Ухвала

від 28.03.2024 по справі 380/374/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

28 березня 2024 рокусправа №380/374/24Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКухар Н.А.

секретаря судового засіданняМалісевич М.В.

за участю:

прокурора Мельничук Ю.І.

представник позивача1 Осадько А.С. (поза межами суду)

представник позивача 2 Микитишин М-М.Є.

представник третьої особи на стороні відповідача Медвідь В.Й.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Керівника Дрогобицької окружної прокуратури у Львівській області в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Трускавецької міської ради, за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Дрогобицької окружної прокуратури у Львівській області (82100, м. Дрогобич, вул. Шевченка 29; ЄДРПОУ 02910031) в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ЄДРПОУ 44245840), Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів вул. Винниченка,18; ЄДРПОУ 38557581) до Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2; ЄДРПОУ 26230588) за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- скасувати наказ Управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво готелю, вул. Т.Шевченка, 15 А, м. Трускавець, Львівської області» №7 від 27.02.2020.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказує, що прокурором пропущено тримісячний строк для звернення до суду, оскільки про факт можливого порушення позивача стало відомо з дати внесення відомостей до ЄРДР 09.01.2023 року, висновок про необхідність вжиття заходів складено 22.09.2023 року, а позов подано лише 28.12.2023 року.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в підготовчому засіданні клопотання підтримав, просив позов залишити без розгляду. Вважає, що крім зазначених у клопотанні підстав у прокурора відсутні представницькі повноваження на звернення з позовом до суду.

Прокурор заперечив проти залишення позову без розгляду.

Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України заперечив щодо залишення позову без розгляду.

Представник Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації заперечив щодо залишення позову без розгляду.

Відповідач Трускавецька міська рада, явку уповноваженого представника в підготовче засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Міністерство культури та інформаційної політики України явку уповноваженого представника в підготовче засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило.

При розгляді клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як встановлено судом, з відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування України №2369/05/18-23 від 19.10.2023 та №2910/05/18-23 від 17.11.2023 року прокурор дізнався, що заходи щодо захисту пам`ятки архітектури місцевого значення ХІХ ст. - вілла «Ягуся» орган контролю не вживав.

Щодо Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, то як вказує прокурор відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням ЛОДА №36/0/5-16 від 26.01.2016, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, позбавлений права звернення до суду з метою вжиття заходів представницького характеру.

Позовна заява подана до суду 28.12.2023 року. Відтак, позивач не пропустив 3-місячний строк звернення до суду.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Частиною 3 статті 2 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

У свою чергу, Розділом IV Закону № 1697-VII регламентовано повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, статтею 23 якого унормовано представництво інтересів громадянина або держави в суді, згідно із частиною першою якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII).

Згідно із частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З урахуванням усталеної судової практики Верховного Суду, а також положень законодавства, яке регламентує порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді (стаття 131-1 Конституції України, стаття 23 Закону №1697-VII «Про прокуратуру», стаття 53 КАС України) таке представництво реалізуються в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» навів мотиви, згідно з якими інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону № 1697-VII.

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

При цьому, громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси.

Такі висновки містяться у постанову Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 240/401/19.

За таких обставин, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії (бездіяльність), що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі № 910/5201/19.

Отже, суд звертає увагу, що аналіз положень частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому варто зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як убачається з матеріалів справи звертаючись до суду з цим позовом, прокурор послався на порушення інтересів держави, зокрема те, що бездіяльність органів, які уповноважені здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може призвести до знищення вілли «Ягуся», яка внесена до переліку пам`яток архітектури, охоронний номер 537-м.

Отже, звернення до суду прокурора з даним позовом здійснено з метою захисту культурної спадщини, що і є захистом інтересів держави.

За таких обставин, не вбачається підстав для задоволення клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Керівника Дрогобицької окружної прокуратури у Львівській області в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Трускавецької міської ради, за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.04.2024 року.

СуддяКухар Наталія Андріївна