Постанова

від 02.04.2024 по справі 280/1505/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

справа №280/1505/22

адміністративне провадження № К/990/29754/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/1505/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» про накладення арешту на кошти та інші цінності, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.)

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося з позовом до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», у якій позивач просить суд постановити рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», що знаходяться в банках.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 податковому органу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №280/1505/22.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 відкрито провадження у справі №280/1505/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 01.04.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 02.04.2024.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося з позовом до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», у якій позивач просить суд постановити рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», що знаходяться в банках, у розмірі 36' 484' 363,18грн.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Головне управління ДПС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Оскаржуваною у справі ухвалою судом апеляційної інстанції відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу. Судове рішення мотивовано тим, що наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними. Посилаючись на положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, колегія суддів вважала, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що податковим органом здійснено заходи для оплати судового збору, шляхом звернення до Управління фінансового забезпечення, поряд з цим, після сплати судового збору позивач без зайвих зволікань звернувся повторно з апеляційною скаргою. Як вважає позивач, суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.02.2023 у справі №120/14564/21-а щодо надання оцінки обставинам, з огляду на запровадження воєнного стану.

Також, позивачем подано додаткові пояснення до касаційної скарги, де податковий орган обґрунтовує непогодження з рішенням суду першої інстанції щодо розгляду справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції від 13.03.2023 у задоволенні позову відмовлено.

11.04.2024 позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

05.05.2023 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду залишено апеляційну скаргу податкового органу без руху для усунення недоліків останньої, шляхом подання документу про сплату судового збору.

Позивачем подано клопотання про продовження процесуального строку, до якого додано Доповідну записку про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

31.05.2023 ухвалою апеляційного суду у задоволенні клопотання податкового органу про продовження процесуального строку відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

14.06.2023 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

26.06.2023 ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строків апеляційного оскарження, встановлено заявнику строк на усунення недоліків, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, податковий орган подав клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, до клопотання додано Доповідну записку від 03.04.2023, адресовану Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку заявник посилається на те, що станом на дату звернення з апеляційною скаргою вперше, сплату судового збору не здійснено, при цьому, 27.05.2023 судовий збір сплачено і позивач невідкладно звернувся повторно з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі, виходив з того, що вказані відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.

Як вказав суд в ухвалі, що оскаржується, при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі. Враховуючи те, що з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло три місяці, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження Головному управлінню ДПС у Запорізькій області слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

Апеляційний суд керувався положеннями пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, яким встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими, зробленими з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Вказаний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати всі обставини, в тому числі також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше позивач оскаржив у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України.

Повернення апеляційної скарги зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, податковий орган доводив суду, що здійснював дії для забезпечення сплати судового збору, звертаючись з Доповідною запискою до Управління фінансового забезпечення, недоліки вперше поданої апеляційної скарги було усунуто у найкоротші можливі строки, після сплати судового збору податковий орган без зволікань звернувся з апеляційною скаргою, оформленою у відповідності до вимог КАС України.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає про залишення судом апеляційної інстанції указані обставини поза увагою.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Касаційний суд наголошує, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.

Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою учасника справи протягом цього строку; діями, які він вчиняв щодо звернення до суду, зокрема, чи пов`язані такі дії з підготовкою до звернення із заявою до суду, - та оцінювати їх в сукупності.

Колегія суддів вважає, що у цій справі апеляційний суд не надав оцінку доводам податкового органу щодо поведінки сторони у процесі реалізації права на доступ до правосуддя протягом строку, який пропущено.

Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, при цьому, такі особи повинні належним чином обґрунтувати свою процесуальну поведінку.

Враховуючи вищевикладене та положення КАС України, якими передбачено, що строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 296 КАС України та бажання заявника реалізувати своє право оскарження судового рішення у цій справі у найкоротші строки, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, - касаційний суд вбачає доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, обґрунтованими.

Зазначене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 04.02.2021 у справі №640/526/19.

Крім того, суд касаційної інстанції у справі, що розглядається установив наступне.

Обстави справи, підтверджені матеріалами, вказують, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, податковий орган подав клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив скаржнику в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 КАС України).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Як унормовано частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частина третя статті 298 КАС України визначає, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

З огляду на наведене, обов`язковою умовою для застосування пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є залишення апеляційної скарги без руху за правилами частини третьої статті 298 КАС України.

Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог частини третьої статті 298 КАС України.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при прийнятті ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, чим порушено норми процесуального закону, що свідчить про обґрунтованість доводів касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не вбачає підстав розглядати доводи податкового органу, викладені у додаткових поясненнях до касаційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм права при ухваленні рішення по суті, з огляду на безпідставність такого розгляду у межах касаційного перегляду ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №280/1505/22 скасувати.

Справу №280/1505/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду