Постанова

від 02.04.2024 по справі 752/13843/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1232/2024

Справа № 752/13843/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Кордюкової Ж.І. в м. Київ 06 листопада 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стратегічне» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками щодо утримання та обслуговування підземного автопаркінгу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року позивач ОСББ «Стратегічне» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача на його користь 50407,96 грн., з яких 39200 грн. суми основного боргу витрат, пов`язаних з утриманням та обслуговуванням підземного автопаркінгу, 9498,62 грн. інфляційні втрати, 1709,34 грн. - 3 % річних.

Позов мотивував тим, що ОСББ «Стратегічне» відповідно до статуту створено у відповідності до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. 20 листопада 2011 року відповідно до акту приймання-передачі на баланс ОСББ «Стратегічне» передано підземний автопаркінг за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , розташованих в даному автопаркінгу. В порушення зобов`язань, передбачених Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та зобов`язань, передбачених статутом, ОСОБА_1 не уклав з позивачем договору на утримання машиномісць та не сплачує необхідні платежі, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Підземний паркінг, в якому розташовані машиномісця, належні відповідачу, є складовою частиною багатоквартирного будинку, який перебуває на балансі позивача, а відтак підземний паркінг, як і сам будинок, є спільною сумісною власністю співвласників і на його обслуговування затверджено кошторис внесків, які повинні сплачуватися належним чином та в повному обсязі.

Розміри витрат, пов`язаних з утриманням та обслуговуванням підземного автопаркінгу за період з серпня 2020 року по травень 2023 року, затверджені відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Стратегічне» від 23 січня 2020 року. Вказаним протоколом було затверджено кошторис на утримання паркінгу за 2020 рік, та кошторисом визначена сума оплати за одне паркомісце за один місяць в розмірі 600 грн. Змін до кошторису станом на дату подання позову не вносилось.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за машиномісце № НОМЕР_1 в період з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року складає 18800 грн., за машиномісце № НОМЕР_2 за цей же період складає 20400 грн. Загальна сума заборгованості становить 39200 грн.

24 травня 2023 року позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості з утримання паркомісць, довідки про заборгованість, однак відповідач вказану вимогу проігнорував.

Як вбачається з довідок про заборгованість, відповідачем частково здійснювалась оплата на рахунок позивача за утримання обох паркомісць, що свідчить про визнання ним надання послуг ОСББ «Стратегічне» та визнання боргу.

Вказував, що ОСББ «Стратегічне» постійно несе витрати на утримання підземного автопаркінгу, зокрема 11 січня 2022 року були виконанні ремонті роботи по гідроізоляції паркінгу на загальну суму 49685,30 грн., в березні 2021 року були придбані вогнегасники на загальну суму 7534 грн., в лютому 2021 року - виконані роботи з ремонту секційних воріт на загальну суму 560 грн., в квітні 2023 року також було виконано ремонт шлагбаума на загальну суму 5800 грн. Для забезпечення здійснення зв`язку між ОСББ «Стратегічне» та ПАТ «Укртелеком» укладено договір № 38396 від 25 жовтня 2018 року про надання послуг, позивач здійснює щомісячні платежі. Також між позивачем та ТОВ «Вік-Тан» 16 листопада 2012 року укладено договір № 2896-тр спостереження за сигналізацією термінового виклику групи реагування, за умовами якого позивач щомісячно сплачує за послуги 450 грн. Також за послуги чергової паркінгу позивач несе витрати згідно з укладеним договором № 3 від 15 січня 2018 року з ФОП ОСОБА_3 . За послуги з обслуговування електрощитової, за використання електроенергії та холодної води позивач сплачує КП «Житло-сервіс» на підставі укладеного договору від 01 листопада 2011 року.

Послуги щодо обслуговування підземного автопаркінгу, в якому знаходяться паркомісця відповідача, позивач надавав своєчасно та в повному обсязі.

Крім того, оскільки правовідносини між сторонами є грошовим зобов`язанням, відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Стратегічне» заборгованість за утримання та обслуговування підземного автопаркінгу в розмірі 39200 грн., 3 % річних в розмірі 1311,14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7906,15 грн. за період з серпня 2020 року по січень 2022 року, в решті позову відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року про порядок розгляду справи, скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції та призначити слухання в справі з викликом сторін, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн., які відповідач поніс при розгляді даної справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом першої інстанції не оцінено аргументи відповідача та його доводи, оскільки суд першої інстанції не прийняв відзив на апеляційну скаргу з формальних причин, вказавши, що відповідач пропустив три дні до моменту, коли він міг подати відзив. Тобто, не з`ясовані обставини, які мають значення для справи, що призвело до незаконного рішення у справі. Також суд першої інстанції порушив права відповідача на належний доступ до правосуддя.

Вказував, що 10 серпня 2023 року судом першої інстанції відмовлено в задоволенні його клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Звертав увагу, що Другий сенат Конституційного Суду України 22 листопада 2023 року в справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188Ї23) ухвалив рішення стосовно конституційності інституту малозначної справи, визнавши, що п. 1, 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України не суперечать ч. 1 ст. 55, ч. 2 ст. 129 Конституції України, просив апеляційний суд врахувати дане рішення та скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції з викликом сторін.

Стосовно недотримання судом першої інстанції процесуальних строків розгляду справи, повідомляв, що ухвала про відкриття провадження в справі постановлена судом 13 липня 2023 року, при цьому копія ухвали не направлялася на адресу відповідача, і він випадково дізнався про відкриття провадження. Після цього представник відповідача в середині серпня 2023 року ознайомився з матеріалами справи, а в кінці серпня 2023 року подав відзив на позовну заяву, якщо враховувати думку суду першої інстанції, з пропуском в три дні 28 серпня 2023 року. Суд ухвалив рішення 06 листопада 2023 року, через 71 день після отримання відзиву в справі, чим також порушив ч. 2 ст. 210 ЦПК України, якої передбачено, що суд розглядає справу протягом тридцяти днів після початку розгляду справи по суті.

Щодо нарахованої заборгованості, вказував, що факти надання послуг в межах кошторису, який не визнається відповідачем, відсутні. Посилався на непідтвердження послуг, наданих ФОП ОСОБА_3 , оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів, які підтверджують оплату послуг ФОП ОСОБА_3 за січень 2020 року - лютий 2023 року, а саме платіжних доручень, банківських виписок, актів виконаних робіт тощо. ФОП ОСОБА_3 зареєстрована і постійно проживає в Чернігівській області та перебуває на обліку в Бахмацькій податковій інспекції. Відстань між місцем проживання і місцем надання послуг ФОП ОСОБА_3 складає близько 250 км. Згідно витягу з ЄДР ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку 1 групи. Найманих працівників, згідно податкового кодексу, платник 1 групи єдиного податку не має. ФОП ОСОБА_3 має лише один КВЕД 81.21 загальне прибирання будинків, який не має жодного відношення до переліку робіт, за які ОСББ сплачує ФОП ОСОБА_3 . Таким чином, для реалізації своїх послуг ФОП ОСОБА_3 , не маючи найманих працівників, повинна цілодобово проживати у паркінгу і надавати послуги, а це не відповідає дійсності. Крім того, ФОП ОСОБА_3 , надаючи весь перелік послуг згідно договору, порушує Податковий кодекс України в зв`язку з невідповідністю отриманого доходу її задекларованим видам діяльності. Отже, виходячи з наведених фактів, немає жодних підтверджуючих фактів, що ФОП ОСОБА_3 надає хоч якісь послуги ОСББ «Стратегічне» протягом 2018 - 2023 років. Актів виконаних робіт з ФОП ОСОБА_3 не надано. Отже, договір з ФОП ОСОБА_3 є фіктивним, не підтверджує факт надання жодних послуг і цей факт не було доведено позивачем у позові. 23 серпня 2023 року представником відповідача направлено адвокатський запит до податкової інспекції з метою встановлення фактів стосовно ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 , однак відповіді на адвокатський запит ще не отримано.

Також у статтях 2 і 3 кошторису відображається заробітна плата голови правління і бухгалтера ОСББ «Стратегічне» по 3802,02 грн. кожному, далі у ст. 4 позивач указує щомісячну суму податків персоналу 15680,36 грн., вводячи в оману суд і власників паркомісць, оскільки мінімальна заробітна плата станом на січень 2020 року становила 4723 грн., і податки з мінімальної заробітної плати становили 3683,94 грн. в місяць, а не 15680,36 грн., як вказано в кошторисі, таким чином, оплата за одне паркомісце має скласти 510 грн., а не 600 грн.

Також у ст. 4 кошторису позивач вказує суму 4500 грн. на забезпечення роботи освітлювальних приладів та наявних інженерних механізмів в приміщення паркінгу з приміткою «в середньому за рік». Оскільки кошторис складено із розрахунку на 1 місяць, то і видатки слід зазначити з розрахунку на 1 місяць. ОСББ «Стратегічне» вводить суд і власників паркомісць в оману, зазначаючи в місячному кошторисі річні витрати в окремих статтях, зокрема і в ст. 4. 4500 грн. - це сума річних витрат, сума витрат на освітлення за місяць 375 грн. Тобто загальна сума кошторису завищена на 4125 грн. Після перерахунків внесок з власника 1 паркомісця зменшується до 466 гр.

Вказував, що в ст. 7 кошторису зазначено місячну суму витрат 4000 грн. на забезпечення технічного обслуговування та поточного ремонту існуючих систем та іншого. Отже, за останні 36 місяців позивач мав би витратити на покращення умов паркінгу 144000 грн., однак у позові не надав жодного документального підтвердження понесених витрат на покращення умов у паркінгах в межах зазначеної суми. Жодних фактичних доказів виконання робіт - актів виконаних робіт позивачем не надано, кошторис на виконання робіт теж відсутній, візуалізація, фотодокази виконаних робіт відсутні. 23 серпня 2023 року представником відповідача подано адвокатський запит до ТОВ ВФ «Восток» з метою отримання інформації щодо проведених робіт у 2022 році, але станом на дату подання відзиву інформації не отримав. За фотодоказами, наданими відповідачем до відзиву, жодних інших змін з покращення гідроізоляції в паркінгу не відбулося, на кожному паркувальному місці встановлено по декілька відер/ємностей для збору води, яка тече звідусюди. Також відповідач надає фотодокази стану стелі в паркінгу, з якого постійно протікає вода на його автомобілі. Жодних робіт за останні три роки з поліпшення стану паркінгів не проводилося, а ст. 7 кошторису є фіктивною. Таким чином, відсутність витрат на поліпшення зменшує місячний кошторис ще на 4000 грн., і внаслідок чергових перерахунків внесок з власника 1 паркомісця зменшується до 423 грн.

Згідно розділу 7 кошторису ОСББ «Стратегічне», позивач щомісяця витрачає 1764 грн. на ремонт і закупку пожежного інвентарю, тобто за 36 останніх місяців мають бути підтверджені витрати на 63504 грн., але вони відсутні. Внаслідок чергових перерахунків внесок з власника 1 паркомісця зменшується до 404 грн.

Крім того, жодних підтверджуючих документів про сплату юридичних послуг за останні 3 роки позивач також не надав, тож щомісячна сума 500 грн. у кошторисі згідно 11 розділу теж є фіктивною, і внаслідок чергових перерахунків внесок з власника 1 паркомісця зменшується до 399 грн.

Крім того, позивач в кошторисі приписав до суми «Всього» зайві 1000 грн., оскільки загальна сума згідно 11 розділів становить 58406,48 грн., а не 59400,48 грн. Внаслідок чергових перерахунків внесок з власника 1 паркомісця зменшується до 388 грн.

Вказував, що внесок у сумі 388 грн., згідно розрахунків відповідача, може бути реальним лише за умови надання позивачем підтверджуючих документів про щомісячну сплату за послуги згідно ст. 1 кошторису та надання позивачем доказів того, що ФОП ОСОБА_3 дійсно надавала послуги на вказані суми.

Повідомляв, що протягом останніх років ним декілька разів заявлялись претензії до керівництва ОСББ «Стратегічне» стосовно неналежного утримання паркінгу та з ініціативою про укладення договору на взаємовигідних умовах, але жодного разу не отримував відповіді на своє звернення. Позивач не є монополістом з надання послуг, не має законних підстав в односторонньому порядку нав`язувати жодні договори приєднання на надання послуг. Відповідач не визнавав та не підписував жодних договорів, які позивач надає в додатках до позову.

Зазначив, що ним не отримувалося листа від 24 травня 2023 року з вимогою про оплату заборгованості, тому не міг жодним чином на нього відреагувати.

Повідомляв, що позивачем в кошторисі не надано інформації стосовно суми надходжень від стихійних паркувань, підземний паркінг знаходиться у непридатному аварійному та антисанітарному стані, захаращений сторонніми речами, сміттям, прибирання не проводиться, протипожежні норми не дотримуються. На паркінгу вже відбувалися крадіжки, що свідчить про відсутність охорони. ОСОБА_1 не отримував і не отримує жодних послуг від позивача, не згоден з сумою внеску, не укладав з позивачем договорів на обслуговування паркінгів, вважає вимоги позивача безпідставними.

Звертав увагу, що відповідач не володіє житловою і нежитловою нерухомістю в будинку за адресою АДРЕСА_1 , не є членом ОСББ, не приймає участі в загальних зборах, не має права голосу, а тому як власник лише паркінгів, має право самостійно ухвалювати рішення стосовно передачі на баланс своїх машиномісць будь-якому балансоутримувачу та укладати договори на їх обслуговування.

Вказував, що ОСББ «Стратегічне» в позові вказує додаток № 6 «Копія акту приймання-передачі підземного паркінгу на баланс», однак такий додаток до позову відсутній, позивач його не надав, а лише включив до переліку, щоб створити видимість існування такого документу. ОСОБА_1 ніколи не передавав свої паркомісця на баланс позивача і не підписував акти прийому-передачі. У разі надання позивачем до суду вказаних документів відповідач буде клопотати про призначення почеркознавчої експертизи. Крім того, ОСОБА_1 передав свої підземні паркінги НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на баланс ПП «ЖЕК.107» з 15 січня 2002 року згідно актів прийому-передачі і уклав договір на обслуговування цих об`єктів з вказаною обслуговуючою організацією. Згідно актів виконаних робіт за 2020 - 2023 роки ПП «ЖЕК.107» надано послуг з накриття, комплексного обслуговування, поточного ремонту та інших послуг на загальну суму 92460 грн.

Звертав увагу, що станом на момент подачі цієї апеляційної скарги ним подано позов до ОСББ «Стратегічне» до Голосіївського районного суду м. Києва щодо усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном - паркомісцями НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Повідомляв, що ним понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. при вирішенні даної справи.

Зазначив, що якби суд першої інстанції провів хоч би одне судове засідання за участі сторін, то дізнався би, що відповідач та його дружина неодноразово в письмовому вигляді зверталися з заявами, адвокатськими запитами через свого представника до позивача, щоб вони відреагували на проблему з паркомісцями, заборгованість по сплаті за які є предметом даного позову. А позивач, в свою чергу, не надав належної відповіді на запити відповідача, не хотів врегулювати ситуацію, а потім ще звернувся з даним позовом.

Від позивача ОСББ «Стратегічне» 05 березня 2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив поновити йому строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, в зв`язку з неотриманням ухвали та копії апеляційної скарги, відправленої апеляційним судом 31 січня 2024 року, долучити відзив на апеляційну скаргу, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 06 листопада 2023 року та ухвалу від 06 листопада 2023 року без змін.

Вирішуючи дане клопотання, апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСББ «Стратегічне» копії ухвали Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року про відкриття провадження та копії апеляційної скарги засобами поштового зв`язку, а представник позивача отримала копію апеляційної скарги ОСОБА_1 в приміщенні Київського апеляційного суду 01 березня 2024 року після ознайомлення з матеріалами справи, відтак, оскільки перебіг строку для подання відзиву на апеляційну скаргу починається з дня отримання зазначених документів, відповідачем не пропущено строк подання відзиву на апеляційну скаргу і підстави для поновлення цього строку відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Стратегічне» наведені власні спростування доводів апеляційної скарги стосовно вимоги відповідача про скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року, стосовно тверджень відповідача про недотримання судом першої інстанції процесуальних строків розгляду справи, стосовно заперечень відповідача щодо нарахованої заборгованості, стосовно витрат відповідача, понесених на правничу допомогу, посилаючись на їх недоведеність та безпідставність.

Вказував, що вимога про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції та призначення справи до розгляду з викликом сторін є необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам закону.

Зауважував, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджені жодними доказами, а представником відповідача не наведено норм процесуального та матеріального права, які, на його думку, порушив суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.

Частково задовольняючи позов ОСББ «Стратегічне», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є власником місць НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у підземному паркінгу за адресою АДРЕСА_1 , та споживачем послуг по утриманню та обслуговуванню підземного автопаркінгу, які надає відповідач, однак своєчасно не вносить плату за отримані послуги, в зв`язку з чим за період з 01 серпня 2020 року по 30 червня 2023 року має заборгованість в загальній сумі 39200 грн., які підлягають стягненню з нього в повному обсязі на користь позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних на суму заборгованості підлягають задоволенню за період з серпня 2020 року по січень 2022 року, оскільки лише за цей період вони нараховані правильно з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, якою передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником паркомісць № НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27 грудня 2006 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення м. Києва (Наказ № 2351-С/НП від 19 грудня 2006 року) та НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Позняковою С.В. 19 січня 2007 року № 162, зареєстрованого в БТІ 01 березня 2007 року по АДРЕСА_1 (а. с. 28 - 29 т. 1).

ОСББ «Стратегічне», згідно статуту, затвердженого загальними зборами співвласників, протокол № 1 від 14 червня 2017 року, створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Згідно п. 5.2 Статуту, співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (а. с. 19 - 25 т. 1).

Згідно акту приймання-передачі підземного автопаркінгу на баланс від 20 листопада 2011 року, ОСББ «Стратегічне» прийнято на баланс від КП «Житло-сервіс» підземний автопаркінг по АДРЕСА_1 (а. с. 26 - 27 т. 1).

Підземний автопаркінг є невід`ємною частиною житлового будинку, територіально та конструктивно пов`язаний з багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .

01 листопада 2011 року ОСББ «Стратегічне» уклало з КП «Житло-Сервіс» договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, за умовами якого споживач доручає, а підприємство, яке має договір з постачальною організацією - АЕК «Київенерго» від 23 грудня 2005 року № 40366 на постачання електричної енергії, забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу до лічильників в обсягах, зазначених у договорі, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги та розраховується з АЕК «Київенерго» за спожиту електричну енергію, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно та в повному обсязі, на умовах цього договору відшкодовує підприємству вартість спожитої електричної енергії за показниками лічильників електричної енергії та відшкодовує витрати по обслуговуванню електрощитової (а. с. 64 - 66 т. 1).

31 січня 2022 року ОСББ «Стратегічне» та КП «Житло-Сервіс» підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПА000000028 про те, що за січень 2022 року виконавцем були проведені роботи на загальну суму 16766,95 грн. з ПДВ (а. с. 67 т. 1).

На а. с. 68 - 71 т. 1 знаходяться копії платіжних інструкцій, якими ОСББ «Стратегічне» сплатило на користь КП «Житло-Сервіс» на підставі наданих рахунків за відшкодування витрат електроенергії, води, обслуговування електрощитової: 16 лютого 2023 року в розмірі 12096,60 грн., 23 березня 2023 року в розмірі 7577,63 грн., 20 квітня 2023 року в розмірі 8868,23 грн., 19 травня 2023 року в розмірі 7525,88 грн.

16 листопада 2012 року ОСББ «Стратегічне» уклало договір № 2896-тр спостереження за сигналізацією термінового виклику груп реагування з ТОВ «Вік-Тан», за умовами якого виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження сигналізації, встановленої на об`єктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток № 1 до договору), обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд групи реагування на об`єкт у випадку надходження на пульт централізованої охорони сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання та прийняття невідкладних заходів по захисту життя і здоров`я співробітників замовника (а. с. 50 - 51 т. 1). Додатками до вказаного договору є дислокація об`єктів, на яких здійснюється спостереження за сигналізацією, в якій зазначено адресу об`єкта вул. Велика Китаївська, 10-а, а також протокол погодження вартості спостереження за сигналізацією, згідно якого вартість спостереження за засобами сигналізації та її обслуговування становить 450 грн. на місяць (а. с. 52 т. 1).

На а. с. 53 - 58 знаходяться копії платіжних інструкцій, якими ОСББ «Стратегічне» сплатило на користь ТОВ «Вік-Тан» за послуги спостереження за сигналізацією в розмірі 450 грн. щомісяця з грудня 2022 року по травень 2023 року.

15 січня 2018 року ОСББ «Стратегічне» уклало договір № 3 про надання послуг чергової паркінгу з ФОП ОСОБА_3 , за умовами якого виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується протягом визначеного в договорі строку надавати замовникові послуги в будинку за адресою АДРЕСА_1 : надавати послуги власникам паркомісць, пов`язані з поточною експлуатацією паркінга, проводити облік заїзду-виїзду автомобілів з відміткою в журналі, роздавати квитанції власникам на оплату за експлуатацію паркінга, паркомісця і контролювати оплати за експлуатацію паркінга, викликати охоронну службу тривожною кнопкою в разі порушення правопорядку на території паркінгу, підтримувати санітарний стан паркінга, стежити за роботою воріт і своєчасно повідомляти відповідального за паркінг, викликати технічну допомогу, швидку медичну допомогу, представників міліції, забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки в паркінгу, у разі виявлення пожежі або спрацьовування охоронно-пожежної сигналізації невідкладно інформувати про це пожежну частину за телефоном 101 і негайно вживати заходів щодо ліквідації пожежі за допомогою наявних засобів пожежогасіння, зберігати і видавати ключі від службових приміщень, приймати від мешканців заявки на роботи, пов`язані з експлуатацією паркінга, не допускати проникнення сторонніх осіб в паркінг без попереднього погодження цього питання з Правлінням ОСББ (а. с. 59 - 60 т. 1).

На а. с. 61 - 63 т. 1 знаходяться копії платіжних інструкцій, якими ОСББ «Стратегічне» сплатило на користь ФОП ОСОБА_3 за обслуговування паркінгу: за березень 2023 року в розмірі 33975 грн., за квітень 2023 року в розмірі 30000 грн., за травень 2023 року в розмірі 32690 грн.

25 жовтня 2018 року ОСББ «Стратегічне» уклало договір № 38396 про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства з ТОВ «Укртелеком», за умовами якого оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, що визначається у замовленні послуг та відповідних угодах до цього договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, ат сплачує їх вартість (а. с. 41 - 43 т. 1).

На а. с. 44 - 49 т. 1 знаходяться копії платіжних інструкцій, якими ОСББ «Стратегічне» сплатило на користь ПАТ «Укртелеком» за телекомунікаційні послуги за січень 2023 року в розмірі 551,62 грн., 07 березня 2023 року та 23 березня 2023 року - за лютий 2023 року в розмірі 674,02 грн. та 800 грн., 06 квітня 2023 року за березень 2023 року в розмірі 670,44 грн., 19 травня 2023 року - за квітень 2023 року в розмірі 674,02 грн., 06 червня 2023 року - за травень 2023 року в розмірі 674,02 грн. на підставі договору № 38396 (а. с. 44 - 49 т. 1).

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСББ «Стратегічне» від 23 січня 2020 року затверджено кошторис на утримання паркінгу за 2020 рік та визначено суму оплати за одне паркомісце за один місяць в розмірі 600 грн. (а. с. 30 - 33 т. 1).

11 січня 2022 року ОСББ «Стратегічне» уклало договір № 4 на виконання робіт по ремонту паркінгу з ТОВ «ВФ «Восток», за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами і засобами роботи по ремонту гідроізоляції паркінгу будинку по АДРЕСА_1 , у відповідність з заявленими замовником видами робіт, загальна вартість яких за договором складає 49685,30 грн., в тому числі ПДВ 8280,88 грн. Підрядник виконує роботи на протязі 3 робочих тижнів (а. с. 34 - 35 т. 1).

Згідно рахунку на оплату № 4953 від 16 березня 2021 року та видаткової накладної № 4122 від 17 березня 2021 року, ОСББ «Стратегічне» придбано у ТОВ «ТК Пожсоюз» вогнегасники на загальну суму 7534 грн. (а. с. 36 - 37 т. 1).

Згідно рахунку-фактури № 1 від 23 лютого 2021 року, ОСББ «Стратегічне» оплачено ремонт секційних воріт в розмірі 560 грн. на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23 лютого 2021 року (а. с. 38 - 39 т. 1).

11 квітня 2023 року ОСББ «Стратегічне» сплачено 5800 грн. на ремонт шлагбаума згідно рахунку № 1 від 10 квітня 2023 року без ПДВ (а. с. 40 т. 1).

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість за паркомісце НОМЕР_1 на 01 липня 2023 року, заборгованість власника паркомісця № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , становить 18800 грн., у довідці відображено часткову сплату заборгованості: в розмірі 400 грн. за березень 2021 року, по 600 грн. за грудень 2021 року, січень та березень 2022 року (а. с. 7 т. 1).

Згідно довідки про заборгованість за паркомісце НОМЕР_2 на 01 липня 2023 року, заборгованість власника паркомісця № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , становить 20400 грн., у довідці відображено часткову сплату заборгованості: в розмірі 600 грн. за квітень 2023 року (а. с. 8 т. 1).

На а. с. 9 т. 1 знаходиться копія вимоги ОСББ «Стратегічне» на адресу ОСОБА_1 про сплату заборгованості за машиномісця № НОМЕР_1 та АДРЕСА_3 , направленої цінним листом 24 травня 2023 року, додатком до якої є довідки про заборгованість та підписані стороною ОСББ «Стратегічне» примірники договорів без дати з утримання паркінгу (а. с. 9 - 18 т. 1).

На а. с. 72 - 73 т. 1 знаходиться копія рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року, яким з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Стратегічне» стягнуто витрати, пов`язані з утриманням та обслуговуванням підземного автопаркінгу, за період з листопада 2011 року по січень 2012 року в розмірі 6920 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Крім того, позивачем ОСББ «Стратегічне» до відзиву на апеляційну скаргу надано нові докази, а саме інформацію з реєстру платників єдиного податку щодо ФОП ОСОБА_3 , роздруківку з сайту АТ «Укрпошта» щодо рекомендованого листа 0302809182513.

Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, не заявлено клопотань про поновлення строку для подання доказів та про приєднання нових доказів, розгляд справи на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції, суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Таким чином, апеляційний суд не може врахувати нові докази як докази, яким заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 509, 525 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до ст. 382 ЦК України спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. 1, 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19.

Схожий за змістом правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 679/49/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 522/1654/13-ц, що свідчить про те, що питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинками неодноразово було предметом дослідження та правового аналізу Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення судового рішення) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Стратегічне» від 23 січня 2020 року був затверджений кошторис на утримання одного паркомісця на 2020 рік, яким визначена сума оплати в розмірі 600 грн. на місяць, і змін до кошторису не вносилося.

Також суд першої інстанції встановив, і дані обставини не спростовані доводами апеляційної скарги, що відповідач є власником паркомісць № НОМЕР_1 та АДРЕСА_3 , і є споживачем послуг по утриманню та обслуговуванню підземного автопаркінгу, які надає позивач.

Також судом встановлено, що позивачем протягом спірного періоду безперебійно надавалися послуги з утримання та обслуговування підземного автопаркінгу, кожна з яких має свою фіксовану вартість (тариф), що підтверджується низкою договорів з суб`єктами господарювання та платіжними інструкціями про оплату цих послуг, а відповідач отримував від виконавця зазначені послуги та відповідно зобов`язаний сплачувати кошти за користування ними.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що відповідач частково сплачував кошти за утримання та обслуговування паркомісць № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, власником яких він є.

Встановивши, що в результаті неналежного виконання зобов`язань власника багатоквартирного будинку, передбачених ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», які полягають у обов`язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, у відповідача утворилась заборгованість по сплаті внесків на утримання паркінгу, доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідачем не надано, розміру заборгованості не спростовано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, стягнувши з відповідача на користь позивача 39200 грн. заборгованості по внескам та платежам співвласників щодо утримання та обслуговування підземного автопаркінгу, а також інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості, за період з серпня 2020 року по січень 2022 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що відповідачем детально проаналізовано кошторис, який ним не визнається, апеляційний суд враховує, що надані позивачем в якості доказу наявності підстав для нарахування і розміру внесків кошториси доходів та витрат паркінгу затверджені рішеннями загальних зборів, ніким не оскаржені і є чинними.

Саме по собі посилання відповідача на те, що відповідач у кошторисі приписав до суми «Всього» зайві 1000 грн., внаслідок чого загальна сума згідно 11 розділів становить 58400,48 грн., а не 59400,48 грн., а сам кошторис містить неправдиві дані, які не підтверджені документально, містить невірні і завищені розрахунки, без оскарження рішень загальних зборів в передбаченому законом порядку, не звільняє відповідача від обов`язку сплати нарахованого позивачем внеску на утримання паркінгу.

Як вбачається з кошторисів доходів та витрат паркінгу, наявних в матеріалах справи, витрати з утримання паркінгу за 93 паркомісця розраховані шляхом розподілу запланованих витрат на кількість машиномісць. Позивачем обґрунтовано, з чого складаються встановлені внески (на заробітну плату голови правління, бухгалтера, податки на заробітну плату голови правління і бухгалтера, заробітна плата чергових та податки на неї, оплата комунальних послуг - електроенергія, вода, телекомунікаційні послуги - телефон, послуги «тривожна кнопка» Вік-Тан, поточний ремонт, придбання господарчих товарів, необхідних для прибирання в паркінгу і кімнат чергових, банківські послуги, ремонт і закупівля пожежного інвентарю, судові витрати і юридичні послуги), які є необхідними для належної експлуатації паркінгу, утримання його у належному стані і забезпечення безпеки майна власників.

Отже, позивачем доведено, що тариф, що нараховується, є обґрунтованим, економічно необхідним і розумним.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивачем не додано до позову фактичних доказів виконаних робіт та документів, які підтверджували б здійснення позивачем витрат по утриманню паркінгу, з огляду на наявні в матеріалах справи платіжні інструкції, якими ОСББ «Стратегічне» здійснено оплату на рахунки виконавців послуг, з якими у позивача укладено відповідні договори.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідачем вносилися кошти на утримання паркінгу в розмірі 400 грн. за березень 2021 року, та по 600 грн. за грудень 2021 року, січень та березень 2022 року, за квітень 2023 року, а отже він був обізнаний про необхідність сплати таких внесків і частково їх визнавав.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що відповідач не володіє житловою і нежитловою нерухомістю в будинку за адресою АДРЕСА_1 , не є членом ОСББ, не приймає участі в загальних зборах, не має права голосу, а тому, як власник паркінгів, має право самостійно ухвалювати рішення стосовно передачі на баланс своїх машиномісць будь-якому балансоутримувачу та укладати договори на їх обслуговування.

Апеляційний суд враховує, що машиномісця, що належать відповідачу, не є відокремленими, а знаходяться у паркінгу, який має місця загального користування та на утримання якого позивач, на балансі якого перебуває паркінг згідно акту приймання-передачі на баланс від 20 листопада 2011 року, несе витрати, а відповідач фактично користується послугами з утримання паркінгу, який не може функціонувати без електроенергії, освітлення, систем зв`язку та прибирання тощо, такі послуги не можуть бути відокремлені та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв`язку з специфікою їх надання, оскільки вони надаються власникам усіх машиномісць одночасно.

Відповідач з моменту набуття права власності на машиномісце, став носієм не тільки прав, але й обов`язків відносно власного майна і повинен нести тягар його утримання відповідно до ст. 322 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги, що акт приймання-передачі підземного паркінгу на баланс лише зазначений в переліку додатків до позову, однак фактично відсутній, спростовується матеріалами справи, в яких копія зазначеного акту від 20 листопада 2011 року знаходиться на а. с. 26 - 27 т. 1.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 передав свої підземні паркінги НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на баланс ПП «ЖЕК.107» з 15 січня 2020 року згідно актів прийому-передачі, і уклав договір на обслуговування цих об`єктів із вказаною обслуговуючою організацією, доводи про те, що з дозволу керівника ОСББ на проїзних частинах в паркінгу, місцях для розворотів, біля приватних паркувальних місць постійно паркуються сторонні автомобілі, катери та мотоцикли, а сам підземний паркінг знаходиться в аварійному і антисанітарному стані, захаращений сторонніми речами, без дотримання санітарних та протипожежних норм, охорона паркінгу або неякісна або взагалі відсутня, не підтверджуються належними та допустимими доказами, які були надані в порядку та в строк, встановлений ч. 3 ст. 83 ЦПК України, та досліджувалися судом першої інстанції, та відхиляються апеляційним судом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на докази, які не були долучені до матеріалів справи судом першої інстанції, не надає вказані докази до апеляційної скарги та не заявляє клопотання про долучення будь-яких нових доказів.

Апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, аргументи відповідача в апеляційній скарзі, що ним не отримувалась вимога ОСББ «Стратегічне», а тому він не міг на неї жодним чином відреагувати, та що станом на момент подачі цієї апеляційної скарги ОСОБА_1 подано позов до ОСББ «Стратегічне» щодо усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном - паркомісцями № НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в підземному паркінгу за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги аргументи відповідача та його докази, так як суд першої інстанції не прийняв відзив на позовну заяву з формальних підстав, вказавши, що відповідачем пропущено три дні до моменту, коли він міг подати позов, та порушено право відповідача на належний доступ до правосуддя, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати відзив на позов. Роз`яснено учасникам, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи може бути проведений в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву (а. с. 88 т. 1).

10 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав копію позовної заяви з додатками (а. с. 93 т. 1).

Таким чином, з урахуванням строку, встановленого ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року, відповідач мав процесуальну можливість подати відзив на позов до 25 серпня 2023 року включно.

Разом із тим, лише 28 серпня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку направлено до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, при цьому клопотань про поновлення/продовження процесуального строку для вчинення цієї процесуальної дії ним заявлено не було (а. с. 117 - 162 т. 1).

Крім того, 19 вересня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку направлено до суду першої інстанції клопотання про залучення додаткових доказів у справі, в якому клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 83 ЦПК України, також не заявлено (а. с. 163 - 183 т. 1).

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду відзив на позовну заяву, поданий після закінчення процесуального строку, та клопотання про залучення додаткових доказів у справі, а доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції, в свою чергу, не дотримано норм ЦПК України, ухваливши рішення 06 листопада 2023 року через 71 день після отримання відзиву в справі, чим порушено ч. 2 ст. 210 ЦПК України, є необґрунтованими, не впливають на правильність висновків суду та не є передбаченою ст. 376 ЦПК України підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення.

Не знайшли свого підтвердження і відхиляються як безпідставні доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було направлено копію ухвали про відкриття провадження з позовною заявою відповідачу, з огляду на наявність в матеріалах справи копії супровідного листа від 13 липня 2023 року про направлення копії ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви відповідачу (а. с. 89, 92).

Апеляційний суд також відхиляє необґрунтовані заперечення відповідача, включені до апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, якою клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи з викликом сторін залишено без задоволення, враховуючи наступне.

08 серпня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до суду першої інстанції клопотання про розгляд справи з викликом сторін, посилаючись на те, що проведення судового розгляду за спрощеною процедурою без належним чином досліджених доказів та уточнюючих пояснень від учасників може вплинути на ефективний розгляд справи та прийняття законного рішення в ній, крім того, ціна позову, в порівнянні з його доходами, є значною, оскільки відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, коштів на проживання, крім пенсії по інвалідності, не має. До клопотання долучено копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , згідно якого йому призначено пенсію по інвалідності ІІ групи довічно (а. с. 109, 112 т. 1).

Відповідно до ч. 5-6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року в справі № 641/8823/17 (провадження № 61-6538св19) викладено правовий висновок, згідно якого «практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників».

Врахувавши, що предметом позову є вимога майнового характеру в загальному розмірі 50407,96 грн., що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд першої інстанції в ухвалі від 06 листопада 2023 року вважав можливим проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, що має наслідком відмову у задоволенні клопотання представника відповідача (а. с. 184 т. 1).

Апеляційний суд відхиляє як нерелевантні посилання апеляційної скарги на рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року в справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах), оскільки даним Рішенням визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, зазначено, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року не вирішувалось питання конституційності ст. 279 ЦПК України, яка була застосована судом першої інстанції при постановленні ухвали від 06 листопада 2023 року про порядок розгляду справи.

Крім того, заявлена в апеляційній скарзі ОСОБА_1 в частині заперечень на ухвалу від 06 листопада 2023 року вимога про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції та призначення розгляду справи з викликом сторін суперечить ст. 374 ЦПК України.

Вказаною статтею 374 ЦПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції, зокрема передбачено право апеляційного суду скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції лише у випадку, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) (ст. 378 ЦПК України), однак на існування такої підстави відповідач в апеляційній скарзі не посилається і апеляційним судом її наявності не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, неправильного тлумачення позивачем норм матеріального та процесуального права та незгоди з правильним судовим рішенням.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 7, 367, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді : Кашперська Т.Ц.

Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.