Ухвала

від 03.04.2024 по справі 420/4194/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4194/19

У Х В А Л А

02 квітня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Гудзікевич Я.А.,

за участю

представника Головного управління ДПС в Одеській області Кисельова О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі -відповідач, ГУ ДПС Одеській області, контролюючий орган) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПДВ) за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн;

- зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження Товариству суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202, зобов`язано відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» у розмірі 15201222 грн.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №420/4194/19 скасовано в частині зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» у розмірі 15201222,00грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Головним управлінням ДПС в Одеській області 25.01.2021 до суду подано заяву про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами в справі №420/4194/19.

Заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами подана контролюючим органом з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023, заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №420/4194/19 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №420/4194/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024, головуючим суддею визначено суддю Скупінську О.В.

04.03.2024 суддя ухвалив прийняти до розгляду заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами та відкрив провадження. Судове засідання призначено на 02 квітня 2024 року об 14 год 10 хв.

02.04.2024 суд ухвалив у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області від 02.04.2024 (вх.№ЕС/13510/24) про закриття провадження у справі відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача на задоволенні заяви наполягав.

Так, заявник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №420/4194/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи заяви ґрунтуються на тому, що після розгляду справи позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були йому відомі під час розгляду справи.

В обґрунтування поданої заяви контролюючий орган зазначає, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для звернення до суду із відповідною заявою, слугувало отримання 23.12.2020 листа від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568 із додатками, згідно яких зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Юніон Макс» за оголошеними підприємством адресами не здійснюється.

Згідно вказаних документів детективами Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 № 991/9419/20 проведено обшуки за адресою складських приміщень ТОВ «Юніон Макс», а саме за адресами: м. Одеса, вул.Новикова, 5.

За результатами проведених заходів встановлено, що ТОВ «Юніон Макс» не зберігає товар, придбаний у 2017-2020 роках, що підтверджує висновки перевірки контролюючого органу про відсутність послуг зі зберігання та перевезення товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) ТОВ«Юніон Макс» у протиріч доводам підприємства про наявність у користуванні складських приміщень загальною площею 1500 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 5, на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01/04-1 від 01.04.2019 та зберігання ТМЦ за вказаною адресою.

Враховуючи наведене, на переконання контролюючого органу, встановлений Національним антикорупційним бюро України факт відсутності зберігання товариством будь - яких ТМЦ за визначеною адресою є нововиявленою обставиною, яка має вагомий вплив на всебічне та об`єктивне вирішення даної справи.

Розглянувши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №420/4194/19 та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, частиною 1 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відтак, нововиявлені обставини-це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.

Перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

Щодо обставини, на які посилається контролюючий орган як на нововиявлені (лист Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568, порушене кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020, протоколи обшуку нежитлових приміщень, складені в грудні 2020 року, якими встановлено факт відсутності зберігання товарно-матеріальних цінностей позивачем за оголошеними підприємством адресами), суд зазначає, що в ключовому контексті, а саме чи є наведені обставини нововиявленими, заявником не доведено, що такі обставини під час розгляду та вирішення справи й ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 існували.

Більш того, обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

Зокрема заявник покликається на лист від 14.01.2021 №229/719-00 ПАТ «Банк Восток», наданий Національному антикорупційному бюро України, за аналізом якого контролюючим органом встановлено, що на рахунок позивача у період з квітня 2019 року по грудень 2020 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 20687500,00 грн, з якої сума ПДВ складає 3447916,67 грн, і зазначена сума податкових зобов`язань з ПДВ не була задекларована позивачем за період квітень 2019 року.

Щодо об`єктивної неможливості отримання такої інформації контролюючим органом у відповідний час, тобто до моменту повідомлення Національним антикорупційним бюро України, відповідач у заяві не зазначає.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що під час проведення перевірки інформація про наявність чи відсутність можливості зберігання товарно-матеріальних цінностей позивачем контролюючим органом не досліджувалась взагалі з огляду на відсутність такої можливості в межах камеральної перевірки.

Щодо руху грошових коштів на рахунках у банку, представник відповідача зазначив, що таку інформацію податковий орган отримати не мав змоги з огляду на відмову банку надати такі докази. При цьому, належних доказів на підтвердження таких обставин матеріали справи не містять.

Отже, суд критично оцінює доводи заявника щодо об`єктивної неможливості отримати інформацію під час розгляду справи, яка викладена у листі Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568.

Щодо встановлення такої ознаки нововиявлених обставин, як істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте), суд зазначає таке.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28).

Відповідно до частини шостої статті 361 КАС при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як вбачається з встановлених обставин справи у позивача проведено камеральну перевірку на підставі якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Однією з підстав позовних вимог позивача було порушення відповідачем підпункту 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а саме вихід за межі предмету камеральної перевірки та безпідставності формування висновків щодо відсутності зберігання, перевезення та використання товару у власній господарській діяльності фактично без перевірки первинних документів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, постановою Верховного Суду від 10.11.2022, податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202 було визнано протиправним та скасовано.

Основним мотивом для задоволення позовних вимог було те, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Суди констатували, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Також суди зазначили, що за наслідком проведеної камеральної перевірки відповідачем не встановлено невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 200.1, абз. «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України за наслідками проведеної камеральної перевірки є необґрунтованими.

Тобто, основні мотиви для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення було: вихід за межі предмету камеральної перевірки (перевірка обставин та формування висновків щодо зберігання, перевезення, реалізації товару не може бути предметом камеральної перевірки); за наслідком проведеної камеральної перевірки на підставі даних, зазначених у податковій декларації за квітень 2019 року, не було встановлено невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Таким чином наведені контролюючим органом у заяві про перегляд рішення обставини не спростовують встановлені обставини щодо порушення відповідачем порядку проведення контрольного заходу (вихід контролюючим органом за межі предмету камеральної перевірки під час її проведення). Зазначена обставина є самостійною підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним. Заявником також не спростовано висновок щодо не встановлення під час камеральної перевірки невідповідності (арифметично) заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Також у заяві відповідач власне не вказав, а судом не встановлено, яким чином зазначені обставини, які на думку відповідача є нововиявленими в цій справі, могли вплинути на результат розгляду справи з огляду на висновки судів, якими обґрунтовано рішення, зокрема щодо виконання позивачем всіх необхідних митних формальностей та сплати податкових зобов`язань з ПДВ за оформленими відповідно до вимог законодавства митними деклараціями, що згідно вимог Податкового кодексу України є достатньою підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник відповідача з цього приводу зазначив, що виявлений факт злочину у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020 мав би вплив на виявлені під час перевірки порушення.

В той же час суд підкреслює, що проведення перевірки передувало внесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на яке посилається заявник.

Виходячи із наведених вище законодавчих приписів, критеріїв, з яких суд повинен виходити при оцінці заявлених учасником справи обставин як нововиявлених, висновків Верховного Суду та змісту заяви відповідача, суд вважає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судових рішеннях обставин справи.

При цьому, суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 62 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII), тобто поваги до остаточного рішення суду.

У відповідності до частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202, зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 9, 364, 366, 368 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 03.04.2024.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА