Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/7939/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа № 910/7939/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Корнієнко А.Г.;

відповідача - Віценко А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 (повне рішення складене 12.01.2024)

у справі №910/7939/23 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року IMEXA GROUP s.r.o. звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" про стягнення заборгованості у розмірі 7166958,22 доларів США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022, за якими позивач поставив відповідачу товар, проте свої зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" в частині оплати виконало частково, у зв`язку з чим утворилася спірна заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 відкрито провадження у справі №910/7939/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

05.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до IMEXA GROUP s.r.o. про визнання відсутнім права вимоги про оплату товару, поставленого на підставі договору №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2023, зокрема, повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" зустрічну позовну заяву у справі №910/7939/23.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги на вказану ухвалу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 зупинено провадження у справі №910/7939/23 до повернення матеріалів з апеляційного суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2023 у справі №910/7939/23 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 поновлено провадження у справі №910/7939/23 та призначено її до розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва 04.01.2024 (повне рішення складене 12.01.2024) у справі №910/7939/23 позов IMEXA GROUP s.r.o. задоволено повністю.

Не погоджуючись з указаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також не з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідач стверджує, що судом першої інстанції безпідставно залишено без належної оцінки його доводи про те, що неможливість виконання зобов`язань з оплати за товар, поставлений за договором №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контрактом №IM-TN-2022 від 08.02.2022 на суму 1562658,22 доларів США та 5604300,00 доларів США відповідно, обумовлена встановленими підп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" та п. 17 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 заборонами виконання зобов`язань перед особами, пов`язаними із державою-агресором та здійсненням валютних операцій для виконання таких зобов`язань. Тобто, скаржник вважає, що ані позивач, ані відповідач за наведені обставини не відповідають, а встановлені заборони виключають як можливість виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, так і відповідальність відповідача за невиконання такого зобов`язання. За таких обставин, на думку скаржника, суд першої інстанції мав встановити, що зобов`язання за укладеними правочинами припинилися неможливістю їх виконання на підставі ч. 1 ст. 607 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Іще одним аргументом скаржника є те, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, наслідком чого стало неповне з`ясування обставин справи та встановлення доведеними тих обставин, які судом першої інстанції навіть не були перевірені.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" у справі №910/7939/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 05.02.2024 задоволено заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи №910/7939/23, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

На підставі вказаної ухвали та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/54/24 від 09.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7939/23.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" у справі №910/7939/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

19.02.2024 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/7939/23 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7939/23, призначено її до розгляду на 26.03.2024, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.

18.03.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому IMEXA GROUP s.r.o. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

26.03.2024 відповідачем подано клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 26.03.2024 судом заслухано пояснення представників сторін з приводу клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено вирішення даного клопотання після пояснень сторін по суті апеляційної скарги. Надалі судом розпочато розгляд апеляційної скарги та оголошено перерву до 23.04.2024 з метою додаткового з`ясування обставин справи.

23.04.2024 представником відповідача подано клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою забезпечення можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

У засіданні суду 23.04.2024 представник позивача підтвердив наміри сторін щодо укладення мирової угоди та не заперечував щодо оголошення перерви.

У зв`язку з цим судом оголошено перерву до 21.05.2024.

У засіданні суду 21.05.2024 оголошено перерву до 18.06.2024, а 18.06.2024 - до 23.07.2024. Підставою для оголошення перерв у вказаних судових засіданнях було продовження процесу мирного врегулювання спору між сторонами.

До суду 23.07.2024 представниками сторін подано спільне клопотання про зупинення провадження у справі №910/7939/23 на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 227 ГПК України на час проведення медіації на дев`яносто днів з дня винесення ухвали.

У засідання суду 23.07.2024 з`явилися представники сторін та підтримали подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/7939/23 у зв`язку з проведенням медіації, але не більше дев`яноста днів з дня постановлення ухвали про зупинення провадження.

У зв`язку із закінченням строку, на який було зупинено провадження, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №910/7939/23 та призначено її до розгляду на 26.11.2024.

26.11.2024 до суду представником Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited) подано заяву про вступ у справу та заміну позивача правонаступником шляхом заміни позивача у справі - IMEXA GROUP s.r.o. на його правонаступника - Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited).

Цього ж дня представником IMEXA GROUP s.r.o. подано аналогічну за змістом заяву.

Також представником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" подано клопотання про долучення доказів.

В судове засідання 26.11.2024 з`явилися представники сторін та заінтересованої особи - Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited). Судом поставлено на обговорення клопотання відповідача про витребування доказів, подане до суду 26.03.2024. Однак, представник відповідача не підтримав вказане клопотання та просив залишити його без розгляду.

Ухвалою від 26.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання відповідача про витребування доказів залишено без розгляду.

Надалі судом поставлено на обговорення заяви про заміну позивача у справі. Представники позивача, відповідача та Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited) підтримали заяви про заміну позивача та просили їх задовольнити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 задоволено заяви про заміну позивача правонаступником та замінено позивача у справі №910/7939/23 - IMEXA GROUP s.r.o. на його правонаступника - Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited).

Після розгляду клопотань учасників справи судом поставлено на обговорення питання щодо подальшого розгляду апеляційної скарги. Присутні представники не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні. Отже, судом ухвалено продовжувати розгляд апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представник Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited) підтримав доводи, викладені у відзиві IMEXA GROUP s.r.o., та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи вбачається, що 01.09.2020 між IMEXA GROUP s.r.o. (продавець), правонаступником якого є Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited), та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" (покупець) укладений договір №IM/TN-2020, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується продати і поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (іменований у подальшому "Товар") на умовах, викладених у цьому договорі, додатках та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору №IM/TN-2020 відвантаження товару продавцем здійснюється у період, зазначений у додатках до цього договору. Поставка товару продавцем здійснюється у період, зазначений у додатках до цього договору.

Кількість, якість, сортимент, номенклатура, толеранс зазначаються у додатках до цього договору (п. 2.1 договору №IM/TN-2020). Продавець продає, а покупець купляє товар (марка і виробник узгоджуються у додатках) (п. 2.3 договору №IM/TN-2020).

Відповідно до п. п. 3.1 та 3.2 договору №IM/TN-2020 ціна на товар зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна на товар може бути змінена тільки за узгодженням сторін.

Пунктами 3.3-3.6 договору №IM/TN-2020 передбачено, що валюта ціни і платежу зазначається у додатках, що є додатками до договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною договору. Платіж за товар, поставлений продавцем, проводиться покупцем згідно з додатками до договору. Покупець вправі здійснити передоплату за вугільну продукцію в порядку і розмірі, узгодженому сторонами. Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця, зазначена на платіжних документах банком, що його обслуговує. Банківські витрати та комісії оплачує сторона, що здійснює платіж.

Загальна вартість цього договору визначається як сума за всіма додатками, що є додатками до договору, та іншими документами, що є невід`ємною частиною договору (п. 3.7 договору №IM/TN-2020).

Загальна вартість товару за договором може бути змінена за спільною домовленістю сторін і цю зміну має бути зафіксовано відповідною додатковою угодою до договору (п. 3.8 договору №IM/TN-2020).

Згідно з п. 3.9 договору №IM/TN-2020 покупець оплачує постачальнику 100% ціни поставленої і прийнятої партії вугілля шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах поставки DАР. Покупець вправі здійснити передоплату за товар (вугільну продукцію) в порядку і розмірі, узгодженому сторонами.

Відповідно до п. 4.1 договору №IM/TN-2020 товар поставляється залізничним транспортом на умовах DАР кордон росія/Україна (прикордон-перехід Суземка/Зернове чи Соловей/Тополі чи Красний Хутір/Козача Лопань) або кордон білорусія/Україна (прикордон-перехід Словечно-експ./Бережесть-експ. чи Терюха-експ./Горностаївка-експ. чи Терехівка-експ./Хоробичі-експ. чи Горинь-експ./Удрицькт експ. (згідно з редакцією Інкотермс-2020). Вантажні реквізити вантажоодержувача(ів) і станція(ції) призначення зазначаються у відповідних додатках/специфікаціях на товар.

Товар поставляється та приймається партіями. Під партією товару розуміється кількість товару, поставленого відповідно до одного сертифікату якості незалежної експертної лабораторії, що відбирає проби на станції відправлення (п. 4.2 договору №IM/TN-2020).

Товар поставляється насипом у залізничних відкритих вагонах у строк, обумовлений у додатках/доповненнях до договору (п. 4.3 договору №IM/TN-2020).

Згідно з п. п. 4.4 та 4.5 договору №IM/TN-2020 протягом 5-ти (п`яти) днів з дня підписання додатку на партію товару, що поставляється, покупець повинен відправити продавцю транспортні інструкції, що містять наступну інформацію: найменування і код вантажоодержувача, країна призначення, станція прикордон-переходу, станція кінцевого призначення, найменування і код платника по УЗ, інформація для митного оформлення імпорту в Україну. Покупець надає інструкції з транспортування згідно з правилами і вимогами СМГС.

Відповідно до п. п. 4.6 та 4.7 договору №IM/TN-2020 продавець починає відвантаження товару покупцю за отриманими від покупця транспортними інструкціями згідно з п. 4.4 договору протягом-5 днів. Протягом трьох робочих днів після відвантаження кожної партії товару продавець надсилає покупцю наступну документацію (копії документів) електронною поштою (е-mail), з послідуючим наданням оригіналів документів: дублікат залізничної накладної (4 примірник для відправника) (СМГС); оригінали рахунку-фактури продавця (invoice) у 2 прим. (з обов`язковим зазначенням "країна походження товару"); копію сертифікату якості незалежної міжнародної лабораторії на партію товару; електронний реєстр (таблиця) відвантаженого товару із зазначенням наступних параметрів: № вагона; № залізничної накладної, вага, дата відвантаження, № сертифіката якості; власник вагонів (парк з/д або власні вагони); інструкції по поверненню порожніх вагонів (із зазначенням платника залізничного тарифу на повернення порожніх вагонів по Україні), на вимогу покупця протягом не більш ніж 4-х годин, але не раніше дати вивантаження вагону.

Товаросупроводжувальні документи, підписані або завірені повноважними представниками продавця, засвідчені печаткою і передані електронною поштою (е-mail) мають юридичну силу до моменту підтвердження оригіналами. Оригінали документів повинні бути відправлені продавцем рекомендованим поштовим відправленням протягом 5-ти робочих днів після передачі їх електронною поштою. Датою відправлення документів вважається дата штемпеля відділення зв`язку або дата оформлення квитанції експрес-пошти (п. 4.8 договору №IM/TN-2020).

Відповідно до п. 4.9 договору №IM/TN-2020 покупець надає продавцю електронним зв`язком (е-mail) заявку на відвантаження товару і його включення до графіку транспортування до 3-го дня місяця, що передує даті відправлення, з послідуючим відправленням оригіналу заявки на адресу продавця. Заявка включає наступну інформацію, але не обмежується нею: сорт, кількість товару, країну походження, ім`я вантажоодержувача, поштову адресу вантажоодержувача і залізничний код, станція призначення і його код.

Датою поставки є дата накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах поставки DАР (згідно з редакцією Інкотермс 2020), зазначеній у додатках до договору (п. 4.10 договору №IM/TN-2020).

У статтях 5-20 договору №IM/TN-2020 сторони передбачили умови щодо визначення якості і кількості товару, експортних і імпортних ліцензій, антидемпінгу, ризиків і права власності, конфіденційності, несвоєчасної поставки, форс-мажорні обставини, договору в його цілісності (відступлення прав), санкцій і рекламацій, арбітражу і застосовного права, витрат, правок, повідомлень, тексту договору, юридичних адрес сторін та їх платіжної інформації.

За змістом п. п. 9.1 та 9.2 договору №IM/TN-2020 право власності на товар та ризики загибелі, пошкодження, нестачі, зміни якості переходять до покупця з дати накладення у залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах DАР (згідно із редакцією Інкотермс 2020), зазначеній у додатках до договору. Продавець несе усі ризики загибелі, пошкодження, втрати і витрати з поставки товару до моменту, зазначеного у п. 4.10 договору.

Електронна переписка, листи і документи мають юридичну силу з подальшим отриманням оригіналів рекомендованим поштовим відправленням протягом 5-ти робочих днів після їх передачі електронною поштою (п. 18.1 договору №IM/TN-2020).

Сторони визнають за перепискою, що здійснюється за допомогою електронної пошти чи факсимільного зв`язку, силу доказів, якщо такий спосіб комунікації чи відправлення документів прямо передбачений цим договором і якщо з тексту таких документів/повідомлень однозначно слідує, що представники сторін є адресатами і відправниками (п. 18.2 договору №IM/TN-2020).

Пунктами 19.1 та 19.2 договору №IM/TN-2020 передбачено, що цей договір складено у двох примірниках англійською і російською мовами. У разі різночитань між англійським і російським текстом, російський текст буде переважати. Цей договір набирає чинності з дати, зазначеної на початку договору, і буде діяти до 31.12.2021 за зобов`язаннями поставки, а в іншому - до повного його виконання.

04.09.2020 сторони уклали доповнення №1 до договору №IM/TN-2020, згідно з яким внесли зміни до п. 3.1 договору та виклали його у наступній редакції: «Ціна товару зазначається у додатках, що є додатками до цього договору, та інших документах, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна однієї тони вугільної продукції (товару), за умови поставки DАР кордон росія/Україна чи кордон білорусія/Україна (згідно з редакцією Інкотермс 2020) включає у себе: вартість вугільної продукції і провізну плату за одну тону вугільної продукції від станції відправлення до кордону росія/Україна чи білорусія/Україна.»

У період з 17.11.2020 до 22.02.2022 на виконання умов договору №IM/TN-2020 сторони уклали 27 додатків до договору, в яких були зазначені конкретні марки вугільної продукції, що поставляється, умови поставки DАР та прикордон-переходи, якісні показники товару, базові ціни товару (у доларах США) та умови їх перегляду, загальні об`єми і строки поставки, вантажоодержувач, вантажовідправник, виробник, станції призначення і відправлення товару, походження товару, умови оплати і зміст сертифікату якості товару.

Згідно з усіма 27 додатками, а саме: №1 від 17.11.2020, №2 від 21.12.2020, №3 від 29.12.2020, №4 від 22.02.2021, №5 від 04.03.2021, №6 від 29.03.2021, №7 від 13.04.2021, №8 від 30.04.2021, №9 від 11.05.2021, №10 від 24.05.2021, №11 від 14.06.2021, №12 від 22.06.2021, №13 від 03.08.2021, №14 від 10.08.2021, №15 від 25.08.2021, №16 від 26.08.2021, №17 від 31.08.2021, №18 від 15.09.2021, №19 від 17.09.2021, №20 від 22.09.2021, №21 від 27.09.2021, №22 від 22.10.2021, №23 від 02.11.2021, №24 від 03.11.2021, №25 від 04.01.2022, №26 від 01.02.2022 та №27 від 22.02.2022 продавцем було поставлено покупцю товару у кількості 245152,73 тон на загальну суму 23999907,14 доларів США.

За період з 13.01.2021 до 18.02.2022 покупцем сплачено продавцю за товар згідно з договором №IM/TN-2020 і додатками до нього 16832948,42 доларів США, про що свідчать копії банківських виписок з рахунку позивача.

Неоплаченими з боку покупця залишилися частини партій товару у кількості 11531,58 тон, що поставлялися продавцем відповідно до додатків №25 від 04.01.2022, №26 від 01.02.2022 та №27 від 22.02.2022 на суму 1562658,22 доларів США (до цієї суми позивачем не було включено 0,50 доларів США за інвойсом №ІМ-ТN-2807-1).

Вказані обставини підтверджуються підписаним між сторонами актом звірки станом на 30.06.2022, а також залізничними накладними (СМГС): №00405 на 1058,29 тон (дата на штемпелі пункту призначення 05.02.2022), №00406 на 1049,37 тон (дата на штемпелі пункту призначення 05.02.2022), №00503 на 543,60 тон (дата на штемпелі пункту призначення 29.01.2022), №410504 на 813,80 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 29.01.2022), №00505 на 612,60 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 31.01.2022), №00506 на 345,60 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 29.01.2022), досилочні відомості №36393569 на 67,70 тон (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.2022) і №36392660 на 58,15 тон (дата на штемпелі пункту призначення 06.02.2022), №00835 на 137,45 тон (дата на штемпелі пункту призначення 20.02.2022), №00859 на 65,10 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00860 на 139,35 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00862 на 621,95 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00863 на 405,40 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00861 на 828,70 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00467 на 139,60 тон (дата на штемпелі пункту призначення 07.02.2022), №00514 на 66,90 тон (дата на штемпелі пункту призначення 06.02.2022), №00547 на 133,25 тон (дата на штемпелі пункту призначення 06.02.2022), №00931 на 135,58 тон (дата на штемпелі пункту призначення 09.04.2022), №00932 на 135,85 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00933 на 135,80 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00927 на 129,55 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00928 на 132,90 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00924 на 137,40 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00925 на 204,60 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00920 на 67,80 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00921 на 200,80 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00922 на 470,75 тон (дата на штемпелі пункту призначення 09.02.2022), №00923 на 611,90 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00914 на 888,00 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00916 на 69,13 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00915 на 680,05 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00917 на 137,65 тон (дата на штемпелі пункту прибуття 22.04.2022), №00918 на 68,65 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00919 на 746,95 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00902 на 753,00 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00900 на 136,47 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00901 на 760,25 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), та виставленими покупцю інвойсами №ІМ-ТN-0102-1а від 01.02.2022 на суму 354171,19 доларів США (сплачено 342794,89 доларів США, залишок 11376,30 доларів США), №ІМ-ТN-0102-8а від 01.02.2022 на суму 383995,95 доларів США (сплачено 372454,18 доларів США, залишок 11541,77 доларів США), №ІМ-ТN-1502-1а від 15.02.2022 на суму 1596,38 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2102-1а від 21.02.2022 на суму 22940,41 доларів США (не сплачено), №TN-2202-1а від 22.02.2022 на суму 137934,42 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-2а від 22.02.2022 на суму 68735,57 доларів США (не сплачено), №ІМ-TN-2202-3а від 22.02.2022 на суму 137274,16 доларів США (не сплачено), №ІМ-TN-0102-2а від 01.02.2022 на суму 33574,84 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-0402-1а від 04.02.2022 на суму 21710,42 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-13а від 22.02.2022 на суму 69697,41 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-12а від 22.02.2022 на суму 44501,02 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-11а від 22.02.2022 на суму 57719,34 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-10а від 22.02.2022 на суму 125075,84 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-9а від 22.02.2022 на суму 103337,67 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТТ-2202-8а від 22.02.2022 на суму 162960,95 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-7а від 22.02.2022 на суму 279441,30 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-6а від 22.02.2022 на суму 124538,67 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-5а від 22.02.2022 на суму 22789,13 доларів США (не сплачено) та №ІМ-ТN-2202-4а від 22.02.2022 на суму 125912,61 доларів США (не сплачено).

Додатками №№25, 26 та 27 до договору №IM/TN-2020 передбачено, що на виконання умов договору продавець зобов`язується поставити у власність покупця вугілля марки "АШ 0-6", а покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити продавцю вартість поставленого товару на умовах, передбачених договором і додатками (п. 1 додатків №№ 25, 26 та 27).

Згідно з п. 2 додатків №№25, 26 та 27 продавець зобов`язується продати та поставити товар на умовах поставки DАР кордон Польща/Україна (прикордон-перехід Хрубепгів ЛХС, код 066118-Ізов (експ. ПКП) код 352609 або інший прикордон-перехід) згідно з правилами Інкотермс-2020.

Відповідно до п. 4 додатків №№ 25, 26 та 27 базова ціна товару складає 165,00 доларів США за одну метричну тону, поставлену на умовах DАР згідно з п. 2 цих додатків.

Пунктом 5 додатків визначені умови (зокрема, фактичний показник нижчої теплоти згоряння), за наявності яких змінюється базова ціна товару, зазначена у п. 4 цих додатків.

Загальний об`єм поставки: 7000,00 тон (+/-10%) (п. 7 додатку № 25), 1000,00 тон (+/-10%) (п. 7 додатку №26), 3000,00 тон (+/-10%) (п. 7 додатку №27); строк поставки: січень-лютий 2022 року (п. 8 додатку №25), лютий-березень 2022 року (п. 8 додатків №№26, 27); станція призначення: УЗ, станція Чернігів Південно-Західна з.д., код станції 325000 (п. 9 додатків №№ 25, 26 та 27).

Умови оплати за п. 12 додатків №№25, 26 27 повністю аналогічні тим умовам, що визначені у п. 3.9 договору №IM/TN-2020.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначав, що згідно з п. 3.9 договору №IM/TN-2020 та п. 12 додатків №№25, 26, 27 стодвадцятиденний строк з дати накладення у перелічених вище залізничних накладних (СМГС) календарних штемпелів залізничної станції пункту призначення і виставленими на їх підставі інвойсами на загальну суму 1562658,22 доларів США для оплати товару в кількості 11531,58 тон за додатками №№25, 26 та 27 настав. Проте, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 1562658,22 доларів США, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2022 між IMEXA GROUP s.r.o. (продавець), правонаступником якого є Алдена Інвестментс Лімітед (Aldena Investments Limited), та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" (покупець) укладений контракт купівлі-продажу товарів №ІМ-ТN-2022, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується продати і поставити покупцю товар, а покупець зобов`язується купити, оплатити та прийняти поставку від продавця товару на нижчезазначених умовах.

Згідно з п. 1.2 контракту №ІМ-ТN-2022 товар, що поставляється за цим контрактом: продукт енергетичне вугілля (далі "товар"). Кількість, якість, пункт завантаження і пункт розвантаження, період (строк) поставки, ціна обумовлюються у специфікаціях до цього контракту, що є його невід`ємною частиною. Товар поставляється партіями залежно від водотоннажності судна. Кожна партія товару визначається окремою специфікацією.

За змістом п. 1.3 контракту №ІМ-ТN-2022 загальна кількість товару, що поставляється за контрактом, складає 30000,00 метричних тон. При поставці товару за контрактом допускається відхилення від узгодженої кількості товару в межах +/- 10% (десять відсотків).

Статтею 2 контракту №ІМ-ТN-2022 передбачено ціну та умови поставки. Так, ціни за одну метричну тону товару, що поставляється за контрактом, зазначені у специфікаціях до контракту і виражені у доларах США, на умовах доставки, узгоджених сторонами у специфікаціях до контракту, якщо інше не буде встановлене сторонами у специфікаціях до контракту.

У статтях 3 та 4 контракту №ІМ-ТN-2022 містяться визначення кількості (ваги) і приймання товару за кількістю, визначення якості і приймання товару за якістю, а у статтях 5 і 6 - страхування, транспортні умови та платіж.

Так, згідно з п. 5.2 контракту №ІМ-ТN-2022 продавець зобов`язаний здійснити поставку товару з урахуванням узгодженого графіку поставки і транспортних умов, в межах періоду, обумовленого сторонами, та з урахуванням дотримання покупцем строків і умов, обумовлених у ст. ст. 5 і 6.

Відповідно до п. 6.1 контракту №ІМ-ТN-2022 ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами у специфікаціях до контракту. Орієнтовна вартість кожної специфікації зазначена у кожній такій специфікації. Остаточна вартість кожної специфікації визначається як вартість фактично поставленого за такою специфікацією товару, з урахуванням можливих відхилень за кількістю і якістю відносно зазначених у специфікації.

Орієнтовна загальна сума цього контракту визначається як сумарна вартість товару, що поставляється, зазначена у специфікаціях до контракту (абз. 1 п. 6.2 контракту №ІМ-ТN-2022).

Кінцева загальна сума цього контракту ("ціна контракту") визначається як вартість фактично поставленого товару за всіма специфікаціями (п. 6.3 контракту №ІМ-ТN-2022).

За змістом п. 6.4 контракту №ІМ-ТN-2022 валютою контракту і валютою платежу є долар США, якщо інше не буде обумовлено у специфікаціях до контракту або відповідних додаткових угодах.

Згідно з п. 6.5 контракту №ІМ-ТN-2022 покупець здійснює оплату за поставку за шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця у наступному порядку: покупець сплачує продавцю 100% ціни поставленої і прийнятої партії вугілля шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 120 календарних днів з моменту остаточного розвантаження вантажу у порту призначення; датою остаточного розвантаження вважається дата, зазначена в генеральному акті; покупець вправі здійснити передплату за вугільну продукцію в порядку і розмірі, узгодженому сторонами; продавець передає покупцю кур`єрською поштою коносамент, індосований на користь покупця, а також оригінали решти судових документів зразу після початку розвантаження.

Відповідно до п. 6.6 контракту №ІМ-ТN-2022 датою виконання покупцем його зобов`язань щодо оплати вважається дата, коди продавець отримав 100% платежу на свій банківський рахунок.

За змістом п. 7.2 контракту №ІМ-ТN-2022 право власності на товар переходить від продавця покупцю з моменту поставки товару до порту призначення, узгодженого сторонами у специфікаціях до контракту.

У статтях 8-23 контракту №ІМ-ТN-2022 сторони передбачили умови щодо обставин непереборної сиди, гарантій, податків і зборів, засобів захисту прав, відмови від прав і передачі прав, мови, конфіденційності, Інкотермс, законодавства і юрисдикції, додаткових умов, регулювання зовнішньої торгівлі, протидії корупції, угоди в цілому, застережень і допущень, адрес і реквізитів сторін.

Вся кореспонденція сторін, що стосується цього контакту, здійснюється на англійській та українській мові (п. 14.1 контракту №ІМ-ТN-2022).

Цей контракт складений у двох ідентичних примірниках на англійській і російській мовах, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін. У разі розбіжностей з прочитання (перекладу) перевагу для сторін має текст, викладений на російській мові (п. 14.2 контракту №ІМ-ТN-2022).

Згідно зі ст. 18 контракту №ІМ-ТN-2022 по закінченні кожного календарного місяця, але не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за звітним, сторони проводять звірку розрахунків, яка оформляється відповідним актом.

Відповідно до п. 21.2 контракту №ІМ-ТN-2022 останній набирає чинності тільки після його підписання продавцем і покупцем та діє до 31.12.2022, а у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань датою закінчення строку дії контракту вважається дата повного і належного виконання сторонами (згідно з умовами контракту) усіх прийнятих на себе зобов`язань.

08.02.2022 сторони підписали специфікацію №1 до контракту №ІМ-ТN-2022 та в рахунок виконання зобов`язань за контрактом встановили нижчезазначені умови поставки товару.

Так, згідно з п. 1 специфікації №1 на виконання умов контракту продавець зобов`язується поставити у власність покупця продукт енергетичне вугілля (товар), а покупець зобов`язується прийняти поставлений у його власність товар та сплатити продавцю вартість поставленого товару на умовах, передбачених контрактом.

Пунктом 2 специфікації №1 сторони узгодили відповідні якісні характери товару, що поставляється за контрактом №ІМ-ТN-2022.

Згідно з п. 3 специфікації №1 кількість товару, що поставляється за цією специфікацією, складає 30000,00 метричних тон; при поставці товару за цієї специфікацією допускається відхилення від узгодженої кількості товару в межах +/- 10% (десять відсотків).

Пунктом 4 специфікації №1 визначено, що ціна за одну метричну тону товару на умовах поставки, передбачених у п. 5 цієї специфікації, розраховується по формулі: Ціна Товару = Рb*Qf/600, де Рb - базова ціна одної метричної тони вугілля 196,54 доларів США, Qf - фактичний показник нижчої теплоти згорання на робочий стан повної партії товару (визначений згідно з розділом 4 контракту).

Згідно з п. 4.2 специфікації №1 орієнтовна загальна сума поставки за цією специфікацією складає 5896200,00 доларів США +/-10% (десять відсотків).

Відповідно до п. 4.3 специфікації №1 валютою ціни і розрахунків за цією специфікацією є долар США.

За змістом п. 5 специфікації №1 поставка товару здійснюється морським транспортом з урахуванням узгодженого графіку поставки, на умовах терміну "CIF" порт призначення ДП "МТП "Чорноморськ" (Україна), згідно з Міжнародним правилом тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року, з урахуванням положень контракту.

Специфікацією №1 визначено, що країна призначення поставки товару: Україна (п. 5.2); країна походження товару: Латвія (п. 5.2.1) порт завантаження: Хіхон, Іспанія (п. 5.3); вантажовідправник: Global Energia Anstalt ("GЕА") (п. 5.3.1); порт призначення: ДП "МПТ "Чорноморськ" (Україна) і вантажоотримувач: ТОВ Фірма "Технова" (п. 5.4).

Обов`язки продавця передбачені у п. 5.5 специфікації №1, а обов`язки покупця - у п. 5.6 зазначеної специфікації.

Відповідно до п. 6 специфікації №1 періодом поставки товару є: строки завантаження судна у порту Хіхон, Іспанія: лютий 2022 (п. 6.1); попередній період приходу судна MV KEY KNIGHT до порту ДП "МТП "Чорноморськ" (Україна): 15-18 лютого 2022 (п. 6.2).

Згідно з п. 7 специфікації №1 покупець сплачує продавцю 100% ціни поставленої і прийнятої партії вугілля шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 120 календарних днів з моменту остаточного розвантаження вантажу в порту призначення. Датою остаточного розвантаження вважається дата, зазначена у генеральному акті. При цьому, покупець вправі здійснити передплату за вугільну продукцію в порядку і розмірі, узгодженому сторонами (п. 7.1).

За правилами п. 8 специфікації №1 продавцем мають бути надані покупцю такі документи: комерційний інвойс (1 оригінал); сертифікат якості (1 оригінал); сертифікат ваги (1 оригінал); драфт Сюрвей Рапорт (1 оригінал); карго маніфест (1 оригінал); вантажний план (1 оригінал); сертифікат походження товару (1 оригінал). Продавець повинен надіслати електронною поштою скановані копії вищезазначених документів протягом 7 днів від дати коносамента.

Дана специфікація є невід`ємною частиною контракту №ІМ-ТN-2022 від 08.02.2022, а також набирає законної сили з моменту її підписання обома сторонами (п. 9).

Позивач зазначає, що на виконання умов контракту у лютому 2022 року він поставив відповідачу морським шляхом до порту призначення ДП "МТП "Чорноморськ" (Україна) партію товару у кількості 30000,00 тон на загальну суму 5604300,00 доларів СІІІА, а відповідач прийняв його від позивача. Даний факт підтверджуються копією генерального акту від 25.02.2022 та копією Інвойсу/Рахунку №ІМ-ТN-1502МV від 15.02.2022.

Разом з тим, з метою виконання п. 6.5.2 контракту №ІМ-ТN-2022 та п. 8 специфікації №1 до контракту №ІМ-ТN-2022 позивач передав відповідачу коносамент, індосований на користь відповідача, а також оригінали решти документів на судно відразу після початку розвантаження, а саме: інвойс/рахунок №ІМ-ТN-1502МV від 15.02.2022; сертифікат якості №2201787LV2201070 від 10.02.2022; сертифікат ваги №2201787LV2201070 від 08.02.2022; звіт про Драфт-Сюрвей №2201787LV2201070 від 08.02.2022; вантажний (карго) маніфест від 08.02.2022; кінцевий план розміщення вантажу від 08.02.2022; сертифікат походження ЄС №0503923-СС від 08.02.2022.

Оскільки остаточне розвантаження товару в порту призначення відбулося 25.02.2022, що підтверджується датою у генеральному акті від 25.02.2022, то зобов`язання з оплати за товар у відповідача перед позивачем настало 26.06.2022, тобто по закінченню 120 календарних днів з моменту зазначеного розвантаження.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання з оплати товару у повному обсязі не виконав, що підтверджуються також підписаним між сторонами актом звірки станом на 30.06.2022, у зв`язку з чим наявна заборгованість за контрактом №ІМ-ТN-2022 на загальну суму 5604300,00 доларів СІІІА, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором №ІМ/ТN-2020 та контрактом №ІМ-ТN-2022 складає 7166958,22 доларів США.

Також, відповідно до п. 15.1 договору №ІМ/ТN-2020 та п. 17.1 контракту №ІМ-ТN-2022 усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цих договорів або у зв`язку із ними, у тому числі ті, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або недійсності, якщо вони не будуть урегульовані шляхом переговорів протягом 30 (тридцяти) днів з дня початку таких переговорів, або такого додаткового періоду, спір має бути переданий на остаточний розгляд до Господарського суду міста Києва.

Зі змісту п. 15.2 договору №ІМ/ТN-2020 та п. 17.2 контракту №ІМ-ТN-2022 вбачається, що сторони досягли угоди про те, що при розгляді спорів застосовуються норми чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач засобами електронної пошти надсилав на адресу відповідача листи з відповідними документами (інвойсами, актами, у т. ч. актами звірки), у яких просив погасити заборгованість в сумі 7166958,72 доларів США, а також сплатити додаткові витрати (перевищення часу використання вагонів) на суму 7560,30 доларів США (інвойс №ІМ-ТN-0304-1 від 03.04.2021) та на суму 5567,50 доларів США (інвойс №ІМ-ТN-0304-1а від 03.04.2021), що підтверджується листами позивача №2 від 17.08.2022 та №4 від 16.11.2022, а також роздруківками з електронної пошти.

Проте, відповідач вимоги позивача щодо погашення заборгованості за договором №ІМ/ТN-2020 та контрактом №ІМ-ТN-2022 не задовольнив, підписавши при цьому акт звірки станом 30.06.2022 і, таким чином, визнав заборгованість на суму 7166958,72 доларів США.

Вказані обставини у їх сукупності стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач зазначив, що позивачем здійснювалася поставка вугільної продукції походженням з російської федерації. Окрім цього, країною походження товару за контрактом також є російська федерація, а виробниками такого товару є особи, пов`язані з державою-агресором, та мають місцезнаходження (зареєстровані) в російській федерації. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" встановлено заборону на виконання грошових зобов`язань на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором. Як наслідок, відповідач вважає, що виконання ним зобов`язань з оплати товару, виробленого зазначеними виробниками, зумовить одержання доходу або іншим чином набуття матеріальних благ особами, пов`язаними із державою-агресором, та порушуватиме заборону, встановлену вказаною постановою.

Позивач на спростування наведеної позиції стверджував, що виробником товару, а саме вугільної продукції, що поставлялася за договором №IM/TN-2020 від 01.09.2020, є товариство, яке має походження з російської федерації. Водночас, як убачається з контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022, країною походження товару (вугільної продукції) є Латвія. На походження товару могла вплинути також кінцева обробка (переробка), сортування вугільної продукції, які могли здійснюватися на території Латвії. Разом з тим, мораторій, передбачений положеннями постанови №187, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Словацької Республіки і серед її членів, учасників, власників немає громадян російської федерації. Матеріали справи не містять доказів придбання товару у фізичних осіб-громадян російської федерації або юридичних осіб, що зареєстровані за законодавством російської федерації. Крім того, товар був ввезений на митну територію України до 24.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Суд першої інстанції, задовольняючи заявлені позовні вимоги, встановив, що матеріалами справи підтверджено наявність загальної заборгованості відповідача перед позивачем за договором №ІМ/ТN-2020 та контрактом №ІМ-ТN-2022 у розмірі 7166958,22 доларів США (1562658,22 доларів США + 5604300,00 доларів СІІІА). Станом на час розгляду справи доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем на користь позивача матеріали справи не містять.

Відхиляючи заперечення відповідача, місцевий господарський суд вказав на те, що генеральний директор позивача, виступаючи як свідок, заявою свідка у порядку письмового опитування, передбаченого ст. 90 ГПК України, надав суду відповіді на поставлені питання та, зокрема, вказав, що на поставку товару, який поставлявся відповідачу відповідно до умов договору №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022, ним було укладено договір GEA/IM-2021 від 28.05.2021 та договір №ЕЕ/ІМ-2020 від 01.09.2020 з компанією Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн), а також з компанією Evenor Energy SA (Швейцарія). За договором GEA/IM-2021 від 28.05.2021 залишок несплачених компанії Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн) ним коштів становить 76595,62 доларів США. При цьому, за договором EE/IM-2020 від 01.09.2020 позивачем сплачені на користь компанії Evenor Energy SA (Швейцарія) грошові кошти у повному обсязі.

Отже, оскільки вугілля закуповувалося позивачем у контрагентів з Ліхтенштейну та Швейцарії, суд відхилив твердження відповідача з приводу того, що стягнуті рішенням суду грошові кошти будуть спрямовані на користь осіб, пов`язаних з російською федерацією.

Також судом зазначено, що відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність підстав, що на спірні правовідносини поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації". При цьому, судом враховано, що постачальники позивача отримали вугілля до початку повномасштабної збройної агресії росії проти України, договір №ІМ/ТN-2020 і контракт №ІМ-ТN-2022 укладені між сторонами 01.09.2020 та 08.02.2022 і поставка товару відбулася також до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні.

З наведеними висновками Господарського суду міста Києва у їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які, у свою чергу, кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у період з 17.11.2020 до 22.02.2022 на виконання умов договору №IM/TN-2020 сторони уклали 27 додатків до договору, в яких були зазначені конкретні марки вугільної продукції, що поставляється, умови поставки DАР та прикордон-переходи, якісні показники товару, базові ціни товару (у доларах США) та умови їх перегляду, загальні об`єми і строки поставки, вантажоодержувач, вантажовідправник, виробник, станції призначення і відправлення товару, походження товару, умови оплати і зміст сертифікату якості товару.

Згідно з усіма 27 додатками, а саме: №1 від 17.11.2020, №2 від 21.12.2020, №3 від 29.12.2020, №4 від 22.02.2021, №5 від 04.03.2021, №6 від 29.03.2021, №7 від 13.04.2021, №8 від 30.04.2021, №9 від 11.05.2021, №10 від 24.05.2021, №11 від 14.06.2021, №12 від 22.06.2021, №13 від 03.08.2021, №14 від 10.08.2021, №15 від 25.08.2021, №16 від 26.08.2021, №17 від 31.08.2021, №18 від 15.09.2021, №19 від 17.09.2021, №20 від 22.09.2021, №21 від 27.09.2021, №22 від 22.10.2021, №23 від 02.11.2021, №24 від 03.11.2021, №25 від 04.01.2022, №26 від 01.02.2022 та №27 від 22.02.2022 продавцем було поставлено покупцю товару у кількості 245152,73 тон на загальну суму 23999907,14 доларів США.

За період з 13.01.2021 до 18.02.2022 покупцем сплачено продавцю за товар згідно з договором №IM/TN-2020 і додатками до нього 16832948,42 доларів США, про що свідчать копії банківських виписок з рахунку позивача.

Відтак, неоплаченими з боку покупця залишилися частини партій товару у кількості 11531,58 тон, що поставлялися продавцем відповідно до додатків №25 від 04.01.2022, №26 від 01.02.2022 та №27 від 22.02.2022 на суму 1562658,22 доларів США (до цієї суми позивачем не було включено 0,50 доларів США за інвойсом №ІМ-ТN-2807-1).

Наведене підтверджується підписаним між сторонами актом звірки станом на 30.06.2022, а також залізничними накладними (СМГС): №00405 на 1058,29 тон (дата на штемпелі пункту призначення 05.02.2022), №00406 на 1049,37 тон (дата на штемпелі пункту призначення 05.02.2022), №00503 на 543,60 тон (дата на штемпелі пункту призначення 29.01.2022), №410504 на 813,80 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 29.01.2022), №00505 на 612,60 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 31.01.2022), №00506 на 345,60 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 29.01.2022), досилочні відомості №36393569 на 67,70 тон (дата на штемпелі пункту призначення 14.02.2022) і №36392660 на 58,15 тон (дата на штемпелі пункту призначення 06.02.2022), №00835 на 137,45 тон (дата на штемпелі пункту призначення 20.02.2022), №00859 на 65,10 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00860 на 139,35 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00862 на 621,95 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00863 на 405,40 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00861 на 828,70 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00467 на 139,60 тон (дата на штемпелі пункту призначення 07.02.2022), №00514 на 66,90 тон (дата на штемпелі пункту призначення 06.02.2022), №00547 на 133,25 тон (дата на штемпелі пункту призначення 06.02.2022), №00931 на 135,58 тон (дата на штемпелі пункту призначення 09.04.2022), №00932 на 135,85 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00933 на 135,80 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00927 на 129,55 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00928 на 132,90 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00924 на 137,40 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00925 на 204,60 тон (дата на штемпелі пункту відправлення 20.02.2022), №00920 на 67,80 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00921 на 200,80 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00922 на 470,75 тон (дата на штемпелі пункту призначення 09.02.2022), №00923 на 611,90 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00914 на 888,00 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00916 на 69,13 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00915 на 680,05 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00917 на 137,65 тон (дата на штемпелі пункту прибуття 22.04.2022), №00918 на 68,65 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00919 на 746,95 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00902 на 753,00 тон (дата на штемпелі пункту призначення 22.04.2022), №00900 на 136,47 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), №00901 на 760,25 тон (дата на штемпелі пункту призначення 24.02.2022), та виставленими покупцю інвойсами №ІМ-ТN-0102-1а від 01.02.2022 на суму 354171,19 доларів США (сплачено 342794,89 доларів США, залишок 11376,30 доларів США), №ІМ-ТN-0102-8а від 01.02.2022 на суму 383995,95 доларів США (сплачено 372454,18 доларів США, залишок 11541,77 доларів США), №ІМ-ТN-1502-1а від 15.02.2022 на суму 1596,38 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2102-1а від 21.02.2022 на суму 22940,41 доларів США (не сплачено), №TN-2202-1а від 22.02.2022 на суму 137934,42 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-2а від 22.02.2022 на суму 68735,57 доларів США (не сплачено), №ІМ-TN-2202-3а від 22.02.2022 на суму 137274,16 доларів США (не сплачено), №ІМ-TN-0102-2а від 01.02.2022 на суму 33574,84 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-0402-1а від 04.02.2022 на суму 21710,42 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-13а від 22.02.2022 на суму 69697,41 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-12а від 22.02.2022 на суму 44501,02 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-11а від 22.02.2022 на суму 57719,34 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-10а від 22.02.2022 на суму 125075,84 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-9а від 22.02.2022 на суму 103337,67 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТТ-2202-8а від 22.02.2022 на суму 162960,95 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-7а від 22.02.2022 на суму 279441,30 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-6а від 22.02.2022 на суму 124538,67 доларів США (не сплачено), №ІМ-ТN-2202-5а від 22.02.2022 на суму 22789,13 доларів США (не сплачено) та №ІМ-ТN-2202-4а від 22.02.2022 на суму 125912,61 доларів США (не сплачено).

Крім того, на виконання умов контракту №ІМ-ТN-2022 у лютому 2022 року позивач поставив відповідачу морським шляхом до порту призначення ДП "МТП "Чорноморськ" (Україна) партію товару у кількості 30000,00 тон на загальну суму 5604300,00 доларів СІІІА, а відповідач прийняв його від позивача. Даний факт підтверджуються копією генерального акту від 25.02.2022 та копією інвойсу/рахунку №ІМ-ТN-1502МV від 15.02.2022.

Водночас, з метою виконання п. 6.5.2 контракту №ІМ-ТN-2022 та п. 8 специфікації №1 до контракту №ІМ-ТN-2022 позивач передав відповідачу коносамент, індосований на користь відповідача, а також оригінали решти документів на судно відразу після початку розвантаження, а саме: інвойс/рахунок №ІМ-ТN-1502МV від 15.02.2022; сертифікат якості №2201787LV2201070 від 10.02.2022; сертифікат ваги №2201787LV2201070 від 08.02.2022; звіт про Драфт-Сюрвей №2201787LV2201070 від 08.02.2022; вантажний (карго) маніфест від 08.02.2022; кінцевий план розміщення вантажу від 08.02.2022; сертифікат походження ЄС №0503923-СС від 08.02.2022.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за контрактом №ІМ-ТN-2022 у повному обсязі не виконав, що підтверджуються також підписаним між сторонами актом звірки станом на 30.06.2022, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість за контрактом №ІМ-ТN-2022 на загальну суму 5604300,00 доларів СІІІА.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором №ІМ/ТN-2020 та контрактом №ІМ-ТN-2022 становить 7166958,22 доларів США, яка станом на час розгляду справи та ухвалення рішення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" не оплачена.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7166958,22 доларів США у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022.

Заперечуючи проти позову, відповідач у суді першої інстанції вказував на те, що позивачем здійснювалася поставка вугільної продукції походженням з російської федерації. Окрім цього, країною походження товару за контрактом також є російська федерація, а виробниками такого товару є особи, пов`язані з державою-агресором, та мають місцезнаходження (зареєстровані) в російській федерації. Разом з тим, постановою №187 встановлено заборону на виконання грошових зобов`язань на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором. Як наслідок, відповідач вважає, що виконання ним зобов`язань з оплати товару, виробленого зазначеними виробниками, зумовить одержання доходу або іншим чином набуття матеріальних благ особами, пов`язаними із державою-агресором, та порушуватиме заборону, встановлену вказаною постановою.

При цьому, в апеляційній відповідач посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без належної оцінки його доводи про те, що неможливість виконання зобов`язань з оплати за товар, поставлений за договором №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контрактом №IM-TN-2022 від 08.02.2022 на суму 1562658,22 доларів США та 5604300,00 доларів США відповідно, обумовлена встановленими підп. 1 п. 1 постанови №187 та п. 17 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 (далі - постанова НБУ №18) заборонами виконання зобов`язань перед особами, пов`язаними із державою-агресором та здійсненням валютних операцій для виконання таких зобов`язань. Тобто, скаржник вважає, що ані позивач, ані відповідач за наведені обставини не відповідають, а встановлені заборони виключають як можливість виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, так і відповідальність відповідача за невиконання такого зобов`язання. За таких обставин, на думку скаржника, суд першої інстанції мав встановити, що зобов`язання за укладеними правочинами припинилися неможливістю їх виконання на підставі ч. 1 ст. 607 ЦК України.

Поряд з цим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неможливості застосування до спірних правовідносин зазначених підзаконних актів і доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують.

Так, відповідно до ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

Судом враховано, що в умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції" видами санкцій згідно з цим законом є, зокрема: обмеження торговельних операцій; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із цим законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених п. п. 1, 2- 21, 23- 25 ч. 1 ст. 4 цього закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Отже, Радою національної безпеки та оборони України приймаються рішення про обмежувальні заходи (санкції) щодо певних фізичних та юридичних осіб і таке рішення вводиться в дію відповідним указом Президента України.

Згідно з підп. 1 п. 1 постанови №187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов`язань кредиторами (стягувачами), за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):

- громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;

- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Отже, дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у постанові №187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №910/14552/22, 30.05.2023 у справі №925/1248/21, 22.08.2023 у справі №922/1589/22 та 08.11.2023 у справі №915/18/23.

Таким чином, за змістом Закону України "Про санкції" та постанови №187 встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань, за якими кредиторами (стягувачами) є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.

Отже, у подібних правовідносинах судам належить встановити, чи є позивач кредитором (стягувачем), стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України "Про санкції", а також чи є позивач особою щодо якої постановою введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, а також чи підпадає позивач під визначення осіб, стосовно яких встановлено заборону відповідно до п. 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/4052/22.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, генеральний директор позивача, виступаючи як свідок, заявою свідка у порядку письмового опитування, передбаченого ст. 90 ГПК України, надав суду відповіді на поставлені питання, зокрема, вказав, що на поставку товару, який поставлявся відповідачу відповідно до умов договору №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022 ним було укладено договір GEA/IM-2021 від 28.05.2021 та договір №ЕЕ/ІМ-2020 від 01.09.2020 з компанією Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн), а також з компанією Evenor Energy SA (Швейцарія). За договором GEA/IM-2021 від 28.05.2021 залишок несплачених компанії Global Energia Anstalt (Князівство Ліхтенштейн) коштів становить 76595,62 доларів США. При цьому, за договором EE/IM-2020 від 01.09.2020 позивачем сплачені на користь компанії Evenor Energy SA (Швейцарія) грошові кошти у повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 договору GEA/IM від 28.05.2021 та договору №EE/IM-2020 від 01.09.2020 право власності на товар і ризики загибелі, пошкодження, нестачі, зміни якості переходять до покупця з дати накладення в залізничній накладній календарного штемпеля залізничної станції пункту призначення на умовах поставки DAP (згідно з редакцією Інкотермс-2010), зазначений у додатках до цих договорів.

Пунктами 1 та 2 розділу 8 договору GEA-IM 001/2021 від 20.12.2021 передбачено передоплату у розмірі 100% від суми договору протягом 3 робочих днів після підписання договору на підставі інвойсу на передоплату (скан-копія). Остаточний платіж на підставі інвойсу продавця за вирахуванням передоплати протягом 3 робочих днів після надання скан-копій відповідних документів. При цьому, за правилами абз. 1 розд. 12 вказаного договору право власності на товар переходить від продавця до покупця лише після отримання продавцем 100% вартості товару.

Оскільки товар (вугільна продукція) був проданий позивачем відповідачу за договором №IM/TN-2020 від 01.09.2020 на таких самих умовах поставки DAP, що й у договорах GEA/IM від 28.05.2021 та EE/IM-2020 від 01.09.2020, та поставлений до пункту призначення, про що свідчать накладені у залізничних накладних (СМГС) календарні штемпелі залізничної станції Чернігів Південно-Західна з.д., код станції 325000, а за умовами договору GEA-IM 001/2021 від 20.12.2021 товар поставлявся після повної передоплати, то, відповідно, позивач перед поставкою товару відповідачу вже набув право власності на нього, придбавши його у вищезазначених європейських контрагентів і майже повністю розрахувавшись за нього.

Таким чином, беручи до уваги, що вугілля закуповувалося позивачем у контрагентів з Ліхтенштейну та Швейцарії і позивач перед продажем вугілля набув на нього право власності, доводи відповідача з приводу того, що стягнуті рішенням суду грошові кошти будуть спрямовані на користь осіб, пов`язаних з російською федерацією, є безпідставними та необґрунтованими.

Доказів, які б вказували на наявність підстав, що на правовідносини між сторонами поширюється дія постанови №187, відповідачем суду не надано.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, постачальники позивача отримали вугілля до початку повномасштабної збройної агресії росії проти України, договір №ІМ/ТN-2020 та контракт №ІМ-ТN-2022 укладено між сторонами 01.09.2020 та 08.02.2022 і поставка товару відбулася також до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні.

Отже, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника з приводу того, що зобов`язання сторін за спірними правочинами припинилися неможливістю їх виконання.

Іще одним аргументом скаржника є те, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, наслідком чого стало неповне з`ясування обставин справи та встановлення доведеними тих обставин, які судом першої інстанції навіть не були перевірені.

Зокрема, відповідач просив витребувати наступні докази:

1) відомості про найменування та місцезнаходження виробника товару - вугілля енергетичне, Steam Coal, загальною вагою 30000 тон, завантаженого у порті Гіхон (Gijon), Іспанія у період з 05.02.2022 по 08.02.2022, що поставлено відповідачу на підставі контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022, та документи, що підтверджують надані відомості;

2) товарно-транспортні документи, що підтверджують відправлення/транзит від виробника до місця відправлення - порт Гіхон (Gijon), Іспанія, вантажу - вугілля енергетичне, Steam Coal, загальною вагою 30000 тон, що поставлено відповідачу на підставі контракту №IM-TN-2022 від 08.02.2022;

3) документи, на підставі яких складено сертифікат про походження №0503923-СС.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи наявна достатня кількість доказів, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, а докази, які просив витребувати відповідач, жодним чином не підтвердять та не спростують встановлені обставини справи, оскільки такі докази не входять до предмету доказування.

При цьому, відповідач, заявляючи вказане клопотання у суді першої інстанції, не дотримався вимог процесуального закону.

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом; у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Проте, клопотання відповідача про витребування доказів не містить усіх вищезазначених вимог, що ставляться процесуальним законом до такого клопотання.

Отже, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

З рахуванням усього вищезазначеного, оскільки відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за договором №IM/TN-2020 від 01.09.2020 та контрактом №IM-TN-2022 від 08.02.2022, а також не доведено неможливості виконання своїх зобов`язань за такими правочинами, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про задоволення заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які відхилені судом вище, встановлених обставин справи не спростовують.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 у справі №910/7939/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 у справі №910/7939/23 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 29.11.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко