Рішення

від 26.03.2024 по справі 910/7132/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2024Справа № 910/7132/23

За заявами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" (м. Київ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" (м. Київ)

про розподіл судових витрат у справі

за позовом ОСОБА_1 (м. Київ)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" (м. Київ)

про визнання недійсним рішення,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: Золотопуп С.В.

Від третьої особи: Золотопуп С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" від 02.11.2019, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" від 02.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури скликання зборів та порядку голосування і підрахунку голосів на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14", які відбулись 02.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2024, зокрема, залучено до участі у справі №910/7135/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 відмовлено повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" від 02.11.2019, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" від 02.11.2019.

До суду надійшли заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" про розподіл понесених ними судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" про розподіл судових витрат у справі №910/7132/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2024.

18.03.2024 від позивача надійшли клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 26.03.2024 представник відповідача та третьої особи підтримав вимоги і доводи заяв про розподіл судових витрат. Позивач просив зменшити розмір витрат відповідача та третьої особи, посилаючись на те, що такі витрати є завищеними, непропорційними до предмету спору та не відповідними складності справи, а також на складний фінансовий стан позивача.

Розглянувши заяви, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідачем до стягнення з позивача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 375,00 грн на підставі: договору про надання правничої допомоги № 25/05/2023 від 25.05.2023, укладеного з Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери", Акту приймання-передачі наданих послуг та визначення остаточної вартості наданих послуг від 16.01.2024 на суму 17 500,00 грн, Акту приймання-передачі наданих послуг та визначення остаточної вартості наданих послуг від 29.02.2024 на суму 4 875,00 грн, платіжної інструкції №201 від 16.01.2024 на суму 2 500,00 грн.

Надання відповідачу правничої допомоги за Договором підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг та визначення остаточної вартості наданих послуг від 16.01.2024 та від 29.02.2024, у справі № 910/7132/23 адвокатом надано відповідачу професійну правничу допомогу на загальну суму 22 375,00 грн.

У відзиві на позов відповідач повідомив, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які відповідач уже поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, сума судових витрат відповідача орієнтовно може всього становити від 10 000,00 грн до 20 000,00 грн, виходячи з розрахунку по 2 500,00 грн за кожну годину надання професійної правничої допомоги адвоката, яка знадобиться для надання правової допомоги відповідачу у даній справі, які підлягають оплаті на умовах договору про надання правничої допомоги № 25/05/2023 від 25.05.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" (третя особа) заявило до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 708,34 грн на підставі: договору про надання правничої допомоги № 04/12/2023 від 04.12.2023, укладеного з Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери", та Акту приймання-передачі наданих послуг та визначення остаточної вартості наданих послуг від 29.02.2024 на суму 9 708,34 грн.

Надання третій особі правничої допомоги за означеним Договором підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг та визначення остаточної вартості наданих послуг від 29.02.2024, у справі № 910/7132/23 адвокатом надано третій особі професійну правничу допомогу на загальну суму 9 708,34 грн.

У поясненнях третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" повідомило, що відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які воно уже понесло і очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, сума його судових витрат орієнтовно може всього становити від 5 000,00 грн до 20 000,00 грн, виходячи з розрахунку по 2 500,00 грн за кожну годину надання професійної правничої допомоги адвоката, яка знадобиться для надання правової допомоги у даній справі, які підлягають оплаті на умовах договору про надання правничої допомоги.

Позивач у своїх клопотаннях про зменшення судових витрат вважає заявлені відповідачем та третьою особою розміри витрат на професійну правничу допомогу занадто завищеними, непропорційними до предмету спору та невідповідними складності справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, предмет і підстави позову та результат вирішення спору, суд вважає розміри заявлених відповідачем та третьою особою до відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу в сумі 22 375,00 грн та 9 708,34 грн відповідно, співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг за позовом, предметом позову та значенням справи для учасників справи.

Заперечення позивача щодо неспівмірності таких витрат суд вважає необґрунтованими.

Частиною 6 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що розмір фактично понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу на 2 375,00 грн перевищує суму, зазначену в його попередньому розрахунку (20 000,00 грн), проте таке перевищення не є значним та, виходячи з обставин даної справи, є обґрунтованим.

Також позивач у клопотаннях про зменшення судових витрат звертає увагу суду на те, що за практикою Верховного Суду при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Позивач зазначає, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які потребують значних коштів на їх харчування та розвиток, а також чотирьох котів, один з котрих хворіє на цукровий діабет і потребує постійного прийому дорогих ліків та спеціалізованого раціону харчування, тому ухвалення завищеної суми витрат на професійну правничу допомогу призведе до значного погіршення умов утримання дітей, а також до погіршення стану кота і його загибелі.

З цього приводу судом встановлено, що позивачем надано до суду копії свідоцтв про народження його дітей, проте такі документи жодним чином не підтверджують його фінансовий стан.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, що підтверджують дійсний майновий стан позивача, його доводи про те, що стягнення з нього заявлених відповідачем та третьою особою судових витрат на професійну правничу допомогу призведе до значного погіршення умов утримання дітей та погіршення стану кота і його загибелі судом не приймаються до уваги як голослівні та недоведені.

За таких обставини, судом встановлено, що обґрунтованими, документально підтвердженими, співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг за позовом, предметом позову та значенням справи для учасників судового процесу, є понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 375,00 грн, та витрати третьої особи в розмірі 9 708,34 грн, які відповідно до положень ст. 129 ГПК України, з урахування результату вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, покладаються на позивача у повному обсязі.

Відтак стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 22 375,00 грн, на користь третьої особи - в розмірі 9 708,34 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 14" (02144, м. Київ, вулиця Єлизавети Чавдар, будинок 14; ідентифікаційний код 40684679) 22 375 (двадцять дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" задовольнити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортцентр" (02132, місто Київ, вулиця Підлипка, будинок 24; ідентифікаційний код 41120748) 9 708 (дев`ять тисяч сімсот вісім) грн 34 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст складено 01.04.2024.

Суддя Т.М. Ващенко