Постанова

від 21.10.2024 по справі 910/20176/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Справа№ 910/20176/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/20176/23 (суддя Ягічева Н.І., повний текст складено 27.03.2024) за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Біо Клімат" про стягнення 9906, 06 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Біо Клімат" (далі - відповідач) про стягнення 9 906,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором №598-С3-21 від 10.12.2021 відповідач в обумовлений строк надав послуги, проте, не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН та не надав їх замовнику, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит, та відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, а відтак понесення позивачем збитків у розмірі 9 906,06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/20176/23 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи наведене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на наявність в матеріалах справи доказу відсутності факту реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН (довідка від 26.12.2023), а також вказує, що право на звернення до контролюючих органів зі скаргою на відповідача, передбачене пунктом 201.10 ст.201 ПК України, на позивача не розповсюджується.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/20176/23; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

10.12.2012 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Біо Клімат" (постачальник за договором) був укладений договір № 598-С3-21, за умовами

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги технічного обслуговування холодильного обладнання, код 50730000-1 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування" охолоджувальних установок за ДК 021-2015, (далі - роботи), з Замовник зобов`язується виконані належним чином послуги прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, кількість та адреси розташування холодильного обладнання зазначені в Технічній специфікації (Додаток 1) до Договору, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1. Договору послуги надаються Виконавцем на підставі письмової заявки Замовника, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Заявка направляється виконавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк надання послуг за цим Договором 31.12.2022 року.

Відповідно до п. 5.2. Договору строк надання послуг 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати отримання письмової заявки від Замовника.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунок за послуги здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Акта приймання - передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 11.7 Договору Виконавець є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до п. 11.9.1. Договору Виконавець зобов`язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову (розрахунок коригування), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати Замовнику за його вимогою відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України.

У разі, якщо Підрядник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її Замовнику за вимогою, Підрядник зобов`язаний сплатити на користь Покупця штраф у розмірі суми ПДВ, яку Замовник фактично сплатив в складі перерахування коштів. Підряднику, але який не було включено до податкового кредиту у зв`язку з порушенням Підрядником своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її Замовнику.

09.11.2022 між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду до договору від 10.12.2021 № 598-СЗ-21 (далі - Додаткова угода).

П. 1 Додаткової угоди передбачено, що Сторони домовились внести наступні зміни до Договору:

1.1 викласти п. 5.1 розділу 5 "Порядок надання та приймання-передачі наданих послуг" Договору в такій редакції:

5.1. Послуги надаються Виконавцем: на підставі письмової заявки Замовника, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб. Заявка направляється виконавцю рекомендованим листом з повідомленням: про вручення. Кінцевий строк надання послуг за цим Договором 31 грудня 2023 року".

1.2. Викласти п. 10.1 розділу 10 "Строк дії Договору" Договору в такій редакції: "10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 січня 2024 року".

На виконання умов Договору Виконавець надав послуги, які підтверджуються актами приймання - передачі наданих, послуг на суму 59 436,36 гри. в т.ч. ПДВ 9 906,06 гри. (від 18.08.2022 № 1 на суму 15 275,70 грн. в т.ч. ПДВ 2 545,95 гри., від 31.10.2022 № 2 на суму 14 720,22 грн. в т.ч. ПДВ 2453,37 грн., від 08.12.2022 № 3 на суму 14 720,22 грн. в т.ч. ПДВ 2 453,37 грн., від 03.01.2023 № 1 на суму 14 720,22 грн. в т.ч. ПДВ 2 453,37 грн.).

Згідно з п. 6.3.8. Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстрований і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПОН) в порядку та строки, визначені законодавством України (у разі, якщо Виконавець є платником податку на додану вартість) та оформити належним чином всі первинні документи передбачені цим договором, дотримуючись вимог чинного законодавства та умов цього договору.

До матеріалів справи долучена вимога позивача № 19/23-47 від 01.02.2023 про виконання зобов`язань з реєстрації в ЄРПН податкових накладних, проте, доказів направлення вимоги матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що в порушення вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим він втратив право на внесення сплаченої суми ПДВ в розмірі 9 906,06 грн до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов`язань з ПДВ.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем послуг. Тому, з огляду на положення ст.201 ПК, саме на відповідача (як надавача послуг за Договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (пункт 14.1.181 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до вимог абз. 1 п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин (далі-Закон) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений кодексом термін.

Згідно абз. 1, 2, п. 201.10. ст. 201 Закону при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року покупець товарів / послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи (див. пункт 201.11 статті 201 ПК України)), а звернення з передбаченою пунктом 201.10 статті 201 ПК України скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку. Можливість подання платником податку скарги на продавця / покупця передбачена саме з метою зобов`язання останнього контролюючим органом до вчинення дій із коректного відображення у ЄРПН складених податкових накладних за результатами проведеної перевірки.

При цьому обов`язок проведення вказаної вище документальної перевірки продавця виникає у контролюючого органу в силу закону - пункту 201.10 статті 201 ПК України, однак цей обов`язок не перед покупцем і йому не кореспондує право покупця вимагати проведення перевірки.

Враховуючи вище наведе, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що позивач для включення податку у розмірі 19268,00 грн. до складу податкового кредиту повинен був подати податкову декларацію зі скаргою на відповідача з наданням зазначеної ним видаткової накладної.

Разом з тим, наведений висновок не призвів до неправильного вирішення спору, враховуючи наступне.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

При цьому доведеність протиправних дій/бездіяльності відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведенню факт порушення відповідачем податкового законодавства стосовно невчиненням дій з реєстрації в установлений спосіб податкової накладної (її відсутність в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).

Обов`язок по доведенню вказаної обставини покладено на позивача.

В свою чергу, позивачем належних доказів невиконання відповідачем свого обов`язку, як то відомостей з Єдиного державного реєстру податкових накладних, суду не подано.

Надана до позовної заяви довідка від 26.12.2023 є складеною безпосередньо самим позивачем та не підтверджує невчинення відповідачем дій з реєстрації в установлений спосіб податкових накладних за відповідний період.

Інші докази в матеріалах даної справи відсутні.

Отже, позивачем не доведено обставин протиправності бездіяльності відповідача у цій справі щодо нереєстрації податкових накладних, а тому відповідно підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є вірним, а тому відповідно підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/20176/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/20176/23.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 21.10.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко