Ухвала

від 28.03.2024 по справі 160/30534/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

28 березня 2024 р.Справа №160/30534/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В.

при секретарі судового засіданняПивоварові В.С.

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивачаПащенко В.І.

представника відповідачаБойко Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області в якій позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, що полягала (проявлялась) у нездійсненні в період перебування у розпорядженні за наказом начальника УСБУ у Дніпропетровській області від 09.12.2021 №571-ос/дск військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 за посадою заступника начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області дій щодо ініціювання призначення на рівні посади;

визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 25.08.2023 № 407-ОС/дск в частині призначення військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області;

визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника УСБУ у Дніпропетровській області по особовому складу від 20.03.2024 № 115-ОС/дск в частині призначення старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу головного відділу УСБУ у Дніпропетровській області полковника ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах сектору головного відділу УСБУ у Дніпропетровській області;

зобов`язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області поновити військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області за посадою заступника начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області;

визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо нарахування матеріального та грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні за наказом начальника УСБУ у Дніпропетровській області від 09.12.2021 № 571-ос/дск військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 за посадою заступника начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області у постійному розмірі зафіксованому станом на 25.11.2021;

зобов`язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату військовослужбовцю Служби безпеки України ОСОБА_1 матеріального і грошового забезпечення всіх видів за посадою заступника начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області з урахуванням змін розміру їх складових з моменту зарахування у розпорядження відповідного начальника (командира) за період з 25.11.2021 по 24.08.2023.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить:

заборонити Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 20001496) вчиняти дії по переміщенню між підрозділами, органами, закладами, установами Служби безпеки України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/30534/23.

Вказана заява обґрунтована тим, що згідно вимог абз. 4 п. 1.3 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, яка затверджена Наказом Служби безпеки України 14.10.2008 № 772, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за №1323/16014, переміщення військовослужбовців на рівні посади (до начальника відділу включно) в межах органу, підрозділу, закладу, установи Служби безпеки України без зміни профілю службової діяльності здійснюється на підставі рапортів, погоджених прямим начальником, до повноважень якого віднесено призначення військовослужбовців на посади, які вони займатимуть.

Позивач наголошує, що переміщення його по службі, при наявності спору щодо незаконного виведення його з розпорядження на нижчу посаду, може істотно ускладнити виконання рішення суду в частині зобов`язання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області поновити військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області за посадою заступника начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, фактично стане ускладненим, оскільки така вимога є похідною від вимоги щодо оскарження наказу т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 25.08.2023 р. № 407-ОС/дск в частині призначення військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 на нижчу від попередньої посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 усправі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.

Верховний Суд в своїй постанові від 19 червня 2018 року у справі №826/9263/17, на яку посилається в своїй заяві представник позивача, зазначив:

«Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.»

Так, суд зазначає, що на реалізацію наказу від 20.03.2024 № 115-ОС/дск позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах сектору головного відділу УСБУ у Дніпропетровській області.

Представник позивача зазначив, що заявлені заходи забезпечення позову направлені на можливе майбутнє переміщення по службі.

Таким чином, заходи забезпечення позову, про які просить позивач, не заявлені в межах позовних вимог та не стосуються позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що позивач продовжує працювати в УСБУ у Дніпропетровській області та отримувати грошове забезпечення.

Таким чином, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.150-151,154 КАС України, адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова