Постанова

від 09.07.2024 по справі 446/287/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/287/24 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 22-ц/811/1130/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Х.Б. Назар

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалуКам`янка-Бузькогорайонного судуЛьвівської областівід 29березня 2024року усправі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

09.02.2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на спадкове майно.

Просила визнати недійсним рішення Запитівської селищної ради №20 від 07.06.2019 року про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва; визнати за нею та малолітнім ОСОБА_3 в порядку спадкування право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 .

28.03.2024 року представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову у вказаній справі, в якій просила зупинити дію рішення тридцять третьої сесії УП скликання Запитівської селищної ради №20 від 07.06.2019 про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,10 га. по АДРЕСА_1 ; заборонити Новояричівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в тому числі затверджувати документацію з землеустрою та передавати ділянку у власність; заборонити кадастровим реєстраторам органів Держгеокадастру України вчиняти будь-які дії по реєстрації земельної ділянки площею 0,10 га. для ведення садівництва по АДРЕСА_1 та вносити інформації про неї до Державного земельного кадастру; заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншим особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ОСОБА_5 , або будь-яку іншу особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення садівництва по АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію земельної ділянки площею 0,10га для ведення садівництва по вул. Київській, 181 в смт. Запитів в Державному земельному кадастрі та прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; не застосовувати заходи зустрічного забезпечення, до вирішення спору в суді та набранням рішення суду законної сили.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу судуоскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає,що судомне наданоправової оцінкиреальним ризикампереходу правна ділянкудо відповідачки,не взятодо увагиінтереси таправ позивачів,в томучислі правамалолітньої дитини,які успадкувалиправо завершитипроцедуру приватизаціїземельної ділянкидля веденняОСГ,яка перебуваєу їхкористуванні.Судом невраховано,що позивачамивласне оспорюєтьсяправо відповідачки ОСОБА_5 на отриманняземельної ділянкуу власністьдля веденнясадівництва,оскільки цяділянка вжепередана увласність спадкодавцівпозивачів дляведення особистогоселянського господарства,а відтакневжиття заходівзабезпечення позовуставить підзагрозу поновленняправ позивачіву разізадоволення позову. Позивачі звернулисьдо судуз немайновимипозовними вимогами,які непотребують примусовоговиконання,отже підставоювжиття заходівзабезпечення позовувказано достатньообгрунтоване припущення,що невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити ефективнийзахист тапоновлення порушених,оспорюваних правта інтересівпозивачки ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 ,може незабезпечити їхзахист вмежах одного судовогопровадження іпотребуватиме новогозвернення досуду. На момент звернення до суду з даним позовом, ділянка площею 0,10 га ще не сформована, однак факт дії оскарженого рішення, а також дії рішення №11 від 22 січня 2009р. стосовно однієї ділянки та звернення позивачів до суду підтверджують реальність спору між сторонами, відтак лише зупинення дії оскарженого рішення, заборони на вчинення дій щодо спірної земельної ділянки може гарантувати реальний захист прав позивачів у разі можливого задоволення позову. Судом не враховано, що поданий в порядку ст. 152 ЗК України позов спрямований на захист порушеного права землекористування та права на завершення процедури приватизації конкретної земельної ділянки на підставі рішення, дата прийняття якого виникла задовго до дати прийнято оскарженого рішення.Отже, наявною є потреба у балансі інтересів сторін спору, а не лише осіб, для яких оскаржене рішення породило права. Позовні вимоги, в тому числі малолітньої особи спрямовані не просто на скасування акту органу місцевого самоврядування, а в такій спосіб на відновлення порушеного права і усунення перешкод у його реалізації з боку особи, яка такими правами не наділена.

Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_6 скаргу підтримала з підстав, наведених у ній.

Відповідач ОСОБА_5 поти скарги заперечила.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи маєправо вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позовупо суті-це обмеженнясуб`єктивнихправ,свобод таінтересів відповідачаабо пов`язанихіз нимінших осібв інтересахзабезпечення реалізаціїв майбутньомуактів правосуддяі задоволенихвимог позивача(заявника).

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України впостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забепечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог; пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливихнедобросовісних дійз бокувідповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.

Як убачається з матеріалів заяви про забезпечення позову та змісту позовних вимог, позивачем подано позов, спрямований на захист порушеного права землекористування та права на завершення процедури приватизації конкретної земельної ділянки на підставі рішення, дата прийняття якого виникла задовго до дати прийнято оскарженого рішення. Отже, наявною є потреба у балансі інтересів сторін спору, а не лише осіб, для яких оскаржене рішення породило права. Позовні вимоги, в тому числі малолітньої особи спрямовані не просто на скасування акту органу місцевого самоврядування, а в такій спосіб на відновлення порушеного права і усунення перешкод у його реалізації з боку особи, яка такими правами не наділена.

З наведених мотивів, колегія суддів приходить до висновку, що суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви представника позивача про задоволення позову, виходячи лише з того, що така заява не містить будь-якого належного обґрунтування можливого утрудненого виконання в майбутньому рішення суду, ухваленого в межах позовних вимог, з якими заявник звернувся до суду, оскільки позивачем не додано жодних доказів такого, тобто вказана обставина є необгрутнована та свідчить про неможливість вжиття судом заходів забезпечення позову.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову слід задоволити частково .

Заборонити Новояричівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в тому числі затверджувати документацію з землеустрою та передавати зазначену земельну ділянку у власність та заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію земельної ділянки площею 0,10га для ведення садівництва по вул. Київській, 181 в смт. Запитів в Державному земельному кадастрі та прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки забезпечення позову в такому обсязі, на думку колегії суддів, буде достатнім для можливого виконання рішення суду про задоволення позову.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволити частково.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволити частково.

Заборонити Новояричівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в тому числі затверджувати документацію з землеустрою та передавати зазначену земельну ділянку у власність.

Заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію земельної ділянки площею 0,10га для ведення садівництва по вул. Київській, 181 в смт. Запитів в Державному земельному кадастрі та прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12 липня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра