Постанова

від 18.06.2024 по справі 420/4194/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4194/19

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника апелянта Кисельова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року про відмову у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №420/4194/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0000461202, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПДВ) за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн;

- зобов`язати внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, які були частково скасовані постановою Верховного Суду від 10.11.2022, частково задоволений позов, визначене протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

25.01.2021 Головним управлінням ДПС в Одеській області була подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 в справі №420/4194/19.

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 була задоволена рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023.

Зокрема скасоване рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №420/4194/19 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» задоволена частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №420/4194/19 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду заяви податкового органу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, суд першої інстанції постановив ухвалу від 02.04.2024, якою відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі.

Також 02.04.2024 Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у задоволені заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019.

Не погоджуючись із ухвалами суду першої інстанції від 02.04.2024 Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 про відмову у задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 в справі №420/4194/19.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, враховуючи заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що основною підставою для оскарження ухвали від 02.04.2024 про відмову у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами є те, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов певних висновків з порушенням норм матеріального та процесуального права; деякі обставини справи не з`ясував повно, об`єктивно та всебічно, а поверхнево без вивчення конкретних фактів та документальних доказів.

На думку апелянта головним питанням, в рамках розгляду поданої податковим органом заяви, слугувало правильне застосування норми права пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки у справі № 420/4194/19 розглядався спір про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202 щодо відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 15 201 222, 00 грн., яке прийняте за наслідками камеральної перевірки ТОВ «ЮНІОН МАКС» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додані вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за квітень 2019 року (від 06.06.2019 року №326/15-32-12-02/42871911).

Апелянт звертає увагу на те, що відповідно до висновків акту камеральної перевірки від 06.06.2019 року №326/15-32-12-02/42871911, за результатами складання якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в ході перевірки зафіксовано завищення підприємством суми від`ємного значення ПДВ, та у зв`язку з цим відсутність права підприємства на бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок.

Апелянт зазначає, що в акті камеральної перевірки від 06.06.2019 зафіксований факт відсутності у підприємства основних засобів, виробничих потужностей; встановлена відсутність операції з придбання послуг транспортування та оренди складських приміщень, та неможливість встановлення фактичного перевезення ТМЦ та пункт призначення.

Також в акті камеральної перевірки від 06.06.2019 по підприємству ТОВ «ЮНІОН МАКС» (код ЄДРПОУ42871911) не встановлено на момент проведення камеральної перевірки використання відповідної продукції (тощо) в оподаткованих операціях. Причиною виникнення від`ємного значення протягом квітня 2019 року є залишки не реалізованого ТМЦ за імпортними операціями тканини синтетичної, взуття, чемоданів, сумок та ін. з Китаю, Кореї, ОАЕ. Аналізом баз Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що послуги із зберігання підприємство не придбало, також відсутнє придбання послуг з перевезення ТМЦ.

Апелянт вважає, що в даному випадку нововиявленою обставиною для належного вирішення судової справи є отримання 23.12.2020 листа від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568 із додатками, відповідно до якого за результатами проведених обшуків (на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року № 991/9419/20) в приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 5, встановлено, що ТОВ «ЮНІОН МАКС» не зберігає товар, придбаний у 2017-2020 роках, що підтверджує висновки перевірки контролюючого органу про відсутність послуг зі зберігання та перевезення ТМЦ ТОВ «ЮНІОН МАКС» у протиріч доводам підприємства про наявність у користуванні складських приміщень загальною площею 1500 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса. вул. Новикова, 5 на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01/04-1 від 01.04.2019.

Апелянт вважає, що оскільки ТОВ «ЮНІОН МАКС» не подавалось повідомлення за формою №20- ОПП із визначенням будь-яких об`єктів складського зберігання, це вказує на відсутність ТМЦ за адресою зберігання: м. Одеса, вул. Новикова, 5.

Як наслідок, апелянт стверджує, що, в силу вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, будь-які товарно-матеріальні цінності були відсутні у ТОВ «ЮНІОН МАКС» на дату проведення перевірки та на дату складання податкового повідомлення-рішення щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, що підтверджується протоколом обшуку Національного антикорупційного бюро України та позбавляє ТОВ «ЮНІОН МАКС» права на відшкодування ПДВ.

Апелянт вважає, що під час розгляду справи, в судовому засіданні судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не були враховані відповідні обставини, та відповідно, на думку контролюючого органу було порушено норми процесуального та матеріального права.

Звертає апелянт увагу і на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 в справі №916/288/23 припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А; код ЄДРПОУ 42871911), та закрито провадження № 916/288/23.

Станом на час постановлення Одеським окружним адміністративним судом ухвали від 02.04.2024 по справі №420/4194/19 провадження після повернення справи з Верховного Суду, на новий розгляд, юридична особа платника податків ТОВ «ЮНІОН МАКС» (код ЄДРПОУ 42871911) припинила своє існування, та відповідно справа підлягала закриттю на підставі ст. 238 КАС України.

Більш того апелянт вважає за доцільне врахувати ту обставину, що фактично, позивач припинив своє існування за більш ніж 7 місяців, до прийняття Постанови Верховного суду від 25.01.2024, якою «касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №420/4194/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.».

Контролюючий орган наполягає на тому, що суд помилково дійшов висновку щодо не закриття такого судового провадження по справі №420/4194/19, оскільки підстави для відповідного виникли ще в момент розгляду Верховним Судом касаційної скарги ТОВ «ЮНІОН МАКС».

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 15.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПДВ) за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн;

- зобов`язати внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, позов був задоволений в повному обсязі. Проте постановою Верховного Суду від 10.11.2022 була частково задоволена касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №420/4194/19 скасовані в частині зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» у розмірі 15201222,00 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.

25.01.2021 Головним управлінням ДПС в Одеській області була подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 в справі №420/4194/19.

25.02.2021 рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023, задоволена заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019. Зокрема скасоване рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №420/4194/19 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС» задоволена частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №420/4194/19 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду заяви податкового органу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, суд першої інстанції постановив ухвалу від 02.04.2024, якою відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі.

Також 02.04.2024 Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у задоволені заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019.

Постановляючи ухвалу від 02.04.2024 про відмову задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що приписи КАС України, якими врегульоване питання закриття провадження у справі, стосуються закриття провадження у справі лише у разі коли відсутнє кінцеве судове рішення, проте як на час ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, позивач був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому факт припинення ТОВ «ЮНІОН МАКС» з 20.06.2023 не є підставою для закриття провадження у справі, в якій 21.08.2019 ухвалене кінцеве судове рішення рішення по суті справи.

Постановляючи ухвалу від 02.04.2024 про відмову у задоволені заяви податкового органу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини (встановлений Національним антикорупційним бюро України факт відсутності зберігання товариством будь - яких ТМЦ, відповідно до листа від 18.12.2020, в межах кримінального провадження, порушеного 21.08.2020) не є нововиявленими обставинами, оскільки заявник не довів, що на час розгляду справи та ухвалення рішення від 21.08.2019, наведені податковим органом обставини існували, а також не доведена наявність об`єктивної неможливості одержати податковим органом інформацію, яку податковий орган вважає нововиявленими обставинами.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.

Перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Щодо висновків суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги стосовно того, що обставини, на які посилався апелянт як на нововиявлені, а саме - лист Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568, порушене кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020, протоколи обшуку нежитлових приміщень, складені в грудні 2020 року, якими встановлено факт відсутності зберігання товарно-матеріальних цінностей позивачем за оголошеними підприємством адресами, апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що наведені обставини не є нововиявленими, оскільки не існували під час розгляду та вирішення справи, та ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2019.

Апеляційний суд погоджується із зауваженнями суду першої інстанції про те, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість одержати таку інформацію у відповідний час.

У заяві про перегляд рушення за нововиявленими обставинами податковий орган посилався на лист від 14.01.2021 №229/719-00 ПАТ Банк Восток, наданий Національному антикорупційному бюро України, за аналізом якого контролюючий орган встановив, що на рахунок позивача у період з квітня 2019 року по грудень 2020 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 20687500,00 грн, з якої сума ПДВ складає 3447916,67 грн, і зазначена сума податкових зобов`язань з ПДВ не була задекларована позивачем за період квітень 2019 року.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, та не спростовано доводами апеляційної скарги, податковий орган не вказує на об`єктивну неможливість отримання такої інформації контролюючим органом у відповідний час, тобто до моменту повідомлення Національним антикорупційним бюро України.

При цьому, враховуючи відсутність будь-яких доказів, суд першої інстанції критично оцінив надані у судовому засіданні в суді першої інстанції пояснення представника контролюючого органу про те, що під час проведення перевірки інформація про наявність чи відсутність можливості зберігання товарно-матеріальних цінностей позивачем контролюючим органом не досліджувалась взагалі з огляду на відсутність такої можливості в межах камеральної перевірки, а щодо руху грошових коштів на рахунках у банку, то таку інформацію податковий орган отримати не мав змоги з огляду на відмову банку надати такі докази. Наведене, доводами апеляційної скарги не спростовується.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив доводи заявника щодо об`єктивної неможливості отримати інформацію під час розгляду справи, яка викладена у листі Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568.

Щодо встановлення такої ознаки нововиявлених обставин, як істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте), апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до частини 6 статті 361 КАС при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції від 21.08.2019, постанови суду апеляційної інстанції від 11.11.2020 та постанови КАС ВС від 10.11.2022, у позивача в цій справі була проведена камеральна перевірка, за результатами якої і було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

При цьому, однією з підстав позовних вимог позивача було порушення податковим органом підпункту 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а саме вихід за межі предмету камеральної перевірки та безпідставності формування висновків щодо відсутності зберігання, перевезення та використання товару у власній господарській діяльності фактично без перевірки первинних документів.

Скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0000461202, суд першої інстанції в рішенні від 21.08.2019, з яким погодились суд апеляційної інстанції в постанові від 11.1.2020 та суд касаційної інстанції в постанові від 10.11.2022, виходив з того, що основною підставою для задоволення цієї позовної вимоги є те, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, податковий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, діяв протиправно, а тому прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним.

При цьому, суди усіх трьох ланок, констатували, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Також суди зазначили, що за наслідком проведеної камеральної перевірки податковий орган не встановив невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 200.1, абз. б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України за наслідками проведеної камеральної перевірки є необґрунтованими.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанцій про те, що основні мотиви для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення це:

- вихід за межі предмету камеральної перевірки (перевірка обставин та формування висновків щодо зберігання, перевезення, реалізації товару не може бути предметом камеральної перевірки);

- за наслідком проведеної камеральної перевірки на підставі даних, зазначених у податковій декларації за квітень 2019 року, не встановлено невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який не спростований доводами апеляційної скарги, про те, що обставини, наведені контролюючим органом у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не спростовують встановлені обставини щодо порушення відповідачем порядку проведення контрольного заходу - вихід контролюючим органом за межі предмету камеральної перевірки під час її проведення, що є самостійною підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним.

Податковим органом, у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, також не спростовано висновок суду щодо не встановлення під час камеральної перевірки невідповідності (арифметично) заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Також, як у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так і в апеляційній скарзі, з урахуванням обґрунтувань вимог апеляційної скарги, податковий орган не вказав, яким чином зазначені обставини, які на думку апелянта є нововиявленими в цій справі, могли вплинути на результат розгляду справи з огляду на висновки судів, якими обґрунтовано рішення, зокрема, і щодо виконання позивачем всіх необхідних митних формальностей та сплати податкових зобов`язань з ПДВ за оформленими відповідно до вимог законодавства митними деклараціями, що згідно вимог Податкового кодексу України є достатньою підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.

Посилання податкового органу на те, що виявлений факт злочину у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5202000000000529 від 21.08.2020, мав би вплив на виявлені під час перевірки порушення, суд першої інстанції правильно відхилив, оскільки проведення перевірки передувало внесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на яке посилається заявник.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені податковим органом обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судових рішеннях обставин справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що доводи апелянта стосовно порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, стосовно не з`ясування деяких обставин справи, не знайшли свого підтвердження.

При цьому, апеляційний суд відхиляє, як таке, що не ґрунтується на вимогах процесуальних норм, посилання апелянта на те, що головним питанням, в рамках розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, мало бути правильне застосування норми права, зокрема пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

Оскільки рішення суду першої інстанції від 21.08.2019, постанова суду апеляційної інстанції від 11.11.2020 та постанова КАС ВС від 10.11.2022, в цій справі містять висновки щодо протиправності оскаржуваного ППР внаслідок порушення податковим органом підпункту 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, через вихід за межі предмету камеральної перевірки та безпідставності формування висновків щодо відсутності зберігання, перевезення та використання товару у власній господарській діяльності фактично без перевірки первинних документів, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на висновки акту камеральної перевірки від 06.06.2019 року №326/15-32-12-02/ НОМЕР_1 та на факти, які зафіксовані в цьому акті.

Стосовно заперечень апелянта щодо ухвали суду першої інстанції від 02.04.2024 про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20.06.2023 внесений запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН МАКС».

За приписами до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України Суд закриває провадження у справі у разі припинення юридичної особи, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Наслідками такого закриття провадження у справі є те, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 1 ст. 239 КАС України).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (ч. 3 ст. 241 КАС України).

За приписами ч. 2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Кінцеве судове рішення в цій справі ухвалене 21.08.2019, отже спір у справі вирішений, а провадження у справі закінчене ухваленням рішення по суті позовних вимог в суді першої інстанції.

Отже, апеляційний суд відхиляє заперечення апелянта щодо ухвали суду першої інстанції від 02.04.2024 про відмову у задоволенні заяви про закриття провадженні у справі, та погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви податкового органу про закриття провадження у справі, в межах провадження з перегляду рішення за нововиявленими обставинами, за відсутності при цьому підстав для скасування рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись2-12, 72-78, 242, 294, 308, 310, 315, 316, 327-329, 361, 369 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року про відмову у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №420/4194/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 24.06.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький