Постанова

від 26.03.2024 по справі 910/7939/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа № 910/7939/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Войнаровський О.В.;

відповідача - Віценко А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу IMEXA GROUP s.r.o.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2024

у справі №910/7939/23 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом IMEXA GROUP s.r.o.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року IMEXA GROUP s.r.o. звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" про стягнення заборгованості у розмірі 7166958,22 дол США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022, на підставі яких позивач поставив відповідачу товар, проте свої зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" щодо оплати виконало частково, у зв`язку з чим утворилася спірна заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 відкрито провадження у справі №910/7939/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 у справі №910/7939/23 позов IMEXA GROUP s.r.o. задоволено повністю.

10.01.2024 на електронну пошту суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами понесення таких витрат.

У заяві IMEXA GROUP s.r.o. просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22917,22 дол США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 заяву IMEXA GROUP s.r.o. про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Залишаючи без розгляду заяву ІМЕХА GROUP s.r.o. про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що представником позивача пропущений п`ятиденний строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, IMEXA GROUP s.r.o. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зави про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, IMEXA GROUP s.r.o. зазначає, що місцевий господарський суд помилково встановив датою звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення 10.01.2024, оскільки таку заяву надіслано до суду електронною поштою 09.01.2024.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу IMEXA GROUP s.r.o. у справі №910/7939/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 05.02.2024 задоволено заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи №910/7939/23, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

На підставі вказаної ухвали та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/54/24 від 09.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7939/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 апеляційну скаргу IMEXA GROUP s.r.o. у справі №910/7939/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

19.02.2024 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/7939/23 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою IMEXA GROUP s.r.o. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 у справі №910/7939/23, призначено її до розгляду на 26.03.2024, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" у встановлений процесуальний строк не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У призначене судове засідання 26.03.2024 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та заслухано виступи представників сторін у судових дебатах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву ІМЕХА GROUP s.r.o. про ухвалення додаткового рішення, виходив з того, що представником позивача пропущений п`ятиденний строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

В обґрунтування таких висновків судом зазначено, що у судовому засіданні 04.01.2024, у якому було оголошено вступну за резолютивну частини рішення, представником позивача повідомлено про те, що останнім буде подано додаткове клопотання стосовно розподілу витрат на професійну правничу допомогу впродовж п`яти днів. В той же час, як убачається з матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення, остання була підписана з накладенням ЕЦП 10.01.2024 о 09:16 год (на 6 день після ухвалення рішення). Проте, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач повинен був подати заяву про ухвалення додаткового рішення у строк до 09.01.2024 включно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частиною 2 ст. 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З матеріалів справи убачається, що ІМЕХА GROUP s.r.o. на виконання приписів процесуального закону у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікував понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача у судовому 04.01.2024 заявлено про подання доказів на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Частинами 1 та 4 ст. 116 ГПК України унормовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч. ч. 6 та 7 ст. 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З урахуванням викладених положень, представник позивача мав подати відповідну заяву з доказами понесення судових витрат у строк до 09.01.2024 включно до 24 години, оскільки наведена процесуальна дія могла бути вчинена поза межами суду.

З матеріалів справи убачається, що представником позивача Терновим Р.Б. 09.01.2024 було підготовлено заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу за вих. №01060-14 з додатками до неї, а також 09.01.2024 о 18:53 засобами поштового зв`язку було надіслано на адресу відповідача її копію з доданими документами.

Поряд з цим, як зазначає представник позивача у поданій апеляційній скарзі, численні спроби 09.01.2024 у проміжок часу з 21:17 год до 23:01 год увійти до окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - підсистеми «Електронний суд» та надіслати вказану заяву з додатками Господарському суду міста Києва саме через цю підсистему виявилися невдалими через технічні причини, про що, зокрема, свідчать копії скриншотів з екрану комп`ютера.

Відтак, з метою дотримання процесуальних строків для подання заяви до суду 09.01.2024 о 23:03 год представником позивача Терновим Р.Б. з електронної пошти адвокатського об`єднання aoinvicta@gmail.com, за якою даний адвокат зареєстрований в підсистемі «Електронний суд», на електронну пошту Господарського суду міста Києва inbox@ki.arbitr.gov.ua було надіслано електронний лист за темою: «Суддя Демидов В.О., справа №910/7939/23», до якого долучено відповідну заяву з додатками.

При цьому, колегія суддів вказує на те, що заява про ухвалення додаткового рішення була підписана адвокатом Терновим Р.Б. за допомогою застосунку «Дія» з накладенням електронного кваліфікованого та удосконаленого підпису 09.01.2024 о 23:03:13 год, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Отже, за вищенаведених обставин, твердження суду першої інстанції з приводу того, що заява про ухвалення додаткового рішення за вих. №01060-14 від 09.01.2024 була підписана з накладенням ЕЦП 10.01.2024 о 09:16 год, тобто на 6 день після ухвалення рішення, є хибним, оскільки судом першої інстанції помилково взято до уваги дату та час перевірки електронного підпису замість дати та часу накладення такого підпису.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія листа Господарського суду міста Києва вих. №05-17/6/24 від 22.01.2024, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача, згідно з яким відповідно до даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» заява ІМЕХА GROUP s.r.o. про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу надійшла на електронну адресу Господарського суду міста Києва 09.01.2024 о 23:05 год. Дата та час реєстрації документа в автоматизованій системі документообігу суду - 10.01.2024 о 09:31:54 год.

Таким чином, колегія суддів констатує той факт, що заява ІМЕХА GROUP s.r.o. про ухвалення додаткового рішення подана до суду у встановлений процесуальний строк, тобто 09.01.2024, але зареєстрована на наступний день у зв`язку з закінченням робочого часу в суді.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги позивача з приводу порушення місцевим господарським судом приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Щодо форми та способу подання заяви про ухвалення додаткового рішення колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим кодексом.

Як було зазначено вище, заяву про ухвалення додаткового рішення подано представником позивача шляхом її направлення на електронну пошту суду та підписано за допомогою кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Неможливість подання заяви представником позивача - адвокатом Терновим Р.Б., який має зареєстрований електронний кабінет, через підсистему «Електронний суд» 09.01.2024 обґрунтована відсутністю технічної можливості увійти до цієї підсистеми у проміжок часу приблизно з 21:17 год до 23:01 год.

На підтвердження даної обставини представником позивача до апеляційної скарги додано скриншоти з екрану комп`ютера, а також відповіді Державного підприємства «Центр судових сервісів» на електронні листи.

Отже, через технічні причини представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення в електронному вигляді не з використанням сервісу «Електронний суд», а з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

В контексті наведеного, апеляційний суд звертає увагу на те, що дотримання вимог процесуальної форми, у тому числі і щодо подання заяви чи клопотання в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, є важливою гарантією захисту прав учасників справи та передумовою ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Разом з тим, надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності і розумності, може спотворити завдання господарського судочинства, спричинивши прийняття очевидно несправедливого рішення.

Формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону помилково встановив недотримання представником позивача строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку стосовно того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга IMEXA GROUP s.r.o. підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 у справі №910/7939/23 - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, розподіл суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду заяви по суті згідно з загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу IMEXA GROUP s.r.o. задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 у справі №910/7939/23 скасувати.

3. Справу №910/7939/23 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду заяви IMEXA GROUP s.r.o. про ухвалення додаткового рішення.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 03.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко