Постанова

від 20.09.2024 по справі 420/4194/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 420/4194/19

адміністративне провадження № К/990/30020/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року (прийняту в складі: головуючого судді Скупінська О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.)

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі -відповідач, ГУ ДПС Одеській області, контролюючий орган) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПДВ) за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн;

- зобов`язання внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження Товариству суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202, зобов`язано відповідача внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» у розмірі 15201222 грн.

3. Постановою Верховного Суду від 10.11.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №420/4194/19 скасовано в частині зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» у розмірі 15201222,00грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

4. Головним управлінням ДПС в Одеській області 25.01.2021 до суду подано заяву про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами в справі №420/4194/19.

5. Заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами подана контролюючим органом з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023, заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 за нововиявленими обставинами задоволено.

7. Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №420/4194/19 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

8. Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №420/4194/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року. Також суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі.

10. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №420/4194/19, оскільки що наведені заявником обставини (встановлений Національним антикорупційним бюро України факт відсутності зберігання товариством будь - яких ТМЦ, відповідно до листа від 18.12.2020, в межах кримінального провадження, порушеного 21.08.2020) не є нововиявленими обставинами, оскільки заявник не довів, що на час розгляду справи та ухвалення рішення від 21.08.2019, наведені податковим органом обставини існували, а також не доведена наявність об`єктивної неможливості одержати податковим органом інформацію, яку податковий орган вважає нововиявленими обставинами.

10.1. Щодо відмови задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі, суди висновували, що приписи КАС України, якими врегульоване питання закриття провадження у справі, стосуються закриття провадження у справі лише у разі коли відсутнє кінцеве судове рішення, проте як на час ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, позивач був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому факт припинення ТОВ «ЮНІОН МАКС» з 20.06.2023 не є підставою для закриття провадження у справі, в якій 21.08.2019 ухвалене кінцеве судове рішення рішення по суті справи.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 420/4194/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «ЮНІОН МАКС» у задоволені позовних вимог.

11.1. ГУ ДПС уважає, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для звернення до суду із відповідною заявою, слугувало отримання 23.12.2020 листа від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568 із додатками, згідно з якими зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Юніон Макс» за оголошеними підприємством адресами не здійснюється.

Згідно з указаними документами, детективами Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 № 991/9419/20 проведено обшуки за адресою складських приміщень ТОВ «Юніон Макс», а саме за адресами: м. Одеса, вул.Новикова, 5.

За результатами проведених заходів установлено, що ТОВ «Юніон Макс» не зберігає товар, придбаний у 2017-2020 роках, що підтверджує висновки перевірки контролюючого органу про відсутність послуг зі зберігання та перевезення товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) ТОВ«Юніон Макс» у протиріч доводам підприємства про наявність у користуванні складських приміщень загальною площею 1500 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 5, на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01/04-1 від 01.04.2019 та зберігання ТМЦ за вказаною адресою.

Як наслідок, апелянт стверджує, що, в силу вимог п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, будь-які товарно-матеріальні цінності були відсутні у ТОВ «ЮНІОН МАКС» на дату проведення перевірки та на дату складання податкового повідомлення-рішення щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, що підтверджується протоколом обшуку Національного антикорупційного бюро України та позбавляє ТОВ «ЮНІОН МАКС» права на відшкодування ПДВ.

Ураховуючи наведене, на переконання контролюючого органу, встановлений Національним антикорупційним бюро України факт відсутності зберігання Товариством будь - яких ТМЦ за визначеною адресою є нововиявленою обставиною, яка має вагомий вплив на всебічне та об`єктивне вирішення цієї справи.

11.2. Також податковий орган наголошує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 в справі №916/288/23 припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А; код ЄДРПОУ 42871911), та закрито провадження № 916/288/23.

Станом на час постановлення Одеським окружним адміністративним судом ухвали від 02.04.2024 по справі №420/4194/19 провадження після повернення справи з Верховного Суду, на новий розгляд, юридична особа платника податків ТОВ «ЮНІОН МАКС» (код ЄДРПОУ 42871911) припинила своє існування, та відповідно справа підлягала закриттю на підставі статті 238 КАС України.

12. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

13. Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмого провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІV. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

14. Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

18. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

19. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

20. Так, за приписами частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

21. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

22. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

23. Указана правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28.07.2022 та від 26.05.2022 у справах № 560/1778/19 та 480/3585/19 відповідно.

24. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

25. Указана позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16.

26. З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.02.2020 у справі № 800/578/17, необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України є те, що:

по-перше, вона існувала на час розгляду справи;

по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи;

по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

27. Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

28. Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц та постанові від 07.09.2020 у справі № 820/5989/15.

29. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

30. Так, у адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

31. Варто зауважити, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати її у відповідний час.

32. При цьому нововиявлена обставина як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.

33. Так, згідно змісту заяви про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 420/4194/19 заявник (ГУ ДПС) вважав нововиявленою обставиною у справі, лист Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568, порушене кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020, протоколи обшуку нежитлових приміщень, складені в грудні 2020 року, якими встановлено факт відсутності зберігання товарно-матеріальних цінностей позивачем за оголошеними підприємством адресами, апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що наведені обставини не є нововиявленими, оскільки не існували під час розгляду та вирішення справи.

34. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані обставини, на які посилається ГУ ДПС, як на нововиявлені, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не є нововиявленими обставинами у цій справі, оскільки заявник покликається на обставини, які виникли вже після ухваленням судом 21 серпня 2019 року рішення (рішення суду набрало законної сили) у справі, що розглядається.

Відповідно до частини 6 статті 361 КАС при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

35. Суд звертає увагу, що рішення суду першої інстанції від 21.08.2019, постанови суду апеляційної інстанції від 11.11.2020 та постанови КАС ВС від 10.11.2022, у позивача в цій справі була проведена камеральна перевірка, за результатами якої і було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

36. При цьому, однією з підстав позовних вимог позивача було порушення податковим органом підпункту 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а саме вихід за межі предмету камеральної перевірки та безпідставності формування висновків щодо відсутності зберігання, перевезення та використання товару у власній господарській діяльності фактично без перевірки первинних документів.

37. Скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, суд першої інстанції в рішенні від 21.08.2019, з яким погодились суд апеляційної інстанції в постанові від 11.1.2020 та суд касаційної інстанції в постанові від 10.11.2022, виходив з того, що основною підставою для задоволення цієї позовної вимоги є те, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, податковий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, діяв протиправно, а тому прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним.

38. При цьому, суди усіх трьох ланок, констатували, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

39. Також суди зазначили, що за наслідком проведеної камеральної перевірки податковий орган не встановив невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 200.1, абз. б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України за наслідками проведеної камеральної перевірки є необґрунтованими.

40. За вказаних обставин, Суд погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанції про те, що основні мотиви для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення це:

- вихід за межі предмету камеральної перевірки (перевірка обставин та формування висновків щодо зберігання, перевезення, реалізації товару не може бути предметом камеральної перевірки);

- за наслідком проведеної камеральної перевірки на підставі даних, зазначених у податковій декларації за квітень 2019 року, не встановлено невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

41. Отже, суд першої та апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини, наведені контролюючим органом у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не спростовують встановлені обставини щодо порушення відповідачем порядку проведення контрольного заходу - вихід контролюючим органом за межі предмету камеральної перевірки під час її проведення, що є самостійною підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним.

42. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи ГУ ДПС України, якими контролюючий орган вмотивовував необхідність перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 420/4194/19 за нововиявленими обставинами, фактично зводяться виключно до незгоди з вказаним судовим рішенням, а також до необхідності переоцінки доказів, вже досліджених судом у процесі розглянутої справи, проте це не є підставою для перегляду справи саме за нововиявленими обставинами.

43. Отже, обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а по своїй суті є новими доказами у справі.

44. Варто зазначити, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

45. З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України.

46. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

47. У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

48. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

49. Таким чином, оскільки заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, подана ГУ ДПС не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої та апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення.

50. Також слід зазначити, що у заяві заявник не вказав, яким чином зазначені ним обставини, які, на його думку, є нововиявленими в цій справі, могли вплинути на результат розгляду справи з огляду на висновки судів, якими обґрунтовано рішення, зокрема щодо виконання Товариством всіх необхідних митних формальностей та сплати податкових зобов`язань з ПДВ за оформленими відповідно до вимог законодавства митними деклараціями, що згідно вимог Податкового кодексу України є достатньою підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.

51. Щодо закриття про закриття провадження у справі, Суд зазначає наступне.

52. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20.06.2023 внесений запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС».

53. За приписами до пункту 5 частини першої статті 238 КАС України Суд закриває провадження у справі у разі припинення юридичної особи, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

54. Як правильно зазначив суд першої та апеляційної інстанції, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (ч. 3 ст. 241 КАС України).

55. Кінцеве судове рішення в цій справі ухвалене 21.08.2019, отже спір у справі вирішений, а провадження у справі закінчене ухваленням рішення по суті позовних вимог в суді першої інстанції. Судами першої та апеляційної інстанції була надана оцінка заяві податкового органу про закриття провадження у справі в межах провадження з перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

56. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

57. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Судові витрати

58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

59. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №420/4194/19- залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко