки, сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, та збитків, у тому числі упущеної вигоди. У даному випадку виконавець направляє на електронну адресу замовника, визначену у розділі 10 даного договору, лист із зазначенням суми, що підлягає до сплати замовником протягом 7 (семи) календарних днів з дня направлення листа.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у разі порушення строку сплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 6.3 договору визначено, що у разі порушення строку сплати послуг виконавця більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, замовник сплачує виконавцеві штраф в розмірі 30% від суми заборгованості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 (одного) календарного року з дня його підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 9.1 договру).

Позивачем на підтвердження виконання своїх зобов`язань за вказаним договором наданий Акт наданих послуг №200 від 23 серпня 2023 року на загальну суму в розмірі 470 800,00грн (з ПДВ), видаткову накладну №147 від 19 липня 2023 року на загальну суму 192 200,00 грн (з ПДВ).

Також позивачем виставлені на оплату рахунок №194 від 23.08.2023 на суму 470 800,00грн (з ПДВ) та рахунок №195 від 13.06.2023 на суму 192 200,00грн (з ПДВ) (а.с. 80-81, том 1).

Як зазначає, позивач відповідачем не виконано, належним чином, взяті на себе зобов`язання за договором, зокрема, у визначені строки не здійснило в повному обсязі оплату за надані послуги, чим грубо порушив взяті на себе зобов`язання згідно договору, чинні вимоги законодавства України, а також майнові права позивача та завдав майнової шкоди.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" не здійснено плати за отримані послуги, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу 663 000,00 грн, штрафу в розмірі 30% у сумі 198 900,00 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань у сумі 62 267,51 грн та інфляційне збільшення у сумі 8 645,52 грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про надання послуг №180423 від 18.04.2023, факт надання послуг за вказаним договором, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати за послуги.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суму основного боргу 663 000,00грн.

З урахуванням приписів пункту 3.5 договору, строк оплати є таким, що настав.

Позивач надав належні докази на підтвердження надання послуг за договором у сумі 663 000,00грн, відповідач доказів оплати вартості послуг у розмірі 663 000,00грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 663 000,00 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.2 договору встановлено, що у разі порушення строку сплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 6.3 договору визначено, що у разі порушення строку сплати послуг виконавця більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, замовник сплачує виконавцеві штраф в розмірі 30% від суми заборгованості.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення штраф у розмірі 198 900,00 грн, пеня за період з 31.08.2023 по 29.11.2023 у розмірі 62 267,51 грн та інфляційні збільшення за загальний період з вересня по жовтень 2023 року в розмірі 8 645,52 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 932 813,03 грн (основний борг в розмірі 663 000,00грн + штраф в розмірі 198 900,00грн + пеня в розмірі 62 267,51 грн + інфляційне збільшення на суму 8 645,52грн).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивачем поданий попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та планує понести у зв`язку із розглядом справи, в тому числі й витрати на правничу допомогу у розмірі 68 000,00 грн., однак доказів на понесення витрат на правничу допомогу до суду не додано, тому розподіл витрат на правничу допомогу під час ухвалення рішення не здійснюється, що є підставою для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" про стягнення 932 813,03 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЗ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, б. 9, прим. 7; ідентифікаційний код 34914426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Платіс Україна" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6: ідентифікаційний код 42601636) 663 000,00 грн заборгованості, 198 900,00 грн штрафу, 62 267,51 грн пені, 8 645,52 грн інфляційних втрат, 13 992,21 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.03.2024

Суддя Ю.А. Бажанова