Ухвала

від 29.03.2024 по справі 446/287/24

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/287/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т. І. , розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 подала до суду позовну заяву до Новояричівської селищної ради Львівської області, в якій просять визнати недійсним рішення Запитівської селищної ради №20 від 07.06.2019 про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва. Також ОСОБА_1 просить визнати за нею та малолітнім ОСОБА_3 в порядку спадкування право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.02.2024 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи проводитиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.03.2024 представником заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову у вказаній справі, в якій просять зупинити дію рішення тридцять третьої сесії УП скликання Запитівської селищної ради №20 від 07.06.2019 про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,10 га. по АДРЕСА_1 ; заборонити Новояричівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в тому числі затверджувати документацію з землеустрою та передавати ділянку у власність; заборонити кадастровим реєстраторам органів Держгеокадастру України вчиняти будь-які дії по реєстрації земельної ділянки площею 0,10 га. для ведення садівництва по АДРЕСА_1 та вносити інформації про неї до Державного земельного кадастру; заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншим особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ОСОБА_5 , або будь-яку іншу особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення садівництва по АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію земельної ділянки площею 0,10га для ведення садівництва по вул. Київській, 181 в смт. Запитів в Державному земельному кадастрі та прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; не застосовувати заходи зустрічного забезпечення, до вирішення спору в суді та набранням рішення суду законної сили.

В обґрунтування такої заяви посилається на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав, за яким вони звернулися до суду, оскільки існує обґрунтована імовірність проведення дій з реалізації оскарження рішення, формування земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,10 га, затвердження документації з землеустрою, прийняття рішення про передачу ділянки у власність та здійснення реєстрації речових прав на неї до завершення судового розгляду, а відтак існує реальна загроза заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення суду та набрання ним законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Оцінивши вказані представником позивачем доводи у її заяві про забезпечення позову, судом встановлено, що така заява не містить будь-якого належного обґрунтування можливого утрудненого виконання в майбутньому рішення суду ухваленого в межах позовних вимог, з якими заявник звернувся до суду, не додано жодних доказів такого, тобто вказана обставина є необгрутнована та свідчить про неможливість вжиття заходів забезпечення позову.

При вирішенні даної заяви, суд бере до уваги те, що у ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Забезпечення даногопозову шляхом зупинення дії рішення, заборони вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки без належного доведення реального утрудненого виконання рішення в майбутньому може призвести до порушення прав та інтересів осіб, для яких таке рішення породило права та обов`язки.

Таким чином, оцінивши подані представником позивача докази та врахувавши доводи її заяви, суд дійшов висновку, що така заява не може бути задоволена судом.

Керуючись ст.ст. 153, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Дата складання ухвали 29.03.2024.

Суддя Т.І. Котормус