Ухвала

від 25.03.2024 по справі 712/14964/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/223/24 Справа № 712/14964/19 Категорія: ч.3 ст.190 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів секретаря судового засідання за участі: прокурора обвинуваченого захисникаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження № 12019251010000270 від 17.01.2019 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 листопада 2023 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Піщане, Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, маючого на утримані малолітню дитину, непрацюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання.

Цивільний позов Міністерства оборони України задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Міністерства оборони України 440500 грн.

В порядку ст.100 КПК України вирішена доля речових доказів ,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 визнаний винуватимта засудженийза те,що він, достовірно знаючи про відсутність підстав для встановлення причинного зв`язку його захворювання із захистом Батьківщини, знаходячись в адміністративному приміщенні ЦВЛК, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою встановлення причинного зв`язку його захворювання із захистом Батьківщини, а в подальшому інвалідності на підставі підробленого офіційного документу та отримання з державного бюджету грошових коштів у вигляді соціальних виплат, 14.08.2017, у робочій час, тобто з 08 год. до 17 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, умисно подав до ЦВЛК завідомо підроблені офіційні документи виписку із історії хвороби №1588/17 від 12.07.2017, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_3 (діюча назва даного медичного закладу Державна Установа «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України», що в АДРЕСА_3 ), на підставі якої, на засіданні ЦВЛК, будучи веденими в оману, члени комісії встановили причинний зв`язок захворювання ОСОБА_7 із захистом Батьківщини, про що було складено протокол № 2227 від 14.08.2017, що у подальшому дало йому можливість при призначенні групи інвалідності встановити ступінь втрати професійної працездатності.

Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи дії направлені на особисте злочинне збагачення, намагаючись максимально використати усі можливості заволодіння грошима, знаходячись в адміністративному приміщенні Золотоніської центральної районної лікарні Черкаської обласної ради, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного встановлення йому групи інвалідності, а в подальшому отримання з державного бюджету грошових коштів у вигляді соціальних виплат, 29.08.2017, у робочій час, тобто з 08 год. до 17 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, умисно надав до Золотоніської ЦРЛ завідомо підроблений офіційний документ виписку із історії хвороби №1588/17 від 12.07.2017, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_3 (діюча назва даного медичного закладу Державна Установа «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України», що в АДРЕСА_3 ) та Витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства Оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2227 від 14.08.2017, отриманий на підставі вищезазначеного підробленого документа, які в подальшому разом з направленням на медико-соціально-експертну комісію (форма № 088/о) були передані до Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , для розгляду питання щодо встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності.

У подальшому, на підставі вищезазначених документів, комісією Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» ОСОБА_7 було встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, яке нібито пов`язане із захистом Батьківщини, безтерміново, та 50% ступеню втрати професійної працездатності, про що складено акт огляду МСЕК № 3751 та акт огляду МСЕК № 3752 відповідно, форму якого затверджено наказом Міністерством Охорони Здоров`я України 30.07.2012 № 577, та підписано членами комісії. Після чого ОСОБА_7 видано акт огляду МСЕК № 3751 про встановлення третьої групи інвалідності та акт огляду МСЕК № 3752 про встановлення 50% ступеню втрати професійної працездатності, а другі примірники довідок направлено до Управління пенсійного фонду в Черкаській області для подальшого призначення пенсії.

У подальшому, внаслідок зазначених вище умисних, протиправних дій ОСОБА_7 , 31.08.2018 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, на підставі довідки МСЕК серії 12ААБ №124673 від 13.06.2018 ОСОБА_7 призначено одноразову грошову допомогу в сумі 440500 грн. (чотириста сорок тисяч п`ятсот гривень) та яку, відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.09.2018 № 333, з Державного бюджету України 25.09.2018 року через відділення № 10023/0272 філії Черкаського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» код» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , які останній використав на власні потреби, чим спричинено матеріальної шкоди охоронюваним державним інтересам в особі Міністерства Оборони України на вищевказану суму, що в п`ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, та є великими розмірами.

Органом досудового слідства змінювалося обвинувачення із ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України і остаточно пред`явлене 06.10.2023 за ч.3 ст.190 КК України (в редакції, яка діяла станом на 28.08.2018), ч.4 ст.358 КК України. Ухвалою суду від 09.11.2023 провадження за ч.4 ст.358 КК України закрито у зв`язку із закінченням строків давності визначених п.2 ч.1 ст.49 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , вважаючи вирок таким, який ухвалено з істотним порушенням норм кримінального процесуального права та щонайменше з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні.

Сторона захисту зазначає, що незважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим та визнання ним фактичних обставин справи, ОСОБА_7 помилився у правовому, юридичному значенні власних дій та підстав, що використані для його кримінального переслідування.

Вказує, що наявність чи відсутність підстав для встановлення інвалідності залежить від наявності чи відсутності відповідних захворювань і рішення про встановлення особі інвалідності приймалося на підставі не лише «підробленого документа», про що свідчить вміст хоча б медико-експертної справи а цілого ряду обстежень, якими об`єктивно встановлено наявність захворювань, які і є належною підставою для встановлення інвалідності; відповідні факти наявності чи відсутності захворювань зобов`язані встановити відповідні МСЕК на підставі об`єктивних медичних досліджень, а в разі потреби направити особу на додаткові обстеження та саме на МСЕК покладено відповідальність за прийняття рішення, а не громадянина, який лише скористався правом на звернення і звернувся до державного органу; «історія хвороби» не була і не повинна була бути єдиним документом, на підставі якого МСЕК приймала рішення відносно обвинуваченого, а оглядала, обстежувала його, керувалася рештою медичних документів, які в сукупності своїй доводять наявність у нього захворювань, що взагалі не досліджувалося судом.

Вважає, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України через відсутність причинно-наслідкового зв`язку між зверненням громадянина до МСЕК та отримання виплат, оскільки останні пов`язані прямим причинно-наслідковим зв`язком не реалізацією права громадянина на звернення до Держави, а з фактом прийняття державними органами відповідних рішень.

Більш того, відсутня обов`язкова ознака складу правопорушення «протиправність», оскільки обвинувачений, маючи наданий Державою статус інваліда, захворювання якого пов`язані з захистом Батьківщини, мав право звернутися до Держави за одноразовою виплатою, у визначеному законодавством порядку, звернувся до Держави за нею та отримав її, а відтак його такі дії не мають переслідуватися за кримінальним законом.

Зазначає, що формулювання обвинувачення, яке суд у оскаржуваному вироку вирішив вважати доведеним, інкримінує обвинуваченому придбання та використання підробленого офіційного документа, а саме історію хвороби № 1588/17 від 12.07.2017, тоді як наведений документ не відповідає встановленим Законом вимогам до офіційного документа і він таким не є. Відповідно відсутній обов`язковий елемент складу даного кримінального правопорушення офіційний документ як предмет правопорушення. З даного приводу посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.03.2018 (справа №461/7315/15-к провадження №51-984 км 18).

На апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 представником потерпілого подані заперечення, які зводяться до законності та обґрунтованості вироку Соснівського районного суду м.Черкаси від 13.11.2023.

Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 в підтримку вимог апеляційної скарги в повному обсязі, прокурора ОСОБА_6 про законність, обгрунтованість вироку суду першої інстанції, та безпідставність апеляційних вимог, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту до задоволення не належить.

Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1-4 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.

Так, висновки міськрайонного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів, яким суд дав правильну правову оцінку, відповідно до ст.94 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, після зміни обвинувачення та показав, що звільнився зі служби на підставі мобілізації. У нього були скарги на здоров`я. Він проходив лікування в медичних закладах, але в інституті ОСОБА_9 не лікувався. Всі документи йому готував чоловік, чиє ім`я він відмовився назвати. Вважав, що по медичним показникам має право на 2 групу інвалідності, але чоловік, чиє ім`я він не розголошує, казав, що він сам не зможе отримати необхідні довідки. Гроші в установі банку він не отримував, а тільки розписався в квитанції про їх отримання у відділенні Ощадбанку в АДРЕСА_6 . Грошові кошти отримав чоловік, чиє ім`я він не розголошує (який оформляв йому документи), але не в касі, а зайшовши в банк через чорний вхід, звідки і виніс відповідну суму. Він продовжує і в подальшому лікуватися у зв`язку із приступами.

Незважаючи на зайняту обвинуваченим ОСОБА_7 позицію щодо визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за обставин, встановлених та наведених у вироку суду першої інстанції, вина підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, перевіреними судом першої інстанції в їх сукупності, та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, показаннями представника потерпілого ОСОБА_10 даними ним суду першої інстанції про те, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям передбачена спеціальним законом. В 2018 ОСОБА_11 звернувся до Золотоніської ЦРЛ, потім до Черкаської МСЕК, на підставі чого було прийнято рішення про встановлення йому 3 групи інвалідності. У ОСОБА_11 виникло право звернутися МОУ про виплату одноразової грошової допомоги, який звернувся до МОУ, подав відповідну заяву та додатково документи. Комісія введена в оману прийняла рішення про призначення допомоги. В подальшому кошти були направлені до Черкаського військового військомату. Військовим комісаром було видано наказ, яким кошти були перераховані на рахунок обвинуваченого. Висновок інституту ОСОБА_9 став підставою для прийняття невірного рішення. Державі заподіяно матеріальні збитки у сумі 440500 грн.

Показаннями, допитаної місцевим судом в якості свідка ОСОБА_12 про те, що вона працює начальником відділу ЦЛК. З Оніщенком не знайома. В 2017 в серпні працювала на посаді старшого лікаря Золотоніської ЦРК. Відпрацьовувала документи. Особа самостійно або з листом звертається до соц. відділу та подає документи. Працівники відбирають потрібні документи і передають виконавцю, яким була і вона, потім вона їх опрацьовує. Пам`ятає, що ОСОБА_7 звертався як учасник бойових дій, особисто, документи були передані їй на опрацювання, там були медичні виписки, військові документи, про захворювання пов`язане із захистом батьківщини. Висновок Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» має таке саме значення як і всі інші виписки. Огляд осіб які звертаються не відбувається, вони вивчають тільки документи. Між випискою Державна Установа «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» і іншими медичними документами з встановленим діагнозом різниці не має. Якщо б не було б виписки Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» то висновок був би зроблений на підставі інших лікарських установ, і він висновок був би таким самим. Основна довідка це посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь у бойових діях. Документально наявність захворювання пов`язаного з захистом Батьківщини комісією була встановлена. Протокол про встановлення захворювання чи скасовувався їй не відомо. Причинний зв`язок з захворюванням пов`язаним з захистом Батьківщини встановлювався на підставі поданих документів, посвідчення, результативних заключень, медичних документів. Які саме медичні документи досліджувались не пам`ятає. Рішення приймається не на підставі одного документа, а в сукупності. За відсутності виписки Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України», але наявності інших медичних документів не вплинуло б на рішення комісії. В лікарні людина лікується, проходить обстеження, а Державна Установа «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» підтверджує. Вона не може чітко сказати, який висновок пріоритетний у даному випадку, вона в цьому не компетентна. Вона мала на увазі, що якщо не було б цього висновку то інші медичні документи мали б значення. Важливий документ для комісії це посвідчення про учасника бойових дій, звернення в лікувальні заклади, висновки про захворювання. Якщо перший висновок був Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України», а інші медичні документи видавались на підставі нього то вона не може відповісти який би брався як первинний до уваги. Щодо протоколу про лікарську комісію переліку тих документів, які досліджувались, за відсутністю довідки Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України», висновку КНП «Третя Черкаська міська лікарня» було б досить. Надаються всі медичні документи, які є у особи. Без виписки Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» висновки комісією приймалися. На підставі одного медичного документа комісія чи приймала рішення не пам`ятає, можливо було. Вона не уповноважена визначати статус медичних закладів. Висновки лікарів не мають пріоритетів один над одним. Крім історії хвороби Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» чи були ще якісь медичні документи, не враховуючи висновки з КНП «Третя Черкаська міська лікарня» не пам`ятає. Інші медичні документи вони є окремими, а не на підставі виписки Державної Установи «Інститут нейрохірургії імені академіка Ромоданова Академії медичних наук України» . Сумнівів в хворобі якщо всі члени комісії підписали висновок не було.

Показаннями, допитаного місцевим судом в якості свідка ОСОБА_13 про те, що в червні 2018 заступником головного лікаря Золотоніської ЦРЛ, був головою лікарської комісії. ОСОБА_11 звертався для направлення на МСЕК, для визначення ступеню інвалідності, він підписував його документи, конкретніше не пам`ятає. В його обов`язки не входить перевіряти документи які надавав ОСОБА_11 . Вивчав тільки відомості зазначені в медичній документації. В повноваження лікарської комісії не входить витребовувати інші документи, висновок приймається на підставі наданих документів. Огляд особи проводиться тільки при лікуванні. Чи була виписка з інституту ОСОБА_9 не пам`ятає. Документи від громадян які звертаються на МСЕК приймає визначена особа, він не приймає. Документи приймаються тільки в оригіналах. На МСЕК відправляли тільки в оригіналах. Висновок ОСОБА_9 має велике значення. Якщо б не було висновку інституту ОСОБА_9 , то без нього приймалося б рішення на підставі інших медичних виписок, які були додані. Рішення комісією приймалось в тому числі і на підставі виписки з інституту ОСОБА_9 . Без направлення інституту ОСОБА_9 документи ОСОБА_11 не розглядалися бо він військовий. Чи було б рішення комісії таке саме без висновку з інституту ОСОБА_9 не може чітко відповісти.

Показаннями, допитаного місцевим судом в якості свідка ОСОБА_14 про те, що 01.03.2018 в обласний МСЕК за медичними документами для огляду на МСЕК звернувся ОСОБА_11 . За висновком комісії йому була встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини. Втрата працездатності 50 % для отримання одноразової грошової допомоги. Через деякий час з військомату надійшов лист, що у одного з учасників бойових дій виписка підроблена. Просили перевірити інформацію щодо всіх осіб які пройшли комісію та отримати документи. Листом із інституту ОСОБА_9 було підтверджено, що довідки не видавалися. Потім ОСОБА_11 двічі викликали на комісію, але обидва рази він не з`явився, тому 04.12.2018 вони відмінили рішення, і він був визнаний не інвалідом. Всі документи ОСОБА_11 перевірялися. Висновок з інституту ОСОБА_15 це основний документ, всі інші йдуть на підставі вказаного документа.

Показаннями, допитаного місцевим судом в якості свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_11 через Золотоніський військовий комісаріат подав документи про призначення одноразової виплати по інвалідності 3 групи. Черкаським військоматом документи подані на розгляд комісії, долучений витяг про причинний зв`язок захворювання та довідка МСЕК, інші документи. В подальшому комісією було розглянуто звернення, призначені та виплачені кошти.

Також винуватість ОСОБА_11 підтверджується письмовими доказами, які були предметом безпосереднього дослідження судом першої інстанції, зокрема, даними:

- заяви виконувача обов`язків головного лікаря КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» ОСОБА_17 про вчинення кримінального правопорушення №1129/01-09/1 від 10.12.2018 з додатками;

- виписки із історії хвороби № 1588/17 ОСОБА_7 ДУ «Інститут нейрохірургії ім.Акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» від 12.07.2017, якою ОСОБА_7 встановлено діагноз епілепсія симптоматична;

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.03.2019, яким надано на ознайомлення медичну документацію ф. о88/о на ОСОБА_7 ;

- листом ДУ «Інститут нейрохірургії ім. Акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» № 411/05 від 18.03.2019, згідно якого по результат перевірки у базі комп`ютерної реєстрації пацієнтів ДУ ««Інститут нейрохірургії ім. Акад.А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_1 не числяться. ОСОБА_19 станом на 12.07.2017 працював в інституті на посаді лікаря-нейрохірурга відділення поза мозкових пухлин, ОСОБА_20 на посаді головного лікаря клініки, ОСОБА_21 на посаді завідуючого відділення поза мозкових пухлин;

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.04.2019 з додатками, а саме: медичної карти стаціонарного хворого № 6896 Золотоніської ЦОЛ ОСОБА_7 , виписок з історії хвороби, листків лікарських призначень;

- протоколу огляду документів від 04.04.2019, а саме: медичної карти стаціонарного хворого № 6896 ОСОБА_7 , діагноз епілепсія симптоматична з помірним мне стичним зниженням, частинами вторинного-генералізованими нападами на фоні судомної терапії;

- листа Золотоніського районного військового комісаріату № 5/173 від 18.04.2019, згідно якого ОСОБА_7 . Золотоніським РВК були оформлені відповідні документи на виплату грошової допомоги як інваліду ВВВ 2 групи та направлені на розгляд комісії Черкаського обласного військового комісаріату. ОСОБА_7 надані документи: копія довідки МСЕК, копія витягу з протоколу ВЛК, копія паспорту, копія ІПН, копія витягу з наказу про звільнення, копія посвідчення на пільги ( інвалід НОМЕР_2 групи, учасник бойових дій), копія довідки ВЧ, копія реквізитів банку, заява, копія військового квитка;

- листа ГУ пенсійного фонду України в Черкаській області № 38499/04-15 від 22.04.2019 про виплату одноразової допомоги ОСОБА_7 , яким рекомендовано звернутися до Черкаського обласного військового комісаріату;

- листа Центральної військово-лікарської комісії № 1464 від 04.04.2019 з додатками, згідно якого ОСОБА_7 звернувся до комісії із заявою про встановлення причинного зв`язку його захворювання із захистом Батьківщини. Також даним листом надано копії документів, які були долучені до заяви та комісія встановила причинний зв`язок його захворювання із захистом Батьківщини, зокрема, протокол № 2227 від 14.08.2017, згідно якого розглянуто документи: посвідчення УБД, військовий квиток, виписка з історії хвороби № 1627 від 17.08.2016 ЧМЛ №3, виписка із історії хвороби № 1588/17 від 12.07.2017 інституту нейрохірургії Ромоданова, довідка учасника АТО;

- листа Черкаського обласного військового комісаріату № 6/8/5/794 від 10.05.2019, згідно якого ОСОБА_7 призначено одноразову грошову допомогу в сумі 440500 грн., рішення було прийнято на підставі поданих ним документів;

- листа Черкаського обласного військового комісаріату № 6/8/5/1012 від 18.06.2019, згідно якого надано копію картки реквізитів рахунку ОСОБА_7 , подану ним для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності з додатками;

- протоколу огляду документів від 10.07.2019, згідно якого під час огляду виявлено, що предметом огляду є медико - експертна справа № 09-27 на ім`я ОСОБА_7 ;

- листа КНП «ЧОЛ ЧОР» від 06.08.2019, згідно якого ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в КНП «ЧОЛ ЧОР» в період з 03.08.2016 по 17.08.2016 не перебував;

- листа ДУ «Інститут нейрохірургії ім. Акад.А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» № 977/05 від 22.07.2019, згідно якого ОСОБА_7 в базі даних державної установи не числився, не перебував на лікуванні або на обстеженні. Ніяких медичних документів у закладі не значиться;

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.09.2019 з додатками , а саме, копіями виписок по картковому рахунку ОСОБА_7 ;

- протоколу огляду документів від 13.09.2019, згідно якого оглянута копія виписки по картковому рахунку ОСОБА_7 ;

- листа Черкаського обласного військового комісаріату № 6/8/5/1608 від 16.09.2019 з додатками, а саме: витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 31.08.2018, заяви про виплату грошової допомоги ОСОБА_7 , довідки МСЕК, витягу з протоколу засідання ЦВЛК, витягу з наказу №178 від 07.07.2016 командира ВЧ НОМЕР_3 про виключення ОСОБА_7 із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, довідки про перебування в зону проведення антитерористичної операції, картки реквізитів, витягу з наказу №333 про виплату одноразової грошової допомоги;

- листа Управління праці та соціального захисту населення № 01-10/2931 від 28.10.2019 з додатками, згідно якого ОСОБА_7 встановлено статус інваліда війни;

- листа КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 2440 від 26.09.2019, згідно якого ОСОБА_7 в неврологічному відділенні КНП «Третя міська лікарня» у серпні 2016 не перебував.

Відповідно до положень Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вимог ст.17 КПК України, якою регламентовано принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12рп/2011 (справа № 1-31/2011) зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватись як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини та громадянина у кримінальному процесі й ухвалення законного та справедливого рішення у справі.

Сторона захисту в апеляційній скарзі посилається на те, що незважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим та визнання ним фактичних обставин справи, ОСОБА_7 помилився у правовому, юридичному значенні власних дій та підстав, що використані для його кримінального переслідування.

Колегія суддів вважає безпідставними дані доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Так, у диспозиції частини першої статті 190КК України міститься визначення шахрайства як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Частиною третьою цієї ж норми передбачено відповідальність за шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Судом першої інстанцій було встановлено, що внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_22 , 31.08.2018 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, на підставі довідки МСЕК серії 12ААБ № 124673 від 13.06.2018 ОСОБА_7 призначено одноразову грошову допомогу в сумі 440500 грн. та яку, відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.09.2018 № 333, з Державного бюджету України 25.09.2018 через відділення № 10023/0272 філії Черкаського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» код» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , які останній використав на власні потреби, чим спричинено матеріальної шкоди охоронюваним державним інтересам в особі Міністерства оборони України на вищевказану суму, що в п`ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, та є великими розмірами.

Об`єктивна та суб`єктивна сторона цього діяння цілком збігаються із диспозицією вищезгаданої правової норми.

Немає сумнівів і в тому, що об`єктом злочину було право власності, а предметом чуже майно, тобто виписка із історії хвороби № 1588/17 від 12.07.2017, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_3 , на підставі якої, на засіданні ЦВЛК, будучи веденими в оману, члени комісії встановили причинний зв`язок захворювання ОСОБА_7 із захистом Батьківщини, про що було складено протокол № 2227 від 14.08.2017, що у подальшому дало йому можливість при призначенні групи інвалідності встановити ступінь втрати професійної працездатності, при цьому обвинувачений ОСОБА_7 не мав будь-яких прав на вказану виписку, оскільки не отримував її у встановлений законом спосіб та який як повнолітня осудна особа був суб`єктом злочину.

Таким чином суд першої інстанції правильно застосував закон про кримінальну відповідальність та дотрималися принципу «ніякого покарання без закону» (nullapoenasinelege), передбаченого у ст.2КК України та ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не суперечить цьому висновку і той факт, що у п.17 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від6листопада 2009року №10«Про судовупрактику усправах прозлочини противласності» зазначено, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Крім того, суд для прийняття відповідного судового рішення, згідно до положень ст.94 КПК України, оцінює докази здобуті саме в конкретному кримінальному провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Тоді як під час розгляду кримінального провадження встановлення, що зібрані у ньому докази в сукупності підтверджують винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

З врахуванням зазначеного, неспроможними є доводи захисника про відсутність в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 також посилається на те, що наявність чи відсутність підстав для встановлення інвалідності залежить від наявності чи відсутності відповідних захворювань і рішення про встановлення особі інвалідності приймалося на підставі не лише «підробленого документа», про що свідчить вміст хоча б медико-експертної справи а цілого ряду обстежень, якими об`єктивно встановлено наявність захворювань, які і є належною підставою для встановлення інвалідності; відповідні факти наявності чи відсутності захворювань зобов`язані встановити відповідні МСЕК на підставі об`єктивних медичних досліджень, а в разі потреби направити особу на додаткові обстеження та саме на МСЕК покладено відповідальність за прийняття рішення, а не громадянина, який лише скористався правом на звернення і звернувся до державного органу; «історія хвороби» не була і не повинна була бути єдиним документом, на підставі якого МСЕК приймала рішення відносно обвинуваченого, а оглядала, обстежувала його, керувалася рештою медичних документів, які в сукупності своїй доводять наявність у нього захворювань, що взагалі не досліджувалося судом.

На думку колегії суддів зазначені доводи є неприйнятними, позаяк наявність у ОСОБА_7 яких небудь захворювань не ставиться під сумнів.

Тоді як, у даному кримінальному провадженні ставиться під сумнів отримання ОСОБА_7 у законний спосіб виписки з історії хвороби № 1588/17 від 12.07.2017, яка ним подавалася з рядом інших документів до МСЕК, на підставі яких приймалося рішення щодо встановлення йому групи інвалідності. При цьому особа, відносно якої вирішується відповідне питання, на обстеження не направляється.

Доводи захисника про відсутність обов`язкової ознаки складу правопорушення «протиправність» є безпідставними, бо в діях ОСОБА_7 вбачається суспільно небезпечне діяння, яке передбачене кримінальним законом.

Не заслуговують на увагу доводи адвоката про те, що історія хвороби не є офіційним документом, з врахуванням того, що у відповідності із Законом України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а інформація будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 цього Закону).

В свою чергу, цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що до фактів, що мають юридичне значення, відносить ті з них, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (стаття 315 Кодексу).

Примітка до статті 358 Кримінального кодексу України під офіційним документом розуміє документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Виписку з історії хвороби віднесено до переліку медичної документації, що використовується в стаціонарах, яка заповнюється та підписується лікарем, тобто складається повноважною особою юридичної особи та яка містить усі необхідні відомості, що характеризують стан хворого впродовж усього часу перебування в стаціонарі, організацію його лікування, дані об`єктивних досліджень і призначення.

Отже, інформація, що міститься в даному документі, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме можливість реалізації особою її прав у сфері охорони здоров`я та соціального забезпечення, а тому є офіційними документом.

Наразі, колегією суддів в ході апеляційного перегляду судового рішення щодо ОСОБА_7 не встановлено обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції та наявність підстав для скасування вироку щодо останнього, як того вимагає в апеляційній скарзі сторона захисту.

Вирішуючи питання про відповідність призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів виходить з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

За змістом ст.65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції дотримано вимоги ст.ст.50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання». Зокрема, в повній мірі враховані ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітню дитину, має тісні соціальні зв`язки, має хронічне захворювання пов`язане з епілепсією, за обставин, що пом`якшують покарання: визнання вини та за відсутності обставин, що його обтяжує, і обґрунтовано призначено ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, та на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку і з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Колегія суддів також цілком погоджується з задоволенням судом першої інстанції цивільного позову потерпілого Міністерства оборони України про відшкодування матеріальних збитків, який вирішено з урахуванням положень чинного законодавства.

Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог колегія суддів вважає, що вирок районного суду щодо ОСОБА_7 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст.409 КПК України, в тому числі з наведених в апеляційній скарзі захисника обставин, для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.404, п.1 ч.1 ст.407, ст.ст.418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати , -

у х в а л и л а:

Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст.426 КПК України.

Головуючий

Судді