Постанова

від 02.04.2024 по справі 711/1142/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/646/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/1142/23 Категорія: 304090000 Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарГончар Н.І., Новіков О.М. Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2

відповідач (скаржник) ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.01.2024 (повнийтекст складено22.01.2024,суддя всуді першоїінстанції СкляренкоВ.Д.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в :

у лютому 2023 року представник позивача адвокат Ковальов В.М. звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 226 000 доларів США, мотивуючи про те, що у лютому 2022 року позивач надав відповідачу в борг 226 000 доларів США, що підтверджується оригіналом розписки від 01.02.2022. Відповідач зобов`язувався повернути кошти в строк до 01.01.2023. Зобов`язання у вказаний строк не виконані, телефонні дзвінки відповідач ігнорує та станом на 16.02.2023 заборгованість становить 226 00 доларів США.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11.01.2024 позов у справі задоволено повністю з посиланням на обґрунтованість та доведеність вимог позивача.

Представником відповідача на вказане рішення суду 21.02.2024 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вказано на те, що в тексті розписки містяться правки дати повернення грошових коштів й позивачем не доведено, що саме відповідач здійснив ці виправлення дат, що свідчить про нікчемність розписки, адже не дотримано істотної умови договору не визначено строк користування грошовими коштами згідно договору позики. Крім того, представник відповідача ставить під сумнів достовірність експертного висновку як доказу, оскільки на думку представника відповідача існує вірогідність наслідування підпису відповідача іншою особою через те, що на розгляд судового експерта було надано лише вільні зразки підписів відповідача.

Увідзиві наапеляційну скаргупредставник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що згідно розписки від 01.02.2022 ОСОБА_3 (позичальник) отримав від ОСОБА_1 (позикодавець) грошові кошти в сумі 226 000 доларів США, які зобов`язувався повернути позикодавцю до 01.01.2023 (а.с.178).

Згідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України від 19.12.2023р. №СЕ-19/124-23/13079-ПЧ підпис від імені ОСОБА_3 у такій розписці виконаний самим ОСОБА_3 (а.с.190-195).

Оскільки відповідач в добровільному порядку станом на 16.02.2023 не повернув позивачу позичених грошових коштів, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також за положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене вище правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини щодо неповернення у визначені договором строки позичальником коштів своєму кредитору, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за результатами розгляду позовних вимог вони є обґрунтованими та слід стягнути наявну заборгованість з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором

При цьому мають бути відхилені доводи скаржника стосовно нікчемності розписки, оскільки в тексті розписки містяться правки дати повернення грошових коштів й позивачем не доведено, що саме відповідач здійснив ці виправлення дат, оскільки виправлення дати свідчить про описку, яка на правовідносини за договором позики не впливає, оскільки закон не вимагає обов`язкового визначення в договорі позики дати повернення коштів, які в такому випадку повертаються за вимогою кредитора протягом тридцяти днів з моменту її пред`явлення.

Відповідно, описка чи виправлення в вказаній даті не свідчить про нікчемність укладеного договору, оскільки це має бути спеціально передбачено законом та в жодному випадку не звільняє від обов`язку повернути отримані в позику гроші.

Доводи апеляційної скарги щодо вірогідності наслідування підпису відповідача іншою особою через те, що на розгляд судового експерта було надано лише вільні зразки підписів відповідача, про що вказує представник відповідача, апеляційний суд оцінює критично, адже експертиза у справі призначена за заявою сторони відповідача, саме представником відповідача були надані вільні зразки підписів (а.с.101-144), оскільки останній перебуває за кордоном з лютого 2023 року.

Проведення експертизи, як у даному випадку, на підставі вільних підписів відповідача відповідає вимогам п.1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого Наказом МЮ України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу МЮ України 26.12.2012 №1950/5), за змістом якого перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Крім того, при проведенні експертизи експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст.384, 385 КК України.

Згідно висновку експерта від 19.12.2023 №СЕ-19/124-23/13079-ПЧ підпис від імені ОСОБА_3 у розписці від 01.02.2022 (01.02.2023) виконаний самим ОСОБА_3 , такі висновки експертизи відповідачем та його представником у встановленому законом порядку спростовані не були.

Інших доводів щодо помилковості висновків суду першої інстанції в цій справі подана відповідачем апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.01.2024 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід віднести за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від оплати судових витрат, що підтверджуєтьсяматеріалами справи вони компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.01.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 простягнення боргуза договоромпозики залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді віднести за рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 02.04.2024.

Суддя-доповідач

Судді