Рішення

від 20.03.2024 по справі 910/18400/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2024Справа № 910/18400/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" (вул. Лейтенанта Маланчука Олександра, буд. 36Н, м. Чернівці, Чернівецька обл., 58009, код ЄДРПОУ 3011635)

до 1) Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

2)Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківська,буд. 11А, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 37993783)

про стягнення 1118547,58 грн.

представники сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Інтер-А" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Міністерства юстиції України (далі відповідач 1), 2)Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі відповідач 2) про стягнення 1 118 547,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 29.05.2023 державним виконавцем винесено постанову та стягнуто виконавчий збір у розмірі 1 118 547,58 грн, дана постанова виконана в примусовому порядку, вказані грошові кошти були списані в рахунок виконавчого збору. В подальшому рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2023 визнано протиправними та скасовано постанови головного державного виконавця з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору. На підставі ст.1212 ЦК України, позивач просить стягнути 1 118 547,58 грн безпідставно отриманих коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 позов було задоволено повністю.

07.03.2024 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі №910/18400/23 у якому позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 205,00 грн та надав документи на підтвердження понесення вказаних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/18400/23 прийнято до розгляду та призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви на 20.03.2024.

18.03.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача 1 подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

19.03.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши в судовому засіданні подану Товариством з додатковою відповідальністю "Інтер-А" заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання щодо розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, не вирішувалось при ухваленні рішення за результатами розгляду справи № 910/18400/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позові позивач повідомляв, що станом на дату подання позову орієнтовний розмір судових витрат, які позивач планує понести на професійну правничу допомогу, становить 47 205,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час розгляду справи № 910/18400/23 інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №441 від 24.12.2010 р.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Інтер-А" та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 24.11.2023.

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати йому професійну правничу допомогу, зокрема, але не тільки: підготувати та подати у Господарський суд міста Києва позовну заяву до Міністерства юстиції України та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про стягнення безпідставно отриманих коштів виконавчого збору у сумі 1 118 547,58 грн, надавати клієнту усні та письмові правові консультації з приводу даної справи, здійснювати його представництво у Господарському суді міста Києва у вище вказаній справі, в якій клієнт братиме участь через адвоката.

Згідно з п. 4.1 договору правову допомогу, гонорар адвоката за надання правової допомоги по цьому договору і виконання доручення на захист прав та представництво інтересів клієнта в Господарському суду міста Києва під час провадження у справі за пред`явленим відповідно до п.1.1. договору, клієнт зобов`язаний виплати адвокату фіксований гонорар у розмірі 47 205,00 грн не залежно від результатів розгляду даної справи в суді першої інстанції. Гонорар не включає витрат на відрядження адвоката у м.Київ, для участі у судових засіданнях Господарського суду міста Києва, які підлягають окремо із розрахунку 8000,00 грн за кожний випадок відрядження.

Відповідно до п. 4.2. договору, гонорар виплачується клієнтом шляхом передачі грошових коштів готівкою в обмін на квитанцію від прибуткового касового ордеру або перерахування на поточний рахунок адвоката в установі банку протягом 30 календарних днів з дня укладення цього договору.

Адвокатом надано позивачу, зокрема, правову допомогу вартістю 47 205,00 грн, що підтверджується, звітом про виконання доручення ТДВ "Інтер-А", детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правову допомогу позивач сплатив на користь адвоката суму загалом 47 205,00 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 2/11 від 25.11.2023 на суму 10 000,00 грн, № 4/11 від 28.11.2023 на суму 10 000,00 грн та № 1/11 від 24.11.2023 на суму 10 000,00 грн., №3/11 від 27.11.2023 на суму 10 000,00 грн, №5/11 від 29.11.2023 на суму 7 205,00грн.

Відповідач 2 у своїх запереченнях вказує, що справу 910/18400/23 не можна віднести до високого рівня складності, предметом позову було стягнення коштів, кількість учасників була мінімальною. На думку відповідача 2 не зрозумілим є визначена сума понесених судових витрат у розмірі 47 205,00 грн. Доказів витраченого часу на виконання відповідних робіт, матеріали справи не містять. Отже, фактичний обсяг витрат на правничу допомогу є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами та наданими послугами і витраченим часом для забезпечення представництва адвокатом у дані справі.

Разом з цим, згідно з ч. 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи доводи позивача, а також співмірність заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Таким чином, суд вважає, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 244, 236 - 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" (вул. Лейтенанта Маланчука Олександра, буд. 36Н, м. Чернівці, Чернівецька обл., 58009, код ЄДРПОУ 30311635) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне судове рішення складено 25.03.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА