Постанова

від 14.03.2024 по справі 911/2072/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. Справа№ 911/2072/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 14.03.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 (повний текст складено 07.11.2023)

у справі №911/2072/23 (суддя Р.М. Колесник)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2023 у справі № 911/2072/23 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», що оформлене протоколом №18 від 28.03.2023, та присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» 2 684,00 гривень судового збору.

19.10.2023 до Господарського суду Київської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2072/23, в якій просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 гривень.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 заяву задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» 30 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд на підставі поданих позивачем доказів встановив, що за наслідками розгляду справи №911/2072/23 адвокатом Адвокатського бюро «Андрія Дітковського» було надано позивачу послуги з правничої (правової) допомоги в Господарському суді Київської області на загальну суму 40 000,00 грн.

Водночас, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню та, відповідно, стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомоги підлягає сума у розмірі 30 000 гривень, а у відшкодуванні решти витрат на правничу допомогу суд відмовляє.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, 24.11.2023 через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- позивач подав документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу з порушенням процесуального строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України;

- відповідач не був належним чином повідомлений про призначене судове засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат;

- додатковим рішенням присуджено до стягнення з відповідача 30 000,00 грн, що фактично складає майже 25% ціни позову (127 969,65 грн), що є завищеною сумою, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на додаткове рішення Господарського суду Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

27.12.2023 матеріали справи №911/2072/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23, призначено до розгляду на апеляційну скаргу на 01.02.2024.

У судове засідання, призначене на 01.02.2024, з`явився представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.02.2024.

16.02.2024 від позивача через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення та заперечення, в яких позивач просив суд, зокрема, залишити апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення суду без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду позивач наголосив на тому, що заява про ухвалення додаткового рішення суду була направлена до Господарського суду Київської області поштовим відправленням 0421019696753, яке було відправлено 16.10.2023, про що свідчить трекінг «Укрпошти», доданий до пояснень, тобто у межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення).

Розмір фактичних витрат клієнта на правову допомогу склав 40 000,00 грн, що було доведено належними доказами, поданими разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Судом було дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо призначення та безпосереднього судового розгляду заяви, у тому числі повідомлено сторони про місце, дату і час судового засідання.

У судове засідання, призначене на 20.02.2024, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» і Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Враховуючи те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта і є його невід`ємною складовою, а ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2023 у справі №911/2072/23, ухвалою від 20.02.2024 також оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду у справі №911/2072/23 до 07.03.2024.

У судове засідання, призначене на 07.03.2024, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» і Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Суд у судовому засіданні 07.03.2024 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 оголошено перерву до 14.03.2024.

13.03.2024 позивач через систему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі, в яких щодо питання повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду заяви судом першої інстанції вказав, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана позивачем до суду 16.10.2023 шляхом надіслання поштового відправлення №0421019696753, до вказаної заяви позивачем були додані направлення її копії та доданих до неї документів відповідачу - накладна з поштовим відправленням №0421019696745. За даними трекінгу АТ «Укрпошта» зазначене відправлення було доставлене відповідачу 24.10.2023 та отримано його представником за довіреністю. Таким чином, на момент розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення судом 25.10.2023 відповідач був повідомлений про подання вказаної заяви до суду, її зміст та подальший розгляд.

13.03.2024 відповідач через систему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі, в яких на противагу доводам, наведеним позивачем у додаткових поясненнях від 13.03.2024, зазначив таке.

Згідно інформації на офіційному вебсайті АТ «Київоблгаз» графік роботи підприємства визначений наступним чином: з понеділка по четвер з 8.30 до 17.30, а у п?ятницю з 8.00 до 16.00. Робочий день 24 жовтня 2023 року був вівторок.

Згідно правил внутрішнього розпорядку представники АТ «Київоблгаз» отримують поштову кореспонденцію у поштовому відділені АП «Укрпошта» наприкінці робочого дня. Фактична відстань між адресою місцезнаходження підприємства АТ «Київоблгаз» та відділенням поштового зв?язку №150 у м. Боярка згідно інформації з вебсайту Google Maps складає 3,7 км, а тому, після отримання близько 17.00 год. поштової кореспонденції у відділенні Укрпошта, зважаючи на неможливість її доставки до АТ «Київоблгаз» до завершення робочого часу, кур?єр доставив відповідний лист до АТ «Київоблгаз» 25.10.2023, який було в цей же день зареєстровано.

Згідно Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 усі документи слід реєструвати лише один раз: вхідні - у день їх надходження або не пізніше початку наступного робочого дня.

Згідно наявного підтвердження в матеріалах справи ухвалу від Господарського суду Київської області про призначення розгляду справи 25.10.2024 відповідач отримав лише 26 жовтня 2024 року.

Таким чином, на момент розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення судом 25.10.2023 відповідач фактично не мав часу (змоги) підготувати правову позицію та направити свого представника в судове засідання.

Отже, відповідач не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду заяви позивача про прийняття додаткового рішення у справі, у зв?язку з чим не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні для захисту своїх прав.

У судове засідання, призначене на 14.03.2024, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засіданні 14.03.2024 не з`явився, 12.03.2024 через систему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник АТ «Київоблгаз» адвокат Роговий М.В. 14.03.2024 буде приймати участь у судовому засіданні у справі №924/1218/23 в Господарському суді Хмельницької області.

Розглянувши у судовому засіданні 14.03.2024 заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає таке.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно норм статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначає про неможливість заміни його іншим представником для участі в судовому засіданні. Водночас, позиція відповідача детально викладена ним у своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях від 13.03.2024, була озвучена суду в судовому засіданні 07.03.2024. Представник відповідача у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не наголошує на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, перешкоджали б суду здійснити її розгляд у відсутності представника відповідача.

При цьому, явка представника відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 14.03.2024, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

За вищенаведених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2024 просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду без змін.

У судовому засіданні 14.03.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Дослідивши доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з розглядом заяви про ухвалення додаткового рішення без належного повідомлення АТ «Київоблгаз», колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У даному випадку справа №911/2072/23 була розглянута у відкритому судовому засіданні, а тому заява позивача про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат також повинна розглядатись у відкритому судовому засіданні.

При цьому колегія суддів зазначає, що положення частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України про те, що суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання у разі необхідності, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення задля забезпечення права кожної сторони у справі висловити свої доводи та заперечення щодо розміру витрат, які заявник хоче компенсувати за рахунок іншої сторони, забезпечити, за необхідності, участь свого представника у такому судовому засіданні.

Так, відповідно до частин 2-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо) (частина 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2023 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2072/23 та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2023 розгляд вказаної заяви було призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2023.

Згідно відмітки суду на зворотній стороні ухвали та списку розсилки поштової кореспонденції названа ухвала була відправлена на адреси сторін 20.10.2023.

Водночас, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 0600054745912 (том 1, а.с. 212), поштове відправлення із копією ухвали суду від 20.10.2023 було вручене відповідачу 26.10.2023, тобто на наступний день після прийняття судом додаткового рішення у справі.

Отже, відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, й, відповідно.

Колегія суддів також встановила, що сама копія заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі була направлена позивачем на адресу відповідача 16.10.2023 поштовим відправленням №0421019696745, докази на підтвердження чого (копія опису вкладення у цінний лист та службового чеку «Укрпошти») додані до заяви.

Згідно відомостей із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №0421019696745, дане поштове відправлення було вручене відповідачу 24.10.2023, тобто напередодні призначеного з розгляду заяви судового засідання. При цьому, як повідомив відповідач у письмових поясненнях від 13.03.2024 вказане відправлення було отримано ним ввечері 24.10.2023, а самі документи зареєстровані на підприємстві 25.10.2023.

Таким чином, відповідач був об`єктивно обмежений у можливості висловити свої доводи/заперечення з приводу поданої позивачем заяви та подати їх до суду до дня призначеного судового засідання.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи зазначене, оскільки питання про ухвалення додаткового судового рішення було розглянуте судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про призначене судове засідання, а доводи скаржника в цій частині є доведеними, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування додаткового судового рішення як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Водночас, скасування судового рішення на вказаній підставі не виключає обов`язок суду апеляційної інстанції дослідити та встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення з урахуванням, у тому числі, висловлених відповідачем в апеляційній скарзі заперечень щодо поданої заяви.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Судом установлено, що в позовній заяві позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в даній справі, розмір якого в суді першої інстанції становить 40 000,00 грн. Водночас, позивач зазначив, що до закінчення розгляду справи (або у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України) надасть суду документи про фактично понесені витрати.

Після прийняття судом першої інстанції 11.10.2023 основного судового рішення позивач 16.10.2023 (згідно відмітки Укрпошти на конверті), тобто у п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у справі №911/2072/23 у розмірі 40 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано до суду копії: договору про надання правової допомоги від 08.05.2023 №10-57, укладеного між Адвокатським бюро «Андрія Дітковського» та ТОВ «Трипільський Пакувальний Комбінат»; додаткової угоди №1 до цього договору; акту наданих послуг (виконаних робіт) від 11.10.2023 №0101; рахунку від 11.10.2023 №0101 та платіжної інструкції від 16.10.2023 №7459 на суму 40 000,00 грн.

Так, 08.05.2023 між Адвокатським бюро «Андрія Дітковського» (далі - Бюро) та ТОВ «Трипільський Пакувальний Комбінат» (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №10-57 (далі, Договір), за змістом пункту 1 розділу «А» якого Бюро приймає на себе зобов`язання щодо надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги в тому обсязі та на тих умовах, що передбачені та закріплені за взаємною згодою у цьому Договорі та Додаткових угодах до нього, а клієнт зобов`язується сплатити Бюро гонорар за надання правової допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Відповідно до пункту 3 розділу «А» Договору не пізніше п`яти календарних днів після надання правової допомоги Бюро складає та підписує проект Акту наданих послуг (виконаних робіт) і передає два його екземпляри клієнту. Клієнт протягом 5 календарних днів з моменту отримання проекту Акту наданих послуг (виконаних робіт) зобов`язаний ознайомитись із ними та підписати, або у той же строк направити зауваження щодо їх змісту та/або обсягу наданих послуг або виконаних робіт.

Згідно пункту 1 розділу «D» Договору клієнт зобов`язується сплачувати Бюро за Договором гонорар у розмірі та порядку, наведеному й погодженому сторонами у додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати за дорученням клієнта наступну правову допомогу:

А.1. Правова допомога, пов`язана із захистом прав та інтересів клієнта у Господарському суді Київської області у справі за позовом Клієнта до АТ «КИЇВОБЛГАЗ» про визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене протоколом №18 від 28.03.2023 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем (40 000,00 грн):

А.1.1. Консультації Адвокатським бюро/Адвокатом щодо вибору та формулювання правової позиції Клієнта, а також консультування з підстав та аргументації позовної заяви до АТ «КИЇВОБЛГАЗ» в інтересах Клієнта - 9 000,00 грн;

А.1.2. Збір, правовий аналіз та підготовка до подання документів у якості доказів до позовної заяви до АТ «КИЇВОБЛГАЗ» в інтересах Клієнта - 14 000,00 грн;

A.1.3. Підготовка, оформлення та подання в інтересах Клієнта до Господарського суду Київської області позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене протоколом №18 від 28.03.2023 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС до АТ «КИЇВОБЛГАЗ»;

A.1.4. Представництво інтересів Клієнта під час судового розгляду позову, підтримка позову, подання необхідних клопотань та заяв в інтересах Клієнта під час судового розгляду у Господарському суді Київської області (із розрахунку 3 судові засідання за 3 000 гривень кожне) - 9 000,00 грн.

B. Оплата гонорару, передбаченого цією Угодою, здійснюється Клієнтом не пізніше 10 календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту наданих послуг (виконаних робіт), шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Бюро.

С. Надання правової допомоги розпочинається з моменту підписання цієї Угоди, за умови підписання Договору й закінчується в момент припинення дії Договору.

D. Конкретно визначені послуги або роботи виконуються (надаються) Бюро у строк, який визначається згодою Сторін. Послуги чи роботи, які потребують виконання (надання) у строки, які обмежені термінами дії певних обставин або встановлені законодавством, надаються у межах таких термінів.

Е. Ця Угода, після її підписання уповноваженими представниками Сторін, є невід?ємною частиною Договору, а термінологія, використана у ній, відповідає визначенням, які містять в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2023 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі послуг №0101, відповідно до якого на виконання Додатку №1 до Договору Бюро було надано, а клієнтом прийнято усі послуги (правову (правничу допомогу), перелічені в Додатку №1 на загальну суму 40 000,00 грн.

11.10.2023 Бюро виставило клієнту рахунок на оплату на суму 40 000,00 грн, який був оплачений позивачем у повному обсязі згідно платіжної інструкції №7459 від 16.10.2023.

Вищевказаними документами підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 40 000,00 грн.

Водночас, як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічна правова позиція викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінюючи надані позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення суду докази, колегія суддів, керуючись такими критеріями визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, вважає наведений представником позивача розрахунок завищеним у частині визначення вартості послуги з консультації адвокатом клієнта щодо вибору та формулювання правової позиції у справі (А.1.1.). На переконання колегії суддів, вартість такої послуги, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, підлягає зменшенню до 7 000,00 грн і такий розмір буде відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Водночас, послуги зі збору, правового аналізу та підготовки до подання документів у якості доказів до позовної заяви до АТ «КИЇВОБЛГАЗ» в інтересах Клієнта вартістю 14 000,00 грн, на переконання колегії суддів, охоплюють собою послуги з підготовки, оформлення та подання в інтересах Клієнта до Господарського суду Київської області позовної заяви (вартістю 8 000,00 грн).

За наведених обставин, колегія суддів, враховуючи рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, дійшла висновку, що заява ТОВ «Трипільський Пакувальний Комбінат» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 30 000,00 грн (7 000,00 грн + 14 000,00 грн + 9 000,00 грн).

В іншій частині у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн суд відмовляє.

Посилання скаржника на те, що стягнення з відповідача 30 000,00 грн фактично складає майже 25% ціни позову (127 969,65 грн), що є завищеною сумою, судом до уваги не приймаються, оскільки предметом спору в даній справі є вимога немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення АТ «Київоблгаз»), яка не підлягає вартісній оцінці.

Відповідач в апеляційній скарзі не наводить жодних обставин та не додає доказів на підтвердження невідповідності заявленої відповідачем суми витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн критеріям співмірності, дійсної необхідності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарський суд Київської області, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, допустився порушення норм процесуального права, доводи скаржника із приводу чого є обґрунтованими.

Водночас, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, колегія суддів дійшла висновку, що остання є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню на суму 30 000,00 грн з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, додаткове рішення суду у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» та стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» 30 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/2072/23 скасувати.

Прийняти нове додаткове рішення, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Фастівський р-н, місто Боярка, вул. Шевченка Т., будинок 178, код 20578072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський Пакувальний Комбінат» (08720, Київська обл., Обухівський р-н, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 33, код 31826484) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу. Видати наказ.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області згідно вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/2072/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2024 після проходження навчання суддями Михальською Ю.Б. та Тищенко А.І. у Державному закладі післядипломної освіти (Академія фінансового моніторингу) Державної служби фінансового моніторингу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко