Постанова

від 01.04.2024 по справі 137/934/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 137/934/23

Провадження № 22-ц/801/493/2024

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 рокуСправа № 137/934/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,

розглянув у порядку письмового провадження справу№ 137/934/23 за позовом Приватного підприємства «Неодизайн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Буд Україна», ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року, ухваленого у складі судді Желіховського В. М. в приміщенні суду в м. Літин, -

в с т а н о в и в :

9.08.2023 року Приватне підприємство «Неодизайн» (далі - ПП «Неодизайн») звернулося у суд з позовом (вх № 3805/23-вх) до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 21.09.2023 року за клопотанням позивача до участі в справі залучено співвідповідача ТОВ « Мега-Буд Україна».

Ухвалою суду від 24.10.2023 року за клопотанням позивача первісного відповідача ОСОБА_2 замінено на належного відповідача ОСОБА_1

01.12.2023 року позивачем подано заяву про заміну предмета позову, у якій він просив змінити предмет позову стягнувши з ОСОБА_1 на користь ПП «Неодизайн» 185 575 грн у відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.09.2022 о 12:27 год. в м. Вінниці по вул. Київська 175+400 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.440 BLS, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно ним керувати, був неуважний, у результаті чого здійснив наїзд на рекламний білборд, який був встановлений на розділовій смузі, внаслідок чого авто отримало механічні пошкодження, рекламний білборд впав на проїздну частину. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 Б, 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2022 по справі № 127/21592/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. на користь держави.

Власником рекламного білборду є ПП «Неодизайн». Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 підприємству було завдано матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку експертного дослідження № 56/12.1/2023 від 21.03.2023 складає 187575 грн.

Зазначає, що позивачу не відомо чи був у водія транспортного засобу на час здійснення ДТП в наявності діючий поліс страхування та чи подавалось ним в установлені законом строки повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. В зв`язку з цим, позивач не звертався з заявою про страхове відшкодування.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Неодизайн» 187575 грн. матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Неодизайн» відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 2813,64 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (вх. № 681 від 22.01.2024 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що водій ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а тому потерпілий насамперед має отримати відшкодування від страхової компанії. На автомобіль MAN TGX 18.440 BLS, д. н. з. НОМЕР_1 , на момент ДТП відсутня інформація про діючий страховий поліс.

Про відсутність на дату вчинення ДТП діючого страхового полісу повідомляла представник ТОВ «Мега Буд Україна».

Законодавством передбачено обов`язок потерпілого впродовж 1 року з моменту скоєння ДТП звернутися до страхової компанії для страхового відшкодування (регламентної виплати). Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо забезпечення права учасників справи на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.02.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року. Надіслано учасникам справи копію апеляційної скарги, роз`яснити право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України (з наданням доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів заявнику) у 5-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали суду від 13.02.2024 року, копію апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року отримано позивачем на електронну пошту (Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 /а. с. 163 зворот/.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року у справі з ціною позову 187575 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800 грн).

Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.

У справі встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №285049 від 20.09.2023 /а. с. 16/, відносно ОСОБА_1 складено протокол за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за те, що 20.09.2022 о 12:27 год. в м. Вінниці по вул. Київська 175+400 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.440 BLS, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно ним керувати, був неуважний, у результаті чого здійснив наїзд на рекламний білборд, який був встановлений на розділовій смузі, внаслідок чого авто отримало механічні пошкодження, рекламний білборд впав на проїздну частину. На підтвердження зазначених обставин надано план-схему ДТП /а. с. 17/.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

/а. с. 44-45/

Відповідно до договору оренди транспортних засобів від 17.10.2019 ТОВ «Мега-Буд Україна» орендує у ОСОБА_2 транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір - білий, тип - спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, який зареєстрований за ним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 0541, 16.08.2018 року.

/а. с. 65-67/

Відповідно до договору доручення № 19/09/22 від 19.09.2022 ТОВ «Мега-Буд Україна» доручила ОСОБА_1 здійснити перегін автомобіля MAN TGX 18.440 BLS, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 з м. Вінниці Вінницької області до смт. Стрижавка.

/а. с. 68/

Відповідно до витягу з сайту МТСБУ про перевірку страхового полісу судом встановлено, що існує страховий поліс на транспортний засіб д.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 , марка та модель DAEWOO LANOS.

/а. с. 125/

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження №56/12.1/2023 від 21.03.2023 розмір матеріальної шкоди, заподіяної ПП «Неодизайн», як власнику рекламного білборда, розташованого на розділовій смузі за адресою вул. Київська 175 м. Вінниця, внаслідок пошкодження цього рекламного білборда транспортним засобом MAN TGX 18.440 BLS, д.н.з. НОМЕР_1 , при дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулась 20.09.2022 о 12:27 в м. Вінниці по вул. Київській 175+400 м., становить 187575,00 грн.

/а. с. 20-43/

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Неодизайн», 187575 грн. матеріальної шкоди, оскільки з вини відповідача відбулась ДТП і зазнав пошкоджень білборд належний позивачу, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження № 56/12.1/2023 від 21.03.2023.

Судом відхилено твердження представника відповідача про те, що позивач повинен звернутися до страхової компанії про відшкодування спричиненої шкоди, оскільки із копії витягу з сайту МТСБУ про перевірку страхового полісу на транспортний засіб д.н. НОМЕР_1 встановлено про застраховану цивільно-правову відповідальність іншого транспортного засобу, зокрема VIN-код НОМЕР_4 , марка та модель DAEWOO LANOS. ОСОБА_1 суду не надано доказів, що він не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, звертався до страховика з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка.

Зазначений висновок суду першої інстанції зроблено за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України зазначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно пунктів 1, 2 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві на позов /а. с. 108/ в суді першої інстанції зазначав про те, що до нього позов пред`явлений передчасно. На момент ДТП транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, д.н.з. НОМЕР_1 , не був застрахований. Стверджував, що згідно з підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Таким чином, належним відповідачем в межах страхової виплати є страховик, однак позивач не звертався до МТСБУ. В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що зазначений аргумент не отримав належної правової оцінки в рішенні суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2020 року по справі № 703/2166/16-ц зроблено правовий висновок про те, що з аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19) зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17).

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Частинами першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовити в задоволенні позову.

У даній справі, ПП «Неодизайн» позов пред`явлено до ТОВ «Мега-Буд Україна» та ОСОБА_1 , з яких підприємство і просило стягнути матеріальну шкоду, заподіяну ДТП.

Водночас, МТСБУ до участі у справі позивачем не залучено в якості співвідповідача.

Суд першої інстанції не наділений повноваженнями з власної ініціативи залучати співвідповідача до справи.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).

Апеляційний суд в силу своїх процесуальних повноважень, визначених статями 367, 374 ЦПК України, не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Ці недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом, а тому апеляційний суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. (Такий же висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 752/2803/15-ц, від 08.04.2019 у справі № 185/5743/16).

У п. 135, 136 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 зазначено, що аналізуючи законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності. У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

З огляду на вище зазначене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що позов ПП «Неодизайн» пред`явлено до неналежних відповідачів, оскільки належним відповідачем за вимогами провідшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, у межах страхової суми, є страховик, у даному випадку МТСБУ.

Враховуючи, що ДТП мала місце 20.09.2022 року, з урахуванням вищезазначених висновків Верховного Суду щодо строків звернення до суду з даними вимогами, колегія суддів приходить висновку, що право позивача на звернення у суд з позовом до належного відповідача не порушено.

У випадку наявності різниці між фактичним розміром майнової шкоди і сумою страхового відшкодування, позивач також не позбавлений можливості звернутися до суду з новим позовом до особи, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, обґрунтувавши при цьому нові предмет та підстави позову.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.(пункт 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За змістом частини першої і другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір в сумі 4220,46 грн, а тому оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню апеляційним судом, з позивача слід стягнути на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4220,46 грн.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 18.12.2023 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Неодизайн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Буд Україна», ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Неодизайн» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) гривень 46 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

В. П. Рибчинський