Постанова

від 01.04.2024 по справі 0308/5439/12

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 0308/5439/12 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/422/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Осіпука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11 у розмірі 336 779,25 грн.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2012 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 323 574,20 грн заборгованості за кредитним договором. Відмовлено у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення пені.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 3 219,00 грн судового збору.

У червні 2020 року Товариство обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» (далі ТОВ «Гіг-Ант») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що 03 вересня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б у розмірі 323 574,20 грн. 16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Гіг-Ант» укладений договір № СБЗN014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Гіг-Ант» у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б у розмірі 323 574,20 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2020 року заяву ТОВ «Гіг-Ант» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Гіг-Ант» при виконанні виконавчого листа, виданого 03 вересня 2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 0308/5439/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б у розмірі 323 574,20 грн.

Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою особа, яка не брала участі у справі ТзОВ «Брайт Інвестмент» подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито.

Постановою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» задоволено. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 червня 2023 року скасовано справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 417 ЦПК України).

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 1 квітня 2024 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді учасників справи та осіб, які не брали участі у справі.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі- Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом названих норм право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 3 лютого 2016 року у справі №6-885цс15 та від 17 лютого 2016 року у справі №6-76цс16.

Отже, суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб`єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2012 року у справі № 0308/5439/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11 у розмірі 323 574,20 грн.

03 вересня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області видав виконавчий лист у цій справі.

16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Гіг-Ант» укладений договір № GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б.

05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Дніпрофінансгруп» укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступив новому кредитору належні банку права вимоги до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, в тому числі до ОСОБА_2 за кредитним договором «Автопакет» від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11.

30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і ТОВ «Брайт Інвестмент» укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого право вимоги за кредитним договором «Автопакет» від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11 перейшло до правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».

Задовольняючи заяву ТОВ «Гіг-Ант» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Гіг-Ант» є новим стягувачем у правовідносинах, які виникли між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б.

Оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, ТОВ «Брайт Інвестмент» посилалося на те, що ТОВ «Гіг-Ант» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якому вказане ТОВ «Гіг-Ант» не є правонаступником кредитора саме за кредитним договором «Автопакет» від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11.

Похідним від матеріального правонаступництва є процесуальне правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України.

Згідно з нормами частини другої статті 55 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Положеннями стеттей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Внаслідок такої заміни кредитора у матеріальному правовідношенні відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус як сторони виконавчого провадження.

Приписами ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, при вирішенні питання про заміну позивача (стягувача) у справі необхідно встановити факт вибуття однієї сторони у судовому процесі, у зв`язку з переходом до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони такого процесу у матеріальних правовідносинах.

Судом встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 49807095 з примусового виконання виконавчого листа № 0308/5439/12, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 03 вересня 2012 року, про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 323 574,00 грн (т. 1 а. с. 89).

До ТОВ «Брайт Інвестмент», як до правонаступника перейшло право вимоги за кредитним договором «Автопакет» від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11, що підтверджується договором про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року № GL48N718070_blank01 (т. 1, а. с. 134-136).

Таким чином, доказами, які містяться у матеріалах справи, підтверджено, що правонаступником кредитора у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11 у розмірі 323 574,20 грн є саме ТОВ «Брайт Інвестмент» (скаржник по справі).

Водночас, як свідчить аналіз матеріалів справи до ТОВ «Гіг-Ант» згідно з договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16 січня 2020 року GL3N014029 перейшло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 43-Б (т. 1, а. с. 83-86).

Наведене свідчить, що права ТОВ «Брайт Інвестмент» постановленою судом ухвалою від 31 липня 2020 року, якою проведено заміну стягувача ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Гіг-Ант», порушені, оскільки придбавши вимоги за кредитним договором «Автопакет» від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11, не може реалізувати своїх прав як новий стягувач, оскільки судом першої інстанції помилково визначено новим стягувачем за вказаним кредитним договором ТОВ «Гіг-Ант».

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ТОВ «Гіг-Ант» про заміну стягувача у виконавчому листі необхідно відмовити, оскільки до ТОВ «Гіг-Ант» не перейшло право вимоги за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11 у розмірі 323 574,20 грн.

Постановляючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, та за відсутності для цього правових підстав дійшов помилкового висновку про задоволення поданої заяви.

Таким чином оскаржуваним судовим рішенням порушені права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Брайт Інвестмент», як правонаступника ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11. У спірних правовідносинах до ТОВ «Брайт Інвестмент», як до правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (правонаступник ПАТ «КБ «Надра») перейшли усі права та обов`язки за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 889462/ФО/11, у тому числі і ті, які існували у кредитора на момент постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому на підставі 376 ЦПК України, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Гіг-Ант» про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіг-Ант» про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: