Рішення

від 29.03.2024 по справі 572/1988/19

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/1988/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ШЕВНІ І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни в залі суду цивільну справу №572/1988/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину садибного (індивідуального) житлового будинку та поділ будинку, що є спільною сумісною власністю,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить визнати за сторонами право спільної сумісної власності щодо садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_1 , як такого, що побудований під час шлюбу, здійснивши розподіл вказаного житлового будинку відповідно до висновку експертизи та вирішивши питання розподілу судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 з 06 травня 2008 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 , який розірвано рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року.

Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час шлюбу сторони набули право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , який був побудований за спільні кошти подружжя, але право власності відносно будинку було зареєстровано на чоловіка, який вирішував більшість питань, пов`язаних із будівництвом.

Отже, спірний будинок належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Оскільки відповідач заперечує право позивача на частину спільного будинку, позивач змушена звернутись для визнання її оспорюваного права та вирішення питання розподілу будинку до суду.

Відповідачем надано суду відзив на позов, згідно із змістом якого ОСОБА_4 вимоги ОСОБА_3 не визнає повністю, вказує, що дійсно, за ним зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак, щодо поділу цього майна між сторонами по справі він заперечує, оскільки на час розгляду справи судом позивач разом із однією дитиною проживають в іншому населеному пункті, через що відповідач вважає, що позивач не має наміру користуватись цим житлом.

Позивачем надано суду відповідь на відзив, згідно із якою вона зазначає, що не має іншого житла, через що вимагає виділити їй саме частину спірного будинковолодіння, не погоджуючись на надання їй грошової компенсації.

В судове засідання представником позивача - адвокатом Михальцем Г.В., подано письмову заяву, згідно із якою сторона підтримує заявлені позовні вимоги, ОСОБА_3 погоджується на будь-який варіант розподілу спірного житла, запропонований експертом.

Представник відповідача адвокат Мозоль Г.К. також подала до суду письмову заяву, якою просила відмовити у задоволенні вимог, заявлених позивачем, вказуючи на те, що позивач просила визнати спільною сумісною власністю подружжя лише половину будинку, в той же час вимагає виділити їй 1/2 частину усього будинку.

Під час судового провадження позивачем заявлено клопотання про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості спірного будинковолодіння, а також визначення технічної можливості розподілу цього будинку, визначення варіантів такого розподілу.

Відповідачем заявлено клопотання про долучення судом до матеріалів справи додаткових письмових доказів.

Вказані клопотання судом задоволені.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з урахуванням позиції сторін, суд дійшов до наступного.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу нерухомого майна, придбаного під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбу.

Вказані правовідносини регулюються нормами СК та ЦК України.

Надана суду позивачем виписка з погосподарської книги №4 Чудельської сільської ради «1361 від 11 червня 2019 року, доводить, що особовий рахунок № НОМЕР_1 житловий будинок АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Довідка №1362 від 11 червня 2019 року, видана Чудельською сільською радою Сарннського району Рівненської області, доводить, що сторони по справі та їх діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Із копії рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували між собою у шлюбі, зареєстрованому 06 травня 2008 року Чудельською сільською радою Сарненського району Рівненської області, актовий запис №4, який був розірваний цим судовим рішенням.

Отже, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 травня 2008 року по 05 жовтня 2018 року.

Із наданого суду Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 27 серпня 2014 року, судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності має житловий будинок АДРЕСА_1 (форма власності приватна, частка ціла), право зареєстровано 27 серпня 2014 року, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 27 серпня 2014 року, що додатково доводиться копією вказаного свідоцтва.

Таким чином, із наведених вище доказів судом достовірно встановлено, що сторони перебували між собою у шлюбі, під час якого набули спірне будинковолодіння, яке зареєстровано на праві приватної власності за відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у Сімейному кодексі України. Частиною 1 статті 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, при чому частиною 1 статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Таким чином, суд вважає, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , дійсно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки доказів того, що він був набутий виключно за особисті кошти відповідача, останнім суду не надано.

В даному випадку судом не приймається до уваги заперечення представника відповідача щодо необґрунтованості вимоги позивача стосовно визнання спільною сумісною власністю половини вказаного у позові житлового будинку, оскільки це є очевидною технічною помилкою.

На доведення поданих суду заперечень відповідачем надано суду акти обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_4 від 13 березня 2019 року та від 15 серпня 2019 року, згідно із якими відповідач дійсно проживає у спірному будинку разом із неповнолітньою дитиною - дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої, згідно із наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20 червня 2008 року, є сторони по справі.

Відповідач зазначав, що позивач не проживає у спірному житлі, через що її вимоги щодо виділення частини цього майна є необґрунтованими.

Судом не приймаються до уваги вказані заперечення, оскільки факт не проживання позивача у спірному житлі не позбавляє її права вимагати виділення частки у цьому майні, в межах строку позовної давності.

Під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, за яких спірне майно належало б одному із подружжя, відповідно до ст.57 СК України, а тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України - у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За клопотанням позивача судом було призначено судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу - з метою визначення варіантів розподілу спірного будинковолодіння.

Відповідно до висновку експерта №201110/1_3.0 судової будівельної експертизи від 30 липня 2021 року - дійсна (ринкова) вартість садибного індивідуального житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , становить 346 300 грн., технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити садибний (індивідуальний)житловий будинок , відповідно до часток співвласників вказаного будинку (по 50% кожного) є, також експертом запропоновано три варіанти розподілу цього будинку, відповідно до вказаних вище часток співвласників.

Частиною1 статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи відсутність клопотань про відступ від засад рівності часток подружжя у спільному майні, суд вважає, що кожна сторона має право на 1/2 частку у вказаному вище майні, відповідно до варіанту І експертизи (з урахуванням позиції позивача щодо будь-якого розподілу будинковолодіння, відповідно до визначених експертом варіантів, а також з урахуванням тієї обставини, що з відповідачем проживає неповнолітня дитина, яка потребує окрему кімнату).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог - слід стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат - сплаченого судового збору в сумі 1000 грн., в межах задоволених вимог, які підтверджуються документально квитанціями від 04 липня та 05 липня 2019 року.

На підставі наведеного, ст.ст. 60, 61, 70, 71 СК України, ст.ст.70, 71 СК України, ст.ст.15, 16, 355, 368 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ) про визнання права власності на 1/2 частину садибного (індивідуального) житлового будинку та поділ будинку, що є спільною сумісною власністю - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності подружжя щодо садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 81,8 м2), що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спільної сумісної власності подружжя, виділивши ОСОБА_1 46/100 частки цього будинковолодіння, до складу якої входить : тамбур 1-1 (площею 6,5 м2), санвузол 1-2 (площею 7,5 м2), житлова кімната 1-6 (площею 16,4 м2), коридор 1-7 (площею 6,9 м2) - загальною площею 37,3 м2, по надвірних будівлях та спорудах : вхідні східці (а), господарська будівля (Б), 50% огорожі (№1); ОСОБА_2 виділити 54/100 частки будинковолодіння, до складу якої входить : кухня 1-3 (площею 15,1 м2), житлова кімната 1-4 (площею 14,6 м2), житлова кімната 1-5 (площею 14,8 м2) - загальною площею 44,5 м2; по надвірних будівлях та спорудах : вхідні східці (а1), сарай (В), гараж (в), вбиральня (Г), 50% огорожі (№1), зобов`язавши ОСОБА_2 сплатити на користь ОСОБА_1 12 706 грн. Компенсації за відхилення від ідеальних часток.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. 00 коп. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: