Постанова

від 29.03.2024 по справі 461/6638/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6638/23 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 33/811/1625/23 Доповідач: Урдюк Т.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., секретаря Дяків А.Б., за участі представника Львівської митниці Державної митної служби України Зирянова О.Ю., представника Благодійної організації «Я допоможу» - Златіної Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Ляшенка Олега Валерійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 525 312 (три мільйони п`ятсот двадцять п`ять тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп.

Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №0883/20900/23 від 11 липня 2023 року товар, конфісковано в дохід держави.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Львівської митниці 8243,34грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536,80 грн. судового збору.

Згідно з постановою, 01.07.2023 в зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 /RZ461CP під керуванням громадянина України ОСОБА_1 з вантажем: «товари гуманітарної допомоги, загальною вагою 16 042,00 кг», який переміщувався на адресу Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» (вул. Відважних, 10, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 43960043).

Як підставу для переміщення вказаних товарів, громадянином України ОСОБА_1 до митного контролю та оформлення подано наступні документи:

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 46985365 від 30.06.2023; -рахунок-проформа (Proforma invoice) № 30-06/23-2023 від 30.06.2023 року;

- підтвердження вивезення товару з території Євросоюзу (Potwierdzenie/Confirmation) від 01.07.2023 року;

- митна декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, подана громадянином України ОСОБА_1 на товар «гуманітарна допомога загальною вагою 16042,00 кілограм».

Відповідно до поданих документів, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 /RZ461CP на адресу Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» (вул. Відважних, 10, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 43960043) переміщується вантаж: «товари гуманітарної допомоги, загальною вагою 16 042,00 кг: продукти харчування (рис) - 1094,00 кг; мило, засоби гігієни, серветки вологі - 3428,00 кг; антисептик, тести COVID - 4316,00 кг; одяг новий в асортименті, взуття нове в асортименті - 6679,00 кг; сумки в асортименті - 525,00 кілограм».

Відправником вказаних товарів зазначено компанію «FUNDACJA KOOPERACJA» (пі. Матії Sklodowskiej-Curie 6, 90-505 Lodz).

Під час здійснення митного контролю, а саме у ході проведення повного митного огляду, встановлено, що в передній частині півпричепу-рефрижератора, окрім заявлених у митній декларації та товаросупровідних документах товарів, переміщуються 1720 коробок з флаконами парфумованої води для жінок, об`ємом 50 мл, різних ароматів, торгової марки «DOSSIER», інформація про які відсутня як у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою так і у товаросупровідних документах.

Виявлений товар знаходився в картонних коробках під заявленими до митного контролю продуктами харчування (рисом).

У своїх поясненнях громадянин ОСОБА_1 пояснив, що не був присутній під час завантаження товару, а декларування вантажу: «товари гуманітарної допомоги» проводив на підставі отриманих документів під час завантаження.

Таким чином, відповідно до протоколу про порушення митних правил, громадянин України, посадова особа (водій) компанії «UNIM TRANS Sp. z о.о» ОСОБА_1 вчинив не декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари (парфумована вода для жінок, об`ємом 50 мл, різних ароматів, торгової марки «DOSSIER» у кількості 1720 коробок), які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Не погоджуючись із цим рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Ляшенко О.В. в інтересах особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року скасувати; провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення; вилучений товар повернути Благодійній організації «Я ДОПОМОЖУ» чи її уповноваженому представнику.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що висновок митного органу щодо недекларування парфумованої води спростовується наданими митному органу документами, зокрема: декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; підтвердженням загальної оціночної вартості товарів, що перевозяться. Вказує, що засоби особистої гігієни речовини, їхні суміші чи предмети, які наносять на поверхню тіла людини, зокрема на шкіру, її похідні (нігті, волосся) та слизові оболонки, з метою очищення, захисту, зміни запаху тіла. Засоби особистої гігієни класифікують за різними критеріями, зокрема їх розділяють за матеріалом чи типом діючої речовини, серед яких спиртовмісні засоби (парфуми, антисептики). Згідно з додатком УКТ ЗЕД до парфумів (духів) і туалетної води відносяться: парфуми (духи) (УКТ ЗЕД 3303 00 10 00) та туалетні води (УКТ ЗЕД 3303 00 90 00). Ставки мита для цих товарів однакові, а тому зазначення різних назв та кодів є несуттєвим.

