Постанова

від 02.04.2024 по справі 911/901/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа № 911/901/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Борисенко А.М.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2023 (повне рішення складене 28.12.2023)

у справі №911/901/23 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про зобов`язання безоплатно передати майно.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області звернулася з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про зобов`язання безоплатно передати громадський будинок з господарськими та допоміжними спорудами загальною площею 208,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський (Васильківський) район, смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що, незважаючи на його намагання отримати вказане майно для потреб громади смт. Гребінки Київської області та звернення до відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оформило за собою право власності на об`єкт нерухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого за реєстраційним номером 2224356732214 рахується громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 208,5 кв. м, розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193. Проте, посилаючись на ст. 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", позивач вважає, що спірний об`єкт нерухомості, як заклад освіти, повинен бути безоплатно переданий Гребінківській селищній раді Білоцерківського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2023 відкрито провадження у справі №911/901/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2023 (повне рішення складене 28.12.2023) у справі №911/901/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

Позивач вказує на те, що суд першої інстанції порушив приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" та ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки приміщення дитячого садочку "Яблунька", а саме громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 208,5 кв. м, розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193, є майном закладу освіти - дитячого садочку, що за своєю природою є закладом соціальної інфраструктури.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу у справі №911/901/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу у справі №911/901/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 29.01.2024 від Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №911/901/23, призначено її до розгляду на 27.02.2024, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

05.02.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 заяву Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

До суду 15.02.2024 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

27.02.2024 розгляд справи №911/901/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Шапрана В.В. на лікарняному з 26.02.2024 по 28.02.2024.

Після усунення вказаної обставини ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 справу №911/901/23 призначено до розгляду на 19.03.2024 за участю представника Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.03.2024 через електронний кабінет від представника позивача Борисенка А.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якої повідомлено про неможливість взяти участь у судовому засіданні 19.03.2024 у зв`язку з тим, що 19.03.2024 о 10:30 год. вказаний представник буде приймати участь у розгляді справи №753/2797/24 як представник Бесклінської Л.В.

В судове засідання 19.03.2024 представники сторін не з`явилися. При цьому, відповідач належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги та не повідомив суд про причини неявки уповноваженого представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи до 02.04.2024 за участю представника Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У призначене судове засідання 02.04.2024 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті апеляційної скарги. Натомість, представники відповідача не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, відповідач належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на території населеного пункту смт. Гребінки знаходиться два дитячих садочки - дошкільні навчальні заклади "Яблунька" по вул. К. Маркса, 193 та "Росинка" по вул. Партизанська, 22, що перебували на балансі СТОВ "Гребінківське" та не увійшли до статутного фонду вказаного товариства. Наведене вбачається з протоколу засідання інвентаризаційної комісії про проведення інвентаризації державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду СТОВ "Гребінківське", та додатку до нього.

30.09.1996 відповідач видав наказ №5/106-ВП "Про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного сільськогосподарського підприємства "Гребінківське".

Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області зазначає, що рада вживала заходів для передачі наведених об`єктів дошкільних навчальних закладів у розпорядження органу місцевого самоврядування відповідно до норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Зокрема, позивач звертався до Фонду державного майна України з відповідними листами. Також позивач прийняв рішення №237-ХХІ-V від 21.04.2008, яким просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передати у комунальну власність територіальної громади селища Гребінки об`єкти соціальної сфери, які не увійшли до статутного фонду цілісного майнового комплексу державного сільськогосподарського підприємства "Гребінківське" - приміщення дитячих садочків по вул. Партизанській, 22 та вул. К. Маркса, 193.

14.07.2010 позивач прийняв рішення №465-XLVIII-V, яким просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передати приміщення дошкільного навчального закладу "Яблунька" по вул. К. Маркса в смт. Гребінки у комунальну власність селищної ради для відновлення його роботи.

Як зазначає позивач, незважаючи на його намагання отримати вказане майно для потреб громади смт. Гребінки Київської області та звернення до відповідача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оформило за собою право власності на об`єкт нерухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого за реєстраційним номером 2224356732214 рахується громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 208,5 кв. м, розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" до об`єктів державної та комунальної власності, що підлягають приватизації, належать всі об`єкти права державної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" об`єкти та майно державних та комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" унормовано, що з державної у комунальну власність також передаються безоплатно навчальні заклади за умов взяття органами місцевого самоврядування зобов`язання використовувати їх за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.

Листами №161/03-19 від 10.02.2022, №379/03-19 від 05.05.2022 та №620/03-19 від 04.07.2022 позивач вкотре просив відповідача передати дошкільні навчальні заклади "Росинка" по вул. Святопокровська, 193 та "Яблунька" по вул. Партизанська, 22 у комунальну власність для потреб громади смт. Гребінки Київської області.

Відповідач листами №47-08-796 від 21.02.2022 та №47-0801-1485 від 14.07.2022 надав позивачу інформацію з приводу того, що зазначене нерухоме майно не перебуває на обліку у відділі освіти, а також про те, що регіональним відділенням прийнято рішення про його приватизацію.

19.12.2022 на електронному аукціоні, організатором якого виступило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, було продано громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 422,3 кв. м за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.

Наведені обставини у їх сукупності стали підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області вважає, що приміщення дитячого садочку має бути безоплатно передане органу місцевого самоврядування для забезпечення начально-виховного процесу територіальної громади.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, заперечуючи проти позову, вказує на те, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизації не підлягають, зокрема, заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету та державні заклади освіти.

Досліджуючи питання щодо статусу спірних об`єктів, регіональне відділення зверталося до Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області з листом №47-08-3158 від 27.07.2020 та до Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації з листом №47-08-3323 від 07.08.2020 з проханням повідомити, з якого часу об`єкт державної власності - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (дитячий садок з обладнанням "Яблунька", рік введення в експлуатацію - 1964), розташований за адресою: Київська область Васильківський район, смт Гребінки, вул. Покровська (К. Маркса), 193, не використовується як дошкільний навчальний заклад, та чи перебуває він на обліку у Васильківській районній державній адміністрації і чи фінансується з державного бюджету.

Гребінківська селищна рада Васильківського району Київської області листом №515 від 19.08.2020 повідомила регіональне відділення, що інформація про об`єкти державної власності відсутня, проте розпорядником такої інформації може бути Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації.

Листом №47-08-4152 від 02.10.2020 регіональне відділення повторно звернулося до Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації з цього ж питання.

Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації листом №769 від 20.10.2020 повідомив відповідача, що громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: Київська обл., Васильківський район, вул. Святопокровська (К. Маркса), 193, на обліку у відділі освіти не перебуває.

Таким чином, відповідач наголошує на відсутності жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний об`єкт є закладом освіти. При цьому, відповідач зауважує на тому, що сама по собі назва об`єкта не є підтвердженням статусу закладу, а лише може засвідчувати обставини щодо будівництва об`єкта як дитячого садочка, або його використання як такого без створення закладу на момент приватизації підприємства.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Закон України "Про Фонд державного майна України" уповноважує фонд та його регіональні відділення приймати рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.

У відповідності до спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні органом управління способу та умов подальшого використання майна, у межах чинного законодавства.

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях №939 від 07.09.2021 прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 208,5 кв. м, розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193.

Відповідач також вказує на те, що жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує регіональне відділення безоплатно передавати у комунальну власність спірне державне майно. Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" не містить жодних зобов`язальних норм і лише визначає види майна, які можуть передаватися, та процедуру такої передачі. Розпорядження об`єктами державного майна належить до дискреційних повноважень органів управління державним майном.

Також відповідач у відзиві на позов вказав пропуск позивачем позовної давності для звернення з позовом, оскільки про намір реалізації права на безоплатну передачу майна позивач заявляв ще у 2008-2010 роках і з того часу не вживав жодних заходів для завершення процедури передачі майна у комунальну власність.

Місцевий господарським суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, погодився з доводами відповідача та зазначив, що оскільки чинне законодавство не містить норми, яка породжує обов`язок регіонального відділення передавати до комунальної власності спірне державне майно, і між сторонами відсутні інші зобов`язальні правовідносини, вимога позивача є безпідставною.

З такими висновками Господарського суду Київської області погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:

- нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо;

- майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав;

- інші активи, передбачені законодавством.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

З огляду на зміст наведеної норми, у ній йде мова про майно, яке обліковується (зареєстроване) за відповідними закладами освіти.

Згідно з ч. ч. 3 та 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

У наведеній нормі мова йде про об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти, тобто майно, яке обліковується за державними і комунальними закладами освіти.

Поряд з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження статусу спірного державного майна як майна закладу освіти.

При цьому, сама по собі назва об`єкту в даних інвентаризації лише відображає функціональну ознаку такого майна, проте не є підтвердженням статусу майна державного закладу освіти. Згідно наявних у матеріалах справи доказів доцільно зазначити, що відповідне майно будувалося та використовувалося у якості дитячого садочка, однак за відсутності доказів створення та існування відповідного закладу дошкільної освіти на момент приватизації підприємства відсутні підстави стверджувати, що спірне майно є майном державного закладу освіти.

Крім того, з огляду на ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизації не підлягають, зокрема, заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету та державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірний об`єкт нерухомості обліковується за закладом освіти, що фінансується з державного бюджету, чи за державним закладом освіти. Також позивачем не надано доказів, що у спірному приміщенні (будівлі) розміщується (розміщувався) державний заклад освіти.

Отже, у діях відповідача щодо прийняття рішення про приватизацію спірного об`єкту відсутні порушення. До того ж, стверджуючи про незаконність дій відповідача, позивачем не оскаржено по суті наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від №939 від 07.09.2021, у якому прийнято рішення про визначення способу управління спірним об`єктом державної власності шляхом його приватизації.

Позивачем у прохальній частині позову спірний об`єкт не визначено як майно закладу освіти.

Процес передачі об`єктів державної власності у комунальну власність врегульовано Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", який визначає можливість та процедуру передачі і не містить обов`язку щодо передачі.

Позивачем не наведено жодної норми законодавства, яка містить обов`язок регіонального відділення передавати до комунальної власності спірне державне майно. Закон Украни "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" не містить жодних зобов`язальних норм і лише визначає види майна, які можуть передаватися, та процедуру такої передачі.

Також позивачем не доведено дотримання визначеної Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" процедури передачі об`єктів державної власності у комунальну власність.

З наданих позивачем доказів вбачається лише ініціювання відповідної процедури ще у 2008-2010 роках, після чого до 2022 року жодних дій по завершенню такої процедури не вчинялося, а звернення позивача до відповідача у 2022 році з вимогами про передачу об`єкту у комунальну власність не може розцінюватися судом як продовження розпочатої у 2008-2010 роках ініціативи. Тому, викладені позивачем у листах №161/03-19 від 10.02.2022, №379/03-19 від 05.05.2022 та №620/03-19 від 04.07.2022 вимоги за відсутності у законі зобов`язальних приписів, не можуть породжувати жодних обов`язків для відповідача.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що оскільки чинне законодавство не містить норми, яка породжує обов`язок відповідача передавати до комунальної власності спірне державне майно і між сторонами відсутні інші зобов`язальні правовідносини, вимога про зобов`язання відповідача безоплатно передати позивачу з державної у комунальну власність спірний об`єкт є безпідставною та необґрунтованою.

Окрім цього, як вже було зазначено, відповідачем у відзиві на позов було заявлено про застосування позовної давності до вимоги позивача.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, як визначено ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17).

Між тим, у даній справі судом не встановлено факту порушення прав позивача, у зв`язку з чим місцевим господарським правомірно відмовлено у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю та не застосовано позовну давність, про сплив якої заявлено відповідачем.

Отже, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявленого позову.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції порушив приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" та ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки приміщення дитячого садочку "Яблунька", а саме громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 208,5 кв. м, розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Святопокровська, 193, є майном закладу освіти - дитячого садочку, що за своєю природою є закладом соціальної інфраструктури.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 Закону України "Про освіту" заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Заклад дошкільної освіти діє на підставі статуту. Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту", цього закону, Положення про заклад дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 13 Закону України "Про дошкільну освіту").

Стаття 15 Закону України "Про дошкільну освіту" визначає, що заклад дошкільної освіти є юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники). Засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

З аналізу викладених положень законодавства вбачається, що заклад дошкільної освіти (дитячий садочок) обов`язково має бути зареєстрований як юридична особа. Поряд з цим, як було зазначено вище, жодних доказів на підтвердження того, що спірне нерухоме майно належить чи належало закладу дошкільної освіти, матеріали справи не містять.

Отже, суд відхиляє аргументи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2023 у справі №911/901/23 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2023 у справі №911/901/23 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Гребінківську селищну раду Білоцерківського району Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 03.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко