Рішення

від 21.03.2024 по справі 922/5006/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024м. ХарківСправа № 922/5006/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Багатопрофільної приватної фірми "Астра" (61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 56, офіс 6; ідент. код 22612778)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 2; ідент код 44613287)

про стягнення 1649216,43 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 2; ідент код 44613287)

до Багатопрофільної приватної фірми "Астра" (61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 56, офіс 6; ідент. код 22612778)

про розірвання Договору поставки

за участю представників:

позивача за первісним позовом - Ципліцький Д.О.

відповідача за первісним позовом не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Багатопрофільна приватна фірма "Астра", звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +", про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 649 216,43 грн, з яких: 850 000,00 грн - сума основного боргу (заборгованості) за поставлений позивачем товар; 138 658,45 грн - пеня, передбачена п. 6.1.1. договору; 326 687,95 грн - штраф за користування товарним кредитом, передбачений п. 6.1.1. договору; 324 069,40 грн - штраф за перевищення терміну оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, передбачений п. 6.1.1. договору; 9 800,63 грн - сума 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України. Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 20/06-1 від 20 червня 2023 р. укладеного між сторонами. Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ "ТАЛИСМАН +" всі понесені та документально підтверджені судові витрати (включаючи сплачений судовий збір та майбутні витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2023 року відкрито провадження у справі № 922/5006/23, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 18 січня 2024 року о 13:30.

05.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відзив на позов (вх. 360) відповідно до якого відповідач не погоджується з позовом, зокрема в частині стягнення суми штрафних санкцій, посилаючись на форс-мажорні обставини та наголошуючи, що заявлені санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора та посилається на ту обставину, що строк договору не сплив. При цьому відповідач зазначає, що він не відмовляється від оплати суми переданого товару але внаслідок настання подій форс-мажорних можливості оплатити товар у повному обсязі він не має. Остаточно просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити розмір стягнення штрафних санкцій та пені до 1000,00 грн.

Через відділ документального забезпечення 09.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" надійшов зустрічний позов (вих. № 645) до Багатопрофільної приватної фірми "Астра" про розірвання Договору поставки № 20/06-1 від 20 червня 2023 р., укладеного між Багатопрофільною приватною фірмою "Астра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +".

Підготовче засідання у справі 18.01.2024 не відбулось у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці учасників справи та суду через оголошену масштабну повітряну тривогу на території всієї України, в т.ч. на території м. Харкова та Харківської області. У зв`язку з чим, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2024 року проведення підготовчого засідання у справі № 922/5006/23 було призначено на 01 лютого 2024 року о 13:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2024 року було вирішено залишити без руху зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" до Багатопрофільної приватної фірми "Астра" про розірвання договору та надано ТОВ "ТАЛИСМАН +" п`ять днів з моменту постановлення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, з метою надання доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

У підготовчому засіданні 01.02.2024 року було постановлено: протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача вх. № 2784, про відкладення підготовчого засідання; протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 13.03.2024 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на15 лютого 2024 року о 13:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" до Багатопрофільної приватної фірми "Астра" про розірвання договору для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/5006/23.

Крім того, у підготовчому засіданні 15.02.2024 року було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 29 лютого 2024 року об11:30 год.

19.02.2024 в системі "Електронний суд" багатопрофільною приватною фірмою "Астра" - відповідачем за зустрічним позовом було сформовано відзив на зустрічний позов (вх. 4491) відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволені зустрічного позову, наголошуючи, що відповідно до умов договору строк його дії закінчується 31.12.2023 року, а зустрічний позов ТОВ "ТАЛИСМАН +" було подано до суду 9 січня 2024 року, тобто вже після закінчення строку дії договору. Разом з тим, розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Проте, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 07.03.2024 о 12:30.

У судовому засіданні 07.03.2024 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.03.2024 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України до10:30 год.21 березня 2024 року.

Представник Багатопрофільної приватної фірми "Астра" в судовому засіданні 21.03.2023 підтримував вимоги первісного позову та просив суд задовольнити його у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив, як такого що суперечить умовам укладеного між сторонами договору та приписам чинного законодавства.

ТОВ "ТАЛИСМАН +" у судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином в порядку приписів ст. 6, 120, 242 ГПК України шляхом направлення ухвали суду в електронній формі до Електронного кабінету ТОВ "ТАЛИСМАН +" із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Неявка повноважного представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 21.03.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 червня 2023 між Багатопрофільною приватною фірмою "Астра" (позивач за первісним позовом, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талисман +" (відповідач за первісним позовом, покупець) було укладено Договір поставки № 20/06-1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві жерсть (надалі іменується «товар»), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору ( п. 1.1. Договору ).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікаціями, додатками до даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 2.1. Договору постачальник поставляє товар покупцю в строк та за цінами, визначеними в специфікаціях до даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

Положеннями п. 2.3. Договору передбачено, що умови оплати - оплата протягом 15 банківських днів з дати поставки.

Умови та строки поставки узгоджені сторонами в розділі 3 договору, зокрема, п.п 3.1., 3.3 договору сторони передбачили, що строк поставки - товар поставляється на протязі дії договору якщо виникає потреба, може бути узгоджено графік поставок, що оформлюється додатковими угодами до договору; датою поставки товару є день підписання накладної .

За умовами, визначеними у п. п. 6.1. договору за порушення термінів оплати, передбачених п. 2.3. цього Договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день. Окрім того, у разі якщо терміни оплати порушено більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості несплаченого своєчасно товару, а також постачальник нараховує покупцеві користування товарним кредитом, який в розумінні цього Договору є додатковою штрафною санкцією за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання покупцем і розраховується по наступній формулі: С(т.к.) = Кз * Кт.к. / 365, де С(к.т.) - сума товарного кредиту; Кз - кредиторська заборгованість покупця перед постачальником на момент оплати; Кт.к. - кількість днів користування покупцем товарним кредитом. Нарахування починаються з моменту прострочення покупцем оплати товару.

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором.

На виконання п. 1.2 договору, сторонами були узгоджені дві специфікації: № 1 від 01.07.2023 року на поставку електролітичної плакованої білої жерсті з покриттям олово в кількості 5,162 т на суму поставки 444925,16 грн. та № 2 від 13.07.2023 року на поставку електролітичної плакованої білої жерсті з покриттям олово в загальній кількості 20,98 т на суму поставки 1620346,98 грн.

Як зазначає позивач за первісним позовом, на виконання умов договору поставки № 20/06-1 від 20.06.2023 р. та підписаних між сторонами специфікацій, Багатопрофільною приватною фірмою "Астра" було здійснено дві поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Талисман +", а саме:

- 01.07.2023р. на загальну суму 444 925,16 грн, що підтверджується видатковою накладною № Аст-000374 від 1 липня 2023 р. та

- 13.07.2023 р. на загальну суму 1 620 346,98 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною 12/07-1 від 12.07.2023 р., видатковою накладною № Аст-000415 від 13 липня 2023 р.

Проте відповідачем за первісним позовом взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого та прийнятого без зауважень товару не були виконані.

Так, товариством з обмеженою відповідальністю "Талисман +" було здійснено лише часткову оплату отриманого товару.

Так, товар отриманий 01.07.2023 року на підставі видаткової накладної № 374 був оплачений наступним чином:

- 12.07.2023 р. здійснено переказ грошових коштів у сумі 94925,16 грн;

- 17.07.2023 р. здійснено переказ грошових коштів у сумі 200 000,00 грн;

- 21.07.2023 р. здійснено переказ грошових коштів у сумі 150 000,00 грн.

Товар отриманий 13.07.2023 року на підставі видаткової накладної № 415 був частково оплачений наступним чином:

- 05.09.2023 р. здійснено переказ грошових коштів у сумі 720 346,98 грн;

- 31.10.2023 р. здійснено переказ грошових коштів у сумі 30 000,00 грн;

- 03.10.2023 р. здійснено переказ грошових коштів у сумі 20 000,00 грн.

Тобто, позивач за первісним позовом наполягає, що заборгованість ТОВ "Талисман +" за поставлений товар за Договором складає 850 000,00 грн, а оплати за товар поставлений за видатковою накладної № 415 від 13.07.2023 року здійснені з простроченням.

Таким чином, як зазначає позивач за первісним позовом та вбачається з матеріалів справи, несплаченою відповідачем за первісним позовом залишилась заборгованість у сумі 850000,00 грн. за поставлений 13.07.2023 р. товар, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач за первісним позовом посилається також на порушення строків оплати поставленого товару, у зв`язку із чим позивачем за первісним позовом нараховано пеню у сумі 138 658,45 грн, штраф за користування товарним кредитом у сумі 326 687,95 грн, штраф за перевищення терміну оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів у сумі 324 069,40 грн, 3% річних у 9 800,63 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам за первісним позовом, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір № 20/06-1 за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання від позивача первісним позовом за спірним договором № 20/06-1 товару за видатковими накладними № Аст-000374 від 1 липня 2023 р. на суму 444 925,16 грн та № Аст-000415 від 13 липня 2023 р на загальну суму 1 620 346,98 грн підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами у договорі поставки та специфікаціях визначений наступний порядок розрахунків за договором: оплата протягом 15 банківських днів з дати поставки (п. 2.3 договору).

Таким чином, сторонами у договорі передбачено можливість відтермінування строку оплати на 15 робочих дня.

Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару у кількості обумовленій у специфікаціях до договору та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару за видатковою накладною № Аст-000415 від 13 липня 2023 р. у сумі 1620346,98 грн або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого Багатопрофільною приватною фірмою "Астра" товару у наступні строки:

- на суму 1 620346,98 грн з 04.08.2023 року;

- на суму 900 000,00 з 06.09.2023 року;

- на суму 870 000,00 з 01.11.2023 року;

- на суму 850 000,00 з 04.11.2023 року.

За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 850000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом враховано, що статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Розкриваючи зміст засад свободи договору у статтях 6 і 627 ЦК України, положення вказаних статей визначають, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, сторонами у п.п. 6.1 договору передбачено, зокрема, що за порушення термінів оплати, передбачених п. 2.3. цього договору, продавець нараховує покупцеві користування товарним кредитом, який в розумінні цього Договору є додатковою штрафною санкцією за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання покупцем і розраховується по наступній формулі: С(т.к.) = Кз * Кт.к. / 365, де С(к.т.) - сума товарного кредиту; Кз - кредиторська заборгованість покупця перед постачальником на момент оплати; Кт.к. - кількість днів користування покупцем товарним кредитом. Нарахування починаються з моменту прострочення покупцем оплати товару.

Вказана умови Договору кореспондують з положеннями ст. 694 ЦК України, згідно якої договором купівлі-продажу може бути передбачено продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а частина 5 цієї статті передбачає нарахування на прострочену суму процентів, відповідно до ст. 536 цього Кодексу, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у випадку прострочення покупцем оплати товару.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).

За змістом п.п.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України товарний кредит товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно з п.п.14.1.206 п.14.1 ст.14 зазначеного Кодексу, відсотки це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений термін коштів або майна. До відсотків, зокрема, включається платіж за використання товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, і платіж за придбання товарів та виплат.

На переконання суду, підписавши Договір поставки, сторони погодили всі умови, в тому числі наслідки несплати за поставлений товар, якими згідно п. 6.1 договору, зокрема, є право нараховувати покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами (товарний кредит).

Право передбачити в договорі обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем надано сторонам частиною п`ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов`язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому доречним є зауважити, стосовно правової природи відсотків за користування товарним кредитом.

Так, зокрема, не підлягає ототожненню поняття відповідальності у вигляді пені та відсотків за користування товарним кредитом. Адже, згідно ст. 536 ЦК України, на яку є посилання у ч. 5 ст. 694 ЦК України проценти сплачуються за користування чужими грошовими коштами, і проценти не є відповідальністю. Так, пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею) та не є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п`ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, а тому зменшення їх розміру на підставі частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України неможливе.

Крім того, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Згідно наданого позивачем за первісним позовом розрахунку оплати за користування товарним кредитом згідно Договору № 20/06-1 від 20.06.2023 р. заборгованість по оплаті відсотків за користування товарним кредитом становить 326687,95 грн. (Розрахунок проведено: на суму 1620346,98 грн за 32 дні з 04.08.2023; на суму 900000грн за 55 дні з 06.09.2023; на суму 870000грн за 2 дні з 01.11.2023; на суму 850000грн за 19 дні з 04.11.2023).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 326687,95 грн. заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом, підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач, на підставі п. 6.1 договорів поставки, просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 138658,45 грн та штраф у розмірі 324069,40 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони під час укладання договору поставки передбачили, що у разі невиконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. При порушенні термінів оплати по цьому договору, покупець сплачує постачальнику:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла на момент виникнення та існування заборгованості через прострочення оплати) від загальної суми платежу, що нездійснений своєчасно (заборгованості) за кожен день прострочення;

- якщо терміни оплати порушено більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості несплаченого своєчасно товару.

Таким чином, фактично сторонами унормовано у договорі відповідальність за несвоєчасне виконання взятого відповідачем на себе грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару у вигляді як пені так і додаткового штрафу.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів оплати поставленого товару, що визнається останнім, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування з відповідача передбаченої пунктом 6.1 договору неустойки.

Згідно наданого позивачем за первісним позовом розрахунку останнім нараховано пеню у розмірі 138658,45 грн. (Розрахунок проведено: на суму 1620346,98 грн за період з 04.08.2023 по 04.09.2023; на суму 900000грн за період з 06.09.2023 по 30.10.2023; на суму 870000грн за період з 01.11.2023 по 02.11.2023; на суму 850000грн за період з 04.11.2023 по 22.11.2023) та штраф у розмірі 324069,40 грн, нарахований на суму 1620346,98 грн за перевищення термінів оплати більше ніж на 30 календарних днів.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, перевіривши розрахунок позивача, суд визнає обґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені та у вигляді штрафу за прострочення оплати понад 30 днів).

Крім того, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9800,63 грн на підставі ст. 625 ЦК України.

За змістом ч. 3 ст.11та ч. 1 ст.13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України врегульовані правовідносини за наслідками невиконання грошового зобов`язання, зокрема боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних, суд прийшов до висновку, що вказаний розрахунок виконано вірно та заявлено до стягнення правомірно.

Разом з тим, у відзиві на позов відповідач за первісним позовом просив суд зменшити штрафні санкції до 1000,00 грн

Розглянувши клопотання відповідача, суд не знаходить правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, у п.8.38 постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, вказаних вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Суд наголошує, що йому надано таке право, проте відповідачем за первісним позовом не наведено жодних обґрунтованих обставин виключності тієї ситуації що склалась саме для відповідача, а посилання на форс-мажорні обставини не можуть бути взяті до уваги оскільки при укладенні спірного договору вони вже діяли та покупець зобов`язувався виконати умови договору та погоджувався саме на визначені у договорі штрафні санкції.

А відтак суд відмовляє у зменшенні штрафних санкцій. При цьому суд наголошує, що порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі та узгоджувались сторонами після 24.02.2022, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин суд вважає, що зменшення штрафних санкцій може привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

За таких обставин з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягає стягненню 850000,00 грн основного боргу, 326 687,95 грн штрафу за користування товарним кредитом, 138 658,45 грн пені, 324 069,40 грн штрафу за перевищення терміну оплати більше ніж на 30 календарних днів, 9 800,63 грн 3% річних, як правомірно заявлені та належним чином обґрунтовані.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги суд приходить до висновку про відмову у задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, сторонами у п. 9.2 договору погоджено, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором.

Згідно цивільного законодавства, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ст. 509 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків; з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, установлених договором або законом (ст. 598ЦК України, ст. 202 ГК України).

У відповідності з ч.1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору.

Сторони у договорі встановили строк дії договору до 31.12.2023 року. Законодавством передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.3 ст.631 ЦК України).

А відтак, суд визнає, що належить відмовити в задоволенні вимог зустрічного позову про розірвання укладений між сторонами договору, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2023, і законодавством у такому разі передбачено, що здійснення прав і виконання сторонами свої обов`язки відповідно до договору припинено. Доказів продовження строку дії договору суду не подано.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою "ТАЛИСМАН +" про стягнення 1649216,43 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, 2; ідент код 44613287) на користь Багатопрофільної приватної фірми "Астра" (61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 56, офіс 6; ідент. код 22612778) 850 000,00 грн основного боргу за поставлений позивачем товар; 138 658,45 грн пені, 326 687,95 грн за користування товарним кредитом, 324 069,40 грн штраф за перевищення терміну оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, 9 800,63 грн 3% річних, а також 19790,60 грн. судового збору сплаченого за подачу позову.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛИСМАН +" до Багатопрофільної приватної фірми "Астра" про розірвання Договору поставки відмовити повністю.

5. Судові витрати, сплачені за подачу зустрічного позову, покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "29" березня 2024 р.

СуддяМ.І. Шатерніков