За таких обставин, на думку сторони захисту, висновок щодо потреби в окремому декларуванні парфумів є помилковим, оскільки достатнім є зазначення загальної класифікації засоби гігієни. Зазначені в інвойсі бальзам та тонік для тіла є доповненням до типу/виду (назви) декларованої гуманітарної допомоги, а не є, як вважав суд першої інстанції, виключенням іншого. Бальзам та тонік не можна імперативно віднести до якогось виду продукції, тому відправив здійснив логічне визначення за найбільш підходящим за застосуванням виду використання. Таким чином, вказане в інвойсі за № п. 10. Засоби гігієни (бальзам для тіла, тонік для тіла) слід розцінювати як доповнення до позиції «Засоби гігієни», а не як уточнення, чи як виключно тільки цю продукцію, що в дужках.

Як зазначає апелянт, подана ОСОБА_1 та прийнята митним органом без заперечень декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, повністю відповідає установленій формі та містить належним чином заповнені графи, пункти. Крім цього, ОСОБА_1 не був присутній під час завантаження гуманітарної допомоги. Вказані товари він переміщував як перевізник.

На переконання сторони захисту, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

12 січня 2024 року на адресу суду надійшла заява керівника Благодійної організації «Я допоможу» ОСОБА_2 , у якій останній просить скасувати рішення судді суду першої інстанції та постановити законне і справедливе рішення у справі. Вказує, що у супровідних документах дарувальником було зазначено «Засоби особистої гігієни» і визначена загальна вага. Хоч вага і співпадала, працівники митниці вирішили, що парфумована вода мала лежати окремо, а вона знаходилась у продуктах харчування, з огляду на що зробили висновок, що водій намагався провезти її непомітно. Наведений висновок є хибним, оскільки той, хто намагається щось приховати, не заявляє правдиву вагу всіх гігієнічних засобів загалом.

Представник Львівської митниці Держмитслужби Зирянов О.Ю. 30 січня 2024 року подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначає, що митниця наполягає на тому, що висновок експерта СЛЕД Держмитслужби від 25 липня 2023 року №142000-3301-0589 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним і допустимим доказом у справі №461/6638/23. Вважає, що з огляду на вимоги п. 37 ст. 4, ч. 2 ст. 191 МК України, постанову Кабінету Міністрів України від 1 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Також зазначає, що митний огляд товарів, переміщуваних ОСОБА_1 , проводився відповідно до норм ч. 2 ст. 338 МК України та Порядку №1316.

У судовому засіданні представник Благодійної організації «Я допоможу» - Златіна Ю.В. просила скасувати рішення судді суду першої інстанції.

Представник Львівської митниці Держмитслужби Зирянов О.Ю. просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог, зазначивши, що такі не ґрунтуються на вимогах закону.

У судове засідання 29 березня 2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Ляшенко О.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду, не з`явились, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. Свої пояснення по суті справи ОСОБА_1 та його захисник надали у судовому засідання 13 березня 2024 року, у якому сторона захисту підтримала подану апеляційну скаргу.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності учасників, що не з`явились.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП установлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Диспозиція ст.472МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як слідує з матеріалів справи, 1 липня 2023 року декларантом ОСОБА_1 подано митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на товар «гуманітарна допомога, загальною вагою 16042,00 кг». Також було надано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №46985365 від 30 червня 2023 року, рахунок-проформу (Proforma invoice) № 30-06/23-2023 від 30 червня 2023 року та підтвердження вивезення товару з території Євросоюзу (Potwierdzenie/Confirmation) від 1 липня 2023 року.

Відповідно до поданих документів, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером WGM73239/RZ461CP на адресу Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» (вул. Відважних, 10, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 43960043) переміщується вантаж: «товари гуманітарної допомоги, загальною вагою 16 042,00 кг: продукти харчування (рис) - 1094,00 кг; мило, засоби гігієни, серветки вологі - 3428,00 кг; антисептик, тести COVID - 4316,00 кг; одяг новий в асортименті, взуття нове в асортименті - 6679,00 кг; сумки в асортименті - 525,00 кілограм». Відправником вказаних товарів зазначено компанію «FUNDACJA KOOPERACJA» (пі. Матії Sklodowskiej-Curie 6, 90-505 Lodz).

Під час здійснення митного контролю, а саме у ході проведення повного митного огляду, встановлено, що в передній частині півпричепу-рефрижератора, окрім заявлених у митній декларації та товаросупровідних документах товарів, переміщуються 1720 коробок з флаконами парфумованої води для жінок, об`ємом 50 мл, різних ароматів, торгової марки «DOSSIER», інформація про які відсутня як у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою так і у товаросупровідних документах. Виявлений товар знаходився в картонних коробках під заявленими до митного контролю продуктами харчування (рисом).

Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про порушення митних правил №0883/20900/23 від 11 липня 2023 року; митною декларацією ОСОБА_1 ; міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №46985365 від 30 червня 2023 року; рахунком-проформою (Proforma invoice) № 30-06/23-2023 від 30 червня 2023 року; актом огляду товарів та транспортних засобів від 3 липня 2023 року; описом предметів від 12 липня 2023 року; письмовими пояснення директора БО «Я допоможу» ОСОБА_3 від 10 липня 2023 року; висновком СЛЕД Держмитслужби від 25.07.2023 № 142000-3301-0589.

При розгляді справи в суді першої інстанції суддя відповідно до статей 245, 280КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Відтак, матеріалами справи повністю доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України, що було належним чином встановлено суддею місцевого суду та перевірено апеляційним судом.

При цьому доводи апелянта про те, що вага товару у декларації та усіх товаросупровідних документах є однаковою, а тому відсутні розбіжності у задекларованій гуманітарній допомозі, не заслуговують на увагу, оскільки кількість різних товарів, залежно від їх характеру та особливостей, вимірюється у різних одиницях вимірювання кількості. Таким чином, при вимірюванні кількості коробок з флаконами парфумованої води за одиницю вимірювання використовують штуки, а не вагу. Одиниця вимірювання впливає на вартість переміщуваного товару. За таких обставин, відсутні підстави обраховувати кількість вказаного вище товару в іншій одиниці вимірювання, ніж це передбачає його характеристика.

Водночас, з огляду на вимоги ст. 257 МК України, при здійсненні декларування необхідно надати точні відомості про товари, зокрема, щодо їх найменування, кількості та вартості.

Відтак у декларанта гуманітарної допомоги, тобто у цьому випадку водія ОСОБА_1 , виник обов`язок вказати у товаросупровідних документах точні відомості про гуманітарну допомогу, яка ним переміщувалась.

Безпідставними є і доводи захисника про відсутність потреби в окремому декларуванні парфумів.

Так, засобами особистої гігієни є речовини, їхні суміші чи предмети, які наносять на поверхнютіла людини, зокрема нашкіру, її похідні (нігті, волосся) таслизові оболонки, з метою очищення, захисту, зміни запаху тіла.За матеріалом чи топом діючої речовини їх поділяють на: ватно-гігієнічнапродукція (ватна паличка, ватний диск, ватна кулька тощо); паперова продукція (туалетний папір,паперова серветка,волога серветкатощо); мийні засоби (мило, шампуні, гелі для душу тощо); засоби для нейтралізації запахів (дезодоранти, ополіскувачі для рота, жувальна гумка тощо), спиртовмісні засоби (парфуми, антисептики).

Як слідує з УКТ ЗЕД, така не передбачає єдиного коду для товару під загальною назвою «засоби особистої гігієни». Натомість кожен різновид засобів особистої гігієни, як-от мийні засоби, засоби для нейтралізації запахів тощо, має свої види та підвиди, кожному з яких присвоєний окремий код.

При цьому парфуми (духи) і туалетні води віднесені до розділу 33 «Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати». До цього розділу також включені засоби для догляду за волоссям, косметичні засоби та засоби для макіяжу, засоби для гігієни порожнини рота та зубів тощо. Парфумам присвоєно код 3303001000. Водночас, мило віднесено до розділу 34 «Мило, поверхнево-активні речовини та мийні засоби, які використовуються як мило…», код 3401, а серветки до розділу 48 «Папір і картон; вироби з паперової маси, паперу або картону», код 480300.

Таким чином, у декларанта, який у митній декларації окремо вказав про ввезення ним мила та серветок, був наявний обов`язок зазначити також і про ввезення парфумованої води, чого ним зроблено не було, в результаті чого ОСОБА_1 здійснено недекларування товару, що переміщується через митний кордон України.

Той факт, що у класифікації відсутні окремі коди для бальзаму та тоніку для тіла також не дає підстав не вказувати про ввезення парфумованої води, оскільки такій, на відміну від бальзаму та тоніку для тіла, присвоєно окремий код в УКТ ЗЕД.

Стосовно доводів захисника про те, що у ОСОБА_1 не було умислу на приховування товару, оскільки він не був присутній при завантаженні гуманітарної допомоги, то ці доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК Українихарактеризується як умислом, так і необережністю.

Згідно зі ст. 257 МК Українидекларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно зУКТ ЗЕД, вартість товару, тощо.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.266МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Статтею 266 МК України встановлено, що декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

Відповідно до ст. 264 МК Україниз моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.п. 8.5а, 8.5б, 8.5г, 8.6а, 8.6в ст.257МК України декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно зУКТ ЗЕД, ставки податків, суми митних платежів.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що порушення митних правил заст.472МК України може бути вчинено з необережності, а те, що ОСОБА_1 не був присутній при завантажені товару та не здійснював контролю за його здійсненням, не звільняє його від відповідальності, оскільки законом визначено, що саме декларант несе повну відповідальність за відомості, внесені у декларацію, а тому він повинен контролювати та перевіряти товар, що ввозиться.

ОСОБА_1 мав право самостійно визначати необхідність здійснення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, однак таким правом не скористався та подав митну декларацію до митного оформлення, чим заявив за встановленою формою точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, тобто підтвердив, що заявлені ним товари в повній мірі відповідають тим, що були переміщені через митний кордон.

Апеляційний суд звертає увагу, що відсутність умислу на вчинення правопорушення, на яке покликається захисник, не звільняє декларанта від обов`язку належним чином відобразити у декларації товар, який перевозиться, що само по собі передбачає необхідність огляду товару або вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на правильне відображення у декларації переміщуваного товару, а відтак не спростовує обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил.

Доводи апеляційної скарги, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел, як підставу для скасування постанови, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки із врахуванням вимог ч. 2ст. 266 МК України, ОСОБА_1 не скористався своїм правом та перед початком декларування не провів огляд товару.

За наведеного, доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків судді місцевого суду, а викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

На переконання апеляційного суду, експертиза у цій справі призначена та проведена відповідно до вимог статей 515-516 МК України, тому висновок експерта №142000-3301-0589 від 25 липня 2023 року є належним та допустимим доказом у справі й при визначенні вартості переміщуваного товару обґрунтовано взятий до уваги судом першої інстанції.

За таких обставин, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є необґрунтованими.

Водночас, що стосується накладеного на ОСОБА_1 стягнення, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ст.472МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

На переконання апеляційного суду, у цьому випадку слід враховувати практику Європейського суду з прав людини щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов`язкове застосування штрафу та конфіскації товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу(«Краєва проти України» (заява №72858/13)).

Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зіст. 483 Митного кодексуштраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це суд у Страсбурзі дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.

Означену позицію висловив у своємуРішенні від 5 липня 2023 року № 5-р(II)/2023 і Конституційний Суд України.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 6 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннямиМК Українияк обов`язкове.

Відповідно до ч. 1ст. 465 МК Україниконфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Проте, у цьому випадку, апеляційний суд вважає, що саме конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який буде і достатнім для покарання особи за вчинене порушення, так і для забезпечення компенсації порушених прав, з огляду на те, що такі товари підлягають безоплатній передачі їх у власність держави.

Крім того, на думку апеляційного суду, саме такий вид стягнення здатний забезпечити виконання мети ввезення цих товарів як гуманітарної допомоги, на чому наголошує сторона захисту, оскільки подальше використання конфіскованих товарів для потреб держави в умовах воєнного стану, вочевидь, є аналогічним розпорядженням цим товаром.

Відповідно до акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеного митним органом щодо транспортного засобу з реєстраційним номером WGM73239/RZ461CP, під час огляду вказаного транспортного засобу було виявлено, крім задекларованого товару, 1720 коробок з пляшечками парфумованої води різних ароматів для жінок торгової марки «DOSSIER», об`ємом 50 мл, які вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0883/20900/23 від 11 липня 2023 року, а тому саме ці товари підлягають конфіскації в дохід державі (а.с. 1-4, 15).

Відповідно до приписів п. 4 ч. 8ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право змінити постанову.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга адвоката Ляшенка О.В. підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 528 МК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу адвоката Ляшенка Олега Валерійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, змінити в частині накладеного стягнення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді конфіскації товарів безпосередніх предметів правопорушення, а саме: 1720 коробок з флаконами парфумованої води для жінок, об`ємом 50 мл, різних ароматів, торгової марки «DOSSIER», вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №0883/20900/23 від 11 липня 2023 року.

В решті постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Урдюк Т.М.