Рішення

від 29.01.2024 по справі 753/15705/15

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15705/15

провадження № 2/753/639/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сирбул О.Ф.

за участю секретаря - Кушнір А.А.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства Стадне", 3-тя особа: ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту- відповідач 1, ОСОБА_2 ), Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне», (далі по тексту - відповідач 2, ОК СДТ «Стадне»), третя особа особа: ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_4 ) про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 06 серпня 1999 року. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2013 року шлюб між позивачем та відповідачем 1 розірвано. За час спільного проживання, окрім квартири АДРЕСА_1 , яка розподілена між колишнім подружжям рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27.10.2014 року, ними також було отримано у користування у Садово-дачному товаристві «Стадне» земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка була отримана за ініціативи батька позивача ОСОБА_5 , який був членом вказаного дачного товариства та відступив своє членство у ньому відповідачеві. На вказаній земельній ділянці за спільні грошові кошти сторони під час спільного проживання на початку 2000-х років почали будували двоповерховий цегляний садовий будинок загальною площею 411, 6 кв.м., разом з господарськими будівлями та спорудами. На час розірвання шлюбу між сторонами у 2013 році будинок та господарські споруди були вже побудовані.

Таким чином, враховуючи те, що цегляний садовий житловий будинок з мансардним та цокольним поверхами та господарські будівлі та спорудами були побудовані у період шлюбу за спільні кошти подружжя, тому вважає їх спільною сумісною власністю.

Зважаючи на ту обставину, що будинок не введено в експлуатацію, однак він побудований на земельній ділянці виділеній відповідачу ОСОБА_2 і є в наявності на час поділу майна, то відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Спільно користуватися вказаним будинком разом з відповідачем 1 позивач не має змоги, оскільки її туди просто не пускають, тому позивач вважає за доцільне одержання від колишнього чоловіка грошову компенсацію вартості її частки.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати об`єкт незавершенного будівництва - двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс літ. «В» -21,3 кв.м., господарські будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м., літ. «І» - тротуар, № 1-хвіртка, № 2-ворота, № 3-огорожа, № 4-огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Визнати її співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва - двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411, 6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411, 6 кв.м. та господарських будівель і споруд, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 716 101,5 грн. в рахунок компенсації вартості 1/2 частини вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411, 6 кв.м., та господарських будівель і споруд, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

Оскільки у позасудовому порядку поділити зазначене майно з колишнім чоловіком не виявилось за можливе, позивач звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 27 серпня 2015 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 а.с. 7-8).

Ухвалою суду від 24 вересня 2015 року позовну заяву повернуто позивачу (т. 1 а.с. 15).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (т. 1 а.с. 46, 47-48).

Ухвалою суду від 07 грудня 2015 року позовну заяву залишено без руху (т. 1 а.с. 75).

11 січня 2016 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12 січня 2016 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду (т. 1 а.с. 82).

01 березня 2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_6 та витребування цивільної справи № 753/11095/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (т. 1 а.с. 109).

28 березня 2016 року від позивача надійшли пояснення у справі (т. 1 а.с. 98-101).

28 березня 2016 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 105-106).

28 березня 2016 року від позивача надійшло клопотання про допит свідків (т. 1 а.с. 102-104).

28 березня 2016 року від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (т.1 а.с. 110-112).

Ухвалою суду від 28 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 121-122).

Ухвалою суду від 28 березня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи письмові пояснення позивача (т. 1 а.с. 115).

Ухвалою суду від 28 березня 2016 року задоволено клопотання позивача про допит свідків (т. 1 а.с. 121-122).

Ухвалою суду від 28 березня 2016 року задоволено клопотання представника відповідача, залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_6 та витребувано з цивільної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/11095/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (т. 1 а.с. 124-125).

Ухвалою суду від 28 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 119-120).

27 квітня 2016 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі (т. 1 а.с. 132-135).

27 квітня 2016 року від позивача надійшло клопотання про допит свідків (т. 1 а.с. 136-138).

27 квітня 2016 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. 1 а.с. 139-140).

27 квітня 2016 року від представника позивача надійшло клопотання про огляд житлового будинку (т. 1 а.с. 144).

27 квітня 2016 року від представника відповідача надійшли заперечення проти позову (т. 1 а.с. 152-153).

27 квітня 2016 року у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 156).

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено письмові пояснення позивача до матеріалів справи (т. 1 а.с. 154).

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення доказів (т. 1 а.с. 157).

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про допит свідків (т. 1 а.с. 156).

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виїзд на місцезнаходження будинку для його огляду (т. 1 а.с. 156).

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено заперечення проти позову до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про допит свідка ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 157).

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, визнано явку третьої особи ОСОБА_6 обов`язковою (т. 1 а.с. 161).

31 травня 2016 року від позивача надійшли письмові пояснення (т. 1 а.с. 163-167).

Ухвалою суду від 31 травня 2016 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучені письмові пояснення позивача (т. 1 а.с. 172).

31 травня 2016 року в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 169, 170).

23 серпня 2016 року в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 183).

23 серпня 2016 року від позивача надійшло клопотання про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи (т. 1 а.с. 187-190).

Ухвалою суду від 23 серпня 2016 року задоволено частково клопотання позивача, призначено по справі комплексну судово будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, провадження по справі зупинено (т. 1 а.с. 198-201).

05 січня 2018 року з Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи з висновком експерта № 13477/16-43/22874/17-43 (т. 1 а.с. 204-217).

Ухвалою суду від 12 січня 2018 року відновлено провадження по справі, призначено справу в попереднє судове засідання (т. 1 а.с. 249).

19 лютого 2018 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 11-14).

19 лютого 2018 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (т. 2 а.с. 16-19).

21 лютого 2018 року від позивача надійшла заява про долучення доказів (т. 2 а.с. 20-21).

21 лютого 2018 року від позивача надійшла заява про розрахунок судових витрат (т. 2 а.с. 28-29).

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заву позивача про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 33).

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення доказів (т. 2 а.с. 33).

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено заяву позивача про розрахунок судових витрат до матеріалів справи (т. 2 а.с. 33).

16 березня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує щодо позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 40-42).

28 березня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (т. 2 а.с. 45).

28 березня 2018 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. 2 а.с. 48-49).

28 березня 2018 року від позивача надійшла заява про виклик в судове засідання експерта (т. 2 а.с. 54-55).

Ухвалою суду від 28 березня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив відповідача до матеріалів справи (т. 2 а.с. 60).

Ухвалою суду від 28 березня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про долучення доказів( т. 2 а.с. 59).

Ухвалою суду від 28 березня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення доказів (т. 2 а.с. 60).

Ухвалою суду від 28 березня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про виклик в судове засідання експерта (т. 2 а.с. 60).

У судовому засіданні 07 червня 2018 року було допитано експрета ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 68).

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення доказів.

07 серпня 2018 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 2 а.с. 87-88).

07 серпня 2018 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (т. 2 а.с. 89-90).

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвертаризації» належним чином завірену копію інвертаризаційної справи на будинок, будівлі і споруди, що розташована на земельній ділянці, за адресою : АДРЕСА_2 , мікрорайон Осокорки, СТД «Стадне» (т 2 а.с. 115-116).

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про долучення доказів (т. 2 а.с. 113).

Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, призначено справу до судового розгляду (т. 2 а.с. 113).

24 вересня 2018 року від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвертаризації» на виконання вимог ухвали суду від 07 вересня 2018 року, надійшла належним чином завірена копія інвертаризаційної справи на будинок, будівлі і споруди, що розташована на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2 , мікрорайон Осокорки, СТД «Стадне» (т. 2 а.с. 125-163).

У зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Леонтюк Любов Кирилівни, цивільну справу 753/15705/15 передано для автоматизованого розподілу між суддями, що підтверджується довідкою 753/15705/15/63203/2018 від 26.09.2018 (т. 2 а.с. 124).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2018 року, цивільну справу № 753/15705/15 передано судді Сирбул О.Ф. (т. 2 а.с. 165).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року цивільну справу № 753/15705/15 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження (т. 2 а.с. 166-167).

30 жовтня 2018 року позивачем до суду подано заяву про продовження строку у підготовчому засіданні для можливості укладення мирової угоди з відповідачем (т. 2 а.с. 171).

30 жовтня 2018 року відповідачем до суду подано заяву про продовження строку у підготовчому засіданні для можливості укладення мирової угоди (т. 2 а.с. 172).

Ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого засідання, для укладення стронами мирової угоди (т. 2 а.с. 175).

19 грудня 2018 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 2 а.с. 187-189).

19 грудня 2018 року від позивача надійшла заява про призначення повторної комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи (т. 2 а.с. 191-194).

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів (т. 2 а.с. 195).

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року задоволено частково клопотання позивача, призначено повторну комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, провадження у справі зупинено (т. 2 а.с. 197-199).

20 травня 2019 року від позивача надійшла заява про витребування матеріалів справи з експертної установи для вирішення процесуальних питань (т. 2 а.с. 213).

23 травня 2019 року судом направлено запит судовому експерту про повернення матеріалів справи за минуванням потреби (т. 2 а.с. 218).

Ухвалою суду від 31 травня 2019 року провадження по справі відновлено, призначено підготовче судове засідання у порядку загального позовного провадження (т. 2 а.с. 219).

11 червня 2019 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення доказів (т. 2 а.с. 245-248).

27 червня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 2 а.с. 225-230).

27 червня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідків (т. 2 а.с. 235).

27 червня 2019 року від адвоката Тасун Г.А. надійшло клопотання з процесуальних питань (т. 2 а.с. 249-250).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, заяву про забезпечення доказів подану представником позивача залишено без розгляду та повернуто (т. 2 а.с. 237).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, заяву з процесуальних питань адвоката Тасун Г.А. повернуто (т. 2 а.с. 237).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків (т. 2 а.с. 237).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (т. 3 а.с. 4-5).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування з КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації для огляду в судовому засіданні оригінал інвентаризаційної справи №125266 будинку (будинків) з господарськими спорудами АДРЕСА_3 (т. 3 а.с. 6-7).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА (т. 3 а.с. 8-9).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Садово-дачного товариства "Стадне" (т. 3 а.с. 10-11).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Київської міської ради належним чином посвідчену копію рішення Київської міської ради №182/8466 від 20.02.2012 року "Про приватизацію земельних ділянок садово-дачного товариства "Стадне" у Дарницькому районі м. Києва", з додатком до даного рішення, в якому міститься список членів СДТ "Стадне", яким передано у приватну власність земельні ділянки, а також належним чином посвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято вказане рішення (т. 3 а.с. 12-13).

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з ПАТ "Київенерго", належним чином посвідчені копії проектів електропостачання та виконавчо-дозвільної документації та договорів про електропостачання будинку АДРЕСА_3 (т. 3 а.с. 14-15).

29 липня 2019 року від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання вимог ухвали суду від 27 червня 2019 року надійшли відповідні відомості (т. 3 а.с. 22-31).

16 вересня 2019 року від ОК СДТ «Стадне» на виконання вимог ухвали суду від 27 червня 2019 року надійшли документи (т. 3 а.с. 34-77).

18 вересня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 3 а.с. 127-128).

Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з ТОВ "Епоха-Гео" (т. 3 а.с. 131-132).

У судовому засіданні 18 вересня 2019 року представник позивача подав зменшену позовну заяву з доплатою судового збору (т. 3 а.с. 120-125).

Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято зменшену позовну заяву позивача (т. 3 а.с. 130).

11 жовтня 2019 року від КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" на виконання вимог ухвали суду від 27 червня 2019 року надійшла належним чином копія завіреної інвертаризаційної справи № 12566 (т. 3 а.с. 168-204).

23 жовтня 2019 року від ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на виконання вимог ухвали суду від 27 червня 2019 року надійшли документи (т. 3 а.с. 143-165).

30 грудня 2019 року від Департаменту земельних ресурсів на виконання вимог ухвали суду від 27 червня 2019 року надійшли документи (т. 3 а.с. 235-250, т. 4 а.с. 1-27).

27 січня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 4 а.с. 28-35).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів із Садово-дачного товариства "Стадне": оригінал протоколу №48 від 18.11.2013 року, де вказано, що рішенням Загальних зборів СДТ "Стадне", ОСОБА_2 введено в члени СДТ "Стадне" - для огляду у судовому засіданні (т. 4 а.с. 46-47).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Головного управління Держгеокадастру м. Києва (т. 4 а.с. 48-49).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА м. Києва (т. 4 а.с. 52-53).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА (т. 3 а.с. 50-51).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Київської міської ради (т. 4 а.с. 54-56).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витрубвання з Садово-дачного товариства "Стадне" оригінали журналів реєстрації оплати за електроенергію та користування земельною ділянкою (обліковий номер 96:004:0230), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2010 року, для огляду у судовому засіданні (т. 4 а.с. 57-58).

17 січня 2020 року з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на викнання вимог ухвали суду від 27 січня 2020 надійшла відповідь (т. 4 а.с. 64).

13 лютого 2020 року з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на виконаня вимог ухвали суду від 27 січня 2020 року надійшла відповідь (т. 4 а.с. 66-72).

19 лютого 2020 року з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА на виконання вимог ухвали суду від 27 січня 2020 року надійшли документи (т. 4 а.с. 73-129).

22 квітня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 4 а.с. 133-137).

Ухвалою суду від 22 квітня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з архіву Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА (т. 4 а.с. 142-144).

Ухвалою суду від 22 квітня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА (т. 4 а.с. 140-141).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, виключено третю особу ОСОБА_6 у зв`язку зі смертю (т. 4 а.с. 169).

14 травня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т. 4 а.с. 147-151).

14 травня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача та третьої особи (т. 4 а.с. 152-153).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року задоволено частково клопотання представника позивача про витребування документів з архіву Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА (т. 4 а.с. 184-185).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів (т. 4 а.с. 186-178).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування документів з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА (т. 4 а.с. 172-173).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року залучено в якості співвідповідача - Обслуговуючий Кооператив Садово-дачного товариства "Стадне";в якості третьої особи - ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 178-180).

02 червня 2020 року з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА на виконання вимог ухвали суду від 27 січня 2020 року надійшов лист (т. 4 а.с. 207).

19 червня 2020 року з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА на виконання вимог ухвали суду від 22 квітня 2020 року надійшов лист (т. 4 а.с. 208).

30 червня 2020 року з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Виконавчого органу КМДА на виконання вимог ухвали суду від 14 травня 2020 року надійшов лист (т. 4 а.с. 212).

21 липня 2020 року від СТД «Стадне» на виконання вимог ухвали суду від 27 січня 2019 року надійшов протокол загальних зборів № 48 (т. 4 а.с. 218-219).

15 вересня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експртизи (т. 4 а.с. 220-221).

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судово будівельно-технічну експертизу та оціночно-будівельну експертизу (т. 4 а.с. 238-239).

Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду від 15 вересня 2020 року без змін (т. 5 а.с. 39-44).

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року відновлено провадження по справі для вирішення клопотання експерта (т. 5 а.с. 71).

Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року клопотання експерта задоволено, повернуто цивільну справу для продовження проведення експертизи згідно ухвали суду від 15.09.2020, провадження по справі зупинено (т. 5 а.с. 113-116).

09 серпня 2022 року до суду надійшли матеріали справи з висновком експерта за результами проведеної судової будівельно-технічної експертизи та оціночно-будівельної експертизи складеного 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22 (т. 5 а.с. 155-204).

Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року відновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання (т. 5 а.с. 205).

24 листопада 2022 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (т. 5 а.с.236-239).

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто (т. 5 а.с. 240-241).

24 листопада 2022 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині позовної вимоги щодо стягнення компенсації вартості з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи та оціночно-будівельної експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 15.09.2020 (т. 6 а.с. 17-21).

24 січня 2023 року від представника позивача надійшла заява про виклик свідків (т. 6 а.с. 23).

Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заяву представника позивача про збільшення позовних вимог в частині позовної вимоги щодо стягнення компенсації вартості (т. 6 а.с. 27).

Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено частково заяву представника позивача про виклик свідків (т. 6 а.с. 27).

Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника позивача про продовження строків підготовчого провадження, відповідно до ст.ст. 189, 197 ЦПК України (т. 6 а.с. 27).

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року року у справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті (т. 6 а.с. 68).

01 червня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про визнання явки представника відповідача Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" обов`язковою (т. 6 а.с. 77-78).

Ухвалою суду від 01 червня 2023 року визнано явку відповідача Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" обов`язковою (т. 6 а.с. 81).

01 червня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про повторне направлення ухвали Обслуговуючому кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" для виконання (т. 6 а.с. 89-91).

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача, повторно направлено копію ухвали суду Обслуговуючому кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" для виконання (т. 6 а.с. 97).

12 липня 2023 року від Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" на виконання вимог ухвали суду від 14 травня 2020 року надійшли документи (т. 6 а.с. 104-173).

15 червня 2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява з додатками, щодо поновлення строку для подачі додаткових доказів до матеріалів справи (т. 6 а.с. 174).

14 липня 2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про виклик експерта (т. 6 а.с. 176).

14 липня 2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло додатове обгрунтування відзиву на позовну заяву (т. 6 а.с. 177-184).

У судовому засіданні 14 липня 2023 року відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання про визнання явки позивача ОСОБА_3 обов`язковою.

Ухвалою суду від 14 липня 2023 року, в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку на подання доказів відмовлено, письмові докази залишено без розгляду та повернуто відповідачу ОСОБА_2 (т. 6 а.с.190-193).

Ухвалою суду від 14 липня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про виклик експерта, відповідно до ст. 72 ЦПК України (т. 6 а.с. 186).

Ухвалою суду від 14 липня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи додатове обгрунтування відзиву на позовну заяву подане відповідачем ОСОБА_2 (т. 6 а.с. 186).

Ухвалою суду від 14 липня 2023 року визнано явку позивача ОСОБА_3 обов`язковою (т. 6 а.с. 104-105).

У судовому засіданні 21 вересня 2023 року позивач ОСОБА_3 надала пояснення, в яких повідомила, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 1999 року, від шлюбу є дитина. В родині стале питання щодо будівництва будинку на землі. Так, її батько допоміг з оформленням земельної ділянки на якій почали будувати будинок. Оскільки родина була молода, з`явилася дитина то батьки допомагали грошима, приблизно 400 тисяч доларів США надали позивачу. Відповідач ОСОБА_2 був членом товариства «Стадне» з 2004 року, користувався земельною ділянкою. На вказаній земельній ділянці за спільні кошти сторони під час спільного проживання на початку 2000-х років почали будувати цегляний садовий будинок. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2013 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. На час розірвання шлюбу між сторонами у 2013 році будинок і господарські споруди були вже побудовані. Під час розгляду цивільної справи № 753/11095/13 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя були задоволені частково, оскільки право власності на будинки не зареєстровано, а отже майно не вважається набутим сторонами. Запропоновано подати позов про визнання права власності на будівельні матеріали або стягнення компенсації за їх частку, а не визнання права власності на житлові будинки та їх поділ. Оскільки спільно користуватися вказаним будинком разом з відповідачем вона немає змоги, тому просила позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 21 вересня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 надала пояснення, в яких позовні вимоги підтримла в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просила задовольнити.

У судовому засіданні 21 вересня 2023 року відповідач ОСОБА_2 надав пояснення, в яких повідомив, що придбав земельну ділянку у 2000 році за одну тисячу доларів США, у 2003 році почав будувати котлован для будинку, у 2010 році зробили опалення в будинку, коштів від дружини для будівництва не отримував, дружина приїзджала лише один раз у 2006 році подивитися кімнати та стіни та у 2012 році - ще один раз була. Батько ОСОБА_6 почав їздити на будівництво з 2009 року, у 2011 році завершили будівельні роботи, заперечує щодо позовних вимог в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 21 вересня 2023 року представник відповідача ОСОБА_10 надав пояснення, в яких заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити.

У судовому засіданні 06 листопада 2023 року було допитано судового експерта ОСОБА_11 , який повідомив, що здійнював виїзд до будинку для проведення експртного дослідження, проте доступу йому надано не було і він проводив дослідження за наявними документами у справі.

У судовому засіданні 06 листопада 2023 року третя особа ОСОБА_4 надала пояснення, в яких зазначила, що не погоджується з висновком експерта, вважає висновок необгрунтованим, щодо позовних вимог заперечує.

У судовому засіданні 06 листопада 2023 року допитано свідка ОСОБА_5 (батько позивача), який повідомив суду, що був членом товариства «Стадне» з 1993 року. В 2000 році придбав земельну ділянку та подарував сину і доньці ( ОСОБА_3 ). Земельну ділянку прибав за власні кошти, у відповідача ОСОБА_2 коштів не брав. Для будівництва будинку закупив 10 камазів землі, бетонні стовпчики, металевий контейнер, кирпич, дерево. До 2009 року купував матеріали для будівництва, свекор ОСОБА_6 також допомагав. В 2009 році вже була побудована коробка будинкку у три поверхи, а також баня. Кошти для будівництва передавав особисто позивачу та відповідачу, за підрахунками приблизно 400 тис. доларів США, свекор ОСОБА_6 також давав кошти для будівництва. Станом на 2013 рік будинок був на 95 % добудований. Також, додав що, ОСОБА_12 приїзджала на будівництво, допомогала порадами хоч і була у декретній відпустці по догляду за дитиною.

У судових дебатах 29 січня 2024 року представник позивача просила позов задовольнити в повному обсязі.

У судових дебатах 29 січня 2024 року відповідач ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, експерта, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 06 серпня 1999 року, від шлюбу мають доньку - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 63).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2013 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (т. 1 а.с. 62).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у цивільній справі № 753/11095/13 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Так, позивач посилається, що за час спільного проживання, ними також було отримано у користування у Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .

На вказаній земельній ділянці за спільні грошові кошти сторони за час перебування у шлюбі почали будівництво цегляного садового будинку загальною площею 411,6 кв.м., разом з господарськими будівлями та спорудами. На час розірвання шлюбу між сторонами у 2013 році будинок та господарські споруди були вже побудовані.

Відповідно до довідки Садово-дачного товариства «Стадне» № 148 від 14.10.2013 ОСОБА_2 є членом товариства, користується земельною ділянкою, яка не приватизована станом на 14.10.2013, членськи внески сплачено в повному обсязі (т. 2 а.с. 24).

Згідно до довідки Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" № 223 від 12.09.2016 земельна ділянка яку ОСОБА_2 використовує знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . До 2004 року зазначена земельна ділянка перебувала у кооперативі Орхідея. В 2004 році, в зв`язку з перереєстрацією СДТ «Стадне», вказана земельна ділянка перейшла по межах в СДТ «Стадне», ОСОБА_2 є користувачем змельної ділянки, яка знаходиться в оренді згідно рішення КМР № 357/2426 від 08.10.2009 (т. 2 а.с. 46).

З матеріалів справи вбчається, що згідно свідоцтва № 1196 № 287 відповідач ОСОБА_2 04.04.2000 вступив до Товариства індивідуальних забудовників «Орхідея» (т. 2 а.с. 47).

05 серпня 2004 року відповідач ОСОБА_2 вступив до Садово-дачного товариства «Стадне», що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 відповідач (т. 1 а.с. 66).

Під час розгляду справи суд витребував у СДТ «Стадне» копії документів (витяги з протоколів зборів, рішення правління) згідно яких ОСОБА_2 був прийнятий в члени СДТ «Стадне».

Відповідно до протоколу СДТ «Стадне» № 48 від 18.11.2013 ОСОБА_2 внесено в члени СДТ «Стадне» (т.3 а.с. 43-44). Під час розгляду справи представник відповідача СДТ «Стадне» надав протокол № 48 від 18.11.2019 у двох редакціях, протоколи мають суттєві розбіжності по порядку деному (т. 4 а.с. 218-219).

На запитання головуючого до відповідача ОСОБА_2 коли все ж таки він став членом у СДТ «Стадне» зазначив, що він спочатку був членом в кооперативі «Орхідея», а потім вже в СДТ «Стадне», щодо способу оформлення його членства працівниками СДТ «Стадне» йому невідомо, йому видали лише свідоцтво про членство СДТ «Стадне» № 83-П-1 № 10651020000000184, копія якого міститься в матеріалах справи.

На запитання головуючого до представника відповідача ОК СДТ «Стадне» щодо ведення, оформлення внутрішньої документації (протоколи, рішення правління) в товаристві, то зазначив, що товариство надало те що є в наявності, пройшов досить великий проміжок часу та за терміном зберігання деякі документи знищені.

В матеріалах справи міститься рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у цивільній справі № 753/11095/13 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, позовні вимоги задоволено частково (т. 1 а.с. 54-57).

Як вбачається із змісту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про виділення у власність двоповерхового житлового будинку та приміщення загального користування за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідачу ОСОБА_2 триповерхового житлового будинку за вище вказаною адресою, було відмовлено. Підставою для відмови суд визначив, що оскільки, право власності на будинки не зареєстровано отже, майно не вважається набутим сторонами. В рішенні також вказано, що за таких обставин вимоги позивача повинні були стосуватися визнання права власності на будівельні матеріали або стягнення компенсації за їх частку, а не визнання права власності на житлові будинки та їх поділ.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року залишено без змін (т. 1 а.с. 58-59).

Відповідно до відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 15278 (И-2012) від 13.04.2012, станом на 04.04.2012 будинок АДРЕСА_3 на праві власності на реєструвався (т. 1 а.с. 64).

Разом з тим, робочий проект на будівництво індивідуального житлового будинку виконаний ТОВ проектно-будівельною фірмою «АКСІМА» в 2006 році (т. 1 а.с. 67-73). Відповідно до робочого проекту передбачено будівницто житлового будинку двоповерхового з цоклольним поверхом загальною площею 346,8 кв.м.

В матеріалах справи міститься копія інвентаризаційної справи № 125266 за адресою: провулок АДРЕСА_2 , створена 18.01.2011 КП «Київським міським бюро технічної інфентарізації» станом на 12.10.2010 були самочинно побудовані садовий 2-х поверховий будинок з цокольним та мансардним поверхами літера «А», баня літера «Б-ІІ», навіс літера «В», господарчий блок літера «Г» тротуар літ. «І», хвіртка літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожі літ. «№3», літ. «№4» . Загагальна площа будинку має розмір 411,6 кв.м (т. 2 а.с. 126-163). Під час розгляду справи суд оглянув оригінал інвентаризаційної справи № 125266.

В матеріалах інвентарцізації справи міститься довідка СТД «Стадне» № 168-П1-10 від 20.09.2010 про те, що ОСОБА_2 є членом СДТ «Стадне» згідно рішення загальних зборів членів садово-дачного товариства, протокол від 22 жовтня 2004 року № 04. ОСОБА_2 є власником судового (дачного) будинку АДРЕСА_4 . Сума внесків за садовий (дачний) будинок сплачена у повному обсязі. Перед товариством заборгованості немає. Рішенням ІV сесії VІ скликання Київської Міської Ради від 08 жовтня 2009 року № 357/2426 було передано земельну ділянку садово-дачному товариству «Стадне» для ведення колективного садівництва у АДРЕСА_5 в СДТ «Стадне» побудований господарчим способом громадянином ОСОБА_2 у 2004 році (т. 2 а.с. 163).

Під час розгляду справи на запитання головуючого в якому році побудований будинок, оскільки з зазначеної довідки вбачається що вже 2004 році він був побудований, ОСОБА_2 повідомив, що дана довідка не відповідає дійсності, оскільки на той момент на земельній ділянці відбувалися лише будівельні роботи, був вже виритий котлован. Дану довідку склали для того, щоб була можливість зробити технічну документацію та підключити світло.

Згідно плану встановлення меж земельної ділянки площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 становить 1146,81 кв.м. (т. 1 а.с. 65).

Рішенням Київської міської ради № 182/8466 від 20.09.2012 «Про приватизацію земельних ділянок Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» у Дарницькому районі», відповідно до якого передано громадянам, членам Садово-дачного товариства «Стадне» у приватну власність земельні ділянки для ведення колективного садівництва за рахунок частини земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради № 357/2426 від 08.10.2009 «Про передачу Обслуговуючому кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» земельної ділянки для ведення колективного садівництва у мікрорайоні Осокорки у Дарницькому районі м. Києва», постанови Київського апеляційного господарського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 № 31/452-4/478 та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 01.06.2010 № 63-6-00587, згідно з додатком, у якому зазначено також ОСОБА_14 (т. 3 а.с. 230-232).

Відповідно до договору про приєднання до електричних мереж № 12250/45080/51799 від 13.07.2010 Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» та Садово-дачне товариство «Стадне» уклали договір про приєднання електроустановок СДТ «Стадне» до електричних мереж Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (т. 3 а.с. 145-164).

На виконання ухвали суду з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві надійшла інформація № 9-26-042-536/2-20 від 10.02.2020 про те, що згідно переданої інформації, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого орагну Київради (КМДА) до 01.01.2013 зереєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:001:0502, площею 71,1400 га, яка знаходится за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, мікрорайон Осокорки на праві оренди за садово-дачним товариством «Стадне» від 01.06.2010, строк дії речового права - 24 роки. Цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства. 16.05.2015 на підставі заяви ОК СДТ «Стадне» від 15.01.2015 № 3В-8000182552015 державним реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробленої ТОВ «Гео-Простір» внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:002:0082, площею 0,2802га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, мікрорайон Осокорки. Цільове призначення-01,06 для ведення колективного садівництва. Вид використання - для ведення колективного садівництва (утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0502).

Крім цього, 20.10.2017 державними кадастровими реєстраторами Головного управління Дергеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:040:0505 та внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельні ділянки (утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:040:0505) з наступними кадастровими номерами, один з яких є 8000000000:96:044:0023. Інформація в електроному вигляді у форматі обмінного файлу уніфікованої форми про реєстрацію до 01.01.2013 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та присвоєння їй кадастрового номера 8000000000:96:044:0023 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не передавалась. Також, повідомили, що станом на дату надання відповіді, державна реєстрація земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з присвоєнням їй кадастрового номера 8000000000:96:044:0023, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, не здійснювалась.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (код 96:004:023), яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України та постановою КМУ від 31.08.2016 № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проект із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» на погодження до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не надходив (т. 4 а.с. 66-71).

На виконання ухвали суду з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшла інформація № 05709-4697 від 05.03.2020 про те, що до 31.12.2012 в Департаменті відсутня інформація чи звертався з клопотанням до ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) щодо робіт по винесенню меж земельних ділянок в натурі (на місцевість) та виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (код 96:004:023) за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до даних системи електронного документообігу «АСКОД» з 01.01.2013 по 05.03.2020 вищевказаних звернень до Департаменту не надходило (т. 4 а.с. 130).

На виконання ухвали суду з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшла інформація № 0570202/3-9758 від 01.06.2020 про те, що землевпорядна документація, на підставі якої було прийнято рішення КМР від 20.09.2012 № 182/8466 «Про приватизацію земельних ділянок садово-дачного товариства «Садне» у Дарницькому районі м. Києва», знаходиться у розробника документацію із землеустрою - ТОВ «Епоха-Гео». За даними системи електроного документообігу «АСКОД» з 2013 року по 01.06.2020 від громадянина ОСОБА_2 не надходило звернень або клопотань щодо організації робіт по винесенню меж на місцевості (в натурі) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . За даними Міського земельного кадастру інформація щодо розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (код 96:004:023) в натурі (на місцевості) та розроблення технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення колективного садівництва у АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до інформації з наявних у Департаменті Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки та на право постійного користування землею, відомості про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення колективного садівництва (код ділянки 96:004:023), площею 1148,31 квм., розташовану у АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 відсутні (т. 4 а.с. 207).

З Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшла інформація № 0570202/3-11539 від 30.06.2020 про те, що у Міському земельному кадастрі земельна ділянка з 96:004:023, площею 1148,31 кв.м., обліковується за ОСОБА_2 з 06.02.2013. Інформація про зазначену земельну ділнку внесена до міського земельного кадастру на підставі документації із землеустрою, виготовленої ТОВ «Епоха-Гео» (т. 4 а.с. 213).

Відповідно до висновку експерта Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз № 13477/16-43/22874/17-43 від 22.12.2017 житловий будинок літ. «А», розташований за адресою: провулок АДРЕСА_2 - незакінчений будівництвом, не належить до нерухомого майна. Визначити ступінь будівельної готовності будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. Визначити ринкову вартість будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. Визначити ринкову вартість всіх фактично побудованих конструктивних елементів та витрачених матеріалів при будівництві будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. За призначенням, згідно плану ділянки, будинок літ. «А» є садовим будинком, та, оскільки він незавершений будівництвом та не прийнятий в експлуатацію, то є непридатним для проживання. Крім садового будинку літ. «А» на земельній ділянці розташовані: баня літ. «Б», навіс літ. «В», господарчий блок літ. «Г». Дані про інші житлові будинки на ділянці відсутні. Встановити час проведення будівельних робіт не видається можливим через відсутність відповідних науково розроблених методик. Тому визначити, які саме роботи та в якому обсязі були виконані за адресою: провулок АДРЕСА_2 до 04.07.2013, а які після цієї дати. Відповідно, неможливо визначити вартість робіт, виконаних до 04.07.2013 (т. 3 а.с. 204-217).

Відповідно до довідки про вартість майна від 20.03.2018 виконана на замовлення позивача ОСОБА_3 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертний знавець» ринкова вартість, без ПДВ садового (дачного) будинку загальною площею 411,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 становить 5 440 529,00 грн. (т. 2 а.с. 50).

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22, встановлених судовим експертом ОСОБА_11 , за адресою: провулок АДРЕСА_2 знаходиться в цілому як об`єкт будівництва самочинно збудовані незавершені будівництвом двоповерховий цегляний судовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. «А») загальною площею 411,6 кв.м. (площа приміщень) з господарськими будівлями та спорудами (баня літ. «Б» - 54 кв.м. (площа забудови), навіс літ. «В» - 21,354 кв.м. (площа забудови), господарські будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,754 кв.м. (площа забудови), літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа. Вказані будівлі за літерами «А», «Б», В», «Г» разом з господарським спорудами за літерами «І», «№1», «№2», «№3» та «№4» є об`єктами будівництва, розташовані на одній земельній ділянці площею 1146,81 кв.м., пов`язані з нею через фундаменти та переміщення яких є неможливим без їх знецінення.

Експерт зазначив, що неоднарозово не був допущений для обстеження об`єктів дослідження щодо здійснення ним особисто їх огляду, встановлення технічного стану конструкцій та об`єкту в цілому, їх будівельної готовності у відповідності до приписів передбачених встановленими правимлами та немає можливості провести повне дослідження та надати обґрунтований об`єктивний письмовий висновок на поставлене питання щодо визначення технічного стану незавершеного будівництвом двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами їх будівельної готовності та можливість використання за своїм функціональним призначенням. Та немає можливості провести повне дослідження та надати обґрунтований об`єктивний письмовий висновок на питання щодо відповідності технічних показників фактично побудованого незавершеного будівництвом двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами.

Станом на момент проведення експертизи об`єкти дослідження мають поточну вартість (вартість об`єкту незавершеного будівництва), що загалом дорівнює 7 432 203 грн. з ПДВ, з них поточна вартість матеріальних ресурсів (будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування) 4 132 307 грн., поточна вартість будівельних і монтажних робіт (трудові ресурси -заробітна плата) 1 195 098 грн., поточна вартість експлуатації машин і механізмів 231 142 грн., які розташовані на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 у складі двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольними поверхами (літ.А), загальною площею 411,6 кв.м з господарськими будівлями та спорудами (баня - літ «Б»-54 кв.м. (площа забудови), навіс-літ.«В»-21,3 54 кв.м. (площа забудови), господарські будівлі зблоковані - літ. «Г»-19,7 54 кв.м. (площа забудови), літ. «І» - тротуар, №1-хвіртка, №2-ворота, №3-огорожа, №4-огорожа (т. 5 а.с. 155-203).

Експертом під час виконання експертного дослідження взято до уваги виконанні будівельно-монатажні роботи та кількості затрачених матеріалів, конструкцій, виробів; відомості щодо виробників, якості та технічних характеристик застосованих матеріалів, конструкцій та виробів; відомості переліку виконуватих робіт та застосованих технологій, що відображено у таблиці 4 висновку експерта (т. 5 а.с. 167-169).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами статті 328 ЦК України, передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності на підставах, що не заборонені законом.

Нормами частин 1, 3 статті 355 ЦК України визначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч. 3ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном (ст.63 СК України). Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку (ст.60 СК України). Згідно ч.1 ст.70 СК України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Положенням ч. 1 ст. 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. В ч.2 цієї статті вказано, що розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 370 ЦК України передбачено, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За змістом ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частиною 1 ст. 71 СК України передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У Цивільному кодексі України, крім понять нерухомість, нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: об`єкт незавершеного будівництва (стаття 331), об`єкт будівництва (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що будинок не введено в експлуатацію, однак він побудований на земельній ділянці виділеній відповідачу ОСОБА_2 і є в навності під час поділу майна, то відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в період зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ними за спільні кошти проводилося будівництво житлового будинку АДРЕСА_4 , а тому необхідно визнати вказаний об`єкт незавершенного будівництва, об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Посилання відповідача на ту обставину, що коштів на будівництво будинку від ОСОБА_3 він не отримував суд оцінює критично, оскільки це свідчить від ухилення останнього щодо поділу майна подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Таким чином, з вищевикладеного можна зробити висновок про те, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об`єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

Щодо участі позивача у будівництві житлового будинку, то хоч відповідач ОСОБА_2 і заперечує дану обставину, однак з показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , вбачається, що остання дійсно приймала участь у будівництві будинку. При цьому позивач також здійснювала хатню роботу - готувала їжу та прибирала, займалась вихованням і доглядом дитини.

Хоч суд і враховує те, що зазначений вище свідок є родичем позивача ОСОБА_3 , однак покази останього є послідовними, відповідають матеріалам справи та не містять суперечностей між собою, а відтак беруться судом до уваги.

При цьому судом не надається оцінка посиланням сторін щодо участі чи неучасті батьків позивача та відповідача 1 як в фінансуванні вказаного будівництва, та відповідно щодо їх фінансового стану, так і безпосередньо в будівництві такого, оскільки судом вирішується питання про поділ спільного майна подружжя, яким є сторони у справі, а відтак для розгляду даної справи значення мають виключно доходи, що отримані останніми у визначеному законодавством порядку, та їх безпосередня участь у набутті/створенні такого майна.

Під час розгляду справи судом знайшло підтвердження спільного будівництва житлового будинку АДРЕСА_5 позивачем ОСОБА_3 разом із відповідачем ОСОБА_2 у період їхнього перебування у шлюбі, тому необхідно визнати позивача ОСОБА_3 співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва - двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 крім визнаня об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, визнання її співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію спірного житлового будинку, з подальшим поділом майна по 1/2 просить стягнення компенсації вартості 1/2 частини конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 , оскільки вважає себе співвласником збудованого спірного майна.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласникв має право на надання йому у володіння тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою та другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Таким чином, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства "ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України N 1-8/2012 (N 17-рп/2012), яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Кодексу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки.

Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Оцінюючи перелік будівельних матеріалів, що використані в процесі побудови садового будинку суд приходить до висновку, що таке обладнання, будівельні матеріали та конструкції не можуть бути поділені між сторонами без втрати цільового призначення житлового будинку.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22, об`єкт будівництва самочинно збудовані незавершені будівництвом двоповерховий цегляний судовий будинок з мансардним та цокольним поверхами разом з господарським спорудами є об`єктами будівництва, розташовані на одній земельній ділянці, пов`язані з нею через фундаменти та переміщення яких є неможливим без їх знецінення. Станом на момент проведення експертизи об`єкти дослідження мають поточну вартість (вартість об`єкту незавершеного будівництва), що загалом становить 7 432 203 грн. з ПДВ, отже 1/2 вартості об`єкта незавершеного будівництва становить 3 716 101,5 грн.

Під час розгляду справи судом береться до уваги вартість об`єкта незавершеного будівництва 7 432 203 грн., прорахована експертом за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22.

Судом встановлено, що враховуючи стан об`єкта незавершеного будівництва (житлового будинку), який відповідачем ОСОБА_2 , використовується в якості житла, однак не введенного в експлуатацію, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_3 щодо визнання цього об`єкта спільною сумісною власністю сторін та визнання за позивачем права співзабудовника на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівницва та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 716 101,50 грн. в рахунок компенсації вартості 1/2 частини вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (группі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Судом також враховується те, що спір щодо вказаного об`єкту незавершеного будівництва триває із липня 2013 року, саме тоді ще ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом у справі № 753/11095/13 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги були задоволені частково, оскільки право власності на будинки не зареєстровано, а отже майно не вважається набутим сторонами. Запропоновано подати позов про визнання права власності на будівельні матеріали або стягнення компенсації за їх частку, а не визнання права власності на житлові будинки та їх поділ. У зв`язку з цим у серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду вже з даним позовом. Відтак ОСОБА_3 неодноразово здійснювала дії з метою захисту своїх порушених прав, що підтверджується матеріалами цієї справи та матеріалами справи № 753/11095/13.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначив, що для того щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France)).

З огляду на вказане та враховуючи вчинення позивачем активних дій з метою захисту своїх порушених прав протягом тривалого часу, суд дійшов висновку, що строк позовної давності ОСОБА_3 не пропущений.

Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 у справі №464/3901/21.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 12 405,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 60, 63, 68, 69, 70, 71 СК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне", 3-тя особа: ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати об`єкт незавершеного будівництва - двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Визнати ОСОБА_3 співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва - двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3 716 101 (три мільйони сімсот шістнадцять тисяч сто одну) гривню 50 копійок в рахунок компенсації вартості 1/2 частини вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв.м., навіс - літ. «В» - 21,3 кв.м., господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв.м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив Садово-дачне товариство "Стадне", ЄДРПОУ 33054697, адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 17, оф. 314.

Третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 03.04.2024.

Суддя: