Рішення

від 25.03.2024 по справі 910/20176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2024Справа № 910/20176/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" (просп. Берестейський, буд.35, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 03328913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Біо Клімат" (вул. Віскозна, буд. 8Б, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 400914188)

про стягнення 9906,06 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Біо Клімат" (далі - відповідач) про стягнення 9 906,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором №598-С3-21 від 10.12.2021 відповідач в обумовлений строк надав послуги, проте, не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН та не надав їх замовнику, у зв`язку з чим призвело до втрати позивачем права на податковий кредит, та відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, а відтак понесення позивачем збитків у розмірі 9 906,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 26.01.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/20176/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідає адресі згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02094, місто Київ, вул.Віскозна, будинок 8Б.

Відповідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером № 0600247559164. Означена ухвала вручена відповідачу 22.02.2024.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (покупець за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Біо Клімат» (постачальник за договором, відповідач) був укладений договір № 598-С3-21, за умовами

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги технічного обслуговування холодильного обладнання, код 50730000-1 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування» охолоджувальних установок за ДК 021-2015, (далі - роботи), з Замовник зобов`язується виконані належним чином послуги прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, кількість та адреси розташування холодильного обладнання зазначені в Технічній специфікації (Додаток 1) до Договору, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1. Договору послуги надаються Виконавцем на підставі письмової заявки Замовника, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Заявка направляється виконавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк надання послуг за цим Договором 31.12.2022 року.

Відповідно до п. 5.2. Договору строк надання послуг 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати отримання письмової заявки від Замовника.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунок за послуги здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Акта приймання -передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 11.7 Договору Виконавець є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до п. 11.9.1. Договору Виконавець зобов`язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову (розрахунок коригування), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати Замовнику за його вимогою відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України.

У разі, якщо Підрядник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її Замовнику за вимогою, Підрядник зобов`язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі суми ПДВ, яку Замовник фактично сплатив в складі перерахування коштів. Підряднику, але який не було включено до податкового кредиту у зв`язку з порушенням Підрядником своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її Замовнику.

09.11.2022 між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду до договору від 10.12.2021 № 598-СЗ-21 (далі - Додаткова угода).

П. 1 Додаткової угоди передбачено, що Сторони домовились внести наступні зміни до Договору:

1.1 викласти п. 5.1 розділу 5 «Порядок надання та приймання-передачі наданих послуг» Договору в такій редакції:

5.1. Послуги надаються Виконавцем: на підставі письмової заявки Замовника, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Заявка направляється виконавцю рекомендованим листом з повідомленням: про вручення. Кінцевий строк надання послуг за цим Договором 31 грудня 2023 року».

1.2. Викласти п. 10.1 розділу 10 «Строк дії Договору» Договору в такій редакції: « 10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 січня 2024 року».

На виконання умов Договору Виконавець надав послуги, які підтверджуються актами приймання - передачі наданих, послуг на суму 59 436,36 гри. в т.ч. ПДВ 9 906,06 гри. (від 18.08.2022 № 1 на суму 15 275,70 грн. в т.ч. ПДВ 2 545,95 гри., від 31.10.2022 № 2 на суму 14 720,22 грн. в т.ч. ПДВ 2453,37 грн., від 08.12.2022 № 3 на суму 14 720,22 грн. в т.ч. ПДВ 2 453,37 грн., від 03.01.2023 № 1 на суму 14 720,22 грн. в т.ч. ПДВ 2 453,37 грн.).

Згідно з п. 6.3.8. Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстрований і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПОН) в порядку та строки, визначені законодавством України (у разі, якщо Виконавець є платником податку на додану вартість) та оформити належним чином всі первинні документи передбачені цим договором, дотримуючись вимог чинного законодавства та умов цього договору.

До матеріалів справи долучена вимога позивача № 19/23-47 від 01.02.2023 про виконання зобов`язань з реєстрації в ЄРПН податкових накладних, проте, доказів направлення вимоги матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що в порушення вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач втратив право на внесення сплаченої суми ПДВ в розмірі 9 906,06 грн до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов`язань з ПДВ.

Відповідно до вимог абз. 1 п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин (далі-Закон) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений кодексом термін.

Згідно абз. 1, 2, п. 201.10. ст. 201 Закону при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією (абз. 25, 26 п. 201.10. ст. 201 Закону).

З урахуванням вказаних вимог податкового законодавства позивач для включення податку у розмірі 19268,00 грн. до складу податкового кредиту повинен був подати податкову декларацію зі скаргою на відповідача з наданням зазначеної ним видаткової накладної. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Однак, позивачем не було подано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження понесення ним реальних збитків в розмірі суми, яку останній не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних на послуги у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження бездіяльності відповідача щодо реєстрації податкових накладних, так само які і доказів звернення до контролюючого органу, доказів неотримання податкового кредиту.

Доводи позивача про те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні та позивач не отримав податковий кредит ґрунтуються виключно на твердженнях позивача без відповідної доказової бази.

Отже, у випадку бездіяльності відповідача з реєстрації податкових накладних позивач мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності у зв`язку з незарахуванням сплачених ним за надані послуги грошових коштів до податкового кредиту ПДВ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 9 906,06 грн, вини відповідача у заподіянні збитків.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення збитків є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 236 - 240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.03.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА