Ухвала

від 28.03.2024 по справі 380/11162/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 березня 2024 року

м. Київ

справа № 380/11162/22

адміністративне провадження № К/990/6369/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательєр" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №380/11162/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ательєр", про скасування ухвали,-

УСТАНОВИВ:

19.02.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательєр" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №380/11162/22, з підстави визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 касаційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник наводить доводи, які частково зводяться до посилання на ті ж самі обставини, яким була надана оцінка Верховним Судом в ухвалі від 26.02.2024.

Окрім того, скаржник додатково зазначає, що ним продемонстровано добросовіне ставлення до реалізації права на подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення, а затримка з подачею касаційної скарги вперше виникла з причини подання її в останній день строку на касаційне оскарження через непрацездатність представника скаржника - адвоката Самсонюк Т.Я. в період з 12.01.2024 по 17.01.2024. Також скаржник посилається на те, що недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене неможливістю усунути недоліки в первинній касаційній скарзі, оскільки Верховний Суд не постановив ухвалу про залишення її без руху та не встановив строк для усунення недоліків, а відразу повернув його касаційну скаргу ухвалою від 07.02.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне.

Право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення чи переривання процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.

В свою чергу строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Стосовно доводів скаржника щодо перебування представника - адвоката Самсонюк Т.Я. на лікарняному в період з 12.01.2024 по 17.01.2024 та стосовно повернення Верховним Судом вперше поданої касаційної скарги без надання можливості усунути її недоліки, колегія суддів зазначає, що ці обставини не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки тимчасова непрацездатність представника скаржника виникла ще до подання вперше до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №380/11162/22, а неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, що мало наслідком її повернення та призвели до пропущення строку на касаційне оскарження є суб`єктивними причинами, а відтак негативні наслідки, що настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що скаржник як сторона у справі зобов`язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому, Суд зазначає, що в уточненій касаційній скарзі скаржник так і не обґрунтував підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

З поданої уточненої касаційної скарги вбачається, що окрім підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, доводи, якої є аналогічним тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 26.02.2024, наведено іншу підставу оскарження судового рішення в цій справі, передбачену пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Посилаючись на пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України, скаржник стверджує, що рішення суддів у цій справі стосується прав, обов`язків та інтересів Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, яке було замовником розроблення детального плану території, обмеженої вул. М.Вороного, вул. С. Руданського, вул. Ф. Ліста, вул. М. Коперника, пл. А. Міцкевича, просп. Т. Шевченка та яке проводило обговорення проекту цього плану, разом з тим, до участі у справі судом не було залучене, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів, зазначає, що скаржником не доведено, у чому саме полягає порушення прав, свобод, інтересів або обов`язків Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради оскаржуваним судовим рішенням, і як видно із зазначеного рішення апеляційного суду, яким визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради за № 2023 від 17.02.2022 "Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. М. Вороного, вул. С. Руданського, вул. Ф. Ліста, вул. М. Коперника, пл. А. Міцкевича, просп. Т. Шевченка" вказівок щодо прав, свобод, інтересів або обов`язків саме Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради воно не містить.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Отже, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 26.02.2024, оскільки недоліки касаційної скарги в межах наданого строку на його усунення не усунуто.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательєр" про поновлення строку на подачу касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №380/11162/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательєр" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №380/11162/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ательєр", про скасування ухвали.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду