Постанова

від 31.10.2024 по справі 753/15705/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/11490/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/15705/15

31 жовтня 2024 року Київський апеляційний судв складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуцола Руслана Івановича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Сирбул О. Ф. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне», третя особа - ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06 серпня 1999 року по 26 квітня 2013 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час спільного проживання, окрім квартири АДРЕСА_1 , яка розділена між колишнім подружжям рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27.10.2014 року, ними також було отримано у користування у ОК СДТ «Стадне» земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка була отримана за ініціативи батька позивача ОСОБА_4 , який був членом вказаного дачного товариства та відступив своє членство у ньому відповідачеві. На вказаній земельній ділянці, за спільні грошові кошти подружжя на початку 2000-х років почали будували двоповерховий цегляний садовий будинок загальною площею 411, 6 кв. м, разом з господарськими будівлями та спорудами. На час розірвання шлюбу між сторонами у 2013 році будинок та господарські споруди були вже побудовані.

Таким чином, враховуючи, що цегляний садовий житловий будинок з мансардним та цокольним поверхами та господарські будівлі та спорудами були побудовані у період шлюбу за спільні кошти подружжя, тому позивач вважає їх спільною сумісною власністю подружжя.

Зважаючи на ту обставину, що будинок не введено в експлуатацію, однак він побудований на земельній ділянці виділеній відповідачу ОСОБА_5 і є в наявності на час поділу майна, то відповідно до частини третьої статті 331 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Спільно користуватися вказаним будинком разом з ОСОБА_1 позивач не має змоги, оскільки її туди не пускають, тому позивач вважає за доцільне одержання від колишнього чоловіка грошової компенсації вартості її частки.

Враховуючи наведене, з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог, позивач просила визнати об`єкт незавершеного будівництва - двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411,6 кв. м з господарськими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв. м, навіс літ. «В» - 21,3 кв. м, господарські будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв. м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати її співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва - двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411, 6 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

У порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411, 6 кв. м та господарських будівель і споруд, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 716 101,5 грн у рахунок компенсації вартості 1/2 частини вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А) загальною площею 411, 6 кв. м, та господарських будівель і споруд, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОК СДТ «Стадне», а в якості третьої особи - ОСОБА_3 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОК СДТ «Стадне», третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя задоволено.

Визнано об`єкт незавершеного будівництва - двоповерховий цегляний садовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв. м з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв. м, навіс - літ. «В» - 21,3 кв. м, господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв. м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнано ОСОБА_2 співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва - двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв. м з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв. м, навіс - літ. «В» - 21,3 кв. м, господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв. м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв. м з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв. м, навіс - літ. «В» - 21,3 кв. м, господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв. м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 716 101,50 грн (три мільйони сімсот шістнадцять тисяч сто одну) в рахунок компенсації вартості 1/2 частини вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами (літ. А), загальною площею 411,6 кв. м з господарчими будівлями та спорудами (баня - літ. «Б» - 54 кв. м, навіс - літ. «В» - 21,3 кв. м, господарчі будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,7 кв. м, літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа), які знаходяться на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень 00 копійок.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що будівництво спірного об`єкту незавершеного будівництва проводилося ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період зареєстрованого шлюбу та за спільні кошти, а тому такий є спільним майном подружжя та частина використаних для його будівництва матеріалів належить позивачу.

Разом із тим, враховуючи, що будівельні матеріали, що використані в процесі будівництва спірного об`єкту не можуть бути поділені між сторонами без втрати цільового призначення житлового будинку, об`єкта незавершеного будівництва (житловий будинок) використовується ОСОБА_1 в якості житла, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості її частки в зазначеному майні в розмірі, визначеному за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22.

Не погоджуючись з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року, 26 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуцол Р. І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги заяви про уточнення позовних вимог та їх збільшення від лютого 2018 року, від 19 червня 2019 року та від 24 листопада 2022 року, з огляду на те, що позивачем не надано доказів направлення їх копії та доданих до них матеріалів іншим учасникам справи. З урахування цього, суд мав застосувати частину п`яту статті 49 ЦПК України та повернути вказані заяви позивачу.

Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірний будинок побудований на земельній ділянці виділеній відповідачу. Такі висновки не відповідають дійсності та суперечать зібраним в справі доказам.

Висновки суду про те, що будівництво спірного об`єкту нерухомості проводилося сторонами за їх спільні кошти є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами.

Звертає увагу, що позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає. У такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визначаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.

Отже позивач безпідставно просила, а суд першої інстанції незаконно задовільнив одночасно дві взаємовиключні вимоги позову про визнання за нею права власності на частини матеріалів та стягнення на її користь 3 716 101,50 грн компенсації.

Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції незаконно взяв до уваги та визнав належним доказом висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року, яка міститься на а.с. 155-204 том 5. Звертає увагу, що у справі на аркушах і томах, що вказує експерт, знаходяться зовсім інші документи, відмінні від тих, що досліджує експерт під час проведення експертизи.

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Демченко О. Б., подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_2 адвокат Демченко Олена Богданівна заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гуцол Руслан Іванович підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Інші учасники справи Обслуговуючий кооператив Садово-дачне товариство «Стадне» та третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про причину неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з 06 серпня 1999 року по 26 квітня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час спільного проживання подружжям у користування отримано земельну ділянку в Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне», розташованому за адресою: АДРЕСА_2

На вказаній земельній ділянці сторони за час перебування у шлюбі почали будівництво цегляного садового будинку загальною площею 411,6 кв. м., разом з господарськими будівлями та спорудами. На час розірвання шлюбу у 2013 році будинок та господарські споруди були вже побудовані.

Згідно з довідкою Садово-дачного товариства «Стадне» від 14 жовтня 2013 року № 148 ОСОБА_1 є членом товариства, користується земельною ділянкою, яка станом на вказану дату не приватизована, членські внески сплачено в повному обсязі.

Як вбачається з довідки Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» від 12 вересня 2016 року № 223 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 до 2004 року перебувала у кооперативі Орхідея. У 2004 році, в зв`язку з перереєстрацією СДТ «Стадне», вказана земельна ділянка перейшла по межах в СДТ «Стадне», ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки.

04 квітня 2000 року ОСОБА_1 вступив до Товариства індивідуальних забудовників «Орхідея», що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 № НОМЕР_4.

05 серпня 2004 року ОСОБА_1 вступив до Садово-дачного товариства «Стадне», що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , а пізніше його внесено в члени товариства.

У матеріалах справи міститься рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у цивільній справі № 753/11095/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, позовні вимоги задоволено частково.

Як вбачається із змісту рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про виділення у власність двоповерхового житлового будинку та приміщення загального користування за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідачу ОСОБА_1 триповерхового житлового будинку за вище вказаною адресою, було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні вказаних вимог, суд виходив із того, що оскільки, право власності на будинки не зареєстровано, то майно не є таким, що набуте сторонами. В рішенні також вказано, що за таких обставин вимоги позивача повинні були стосуватися визнання права власності на будівельні матеріали або стягнення компенсації за їх частку, а не визнання права власності на цілі житлові будинки та їх поділ.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2014 року залишено без змін (т. 1 а.с. 58-59).

Відповідно до відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна № 15278 (И-2012) від 13.04.2012, станом на 04.04.2012 будинок АДРЕСА_3 на праві власності на реєструвався (т. 1 а.с. 64).

Разом з тим, у 2006 році ТОВ проектно-будівельною фірмою «АКСІМА» виготовлений робочий проект на будівництво індивідуального житлового будинку за вищевказаною адресою. Проектом передбачалось будівництво двоповерхового житлового будинку з цокольним поверхом загальною площею 346,8 кв. м.

У матеріалах справи міститься копія інвентаризаційної справи № 125266 за адресою: провулок АДРЕСА_2 , створена 18.01.2011 КП «Київським міським бюро технічної інфентарізації». Станом на 12.10.2010 були самочинно побудовані садовий 2-х поверховий будинок з цокольним та мансардним поверхами літера «А», баня літера «Б-ІІ», навіс літера «В», господарчий блок літера «Г» тротуар літ. «І», хвіртка літ. «№1», ворота літ. «№2», огорожі літ. «№3», літ. «№4» . Загальна площа будинку має розмір 411,6 кв. м.

Згідно з довідкою СТД «Стадне» № 168-П1-10 від 20.09.2010, яка міститься у матеріалах інвентаризаційної справи, ОСОБА_1 є членом СДТ «Стадне» згідно рішення загальних зборів членів садово-дачного товариства, протокол від 22 жовтня 2004 року № 04. ОСОБА_1 є власником судового (дачного) будинку АДРЕСА_4 . Сума внесків за садовий (дачний) будинок сплачена у повному обсязі. Перед товариством заборгованості немає. Рішенням ІV сесії VІ скликання Київської Міської Ради від 08 жовтня 2009 року № 357/2426 було передано земельну ділянку садово-дачному товариству «Стадне» для ведення колективного садівництва у АДРЕСА_5 в СДТ «Стадне» побудований господарчим способом громадянином ОСОБА_1 у 2004 році.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 повідомив, що дана довідка не відповідає дійсності, оскільки на той момент на земельній ділянці відбувалися лише будівельні роботи, був вже виритий котлован, а довідку склали для того, щоб була можливість зробити технічну документацію та підключити світло.

Згідно плану встановлення меж земельної ділянки площа земельної ділянки за адресою: провулок АДРЕСА_2 становить 1146,81 кв. м.

Рішенням Київської міської ради № 182/8466 від 20.09.2012 «Про приватизацію земельних ділянок Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» у Дарницькому районі», передано громадянам, членам Садово-дачного товариства «Стадне» у приватну власність земельні ділянки для ведення колективного садівництва за рахунок частини земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради № 357/2426 від 08.10.2009 «Про передачу Обслуговуючому кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне» земельної ділянки для ведення колективного садівництва у мікрорайоні Осокорки у Дарницькому районі м. Києва», постанови Київського апеляційного господарського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 № 31/452-4/478 та право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 01.06.2010 № 63-6-00587, згідно з додатком, у якому зазначено також ОСОБА_1 .

Відповідно до договору про приєднання до електричних мереж № 12250/45080/51799 від 13.07.2010 Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» та Садово-дачне товариство «Стадне» уклали договір про приєднання електроустановок СДТ «Стадне» до електричних мереж Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго».

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві № 9-26-042-536/2-20 від 10.02.2020 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до 01.01.2013 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:001:0502, площею 71,1400 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, мікрорайон Осокорки на праві оренди за садово-дачним товариством «Стадне» від 01.06.2010, строк дії речового права - 24 роки. Цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства. 16.05.2015 на підставі заяви ОК СДТ «Стадне» від 15.01.2015 № 3В-8000182552015 державним реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробленої ТОВ «Гео-Простір» внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:002:0082, площею 0,2802га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, мікрорайон Осокорки. Цільове призначення - 01,06 для ведення колективного садівництва. Вид використання - для ведення колективного садівництва (утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0502).

Крім цього, 20.10.2017 державними кадастровими реєстраторами Головного управління Дергеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:040:0505 та внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельні ділянки (утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:040:0505) з наступними кадастровими номерами, один з яких є 8000000000:96:044:0023. Інформація в електронному вигляді у форматі обмінного файлу уніфікованої форми про реєстрацію до 01.01.2013 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та присвоєння їй кадастрового номера 8000000000:96:044:0023 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не передавалась. Також, повідомили, що станом на дату надання відповіді, державна реєстрація земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з присвоєнням їй кадастрового номера 8000000000:96:044:0023, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, не здійснювалась.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (код 96:004:023), яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України та постановою КМУ від 31.08.2016 № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проект із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» на погодження до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не надходив (т. 4 а.с. 66-71).

На виконання ухвали суду з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшла інформація № 05709-4697 від 05.03.2020 про те, що до 31.12.2012 в Департаменті відсутня інформація чи звертався з клопотанням до ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) щодо робіт по винесенню меж земельних ділянок в натурі (на місцевість) та виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (код 96:004:023) за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до даних системи електронного документообігу «АСКОД» з 01.01.2013 по 05.03.2020 вищевказаних звернень до Департаменту не надходило (т. 4 а.с. 130).

На виконання ухвали суду з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшла інформація № 0570202/3-9758 від 01.06.2020 про те, що землевпорядна документація, на підставі якої було прийнято рішення КМР від 20.09.2012 № 182/8466 «Про приватизацію земельних ділянок садово-дачного товариства «Садне» у Дарницькому районі м. Києва», знаходиться у розробника документації із землеустрою - ТОВ «Епоха-Гео». За даними системи електронного документообігу «АСКОД» з 2013 року по 01.06.2020 від громадянина ОСОБА_1 не надходило звернень або клопотань щодо організації робіт по винесенню меж на місцевості (в натурі) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . За даними Міського земельного кадастру інформація щодо розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (код 96:004:023) в натурі (на місцевості) та розроблення технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення колективного садівництва у АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до інформації з наявних у Департаменті Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки та на право постійного користування землею, відомості про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення колективного садівництва (код ділянки 96:004:023), площею 1148,31 квм., розташовану у АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 відсутні.

З Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшла інформація № 0570202/3-11539 від 30.06.2020 року про те, що у Міському земельному кадастрі земельна ділянка з 96:004:023, площею 1148,31 кв. м, обліковується за ОСОБА_1 з 06.02.2013. Інформація про зазначену земельну ділянку внесена до міського земельного кадастру на підставі документації із землеустрою, виготовленої ТОВ «Епоха-Гео».

Відповідно до висновку експерта Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз № 13477/16-43/22874/17-43 від 22.12.2017 житловий будинок літ. «А», розташований за адресою: провулок АДРЕСА_2 - незакінчений будівництвом, не належить до нерухомого майна. Визначити ступінь будівельної готовності будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. Визначити ринкову вартість будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. Визначити ринкову вартість всіх фактично побудованих конструктивних елементів та витрачених матеріалів при будівництві будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. За призначенням, згідно плану ділянки, будинок літ. «А» є садовим будинком, та, оскільки він незавершений будівництвом та не прийнятий в експлуатацію, то є непридатним для проживання. Крім садового будинку літ. «А» на земельній ділянці розташовані: баня літ. «Б», навіс літ. «В», господарчий блок літ. «Г». Дані про інші житлові будинки на ділянці відсутні. Встановити час проведення будівельних робіт не видається можливим через відсутність відповідних науково розроблених методик. Тому визначити, які саме роботи та в якому обсязі були виконані за адресою: провулок АДРЕСА_2 до 04.07.2013, а які після цієї дати неможливо. Відповідно, неможливо визначити вартість робіт, виконаних до 04.07.2013.

Згідно з довідкою про вартість майна від 20.03.2018 року, виконаною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертний знавець» на замовлення позивача ОСОБА_2 ринкова вартість, без ПДВ садового (дачного) будинку загальною площею 411,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 становить 5 440 529,00 грн.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22 за адресою: провулок АДРЕСА_2 знаходиться в цілому як об`єкт будівництва самочинно збудовані незавершені будівництвом двоповерховий цегляний судовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. «А») загальною площею 411,6 кв. м (площа приміщень) з господарськими будівлями та спорудами (баня літ. «Б» - 54 кв. м (площа забудови), навіс літ. «В» - 21,354 кв. м (площа забудови), господарські будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,754 кв. м (площа забудови), літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа. Вказані будівлі за літерами «А», «Б», В», «Г» разом з господарським спорудами за літерами «І», «№1», «№2», «№3» та «№4» є об`єктами будівництва, розташовані на одній земельній ділянці площею 1146,81 кв. м, пов`язані з нею через фундаменти та переміщення яких є неможливим без їх знецінення.

У висновку експерт зазначив, що він неодноразово був не допущений для обстеження об`єктів дослідження щодо здійснення ним особисто їх огляду, встановлення технічного стану конструкцій та об`єкту в цілому, їх будівельної готовності у відповідності до приписів передбачених встановленими правилами, атому позбавлений можливості провести повне дослідження та надати обґрунтований об`єктивний письмовий висновок на поставлене питання щодо визначення технічного стану незавершеного будівництвом двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами їх будівельної готовності та можливість використання за своїм функціональним призначенням. Також немає можливості провести повне дослідження та надати обґрунтований об`єктивний письмовий висновок на питання щодо відповідності технічних показників фактично побудованого незавершеного будівництвом двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами.

Станом на момент проведення експертизи об`єкти дослідження мають поточну вартість (вартість об`єкту незавершеного будівництва), що загалом дорівнює 7 432 203 грн з ПДВ, з них поточна вартість матеріальних ресурсів (будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування) 4 132 307 грн, поточна вартість будівельних і монтажних робіт (трудові ресурси -заробітна плата) 1 195 098 грн, поточна вартість експлуатації машин і механізмів 231 142 грн, які розташовані на земельній ділянці за адресою: провулок АДРЕСА_2 у складі двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольними поверхами (літ.А), загальною площею 411,6 кв. м з господарськими будівлями та спорудами (баня - літ «Б»-54 кв. м (площа забудови), навіс-літ.«В»-21,3 54 кв. м (площа забудови), господарські будівлі зблоковані - літ. «Г»-19,7 54 кв. м (площа забудови), літ. «І» - тротуар, №1-хвіртка, № 2-ворота, № 3-огорожа, № 4-огорожа.

Експертом під час виконання експертного дослідження взято до уваги виконані будівельно-монтажні роботи та кількість затрачених матеріалів, конструкцій, виробів; відомості щодо виробників, якості та технічних характеристик застосованих матеріалів, конструкцій та виробів; відомості переліку виконуваних робіт та застосованих технологій.

Стаття 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 62 СК України унормовано питання виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також у статті 69 СК України зазначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (стаття 70 СК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя (постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 537/541/23).

Отже, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого із подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Приписами частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації, а в разі, коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною третьою статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації та з моменту державної реєстрації права власності на нього. До цього, не будучи житловим будинком з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, а отже є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю та може бути предметом поділу між подружжям.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 570/1268/17 (провадження № 61-9251св23), від 22 травня 2024 року у справі № 369/2750/21 (провадження № 61-11313св23).

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Частиною першою та другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Таким чином, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 ЦК України.

Таку позицію підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), зазначивши у пункті 45, що вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду (постанова Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.

У пункті 50 цієї самої постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд.

Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2023 року справі № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22) вказала, що «відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку, суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

Визнаючи, при цьому, право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання».

Отже, суд може визнати право власності за сторонами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку (зазначивши які саме це матеріали чи обладнання), наприклад по за кожним без стягнення відповідної компенсації, або ж таки, з урахуванням конкретних обставин справи, будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку залишити одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію вартості її частини такого майна.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи від 29.08.2014 року № 11448/13-43, проведеної під час вирішення справи № 753/11095/13-ц про поділ майна подружжя між цими ж сторонами, зазначено, що визначити вартість будівельних матеріалів, що були використані при будівництві триповерхового та двоповерхового житлових будинків, розташованих по провулку АДРЕСА_2 , мікрорайон Осокорки СДТ «Стадне» не представляється можливим, оскільки:

в матеріалах справи відсутні відомості точних об`ємів виконаних будівельно-монтажних робіт та кількості затрачених матеріалів, конструкцій, виробів;

в матеріалах справи відсутні відомості щодо виробників, якості та технічних характеристик застосовуваних матеріалів, конструкцій та виробів;

в матеріалах справи відсутні відомості переліку виконуваних робіт та застосованих технологій.

Відповідно до висновку експерта Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз № 13477/16-43/22874/17-43 від 22.12.2017 житловий будинок літ. «А», розташований за адресою: провулок АДРЕСА_2 - незакінчений будівництвом, не належить до нерухомого майна. Визначити ступінь будівельної готовності будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. Визначити ринкову вартість будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. Визначити ринкову вартість всіх фактично побудованих конструктивних елементів та витрачених матеріалів при будівництві будинку літ. «А» - не видається за можливе через відсутність вихідних даних. За призначенням, згідно плану ділянки, будинок літ. «А» є садовим будинком, та, оскільки він незавершений будівництвом та не прийнятий в експлуатацію, то є непридатним для проживання. Крім садового будинку літ. «А» на земельній ділянці розташовані: баня літ. «Б», навіс літ. «В», господарчий блок літ. «Г». Дані про інші житлові будинки на ділянці відсутні. Встановити час проведення будівельних робіт не видається можливим через відсутність відповідних науково розроблених методик. Тому визначити, які саме роботи та в якому обсязі були виконані за адресою: провулок АДРЕСА_2 до 04.07.2013, а які після цієї дати неможливо. Відповідно, неможливо визначити вартість робіт, виконаних до 04.07.2013.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 01 серпня 2022 року № 14/30-21-22 за адресою: провулок АДРЕСА_2 знаходиться в цілому як об`єкт будівництва самочинно збудовані незавершені будівництвом двоповерховий цегляний судовий будинок з мансардним та цокольним поверхами (літ. «А») загальною площею 411,6 кв. м (площа приміщень) з господарськими будівлями та спорудами (баня літ. «Б» - 54 кв. м (площа забудови), навіс літ. «В» - 21,354 кв. м (площа забудови), господарські будівлі зблоковані - літ. «Г» - 19,754 кв. м (площа забудови), літ. «І» - тротуар, № 1 - хвіртка, № 2 - ворота, № 3 - огорожа, № 4 - огорожа. Вказані будівлі за літерами «А», «Б», В», «Г» разом з господарським спорудами за літерами «І», «№1», «№2», «№3» та «№4» є об`єктами будівництва, розташовані на одній земельній ділянці площею 1146,81 кв. м, пов`язані з нею через фундаменти та переміщення яких є неможливим без їх знецінення.

У висновку експерт зазначив, що він не був допущений для обстеження об`єктів дослідження щодо здійснення ним особисто їх огляду, встановлення технічного стану конструкцій та об`єкту в цілому, їх будівельної готовності у відповідності до приписів передбачених встановленими правилами, а тому позбавлений можливості провести повне дослідження та надати обґрунтований об`єктивний письмовий висновок на поставлене питання щодо визначення технічного стану незавершеного будівництвом двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами їх будівельної готовності та можливість використання за своїм функціональним призначенням. Також немає можливості провести повне дослідження та надати обґрунтований об`єктивний письмовий висновок на питання щодо відповідності технічних показників фактично побудованого незавершеного будівництвом двоповерхового цегляного садового будинку з мансардним та цокольним поверхами.

Жодна з наведених експертиз не містить даних про матеріали та обладнання, які були використані під час будівництва (створення) спірного об`єкта нерухомого майна за час перебування сторін в шлюбі і до його розірвання 26.04.2013 року.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що спірне майно є незакінчений будівництвом будинок, який не зданий в експлуатацію та який не зареєстрований у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у такому випадку у позивача виникло право на частину будівельних матеріалів і виконаних робіт, вкладених у будівництво житлового будинку та господарських споруд на час припинення шлюбу.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, які саме матеріали та обладнання були використані під час будівництва (створення) спірного об`єкта нерухомого майна матеріалів та обладнання. Відсутність таких доказів виключає можливість визначити ступінь готовності об`єкта та його дійсну вартість на час припинення шлюбу між сторонами 26.04.2013 року.

За таким обставин, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного процесу, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги про поділ об`єкта незавершеного будівництва, визнання за позивачем права власності на частини конструктивних елементів, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машині механізмів, використаних при будівництві спірного об`єкта та стягнення компенсації за вказану частку, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Що стосується вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання її забудовником відповідного об`єкта незавершеного будівництва, то колегія суддів вважає, що такий спосіб судового захисту не є ефективним, оскільки не відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та не забезпечить поновлення порушеного права позивача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановленні судом обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуцола Руслана Івановича задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства «Стадне», третя особа - ОСОБА_3 про поділ майна подружжя відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2024 року

Головуючий: Судді: