Постанова

від 26.03.2024 по справі 906/465/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Справа № 906/465/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Розізнана І.В.

а участю представників сторін:

позивача - Євсюков Ф.Б.

відповідача - Єремов М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №906/465/21

у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2023, повний текст складено 09.11.2023, у справі № 906/465/21 (суддя Вельмакіна Т.М)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура"

про стягнення 2 232 866, 92 грн майнової шкоди

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська"

про стягнення 308 103, 30 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.10.2023 у справі №906/465/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (38254, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, село Василівка, Семенівська ТГ, вул. Шевченка, буд. 43, ід. код 35980835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" (10020, Житомирська обл., місто Житомир, проспект Незалежності, буд. 10-Г, ід. код 38742013) 303 124, 76 грн основного боргу; 436, 02 грн пені; 4 612, 28 грн судового збору. У стягненні 4 542, 51 грн пені відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 19.10.2023 у справі №906/465/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд поновити ТОВ "Агрофірма "Василівська" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2023 у справі №906/465/21; прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2023 у справі №906/465/21 повністю і ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" (Україна, 10020, місто Житомир, проспект Незалежності, 10-Г, ЄРДПОУ 38742013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (Україна, 38254, Полтавська область, Кременчуцький район, село Василівка, вулиця Шевченка, будинок 43) суму майнової шкоди у розмірі 2 232 866, 92 грн балансова вартість трактора Fendt 936 Vario Power, 2013 р.в., з/н 945251855, а в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агроструктура" до ТОВ "АФ "Василівська" відмовити повністю. Стягнути з ТОВ "Агроструктура" на користь ТОВ "Агрофірма "Василівська" сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2023 у справі №906/465/21 - задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2023 у справі №906/465/21 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" стягнення 2 232 866, 92 грн - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" (Україна, 10020, місто Житомир, проспект Незалежності, 10-Г, ЄРДПОУ 38742013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (Україна, 38254, Полтавська область, Кременчуцький район, село Василівка, вулиця Шевченка, будинок 43) суму майнової шкоди у розмірі 2 232 866, 92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" (Україна, 10020, місто Житомир, проспект Незалежності, 10-Г, ЄРДПОУ 38742013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (Україна, 38254, Полтавська область, Кременчуцький район, село Василівка, вулиця Шевченка, будинок 43) 33 493,00 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 45 737, 44 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" про стягнення 308 103, 30 грн - відмовлено. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 у справі №906/465/21 - задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 у справі №906/465/21 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на оплату послуг за проведення рецензування висновків - відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" (Україна, 10020, місто Житомир, проспект Незалежності, 10-Г, ЄРДПОУ 38742013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (Україна, 38254, Полтавська область, Кременчуцький район, село Василівка, вулиця Шевченка, будинок 43) 50 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

11.03.2024 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, які останній вже сплатив та які має сплатити адвокату (а.с. 124-135, т. 7).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 розгляд заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №906/465/21 призначено на "26" березня 2024 р. об 16:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

Запропоновано відповідачу (за первісним позовом) у строк до 22.03.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат, та докази надсилання копії таких заперечень (пояснень) позивачу.

Копію ухвали направлено учасникам справи на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

22.03.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача (за первісним позовом) через систему "Електронний суд" надійшли заперечення з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат в яких останній просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн. (а.с. 143-149, т. 7).

В судове засідання 26.03.2024 з`явились представник позивача (за первісним позовом) (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який підтримав подану заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, просив стягнути витрати в сумі 100 000 грн згідно Договору про надання правової допомоги від 24.06.2021 та додаткової угоди від 29.06.2021, та представник відповідача (за первісним позовом), який заперечив вимоги та доводи заяви з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши подане представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №906/465/21, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи стверджено, що представник позивача (за первісним позовом) у заяві від 20.02.2024 повідомив суд апеляційної інстанції при намір вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у даній справі (а.с. 141-147, т. 2)..

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" в межах встановленого ст. 129 ГПК України строку подало до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в розмірі 100 000, 00 грн. та відповідні докази (а.с. 96-100, т. 7).

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Нормою ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, - на відповідача. У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст.129 ГПК України, доказами:

- копією Договору про надання правової допомоги від 24.06.2021;

- копією додаткової угоди від 29.06.2021;

- копією акту приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 07.03.2024;

- копією платіжної інструкції №1101 від 05.03.2024;

- копією платіжної інструкції №935 від 05.02.2024;

- копією платіжної інструкції №364 від 07.11.2023;

- копією детального опису та розрахунку наданих послуг адвокатом Євсюковим Ф.Б. в суді апеляційної інстанцї;

- ордером серія АР №1090910 від 14.07.22.

Договір про надання правової допомоги від 24.06.2021 укладено між Адвокатом Євсюковим Федором Борисовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" за умовами якого виконавець зобов`язується надавати Клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правововий супровід його діяльності в будь-якому статусі; в межах повноважень, які визначені цим Договором, складати та підписувати від імені Клієнта заяви, запити, скарги, звернення, заперечення, процесуальні та інші документи правового характеру (позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, та ін.), спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представляти інтереси Клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в правоохоронних та контролюючих органах, органах влади, місцевого самоврядування, та управління, фіскальних та контролюючих органах, у відносинах з юридичними та фізичними особами; інші послуги за домовленістю Сторін (п.1.1-1.4 договору).

Пунктом 2.2 додаткової угоди від 29.06.2021 сторони визначили, що за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються виконавцем у суді апеляційної інстанції, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі 100 000, 00 грн.

07.03.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з яким виконавцем були виконані, а клієнтом прийняті послуги з надання правничої (правової) допомоги в процесі розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом справи № 906/465/21. Вартість виконання виконавцем робіт становить 100 000, 00 грн.

Згідно платіжної інструкції №1101 від 05.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" перерахувало Адвокату Євсюкову Ф.Б. 65 000, 00 грн. за надання правничої допомоги у Північно-західному апеляційному господарському суді, справа №906/465/21.

Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дану позицію підтримав Верховний Суд у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу "договори повинні виконуватися" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно не вправі зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/619/18).

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18).

22.03.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача (за первісним позовом) через систему "Електронний суд" надійшли заперечення з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат в яких останній просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20), де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

Так, колегією суддів при вирішенні заяви позивача враховується, що правова позиція позивача в першій та апеляційній інстанції не змінювалася, тому на думку суду підготовка до розгляду апеляційної скарги не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, і в тому числі аналізу судової практики.

Разом з тим, відповідно до долученого представником позивача акту приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 07.03.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 24/06/2021 від 24.06.2021 до переліку послуг входить в тому числі і усне та письмове консультування, підготовка правової позиції у справі, узгодження позиції з Клієнтом.

Колегія суддів вважає, що вказаний вид правової допомоги, вочевидь, не може вважатися окремим видом витрат, які стосуються розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також вказаний вид правової допомоги входить до поняття "складення та подання апеляційної скарги", "представництво інтересів Клієнта при розгляді справи в суді апеляційної інстанції", "опрацювання поданих відзивів".

Окрім того, колегією суддів враховується, що Велика Палата Верховного Суду зауважує у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру; ураховуючи, що позиція представника позивача, викладена у апеляційній скарзі не є значно відмінною, від позиції, викладеної у позовній заяві, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних; враховуючи що обсяг і складність складених процесуальних документів, поданих до суду апеляційної інстанції не є значними, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір - 100 000, 00 грн., визначених адвокатом, є завищеним, а тому підлягає зменшенню на 75% до суми 25 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти додаткову постанову у справі №906/465/21.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №906/465/21 - задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроструктура" (Україна, 10020, місто Житомир, проспект Незалежності, 10-Г, ЄРДПОУ 38742013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська" (Україна, 38254, Полтавська область, Кременчуцький район, село Василівка, вулиця Шевченка, будинок 43) 25 000, 00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.

В решті вимог заяви - відмовити.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню, в порядку визначеному ст. 287 - 289 ГПК України.

6. Справу №906/465/21 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "02" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.