Постанова

від 03.04.2024 по справі 904/1686/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1686/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 (повний текст складено та підписано 28.09.2023 суддя Красота О.І.) у справі № 904/1686/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «СПЕЦТЕХНОМАШ», м. Кременчук, Полтавська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд», м.Дніпро

про стягнення пені за прострочення виконання умов договору, стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі №904/1686/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «СПЕЦТЕХНОМАШ» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» (49000, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 122А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34885008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «СПЕЦТЕХНОМАШ» (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 33, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41448182) пеню у розмірі 72 980,86 грн та судовий збір у розмірі 1196,91 грн. В іншій частині позову щодо стягнення збитків в розмірі 90451,18 грн відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд виходив з того, що на виконання умов договору поставки № 23/21-д від 07.04.2021 (далі Договір) Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» (далі - відповідач, Постачальник) на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «СПЕЦТЕХНОМАШ» (далі позивач, Покупець) поставив йому товар з порушенням строків. Згідно з п.6.2 Договору поставки у разі несвоєчасної поставки продукції (товару) Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції (товару) за кожен день прострочення поставки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 72 980,86 грн.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 по справі №904/1686/23 в частині задоволення вимог про стягнення з ТОВ «Техмаштрейд» на користь ТОВ «НВЦ «СПЕЦТЕХНОМАШ» пені у розмірі 72980,86 грн - скасувати та прийняти в даній частині нове рішення по справі про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з Відповідача по даній справі, на 90% від заявлених вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Відповідачем при розгляді справи в суді першого інстанції було подано Клопотання про зменшення розміру нарахованих сум неустойки з наступних підстав:

- роботи за спірним Договором були виконані в повному обсязі та прийняті Позивачем;

- факт неякісного виконання робіт та наявність збитків, на думку відповідача, позивачем не доказаний, оскільки забезпечити явку представника ТОВ «Техмаштрейд» для прийняття участі в процедурі дефектування вироблених підприємством деталей в період систематичної дії сигналу «Повітряна тривога! Негайно в укриття!» не вбачалося можливим з об`єктивних причин;

- роботи за спірним Договором були виконані під час війни, яка є самостійним та самодостатнім проявом форс-мажорних обставин;

- під час виконання замовлення за спірним Договором двох працівників ТОВ «Техмаштрейд» було мобілізовано до лав збройних сил України;

- відповідач протягом дії воєнного стану в Україні продовжував та продовжує виконувати належним чином свої зобов`язання із нарахування та сплати податків та зборів;

- вина ТОВ «Техмаштрейд» в простроченні виконання замовлення за Договором та бажання будь-яких негативних наслідків для позивача відсутні.

Виходячи з того, що інтереси Кредитора-Позивача по даній справі захищені, оскільки він отримав своє замовлення за Договором, застосування до Відповідача неустойки в повному обсязі буде порушенням принципу справедливості, добросовісності та розумності, що призведе до дисбалансу інтересів сторін у справі та до настання негативних для відповідача наслідків як суб`єкта господарської діяльності, а саме неможливості:

- виплати у військовий час заробітної плати своїм співробітникам;

- своєчасної сплати податків для забезпечення фінансування обороноздатності Держави;

- належного виконання зобов`язань перед іншими контрагентами

У задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені судом першої інстанції відмовлено з чим він не погоджується, що й стало приводом для звернення з апеляційною скаргою.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що судове рішення ґрунтується на засадах верховенства права, законне й обґрунтоване, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повного та всебічного дослідження доказів. Судове рішення відповідає завданню господарського судочинства, визначеному Господарського процесуальним кодексом України. Просить залишити судове рішення від 28.09.2023 по справі №904/1686/23 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» без задоволення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/1686/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/1686/23.

25.10.2023 року матеріали справи №904/1686/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі №904/1686/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

07.04.2021 між відповідачем та позивачем укладено Договір поставки №23/21-д (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору у порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує продукцію (товар), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якої/якого визначена сторонами у заявках Покупця та/або специфікаціях, та/або рахунках-фактурах, та/або видаткових накладних, що є додатками до Договору.

У п. 1.2 Договору передбачено, що загальна сума за Договором складається із сум, що вказуються в усіх специфікаціях до Договору. Остаточна сума за Договором визначається вартістю поставленої Постачальником та оплаченої Покупцем продукції (товару), згідно підписаних сторонами специфікацій і видаткових накладних.

За умовами п. 1.5 Договору умови Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Інкотермс у редакції, чинній на момент укладення та підписання сторонами Договору, з урахуванням особливостей, що випливають із його умов.

Згідно з п. 1.6 Договору умови поставки визначаються сторонами щодо кожної партії продукції (товару) окремо, про що зазначається у заявках та/або специфікаціях до Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцеві продукцію (товар) разом із усіма її складовими та документами, що стосуються продукції (товару) і підлягають переданню разом із продукцією (товаром) відповідно до вимог чинного законодавства, у строк, визначений Договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Покупець зобов`язується здійснити оплату та прийняти поставлену продукцію (товар), у порядку і у строк, визначені Договором.

За умовами п. 2.4 Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю на поставлену продукцію (товар) такі документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну в електронній формі, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені законодавством України, та інші документи, щодо передання яких сторони дійшли письмової згоди.

Відповідно до п. 3.1 Договору якість продукції (товару) повинна відповідати вимогам, що встановлені законом для продукції (товару) даного виду та має підтверджуватись сертифікатом підприємства Постачальника (виробника).

Згідно з п. 3.2 Договору якість продукції (товару), виготовленої на підставі конструкторської документації Покупця, має відповідати нормативно-технічним вимогам, передбаченим конструкторською документацією та підтверджуватись сертифікатом підприємства - Постачальника (виробника).

За умовами п. 3.3 Договору гарантійний строк на продукцію (товар) складає 12 місяців, однак не менше тривалості строку гарантії, встановленої для цієї продукції (товару) Постачальником (виробником). Перебіг гарантійного строку починається з моменту поставки продукції (товару) та підписання сторонами видаткової накладної.

У разі заміни продукції (товару) неналежної якості, гарантійний строк на таку продукцію (товар) обраховується з моменту поставки продукції (товару) належної якості.

За умовами п. 3.4 Договору перевірка продукції (товару), виготовленої згідно з конструкторською документацією Покупця на її (його) відповідність нормативно-технічним вимогам конструкторської документації, здійснюється шляхом проведення стендових механоскладальних випробувань силами та засобами Покупця.

Згідно з п. 4.1 Договору оплата продукції (товару) здійснюється Покупцем у порядку, строк та за загальною ціною, що визначається у рахунку-фактурі і специфікації на кожну замовлену партію продукції (товару), шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно реквізитів, зазначених у рахунку-фактурі і Договорі.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при виявленні невідповідності поставленої продукції (товару) встановленій якості Покупець зобов`язаний невідкладно, однак не пізніше 3-х робочих днів письмово повідомити Постачальника про виявлені недоліки, здійснити виклик представника Постачальника для участі у прийманні продукції (товару) та складанні акту про виявлені недоліки. При наявності прихованих недоліків продукції (товару), які не могли бути виявлені Покупцем до моменту введення продукції (товару) в експлуатацію, строки повідомлення про невідповідність продукції якості починають перебіг з моменту виявлення таких недоліків.

За умовами п. 5.4 Договору у разі виявлення невідповідності продукції (товару) якості Постачальник зобов`язаний забезпечити явку свого представника протягом 3-х робочих днів від дня отримання від Покупця відповідної вимоги для участі у прийманні продукції (товару) та складенні акту про виявлені недоліки. У випадку незабезпечення Постачальником явки свого уповноваженого представника у вказані п. 5.4 строки Покупець в односторонньому порядку складає і підписує акт про виявлені недоліки та другий його примірник невідкладно надсилає Постачальнику.

Відповідно до п. 5.5 Договору обґрунтована письмова вимога Покупця щодо заміни неякісної продукції (товару) на продукцію (товар) належної якості чи вимога про здійснення поставки продукції (товару) у кількості згідно умов Договору підлягає розгляду та задоволенню Постачальником у строк 5-ти робочих днів від дати її отримання.

За умовами п. 6.1 Договору у випадку порушення Договору кожна сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання.

6.1.1 сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталось не з її вини (умислу чи необережності).

6.1.2 сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання Договору.

Згідно з п. 6.2 Договору у разі несвоєчасної поставки продукції (товару) Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції (товару) за кожен день прострочення поставки.

Згідно зі Специфікацією № 1 від 09.04.2021 відповідач зобов`язався поставити позивачу вал колінчатий ПГС 1-9.02.00.00.000 у кількості 2 шт. загальною вартістю 348 000,00 грн з ПДВ.

Крім того, умовами Специфікації № 1 передбачено:

п. 1 умови розрахунку: оплата у розмірі 100% від суми цієї специфікації здійснюється у два етапи:

- п. 1.1 1-й етап у розмірі 70% загальної вартості продукції здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Постачальника;

- п. 1.2 2-й етап у розмірі 30% загальної вартості продукції - по факту приймання продукції Покупцем;

п. 2 строк поставки - 35 робочих днів;

п. 3 умови поставки склад Перевізника;

п. 4 строк гарантії продукції складає 12 місяців від дати введення в експлуатацію продукції;

п. 5 датою приймання вважається дата підписання представником Покупця про отримання продукції у ТТН, або видатковій накладній, що супроводжує вантаж.

Відповідно до платіжного доручення № 7177 від 21.04.2021 позивач здійснив оплату товару у сумі 70% від загальної вартості товару у розмірі 243600,00 грн (а.с. 28).

Позивач зазначає, що 14.06.2021 товар повинен був бути виготовлений, однак товар за Специфікацією № 1 надійшов на адресу позивача лише 28.07.2021 (а.с. 29).

30.07.2021 позивач сплатив 30% вартості товару у розмірі 104 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9056 від 30.07.2021 (а.с. 31).

Позивач зазначає, що оскільки під час отримання товару були виявлені недоліки і товар повернутий на доопрацювання, остаточно товар був отриманий 01.09.2021, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1/01/09/2021 від 01.09.2021, актом приймання-передачі продукції промислового призначення від 01.09.2021 (а.с. 32, 33).

Позивач зазначає, що прострочення поставки товару за Специфікацією № 1 становить 80 днів.

Згідно зі Специфікацією № 2 від 03.06.2021 Відповідач зобов`язався поставити Позивачу привід преса ПГС-5.02.00.000СБ (повна збірка та монтаж на станину замовника) у кількості 1 шт. загальною вартістю 522 000,00 грн. з ПДВ.

Крім того, умовами Специфікації № 2 передбачено:

п. 1 умови розрахунків: оплата у розмірі 100% від суми цієї Специфікації здійснюється у два етапи:

п. 1.1 1-й етап у розмірі 70% загальної вартості продукції здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Постачальника;

п. 1.2 2-й етап у розмірі 30% загальної вартості продукції - по факту приймання продукції Покупцем;

п. 2 строк поставки 98 календарних днів;

п. 3 умови поставки склад Перевізника;

п. 4 строк гарантії продукції складає 12 місяців від дати введення в експлуатацію продукції;

п. 5 датою приймання вважається дата підписання представником Покупця про отримання продукції у ТТН, або видатковій накладній, що супроводжує вантаж.

14.06.2021 позивач сплатив відповідачу суму у розмірі 261 000,00 грн, 18.06.2021 у розмірі 104 400,00 грн, що разом складає 70% вартості товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 8129 від 14.06.2021, № 8288 від 18.06.2021 (а.с. 36, 37).

На підставі видаткової накладної № П-00000023 від 13.07.2022 товар, згідно зі Специфікацією № 2, був отриманий позивачем (а.с. 38, 39).

Згідно з платіжним дорученням № 14944 від 13.07.2022 позивач здійснив остаточну оплату товару після його отримання у розмірі 156 600,00 грн (а.с. 40).

Позивач зазначає, що строком поставки згідно зі Специфікацією № 2 є 20.09.2021. Прострочення поставки товару становить 181 день.

Згідно зі Специфікацією № 3 від 11.06.2021 відповідач взяв на себе зобов`язання з механічної обробки Станини ПГС-5.01.00.001-А (приводу преса ПГС-5.02.00.000 СБ) та дві кришки ПГС-5.01.00.005 у кількості 1 шт. загальною вартістю 159 900,00 грн. з ПДВ.

Крім того, умовами Специфікації № 3 передбачено:

п. 1 розрахунок здійснюється у два етапи:

п. 1.1 1-й етап у розмірі 70% загальної вартості продукції здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури Постачальника;

п. 1.2 2-й етап у розмірі 30% загальної вартості продукції - по факту приймання продукції Покупцем;

п. 2 строк поставки 16 календарних днів після отримання заготівок від Замовника;

п. 3 умови поставки склад Перевізника;

п. 4 строк гарантії продукції складає 12 місяців від дати введення в експлуатацію продукції;

п. 5 датою приймання вважається дата підписання представником Покупця про отримання продукції у ТТН, або видатковій накладній, що супроводжує вантаж.

Відповідно до акту приймання-передачі продукції промислового призначення від 09.08.2021 № 09.08/1 відповідачем були отримані заготівки Станина ПГС - 5.01.00.001 у кількості 1 шт. загальною вартістю 184 002,00 грн (а.с. 43).

На підставі рахунку-фактури № П-00000069 від 11.06.2021 позивач 13.08.2021 перерахував відповідачу суму у розмірі 31 980,00 грн (платіжне доручення № 9258 від 13.08.2021), 19.08.2021 79 950,00 грн (платіжне доручення № 9380 від 19.08.2021), що у сукупності складає 70% вартості робіт (а.с. 44, 45).

06.04.2022 позивач сплатив відповідачу суму у розмірі 47 970,00 грн (платіжне доручення № 13414 від 06.04.2022), що становить 30% загальної вартості товару (а.с. 46).

Строком виконання механічної обробки Станина ПГС - 5.01.00.001 є 25.08.2021.

Однак, відповідач порушив строк виконання робіт, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1/13/07/2022 від 13.07.2022 (а.с. 47), відповідно до якого відповідач виконав роботи за рахунком № П-00000069 від 11.06.2021 загальною вартістю 159 900,00 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що прострочення виконання робіт згідно зі Специфікацією № 3 складає 184 дні.

Після отримання товару позивач здійснив вхідний контроль отриманого товару (Специфікація № 3 від 11.06.2021).

В результаті здійсненого позивачем вхідного контролю (Специфікація №3) були виявлені значні недоліки після здійснення робіт з механічної обробки Станини ПГС-5.01.00.001-А, які потребували виправлень з боку відповідача. Складена спеціалістами позивача карта обміру від 18.08.2022 № 046/2022 була направлена відповідачу 19.08.2022 з проханням направити своїх спеціалістів для спільного складання акту виявлених недоліків про невідповідність якості виконаних робіт вимогам конструкторської документації та визначення дати їх виправлення, а також фінансової компенсації додаткових витрат по доопрацюванню Станини пресу на іншому підприємстві м. Кременчук (згідно з п. 5.3, п. 5.4 Договору) у зв`язку із гострою виробничою необхідністю для усунення недоліків в механічній обробці Станини і виготовленні нових бронзових верхніх та нижніх вкладишів. Вказане підтверджується листом за № 297/д від 19.08.2022 (а.с. 54, 55).

Однак листом за № 1/19 від 19.08.2022 відповідач повідомив, що направляти своїх спеціалістів немає необхідності (а.с. 56).

Оскільки відповідач відмовився від участі у спільному складанні акту виявлених недоліків, 23.08.2022 позивач склав акт приймання покупної продукції по якості, згідно з яким комісією Позивача були заактовані виявлені недоліки в отриманому товарі. Крім того, вказаний акт містить висновок про необхідність виправлення виявлених дефектів робіт за Специфікацією № 3 (а.с. 57).

Позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору (Специфікація № 3) він звернувся до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" за наданням послуги з доробки Станини ПГС-5.01.00.001-АР у кількості 1 шт.

На підставі акту № 29 від 30.09.2022 приймання-передачі продукції за Договором про надання послуг № 29/20-д від 03.12.2020, укладеного між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод", та згідно зі Специфікацією № 79 від 29.08.2022 до договору останнім була надана позивачу послуга по доробці Станини ПГС-5.01.00.001-АР у кількості 1 шт., вартість якої складала 72 247,18 грн. з ПДВ.

Доказів здійснення оплати позивачем на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" матеріали справи не містять.

Також позивач зазначає, що оскільки при виконанні робіт з механічної обробки Станини ПГС-5.01.00.001-АР відповідачем були значно пошкоджені бронзові вкладиші, про що відповідач був повідомлений 19.08.2022, на підставі укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Металум» у спрощений спосіб договору, що підтверджується рахунком-фактурою № М-0735 від 19.08.2022 та видатковою накладною № 0566 від 25.08.2022, останнім були виготовлені та поставлені нові бронзові заготовки БрО10Ф1 у кількості 2 шт. загальною вартістю 18 204,00 грн. з ПДВ. Доказів щодо зв`язку між вказаним та Специфікаціями № 1 від 09.04.2021, № 2 від 03.06.2021, № 3 від 11.06.2021, позивачем не надано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем завданих йому реальних збитків на суму 90 451,18 грн, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 90 451,18 грн не підлягає задоволенню.

Як вказувалось вище, згідно з п. 6.2 Договору у разі несвоєчасної поставки продукції (товару) Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції (товару) за кожен день прострочення поставки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд першої інстанції встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 72 980,86 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині правильності встановлення обставин того, що в зв`язку в порушенням умов укладеного 07.04.2021р. між відповідачем та позивачем Договору поставки №23/21-д, розрахунок пені за Специфікацією № 1 від 09.04.2021 з 14.06.2021 по 01.09.2021 у сумі 11 832,00 грн., слід здійснювати по 31.08.2021, у зв`язку з чим пеня за період з 14.06.2021 (як заявляє Позивач) по 31.08.2021 складає 11 679,45 грн. та підлягає стягненню з Відповідача. В решті суми пені у розмірі 152,55 грн. слід відмовити; за Специфікацією № 2 від 03.06.2021, відповідно, з 20.09.2021 по 19.03.2022 від вартості непоставленого товару у розмірі 522 000,00 грн, початком прострочки повинна бути дата 10.09.2021.,у зв`язку з чим пеня у розмірі 47 094,41 грн. підлягає стягненню з Відповідача; за Специфікацією № 3 від 11.06.2021, відповідно, з 25.08.2021 по 24.02.2022 від вартості непоставленого товару у розмірі 159 900,00 грн., прострочкою виконання зобов`язання є дата 26.08.2021. ,позивачем помилково вказано дату прострочки (початок) як 25.08.2021, стягненню підлягає 14 207,00 грн. В решті суми пені у розмірі 70,11 грн. слід відмовити. Відповідно, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 72 980,86 грн.

Предметом апеляційного оскарження є висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, , що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та не порушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вказане питання вирішується вирішується судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

09.11.2023 від ТОВ «Техмаштрейд» надійшло клопотання щодо врахування при розгляді апеляційної скарги правових позицій викладених у постановах Верховного суду від 15.02.2023 у справі 920/437/22 та від 11.07.2023 у справі № 903/486/22.

У контексті наведеного, колегія судів звертається до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладено у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 та зазначає, що певна сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. У будь-якому випадку, визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень судів першої та апеляційної інстанції.

Колегія судів зауважує, що у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходячи з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Так, відмовляючи в задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені, Господарський суд констатував недоведеність з боку Відповідача існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як Відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Надані до клопотання про зменшення розміру неустойки (а.с. 110-113) наказу про приймання на роботу ОСОБА_1 від 17.06.2019р. (а.с. 114), про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку із призовом на військову службу від 27.02.2022р. (а.с. 116), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2022р. (а.с. 116), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.022022р. (а.с. 117), довідка про суми сплачених відповідачем податків та зборів за період 2022-п`ять місяців 2023р. (а.с. 118-120) не є належними в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, які б могли бути враховані судом першої інстанції для висновку про те, що відповідач не бажав вчинення порушень умов договору Договору поставки №23/21-д, які мали місце в квітні 2021р. за Специфікацією № 1 від 09.04.2021; в серпні 2021р. за Специфікацією № 2 від 03.06.2021№ за Специфікацією № 3 від 11.06.2021р. в серпні 2021р. Того, що порушення умов договору було зумовлено винятковими обставинами.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (статті 13, 74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 73 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дотримання фундаментального принципу змагальності господарського судочинства забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині : « У відповідному Клопотанні про зменшення розміру нарахованих сум неустойки Відповідач зазначав наступні підставі для його задоволення:

1. роботи належної якості та кількості за спірним Договором були виконані ТОВ «Техмаштрейд» в повному обсязі! та прийняті Позивачем;

2. факт неякісного виконання робіт Відповідачем та наявність власних збитків Позивачем взагалі недоказаний;

3. забезпечити явку представника ТОВ «Техмаштрейд» для прийняття участі в процедурі дефектування вироблених Підприємством деталей в період систематичної дії сигналу «Повітряна тривога! Негайно в укриття!» не вбачалося можливим із об`єктивних причин (відповідні докази дат та періодичності тривог містяться в матеріалах справи);

4. роботи за спірним Договором були виконані ТОВ «Техмаштрейд», в тому числі, під час війни, яка є сама по собі виключною, винятковою обставиною та самостійним/ самодостатнім проявом форс-мажорних обставин у відповідності до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

5. під час виконання замовлення за спірним Договором штатного робітника ТОВ «Техмаштрейд» слюсаря-ремонтника Дев`яткіна Олексія Івановича було мобілізовано до лав збройних сил України (копії Наказу № 6-К від 07.06.2019р., Витягу з Наказу Командира військової частини № НОМЕР_2 Національної гвардії від 27.02.2022р. № 5, Наказу № 27/2-1/К в матеріалах справи);

6. під час виконання замовлення за спірним Договором ОСОБА_2 -

спеціаліста, який виконував для ТОВ «Техмаштрейд» замовлення на підставі цивільно- правових угод, в тому числі, за спірним Договором, було мобілізовано до лав збройних сил України (копія Витягу з Наказу Командира військової частини № НОМЕР_1 від 13.06.2022р. в матеріалах справи);

7. ТОВ «Техмаштрейд» протягом дії воєнного стану в Україні, не зважаючи на вкрай низький рівень платіжної дисципліни з боку суб`єктів господарювання, продовжував та продовжує виконувати належним чином свої зобов`язання із нарахування та сплати податків та зборів (Довідка про суми сплачених податків, зборів, обов`язкових платежів за період "2022р. - п`ять місяців 2023р" в матеріалах справи);

8. навмисні дії/наміри/вина ТОВ «Техмаштрейд» в простроченні виконання замовлення за Договором та бажання настання будь-яких негативних наслідків для Позивача - відсутні.

Відповідач також зауважував, що завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Також не може бути метою стягнення неустойки фактично намір Позивача заробити під час війни.

Виходячи з того, що інтереси Кредитора - Позивача по даній справі - захищені, оскільки він отримав своє замовлення за Договором, застосування до Відповідача неустойки в повному обсязі буде порушенням принципу справедливості, добросовісності та розумності, що призведе до дисбалансу інтересів сторін у справі та до настання негативних для Відповідача наслідків як суб`єкта господарської діяльності, а саме: неможливості

-виплати у військовий час заробітної плати своїм робітникам;

-своєчасної сплати податків для забезпечення фінансування обороноздатності Держави;

-належного виконання зобов`язань перед іншими контрагентами.

Відповідач вважає, що стягнення Судом неустойки в повному обсязі за наведених вище умов порушенням принципу справедливості, який передбачений як матеріальним правом України - ст. 3 ЦК України: « 1. Загальними засадами цивільного законодавства є:

«... 6) справедливість, добросовісність та розумність»,

так і процесуальним законодавством України - ст. 2 ГПК України:

« 1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне рішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, (несених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних о оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі».

В оскаржуваному Рішенні у відповідь на всі аргументи та факти, що наведені вище Відповідачем, міститься наступний висновок:

«Господарський суд констатує недоведеність з боку Відповідача існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу країни, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як Відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання Відповідача про ) зменшення розміру пені слід відмовити».

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до цитування норм Господарського процесуального кодексу України, а тому не приймаються до уваги колегією суддів як такі, що не несуть в собі тверджень, які б мали бути оцінені судом апеляційної інстанції на предмет відповідності їх фактичним обставинам справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів визнає вірним висновок суду першої інстанції в частині відсутності підстав для зменшення пені на 90%. Такий висновок є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі №904/1686/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн (а.с.170) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі №904/1686/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 у справі №904/1686/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 4026,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмаштрейд» (пр-т Б.Хмельницького, буд.122А, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 34885008).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.04.2024

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяТ.А. Верхогляд