Ухвала

від 14.03.2024 по справі 947/36277/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/36277/23

Провадження № 1-кс/947/3492/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 року

слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023164690000062від 20.10.2023 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, директора благодійної організації «Благо-Світ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненнізлочину,передбаченогоч.3ст.332ККУкраїни,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023164690000062 від 20.10.2023 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, було введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та законами України та який діє по теперішній час.

Пунктом п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державний кордон України» Особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. Контроль організовується та здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Виключний перелік громадян України, які наділені правом перетинання державного кордону, у період воєнного стану, передбачений Правилами перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила), які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

В той же час, обмеження, визначені у вказаних Правилах стосуються військовозобов`язаних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці мають рівне з іншими громадянами України право на виїзд за кордон у порядку, встановленому законом.

Згідно із приписами ст. 11 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» військовослужбовці можуть виїжджати з України на загальних підставах.

Разом з цим, слідчий у клопотанні посилається на те, що, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.10.2023 року, у ОСОБА_5 , який був обізнаний із вказаним вимогами законодавства України та Порядком, виник злочинний умисел, спрямований на одержання грошової винагороди за організацію незаконного переправлення громадян України, а саме: чоловіків, яким заборонено виїзд за межі країни під час дій правового режиму воєнного стану, через державний кордон України.

З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що для досягнення злочинного результату поза можливістю бути викритим є необхідним залучення інших осіб, ОСОБА_5 розробив план злочинних дій та вживаючи заходів до організації групи, для досягнення своєї злочинної мети, у не встановлений досудовим розслідуванням дату та час, залучив раніше знайомих йому ОСОБА_7 та невстановлену досудовим розслідуванням особу на ім`я ОСОБА_8 (далі особа на ім`я ОСОБА_8 ) розкривши їм план та схему злочинної діяльності, вимоги законодавства України та способи усунення перешкод, а також їх функції як учасників групи.

В свою чергу, на участь у вчинені групою злочину ОСОБА_7

та особа на ім`я ОСОБА_8 надали свою добровільну згоду, підтвердивши таку згоду своїми подальшими активними діями.

Собі ОСОБА_5 відвів роль організатора, яка полягала у координуванні дій учасників групи, виготовлення завідомо підроблених документів та подальшому розподіленні грошових коштів між всіма учасниками.

Згідно із розробленим планом, ОСОБА_5 відвів ОСОБА_7 роль пособника, який повинен був підшукувати громадян України, а саме: чоловіків яким заборонено виїзд за межі країни під час дій правового режиму воєнного стану, через державний кордон України, пояснювати механізм перетину державного кордону, одержувати від підшуканих осіб необхідні документи, фотографії тощо та грошові кошти.

Особі на ім`я ОСОБА_9 відвів роль пособника, який повинен був забезпечити безперешкодний перетин державного кордону України громадянами України, яким заборонено виїзд за межі України під час воєнного стану через або поза пунктами пропуску Державної прикордонної служби України.

З метою конспірації своєї протиправної діяльності та небажання бути викритими правоохоронними органами, особа на ім`я ОСОБА_8 підшукав ОСОБА_10 , який, також в якості пособника, за грошові кошти повинен був супроводжувати громадян України, яким заборонено виїзд за межі України під час воєнного стану, керувати їх діями під час перетину державного кордону та визначати маршрут руху від імені особи на ім`я ОСОБА_8 .

Так, відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 02.11.2023 року ОСОБА_7 , підшукав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому повідомив про можливість переправлення останнього через державний кордон України під час дій правового режиму воєнного стану незважаючи на встановлену заборону шляхом надання документів про нібито перебування ОСОБА_11 на військовій службі та надання відповідних документів про направлення ОСОБА_11 у відпустку за кордон за грошову винагороду сума якої складає 6000 доларів США.

У свою чергу ОСОБА_11 , повідомивши про відомі йому факти до правоохоронних органів, був залучений, за його згодою, до проведення слідчих (розшукових) дій, та діючи під контролем правоохоронних органів погодився на запропоновані йому умови перетину державного кордону України.

В подальшому, 02.11.2023 року приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_11 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 , діючи відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, із єдиним спільним умислом, з корисливих мотивів, розповів ОСОБА_11 порядок перетину державного кордону, а також зазначив, що йому потрібні копії паспорту ОСОБА_11 , фотографії останнього, за умови надання йому грошових коштів у розмірі 8000 доларів США, з метою виготовлення завідомо підроблених документів про перебування ОСОБА_11 на військовій службі, а саме: посвідчення військовозобов`язаного, наказу про відпустку останнього, відпускний квиток та довідка форми 5. Зазначені документи будуть необхідні ОСОБА_11 для безперешкодного проїзду пункту пропуску, який буде повідомлено ОСОБА_11 додатково.

Окрім того, ОСОБА_7 зазначив що грошові кошти необхідно передавати частинами, а саме: 6000 доларів США необхідно надати разом із фотографіями ОСОБА_11 та копіями паспорта останнього, а 2000 доларів США після виготовлення та передачі ОСОБА_11 завідомо підроблених документів про перебування останнього на військовій службі і вибуття ОСОБА_11 у відпустку за кордон України.

На виконання вказівок ОСОБА_7 , 03.11.2023 року приблизно о 16 год. 00 хв. перебуваючи поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 6000 доларів США копію свого паспорта та фотографії для виготовлення підроблених документів про перебування ОСОБА_11 на військовій службі.

У подальшому, у період з 03.11.2023 року по 16.11.2023 року з метою конспірації своїх дій та унеможливлення викриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 вирішив змінити спосіб виїзду ОСОБА_11 через державний кордон України та довів вказані зміни всім учасникам групи.

Діючи відповідно до спільного злочинного умислу та відповідно до раніше розробленого ОСОБА_5 плану, особа на ім`я ОСОБА_8 надав останньому інформацію про дату, час та спосіб перетину ОСОБА_11 державного кордону поза пунктом пропуску із кінцевим пунктом прибуття у АДРЕСА_4 .

22.11.2023 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою:

АДРЕСА_5 , під час особистої зустрічі, яка відбулась між ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 останній повідомив ОСОБА_11 , що на даний час виїжджати із підробленими документами, за які ОСОБА_11 раніше передавав грошові кошти є досить ризикованим способом перетину державного кордону та є висока вірогідність бути викритим співробітниками Державної прикордонної служби України, у зв`язку із чим, виїзд ОСОБА_11 за кордон буде відбуватись на транспортному засобі без будь-яких документів, які необхідні для офіційного перетину державного кордону.

Для цього ОСОБА_11 буде необхідно прибути у заздалегідь визначений дату, місце та час який йому буде повідомлено додатково у подальшому.

При вказаній зустрічі ОСОБА_7 , діючи із єдиним злочинним умислом, зазначив, що вартість за переправлення ОСОБА_11 буде незмінною, тобто 8000 доларів США, а другу частину грошових коштів необхідно буде передати перед самою поїздкою.

23.11.2023 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , передав останньому другу частину раніше обумовлених грошових коштів у розмірі 2000 доларів США.

25.11.2023 року об 11 год. 20 хв. за допомогою месенджеру «Телеграм» особа на ім`я ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 , що виїзд планується о 15 год. 00 хв. та визначив місце вибуття.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, відповідно до раніше розробленого ОСОБА_5 плану, ОСОБА_7 на транспортному засобі привіз ОСОБА_11 у визначений особою на ім`я ОСОБА_8 місце, за координатами 46.723268/30.456613, на автошляху Е-95 Київ-Одеса, після чого ОСОБА_11 , разом із іншими громадянами, та ОСОБА_10 на транспортному засобі марки Toyota Prado, синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 , який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_5 та інших учасників злочину, за вказівками ОСОБА_10 , під керівництвом особи на ім`я ОСОБА_8 направились у напрямку державного кордону України.

Під час руху протиправні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та особи на ім`я ОСОБА_8 були припинені працівниками правоохоронних органів.

За вказаних обставин, 25.11.2023 року ОСОБА_5 було затримано в порядку статті 208 КПК України та 26.11.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керування такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент визначення застави становило 1610400(одинмільйон шістсотдесять тисяччотириста)гривень, строк дії якого спливає 18.03.2024 року.

Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги поданого клопотання у повному обсязі, просив врахувати, що ризики не зменшились та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на його необґрунтованість, просила залишити клопотання без задоволення та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний зазначив, що він є опікуном матері та не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також зазначив, що хворіє, потребує оперативного втручання, яке здійснити в умовах слідчого ізолятора неможливо. Просив застосувати відносно нього домашній арешт.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

26.11.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину підтверджується: протоколом затримання ОСОБА_5 безпосередньо під час вчинення злочину; протоколом огляду місця події, а саме: частини земельної ділянки розташованої біля АДРЕСА_6 ; протоколом обшуку транспортного засобу «Toyota Prado», д.н. НОМЕР_1 », який на момент обшуку знаходився біля с. Армашівка, Ширяївського району, Одеської області, за допомогою якого група осіб допомагала чоловікам призовного віку переправитися через державний кордон України в напрямку Республіки Молдови; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 який пояснив, що ОСОБА_5 здійснював організацію незаконного переправлення через державний кордон України; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 03.11.2023 року; протоколом за результатами проведення НСРД від 13.11.2023 року; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження від 05.12.2023 року; протоколом за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 06.12.2023 року;протоколом за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 25.12.2023 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_13 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Крім того, питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри перевірялося слідчим суддею при застосуванні відносно останнього запобіжного заходу та Одеським апеляційним судом.

4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, враховуючи те, що останній неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про його слабкі соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Також, при встановленні даного ризику, слідчий суддя виходить з того, що наразі ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що може бути фактором, який сприятиме останньому у залишенні території України та переховуванні від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддятакож погоджуєтьсяз доводамиклопотання,що ризикпередбачений п.3ч.1ст.177КПК Україниу виглядіможливого незаконноговпливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідківу даномукримінальному провадженніне мінімізованийта продовжуєіснувати,оскільки єдостатні підставивважати,що підозрюванийможе наних впливатиз метоюсхилення їхне даватиправдиві,послідовні показанняу ходідосудового розслідуваннята/абозмінити своїпоказання уподальшому всуді,для уникненняабо мінімізаціїможливої кримінальноївідповідальності завчинення тяжкогозлочину,адже свідкибезпосередньо судомдопитані небули,а показання,що надаютьсяна досудовомурозслідуванні,не можутьлягти вобґрунтуванні судовихрішень,зважаючи наположення ч.4ст.95КПК України.

4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання сторона обвинувачення зазначає, що у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування до закінчення тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не видається можливим, оскільки необхідно виконати наступне: витребувати відповідь на доручення у порядку ст. 71 КПК України від УОТЗ ГУНП в Одеській області, щодо опрацювання інформації вилученої у операторів телекомунікацій мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна»; розсекретити ухвали Одеського апеляційного суду щодо надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; розсекретити протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ;витребувати характеризуючий матеріал на підозрюваних;виконати інші слідчі (розшукові) дії, необхідність в проведенні яких виникне під час досудового розслідування.

Відповідно дочого,ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від14.03.2024року строкдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №42023164690000062від20.10.2023 року було продовжено до 26.05.2024 року.

4.4. Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання захисника ОСОБА_5 на можливість застосування відносно останнього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, оскільки підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Посилання підозрюваного ОСОБА_5 на те, що він хворіє та потребує оперативного втручання не підтверджено підозрюваним документально.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає, що наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023164690000062від 20.10.2023 року відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виглядітримання підвартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 12.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".

Визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 600(шістсот)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що на момент застосування запобіжного заходу складав1610400(одинмільйон шістсотдесять тисяччотириста)гривень залишити без змін.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до12.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1