Ухвала

від 01.04.2024 по справі 495/7583/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 495/7583/20

провадження № 61-2889ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Лиман» про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого володіння,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Пансіонат «Лиман» про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого володіння.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від

01 лютого 2023 року позовні вимогиОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення № 5 площею 9,6 кв.м; приміщення № 6 площею 11,75 кв.м; приміщення № 7 площею 9,85 кв.м; приміщення № 8 площею 11,75 кв.м, а всього загальною площею 42,97 кв.м, які розташовані у спальному корпусі літ. «О» на базі відпочинку «Лиман», за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано у ТОВ «Пансіонат «Лиман» на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення № 5 площею 9,6 кв.м; приміщення № 6 площею 11,75 кв.м; приміщення № 7 площею 9,85 кв.м; приміщення № 8 площею 11,75 кв.м, а всього загальною площею 42,97 кв.м, які розташовані у спальному корпусі літ. «О» бази відпочинку «Лиман».

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Пансіонат «Лиман» задоволено частково. РішенняБілгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

23 лютого2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: складення й надіслання уточненої редакції касаційної скарги, в якій необхідно: зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначити повне найменування та місцезнаходження всіх учасників справи; уточнити вимоги касаційної скарги щодо судового рішення, яке оскаржується, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України; зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга з урахуванням положень статті 389 ЦПК України; надати копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження, а також роз`яснено наслідки невиконання ухвали суду.

З аналізу уточненої редакції касаційної скарги, яка надійшла 25 березня 2024 року на виконання ухвали Верховного Суду від 06 березня 2024 року, слідує, що заявник не усунув повністю недоліки касаційної скарги: не зазначив поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, не надав документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також заявник не визначив підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та зазначає, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 не навів норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що свідчить про недотримання пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України).

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити відповідну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.

Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що визначені процесуальним законом. Водночас, Верховний Суд є судом права, тобто судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

Подані заявником процесуальні документи свідчать про те, що у відведений судом строк (станом на 01 квітня 2024 року) вимоги ухвали Верховного Суду від 06 березня 2024 року заявник не виконав, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Відсутність у касаційній скарзі передбачених ЦПК України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку є передбаченою пунктом 4 частини четвертою статті 393 ЦПК України підставою для її повернення.

За загальним правилом, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Лиман» про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого володіння, - повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі,

яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников