ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/8316/20
адміністративне провадження № К/990/5360/23, К/990/5684/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/8316/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційними скаргами Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Аблов Є. В.) від 04 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Ключкович В. Ю., Беспалов О. О., Грибан І. О.) від 21 грудня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Ключкович В. Ю., Беспалов О. О., Грибан І. О.) від 01 лютого 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» (далі - позивач, ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) від 14 січня 2020 року № 0001410504, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 17 161 001 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - на 11 440 667 грн, за фінансовими (штрафними) санкціями - на 5 720 334 грн.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задовольнив повністю.
3. 19 червня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва було надіслано засобами поштового зв`язку заяву представника позивача, яка зареєстрована в суді першої інстанції 22 червня 2020 року про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 000 грн у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.
4. Верховний Суд постановою від 20 вересня 2021 року касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві, залишив без задоволення, а судові рішення - без змін.
5. Судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року заяву ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги задоволено. Стягнуто з ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді першої інстанції, на оплату професійної правничої допомоги в сумі 39 000 грн.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року залишено без змін.
7. 29 грудня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» про ухвалення додаткової постанови, в якій вона просила стягнути з відповідача понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
8. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року заяву ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції - задоволено частково. Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на оплату професійної правничої допомоги в сумі 1 500 грн.
9. Не погоджуючись з вказаними судовими рішення судів першої та апеляційної інстанцій, 15 та 17 лютого 2023 року ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» у задоволенні вимог та стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.
10. Ухвалами Верховного Суду від 22 лютого 2023 року та від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами ГУ ДПС у м. Києві, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
11. 08 березня 2023 року до Верховного Суду від ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» надійшли відзиви на касаційні скарги, в яких остання просить касаційні скарги ГУ ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року залишити без змін.
12. Ухвалою Верховного Суду касаційні скарги ГУ ДПС у м. Києві об`єднано в одне провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що розмір судових витрат у сумі 39 000 грн є співмірним із з ціною даного позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників. При цьому суди зауважили, що позивачем було наведено детальне обґрунтування та подані належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, а також їх пов`язаність розглядом справи у суді першої інстанції.
Судами враховано також, що у даній справі, предметом позову є скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2020 року № 0001410504, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 17 161 001 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - на 11 440 667 грн, за фінансовими (штрафними) санкціями - на 5 720 334 грн. Матеріали справи складаються з 18 томів, розгляд справи здійснювався у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача, процесуальні документи були складені також позивачем через представника.
14. Водночас суди визнали необґрунтованими твердження контролюючого органу, що ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» не було виконано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України в частині своєчасного подання заяви та доказів до неї, оскільки як свідчать матеріали справи у пункті 5.6 позовної заяви позивачем, на виконання вимог статті 139 КАС України, зроблена заява, що докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи в суді, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У свою чергу, докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу подані у передбачений строк, а тому підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.
15. Суд апеляційної інстанції задовольняючи частково вимоги позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості і пропорційності, а також зв`язку витрат із конкретною справою, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.
16. Зокрема, дослідивши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання передачі послуг, в аспекті складності та якості складених документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про завищення позивачем понесених ним правових витрат, що заявлені до відшкодування.
17. Такий висновок обґрунтовано тим, що, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на правову допомогу, зокрема представником позивача сформовано та подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 55524), втім такий дублює правову позицію представника позивача, сформовану ним при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді першої інстанції. Крім того, судові засідання у даній справі в суді апеляційної інстанції не відбувались у зв`язку: з відсутністю електропостачання в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду (20 грудня 2022 року) та неявкою представників учасників справи (21 грудня 2022 року).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для повного задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (за розгляд справи в суді першої інстанції), вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
19. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12 грудня 2019 року по справі № 2040/6747/18, від 28 грудня 2018 року по справі № 826/856/18, від 12 вересня 2018 року по справі № 810/4749/15 та додатковій постанові від 12 грудня 2019 року по справі № 2040/6747/18.
21. З посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у перелічених вище судових рішеннях та відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скаржник зауважує, що зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 39 000 грн (за розгляд справи в суді першої інстанції) та 12 000 грн (за розгляд справи в апеляційному суді) є необґрунтованим та неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
23. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
24. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
25. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
26. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
27. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
28. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
29. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
30. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
31. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
32. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
33. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
34. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
35. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
37. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
38. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
39. Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
40. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
41. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
42. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
43. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами передніх інстанцій, 27 квітня 2019 року між ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» в особі директора Татарчук К. В. , який діє на підставі Статуту - (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 127/04/19-01.
44. На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу позивач надав копії наступних документів: Договору про надання правової допомоги № 27/04/19-01 від 27 квітня 2019 року; Додаткової угоди №1 від 02 квітня 2020 року; Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КВ № 4409, видане 11 листопада 2019 року на ім`я Тарасун Ольги Ігорівни ; посвідчення адвоката України від 1 липня 2016 року на ім`я Тарасун Ольги Вікторівни ; Акта № 1 прийому-передачі наданих правових послуг (правової допомоги) до Договору № 27/04/2019-01 від 27 квітня 2019 року про надання правової допомоги та Додаткової угоди №1 від 02 квітня 2020 року; Звіту № 1 про надані послуги за Договором № 27/04/2019-01 про надання правової (правничої) допомоги від 27 квітня 2019 року та Додаткової угоди №1 від 02 квітня 2020 року; платіжного доручення № 141044 від 21 квітня 2020 року про сплату ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» на користь АО «ПРОТЕКЦІЯ ПРАВА» 39 000 грн згідно з рахунком №ДПП 27/04/19-ДУ1/1 від 16 квітня 2020 року.
45. Відповідно до перелічених документів, адвокат надала позивачу правову допомогу з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14 січня 2020 року № 0001410504, а саме: складання позовної заяви 18 000 грн; складання відповіді на відзив 6 000 грн; представництво інтересів в суді 15 000 грн (п`ять судових засідань).
46. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 39 000 грн.
47. Крім того у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» подано заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій воно просило стягнути з відповідача понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
48. На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу позивач надав копії наступних документів: Договору № 27/04/19-01 про надання правової допомоги від 27 квітня 2019 року; Додаткової Угоди № 4 від 30 листопада 2022 року до Договору № 27/04/19-01 про надання правової допомоги; Акту № 4 прийому-передачі наданих правових послуг (правової допомоги) до Договору №27/04/19-01 та Додаткової Угоди № 4 згідно якого клієнту надано правової допомоги в суді апеляційної інстанції на суму 12 000 грн. (підготовка проекту, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на додаткове рішення суду першої інстанції - 6 000 грн., судове представництво інтересів клієнта 20 грудня 2022 року - 3 000 грн., судове представництво інтересів клієнта 21 грудня 2022 року - 3 000 грн); Звіту про надану правову (правничу) допомогу за Договором № 27/04/19-01; Платіжної інструкції № 157656 від 13 грудня 2022 року на суму 9 000 грн.
49. Суд апеляційної інстанції встановив, що витрати позивача на правову допомогу (понесених під апеляційного розгляду справи) підлягають відшкодуванню у розмірі 1 500 грн. Зокрема суд вказав, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на правову допомогу, зокрема представником позивача сформовано та подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№55524), втім такий дублює правову позицію представника позивача, сформовану ним при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді першої інстанції. Отже сума таких витрат, підлягає зменшенню.
50. Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку ТОВ «АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП» підтверджено належними доказами.
51. При цьому як вірно вказано судами попередніх інстанцій, в акті надання послуг та звіті про надані послуги вказано види наданих адвокатом позивачу послуг та зазначено кількість використаного часу (години) по кожному виду послуги, а тому доводи скаржника щодо відсутності такої інформації є необґрунтованими.
52. Водночас, при вирішенні заяви позивача судами попередніх інстанцій було перевірено співмірність зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим часом на надання таких послуг та відповідність критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України.
53. Вирішуючи питання відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу суди також врахували те, що відповідач, заперечуючи у заяві проти стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не обґрунтував належним чином необхідність відмови в задоволенні відшкодування судових витрат у вказаній сумі, у тому числі, не надав доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
54. Враховуючи не доведення відповідачем необхідності зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а також належне обґрунтування позивачем та підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, колегія суддів доходить висновку, що розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 39 000 грн та 1 500 грн за розгляд справи в апеляційному суді є співмірними із обсягом виконаних адвокатом робіт.
55. При цьому вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, на яку відповідач посилається в касаційній скарзі, та не суперечать їй.
56. Відтак, проаналізувавши доводи касаційної скарги, встановлені фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року відсутні.
57. Доводи касаційних скарг не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки суддів попередніх інстанцій щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
58. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 640/8316/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О.О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 118011826 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні